Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Аудит як форма контролю. Об’єкти і методи аудиту
Українські реферати - Аудит
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Аудит як форма контролю. Об’єкти і методи аудиту

ЗМІСТ

Вступ
1. Аудит як форма контролю, його об’єкти і методи
2. Аудит касових операцій
3. Аудит довгострокових позик і векселів
4. Аудиторський висновок
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг роботи - 24 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит — це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності. Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями; перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.
До проблемних питань аудиту слід віднести: недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю; брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси — і неосвоєний ринок аудиторських послуг; відсутність типових форм документів з аудиту; відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.
Основними завданнями аудиту є: перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству; виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств; реальність визначення фінансових результатів; оцінка ефективності внутрішнього контролю; надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

1. Аудит як форма контролю, його об’єкти і методи

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.
У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.
Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.
Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями; перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.
До організаційної ієрархії в типовій аудиторській фірмі належать партнери, менеджери, контролери, старші або відповідальні аудитори і помічники. Новий працівник (службовець) звичайно починає як помічник і працює впродовж двох-трьох років на кожному ступені, доки не одержить статусу партнера.
Розпочинаючи перевірку на підприємстві, незалежний аудитор отримує від його керівництва фінансові та інші звіти, які містять прогноз керівництва про економічні події. Аудитор розпочинає свою роботу з аналізу цих прогнозів. Завдання аналізу — підтвердити або спростувати дані.
Об’єкти аудиту:
1. Основні відомості про підприємство.
2. Правові основи діяльності підприємства:
- правовий аналіз установчих документів;
- наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності.
3. Оцінку наявної системи обліку та внутрішнього контролю:
- форму рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;
- перевірка бухгалтерської комп’ютерної програми на предмет імовірності допущення нею помилок в обліку;
- організація бухгалтерського обліку у відповідності з наявними вимогами;
- дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;
- оцінка наявної системи внутрішнього контролю;
- правильність виведення результатів проведення інвентаризацій.
4. Перевірку обліку основних засобів:
- правильність оцінки та взяття на облік;
- аналіз вибуття основних засобів;
- правильність відображення капітального ремонту;
- правильність нарахування зносу;
- правильність проведення індексації балансової вартості та нарахованого зносу;
- правильність відображення в обліку вартості основних засобів, прийнятих або переданих у фінансову оренду.
5. Перевірку обліку нематеріальних активів:
- склад нематеріальних активів, обґрунтованість віднесення об’єктів до їх складу, документальне обґрунтування;
- правильність оцінки;
- правильність нарахування зносу.
6. Облік капітальних витрат та устаткування:
- документальне обґрунтування;
- правильність оцінки;
- наявність необхідних дозволів органів державної влади на будівництво;
- наявність необхідних дозволів органів державної влади на реконструкцію виробництва, на впровадження нових технологій.
7. Облік фінансових вкладів в інші підприємства:
- склад і структура фінансових вкладів;
- правильність оцінки;
- джерела придбання цінних паперів і відображення в обліку коштів, використаних на фінансові вкладення;
- правильність зберігання цінних паперів, оплата послуг депозитарію, наявність депозитарного договору;
- проценти.
8. Виробничі запаси:
- правильність оцінки;
- підтвердження залишків запасів;
- порядок списання запасів на виробництво;
- правильність нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів.
9. Валові витрати виробництва й обігу:
- правильність і своєчасність віднесення до валових витрат платежів та нарахувань;
- калькуляція собівартості продукції;
- правильність оцінки незавершеного виробництва.
10. готову продукцію:
- правильність оцінки вартості запасів готової продукції.
11. Товари:
- організація обліку;
- правильність розрахунку і списання торгової націнки;
- правильність відображення в обліку переоцінки й уцінки залишків товарів.
12. Дебіторську заборгованість:
- оцінка операцій, які проводилися підприємством;
- оцінка реальності заборгованості;
- наявність безнадійної для отримання дебіторської заборгованості за своєчасність і обґрунтованість нарахування страхових резервів;
- склад і реальність іншої дебіторської заборгованості;
- проведення зустрічних перевірок заборгованості;
- перевірка дебіторської заборгованості споріднених підприємств.
13. Облік позикових коштів;
- реальність кредиторської заборгованості;
- банківські кредити й інші позикові кошти;
- облік довгострокових та короткострокових позик банків;
- додержання порядку відображення в обліку витрат, пов’язаних з емісією цінних паперів;
- напрями використання коштів, одержаних від емісії цінних паперів у відповідності із зареєстрованою інформацією;
- види облігацій, мета випуску, термін погашення та їх одержання;
- стан обліку іменних облігацій, своєчасність реєстрації зміни їхніх власників;
- формування та джерела виплати процентів за облігаціями, джерела погашення (викупу) облігацій;
- аналіз коштів, позичених у споріднених підприємств.
14. Грошові кошти:
- дотримання чинних норм ведення готівкових операцій;
- наявність банківських рахунків;
- склад інших грошових коштів;
- отримання письмових підтверджень від банку про залишки на рахунках підприємства, та співвідношення цієї інформації з обліком;
- внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.
15. Реалізацію:
- методи обліку реалізації готової продукції і товарів та забезпечення незмінності визначених методів протягом звітного періоду;
- облік реалізації при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;
- оцінка системи внутрішнього контролю підприємства за дотриманням встановленого порядку продукції (товарів, робіт, послуг);
- правильність реалізації інших активів, які належать підприємству;
- дотримання порядку обліку і реєстрації податкових накладних;
- правильність ведення книги обліку продажу продукції (товарів, робіт, послуг);
- правильність оформлення і проведення інвентаризації товарів у дорозі;
- наявність необхідних дозволів і ліцензій на право ведення господарської діяльності (у разі необхідності).
16. Статутний капітал:
- організація аналітичного обліку;
- відповідність розміру статутного капіталу, відображеного у звітності, загальної суми номінальної вартості випущених та сплачених акцій сумі, зазначеній в установчих документах;
- дотримання чинного порядку збільшення статутного капіталу, проведення емісій акцій, викупу власних акцій;
- правильність оцінки внесків учасників;
- обґрунтованість оцінки внеску у вигляді нематеріальних активів;
- організація обліку бланків суворої звітності;
- продаж акцій декільком інвесторам;
- операції з цінними паперами, на які учасник ринку не має права володіння або розпорядження (пере купівля акцій в акціонерів без повідомлення про це акціонерного товариства та відповідної їх перереєстрації, передача майнових прав іншим особам, пов’язаним із володінням акціями до моменту повної їх сплати).
17. Оподаткування підприємства:
- визначення переліку податків, які підприємство повинне сплачувати;
- вибіркова перевірка на предмет своєчасності сплати податків згідно з визначеним аудитором переліком податків, які необхідно було сплачувати, та правильності використання підприємством процентних ставок податків;
- вибіркова перевірка правильності розрахунків та своєчасності сплати податків;
- правильність розрахунку податків у разі подання консолідованої бухгалтерської звітності;
- оподаткування сум нарахованих та виплачених дивідендів.
18. Фонди спеціального призначення:
- склад фондів спеціального призначення;
- обґрунтованість формування та використання;
- перевірка правильності нарахованих резервів і фондів.
19. Валовий дохід, скоригований валовий дохід, прибуток та його розподіл:
- своєчасність і повнота відображення у бухгалтерському обліку валових доходів;
- правильність коригування валового доходу на суму валових витрат;
- своєчасність і повнота відображення в обліку доходів від придбаних ринкових акцій, облігацій;
- своєчасність і повнота відображення в обліку емісійного доходу;
- правильність формування балансового прибутку;
- склад позареалізаційних доходів і витрат;
- дотримання встановленого порядку розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;
- правильність розрахунку дивідендів (необґрунтоване завищення рівня дивідендів);
- правильність відображення в обліку курсових різниць за операціями з іноземною валютою;
- правильність відображення в обліку знижок від звичайниз цін (оподаткування знижок).
20. Бухгалтерську звітність:
- обґрунтованість і правильність складання передавального балансу (при перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство);
- відповідність показників бухгалтерської звітності результатам синтетичного й аналітичного обліку;
- правильність заповнення форм бухгалтерської звітності;
- своєчасність звітування;
- правильність консолідації бухгалтерської звітності.
21. консультаційні послуги і рекомендації щодо усунення недоліків, аудиторський висновок.
У загальному розумінні метод будь-якої науки – це спосіб дослідження явищ, процесів, систем тощо. В основі дослідження складних систем, до яких належить аудит, лежить діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ у природі й суспільстві у їх взаємозв’язку та взаємозалежності, в єдності та боротьбі протилежностей, що відображають об’єктивні закони дійсності.
У межах діалектичного є дедуктивний та індуктивний прийоми. При першому дослідженні здійснюють від загального до часткового, при другому – від часткового до загального.
В аудиті важливе значення мають обидва прийоми. Дедуктивний використовують при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінка напряму та ефективності системи управління, в межах якої діє об’єкт. Його застосовують також для характеристики системи внутрішнього контролю, яка включає систему бухгалтерського обліку, процедури внутрішнього контролю, середовище контролю тощо. Оцінка системи внутрішнього контролю дає змогу встановити кількість необхідних аудиторських процедур: чим надійніша система внутрішнього контролю, тим менше аудиторських процедур може планувати аудитор, до того ж із меншим аудиторським ризиком.
Індуктивний метод дає змогу зосереджувати всю увагу на окремих групах процесів, як правило, з найбільшим ступенем ризику, вивчивши недоліки окремих процесів та проаналізувавши частоту їх виникнення, можна перенести результати цієї перевірки на загальну сукупність інформації, побачити цілісну проблему і сформувати об’єктивні висновки щодо будованої інформації. Це загальні прийоми дослідження.
На практиці метод аудиту визначається як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан будованих об’єктів. Останні поділяються на методичні прийоми проведення перевірки і методичні прийоми її організації.

2. Аудит касових операцій

Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки.
Згідно з П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання.
Готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти та монети.
Платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками.
Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.
Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства - отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.
Готівкові розрахунки — це платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), та іншого майна.
Готівкова форма розрахунків застосовується в процесі обслуговування населення — виплати заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи готівкові кошти (грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети), населення і здійснює різні платежі.
З кінця 1998 року відбулись певні зміни в системі готівкових розрахунків. Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в установах банків і розраховуються за своїми зобов'язаннями, нині мають право застосовувати готівкові розрахунки між собою та з іншими підприємцями і фізичними особами як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Такі розрахунки здійснюються через касу підприємств з одночасним обов'язковим веденням касової книги встановленої форми.
Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) не повинна перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами.
Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. При цьому кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться такі розрахунки протягом дня, не обмежується.
Зазначене обмеження не стосується розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, а також малих і середніх підприємств за використання готівкових коштів, одержаних ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку. Обмеження також не поширюється на добровільні пожертви, благодійну допомогу, вилучену органами державної податкової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також на кошти, видані на відрядження.
Розрахунки готівкою проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів або коштів, надання послуг, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо.
Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою, встановлюється лімітна сума, яка визначається на кожному підприємстві самостійно і регламентується наказом по підприємству, тобто граничний розмір готівки, який може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня.
Готівкову виручку, що надійшла до каси підприємства, воно має здати до установи банку для зарахування його на поточний рахунок.
З метою обліку повної суми фактичного надходження готівки підприємство повинно оприбуткувати її прибутковим касовим ордером і відобразити цю суму в касовій книзі.
Готівкова виручка підприємств (підприємців) може бути використана ними на господарські потреби, а також для проведення розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, пов'язані з оплатою праці тільки за рахунок коштів, одержаних зі своїх рахунків у банківських установах. Готівку з рахунків підприємства одержують у межах наявних коштів і витрачають її за цільовим призначенням.
Одержана в установі банку готівка, яка пов'язана з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), може зберігатися в касі підприємства протягом трьох робочих днів.
Чинним законодавством України до підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції за:
- перевищення встановлених лімітів каси;
- неоприбуткування (неповне оприбуткування) в касах готівки;
- перевищення встановлених строків використання виданої під звіт
готівки, а також за видачу готівкових коштів підзвіт без вичерпного пояснення щодо використання раніше виданих коштів;
- витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою
праці, за наявності податкового боргу;
- використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за
цільовим призначенням;
- проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем
коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.
Організація готівкового обороту передбачає:
- повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;
- забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;
- створення умов для залучення готівки до кас банків;
- сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги через запровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків;
- здійснення та вдосконалення контролю за дотриманням підприємствами і підприємцями порядку ведення операцій із готівкою та рухом готівкових коштів.
Для створення ефективної системи безготівкових розрахунків принципове значення має визначення основних нормативних положень, які б регулювали безготівкові розрахунки і максимально сприяли прискоренню народногосподарського обороту.
Готівкова виручка – це сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) через їх каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу грошей, та підприємств поштового зв’язку. Законодавством встановлені певні обмеження щодо використання готівки, яка надходить у касу (рис. 1).

Рис. 1. Надходження готівки в касу та можливості її використання.


Підприємства установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов’язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, якими є пристрої або програмно-технічні комплекси, в яких реалізовано фіскальні функції, та які призначені для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів, проведенні операцій при купівлі-продажу іноземної валюти або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстр, контрольно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг тощо).

3. Аудит довгострокових позик і векселів

Вексельні розрахунки у суб’єктів господарювання знаходять відображення на рахунках 34 «Короткострокові векселі одержані» і 62 «Короткострокові векселі видані». При аудиті вивчається інформація за кожним виданим (отриманим) векселем, за строками їх погашення та за умовами вексельних розрахунків.
Рахунок 24 «Короткострокові векселі одержані»
Н рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, забезпеченої векселями.
Рахунок 34 «Короткострокові векселі, одержані» має такі субрахунки:
341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»;
342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті».
На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за інші операції, за кредитом – отримання коштів на погашення векселів, погашення векселів, погашення отриманих векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.
Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані»
На рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за держані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на які підприємством видані векселі.
Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» має такі субрахунки:
621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті»;
622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті».
За кредитом рахунка 62 «Короткострокові векселі видані» відображається видача векселів для забезпечення поставок, робіт, послуг постачальниками та іншими кредиторами та для інших операцій, за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.
Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.
При перевірці дебіторської заборгованості та зобов’язань клієнта об’єктами аудиторського дослідження є:
- договори між контрагентами, де однією зі сторін виступає клієнт;
- первинні документи, що підтверджують факт виконання (невиконання) умов договорів;
- регістри обліку по рахунках, в яких зосереджена інформація про про розрахунки за договорами;
- фінансова звітність клієнта;
Документи, що підтверджують претензійну роботу (акти звірки, претензії).
Дебіторська заборгованість та зобов’язання, що знайшли відображення у фінансовій звітності, повинні бути підтверджені договорами, які мають юридичну силу.
Під час проведення аудиту безготівкових розрахунків вивчають нормативні документи, проводять правову експертизу договорів, якими оформлені договірні відносини між контрагентами.
Умови договору не повинні допускати двозначності, розмитості фраз, нечіткості, крім того, ці умови мають відображати всі особливості відносин, що складаються між контрагентами. Водночас, текст договору не повинен бути обтяжений пунктами, що повторюють текст нормативно-правових актів.
З метою проведення аудиторського дослідження аудитору необхідно знати порядок відображення в обліку і звітності інформації про розрахунки з різними контрагентами.
Для узагальнення інформації про рух позикових коштів у Плані рахунків передбачено такі рахунки:
50 «Довгострокові позики»;
60 «Короткострокові позики».
Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:
501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;
502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;
503 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;
504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;
505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»;
506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».
На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банком за надані кредити.
На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено.
На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків).
Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) по кожному кредиту (позиці) окремо та строками їх погашення.
До об’єктів дослідження належать види кредитів, які можуть одержувати позичальники; документи, необхідні для одержання кредиту; документи, що підтверджують одержання кредиту, його цільове використання, оплату відсотків та погашення кредитів, регістри обліку та фінансову звітність.
Здійснення кредитних операцій супроводжується виконанням таких облікових операцій:
- реєстрація і відкриття особового позикового рахунка позичальника в кредитній установі;
- операції з видачі кредиту;
- операції з оформлення документів, які супроводжують кредитнеу операцію;
- операції з погашення кредиту;
- операції з оплатою за користування кредитом;
- відображення в бухгалтерському обліку одержання, використання та погашення кредитів;
- відображення кредитних операцій у балансі підприємства, викладення інформації у примітках до звітності.
Із метою встановлення методу організації аудиторського дослідження зобов’язань перед банком та кількості необхідних аудиторських процедур для встановлення об’єктивної істини про інформацію, що підлягає підтвердженню аудиторським висновком, проводять тестування системи внутрішнього контролю.
Тести внутрішнього контролю повинні дати відповідь на такі запитання:
1. Чи розподілено кредитні операції у відповідності з чинним законодавством?
2. Чи здійснюються кредитні операції у відповідності з чинним законодавством?
3. Чи всі кредитні операції за витратами санкціонуються відповідною особою?
Залежно від обраного методу організації перевірки аудитор зосереджує свою увагу на таких питаннях:
- перевірка наявності договорів на одержання кредитів та позик, видачу позик іншим організаціям та своїм працівникам;
- перевірка наявності договорів на видачу позик іншим організаціям та своїм працівникам;
- перевірка правильності класифікації кредитів і позик на довгострокові та короткострокові;
- перевірка цільового використання кредитів;
- перевірка повноти і своєчасності погашення кредитів, позик;
- складання переліку несвоєчасно погашених кредитів і позик;
- перевірка правильності нарахування та списання процентів за кредит (період, сума);
- перевірка правильності складання кореспонденції за рахунками:
601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»;
602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;
603 «Відстрочені короткострокові кредити у національній валюті»;
604 «Відстрочені короткострокові кредити в іноземній валюті»;
605 «Прострочені позики у національній валюті»;
606 «Прострочені позики в іноземній валюті»;
501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;
502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;
503 «Відстрочені довгострокові кредити у національній валюті»;
504 «Відстрочені довгострокові кредити в іноземній валюті»;
505 «Інші довгострокові позики у національній валюті»;
506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»;
- відповідність записів аналітичного обліку за наведеними рахунками записам у Головній книзі та формах фінансової звітності;
- звірення оборотів і залишків у виписках банку, регістрах бухгалтерського обліку й у Головній книзі;
- зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у Головній книзі;
- перевірка правильності застосування курсу валюти при відображенні у національній валюті одержання і погашення кредитів, наданих в іноземній валюті;
- перевірка правильності визначення курсових різниць на дату операції і на кінець звітного періоду.

4. Складання аудиторського висновку

Аудиторська фірма “Аудор”
Товариство з обмеженою відповідальністю
Україна, м. Кременчук,
свідоцтво про внесення в Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності № 2564 від 10.12.2000р.

Висновок незалежного аудитора
Аудиторами фірми “Аудор” проведено незалежну аудиторську перевірку розрахунків з покупцями та постачальниками Товариства “Гончар” за період діяльності з 01 січня 2004 по 31 грудня 2204 року з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавстві та фінансовому стану станом на 31 грудня 2004 року.
Для перевірки було надано:
- баланс (форма №1)
- звіт про фінансові результати (форма № 2)
- звіт про рух грошових коштів ( форма № 3)
- касова книга;
- первинні документи.
Ми провели нашу перевірку у відповідності з вимогами та положеннями Закону України “Про аудиторську діяльність” та Міжнародними стандартами аудиту. Ми вважаємо, що проведена нами аудиторська перевірка забезпечує обґрунтовану підставу для висловлення нашої думки.
При перевірці достовірності сум у статтях балансу з'ясувалося:
• відсутність наказу про облікову політику товариства ;
• забезпечено дотримання встановлених П(С)БО вимог при відображенні даних у балансі;
• правильність ведення первинної документації та її формуванні у формі № 1.
На нашу думку фінансові звіти справедливо й достовірно відображають стан активів та пасивів підприємства, результати його діяльності за умови, що методи ведення обліку та принципи підготовки звітності, використані підприємством у періоді, що перевіряли, будуть затверджені без змін наказом про облікову політику підприємства

Директор фірми “Аудор”


ВИСНОВКИ

Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від. лат. той, що вислуховує), тобто такого, що вислуховує звіти посадових осіб. Аудитори стали потрібні й незацікавленій стороні — суду, арбітражу, які відстоювали справедливість.
Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.
Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит — це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аудит / За ред. Бутинець Ф.Ф. / Підручник для вузів, Київ, 2004
2. Білуха М.Т. Курс аудиту: підручник. 2-ге вид., перероб., Київ: Вища школа: Т-во "Знання", КОО, 1999; 574 с
3. Бутинець Ф.Ф., Івахненков С.В. Інформаційні системи обліку. Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит", Житомир: ЖІТІ, 2002; 304 с
4. Бухгалтерський облік і нормативна база / Уклад. С. Ільяшенко. - Xарків: Фактор, 2001; 264 с
5. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця, Житомир: ЖІТІ, 2001; 288 с

 

 
загрузка...