Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Касові операції банку. Ревізія касових операцій.
Українські реферати - Банківська справа
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Касові операції банку. Ревізія касових операцій.

Контрольна робота

ЗМІСТ

Вступ
1. Задачі, джерела, інформаційні норми та напрямки контролю
2. Ревізія касових операцій. Дотримання касової дисципліни
3. Прийоми, методи викриття зловживання порушення
Практична частина
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг роботи - 20 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Дивіться також: Облік та аудит касових операцій на підприємстві

(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

ВСТУП

Касові операції банку становлять досить великий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.
Завданнями банків щодо готівкового обігу є: аналіз сукупних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат населення; прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою з урахуванням основних напрямів грошової політики і показників економічного та соціального розвитку; раціональна організація готівкового обігу та якнайбільше залучення готівки до кас банків; обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки; своєчасна видача готівки суб'єктам господарювання на оплату праці, пенсій, допомог та для інших цілей; додержання встановленого порядку ведення касової і емісійної роботи; здійснення контролю за економним та цільовим витрачанням готівки.
Досить значна маса готівки проходить через поточні рахунки контрагентів, що їх відкрито в установах банків і які використовуються для обліку руху коштів.
Для проведення касових операцій у банку створюється структурний підрозділ — касовий апарат. Керівництво банку самостійно вирішує питання про структуру касового апарату. Але за будь-яких організаційних форм його побудови касовий апарат проводить приймання та видачу готівки, а також здійснює весь обсяг супутніх операцій: перерахунок інкасованої виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення і видачу грошових чекових книжок.

1. Завдання, напрями контролю і джерела інформації

Докорінні зміни в економіці нашої держави, пов’язані з переходом України до ринку, реформа бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зміна форм власності вимагають утвердження правових засад регулювання, організації й ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 – XIV визначив, що метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам необхідної для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Користувачами фінансової звітності можуть бути не тільки власники фірм, а й акціонери, постачальники, кредитори, інвестори, фінансисти, статистики, податківці, банкіри як в Україні, так і за її межами.
Вирішити актуальні проблеми сьогодення в економіці країни неможливо без удосконалення методології і організації бухгалтерського обліку.
Аналіз матеріалів про нестачі й крадіжки державного і громадського майна показує, що їх виникненню сприяють недоліки в організації і веденні обліку і контролю.
Знання бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності відіграють важливу роль у проведенні профілактичних заходів щодо виявлення та попередження корисливих правопорушень. Аби зрозуміти важливість і актуальність обліку і контролю, досить, наприклад, зазначити, що понад 90 % крадіжок в особливо великих розмірах було вчинено через безконтрольність, занедбаність бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Правильно організовані облік і звітність дають можливість вести систематичний оперативний контроль за зберіганням і використанням ресурсів на всіх стадіях виробництва, своєчасно виявляти конкретних винуватців шкоди, заподіяної нестачами, крадіжками, перевитратами або збитками.
Реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності є одним із важливих заходів, зорієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Важливе завдання трансформації національної системи бухгалтерського обліку полягає у прискоренні процесу її приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за новими положеннями (стандартами) обов’язкове, починаючи з 1 січня 2000 р., тобто з моменту набрання чинності Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалення прийомів і способів ревізії, перевірки виконання Законів України, Указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України з питань бухгалтерського фінансового й управлінського обліку та фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетенції відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.
Потребують удосконалення методичні рекомендації щодо застосування окремих форм (журнально-ордерна, меморіально-ордерна тощо), а з машинно - орієнтованої форми бухгалтерського обліку методичне забезпечення недостатнє. Не завжди на практиці застосовують комп’ютерні програми бухгалтерського обліку. Мають бути переглянуті й первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку та інші носії обліково-економічної інформації, що належать до уніфікованої системи бухгалтерської облікової та звітної документації. практика потребує методичних галузевих рекомендацій з обліку витрат на виробництво продукції (товарів, робіт, послуг) з урахуванням затверджених положень (стандартів) і Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Таким чином, реформування системи управління неможливе без використання нових підходів до організації і методології бухгалтерського обліку, визначення пріоритетних напрямків його розвитку.
Під час проведення ревізії слід перевірити правильність ведення бухгалтерського фінансового і управлінського обліку та достовірність фінансової звітності, насамперед виконання Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків та дотримання Інструкції про його застосування.
Однак ревізор зобов’язаний не тільки перевірити стан бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності, а й вжити разом із керівництвом підприємств конкретні заходи щодо усунення виявлених в обліку і звітності недоліків. Отже, в актах ревізії слід відмічати виявлені в бухгалтерському обліку і фінансової звітності недоліки, вжиті заходи щодо їх усунення і досягнуті результати.

2. Ревізія касових операцій. Дотримання касової дисципліни

Відділенням, філіям комерційних банків, які мають операційні каси, установою банку за згодою відповідного регіонального управління встановлюються граничні залишки готівки в цих касах.
При цьому враховується:
> обсяг готівкового обороту;
> умови роботи даного банку.
Граничний залишок операційних кас може бути встановлено в розмірі близькому до внутрішньомісячної потреби в касових ресурсах.
Касове обслуговування установ банків здійснюється операційним відділом Республіканського банку Криму, регіональних управлінь НБУ на підставі укладених між ними угод.
Підкріплення операційних кас установ банків проводиться із оборотних кас Республіканського банку Криму, регіональних управлінь НБУ за грошовим чеком або через інкасаторів НБУ. Суми підкріплення відносяться на кореспондентський рахунок. У цьому випадку установи банку надсилають в операційний відділ НБУ платіжні доручення для отримання готівки з коррахунка. Відповідальність сторін щодо виявлених недостач грошей при перевезенні обумовлюється між ними угодою.
Установи банків, які мають надлишок готівки, здають його до оборотної каси операційних відділів за касовими об'явами, або через інкасаторів із зарахуванням цих сум на коррахунок відповідної установи банку.
Установи банків, які мають надлишок готівки можуть також передавати його іншим банкам, які мають потребу в підкріпленні, за погодженням із регіональним управлінням НБУ. В межах одного регіону передача готівки між установами одного банку може здійснюватися без погодження з відповідною установою НБУ. При цьому порядок кореспондентських відносин між установами банків визначається відповідними угодами.
Передача готівки проводиться шляхом списання відповідної суми з кореспондентського рахунка установи банку-одержувача й зарахування її на кореспондентський рахунок банку, що передає кошти. До проведення операцій на коррахунках передача готівки з однієї установи банку до Іншої не допускається. Видача готівки одержувачу здійснюється за виданим касовим ордером, довіреністю або за чеком.
Керівники, головні бухгалтери, завідувачі касами зобов'язані забезпечити суворе дотримання правил здійснення емісійно-касових операцій. Про кожен випадок порушення емісійно-касової дисципліни, а також про вжиті заходи керівники банків відповідають за підпорядкуванням, а про випадки незаконного випуску грошей в обіг - перед правлінням НБУ. До установ банків і службових осіб, винних у порушенні правил організації емісійно-касової роботи, можуть бути застосовані передбачені відповідними законодавчими актами заходи фінансового та дисциплінарного впливу, а в окремих випадках - парна відповідальність.
Касові операції банку становлять досить великий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.
Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контрагентів (клієнтів), забезпечують тим самим збереження їхніх коштів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни.
Основні аспекти банківської діяльності за цими напрямами викладено в інструкції «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 за № 69.
Усі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, громадські та інші підприємства, організації, установи незалежно від форми власності та видів діяльності, а також особи, що є суб'єктами підприємницької діяльності і мають поточний рахунок у банку, зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків. За потреби вони можуть одержати готівку з установ банку для розрахунків з оплати праці, грошових виплат та заохочень, купівлі цінних паперів, виплати дивідендів, гонорарів, стипендій, пенсій, витрат на службові відрядження, господарські потреби тощо.
Постановою Правління Національного банку України від 18.01.99 за № 14 передбачено, що за касове обслуговування банк бере з клієнта плату в розмірі, передбаченому договором на касове обслуговування, але не більше 1,0 % від виданої суми готівки.
Плату за касове обслуговування бюджетних організацій, військових частин рекомендується встановлювати в менших розмірах з урахуванням того, що доходи, одержані від комплексного обслуговування державного бюджету, покривають у цілому відповідні витрати банку.
Видача готівки підприємствам зв'язку на виплату пенсій здійснюється безкоштовно на підставі того, що Національний банк підкріплює каси банків на ці операції безкоштовно.
Підприємства можуть мати у касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі, що встановлюється щорічно протягом першого кварталу, а за необхідності ліміти можуть переглядатися протягом року.
Ліміт залишку готівки в касі для кожного контрагента встановлюється тим банком, у якому відкрито його поточний рахунок. Установи банків здійснюють повний контроль за дотриманням чинного порядку ведення касових операцій у народному господарстві України. Перевірки здійснюються за даними бухгалтерського обліку та за первинними грошовими документами. Під час перевірки з'ясовують наявність такого ліміту та забезпечення його щоденного додержання, а також дотримання порядку здавання грошової виручки, своєчасність повернення в банк не виплачених у строк сум заробітної плати, допомог, стипендій тощо. Особливу увагу приділяють контролю правильності витрачання готівки, що одержана в банку, ураховуючи, що її використання на інші цілі, ніж зазначено в чеку, забороняється.
Перевіряючи правильність ведення касової книги і своєчасність обліку надходжень і видач готівки, установлюють відповідність записів касової книги щодо сум, одержаних і зданих до банку.
Основними завданнями банків щодо готівкового обігу є:
> безумовне виконання актів Верховної Ради України, Законів України, Указів Президента України, нормативних актів Національного банку України з питань регулювання обсягу і структури готівкової маси в обігу;
> аналіз сукупних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат населення;
> прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою з урахуванням основних напрямів грошової політики і показників економічного та соціального розвитку;
> раціональна організація готівкового обігу та якнайбільше залучення готівки до кас банків;
> обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки;
> своєчасна видача готівки суб'єктам господарювання на оплату праці, пенсій, допомог та для інших цілей;
> додержання встановленого порядку ведення касової і емісійної роботи;
> здійснення контролю за економним та цільовим витрачанням готівки.
Досить значна маса готівки проходить через поточні рахунки контрагентів, що їх відкрито в установах банків і які використовуються для обліку руху коштів. Для проведення касових операцій у банку створюється структурний підрозділ — касовий апарат. Керівництво банку самостійно вирішує питання про структуру касового апарату. Але за будь-яких організаційних форм його побудови касовий апарат проводить приймання та видачу готівки, а також здійснює весь обсяг супутніх операцій: перерахунок інкасованої виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення і видачу грошових чекових книжок.
Операційна каса — не структурний підрозділ банків, який проводить операції з касового обслуговування клієнтів. Залишок грошей в операційній касі обмежено певним лімітом, що визначається за узгодженням з відповідною установою Національного банку залежно від обсягу готівкового обороту конкретного банку та умов його роботи.
Операційна каса може включати окремі види кас, а саме: прибуткову, видаткову, вечірню, перерахункову грошової виручки. Як правило, основний обсяг готівки в системі банків проходить через прибуткове-видаткові каси.
Робота касового апарату проводиться в окремих, спеціально обладнаних приміщеннях.
Для зберігання готівки операційної каси в банках призначено грошові сховища. У грошових сховищах також зберігаються кошти резервних фондів Національного банку України, іноземна валюта, золото (дорогоцінні метали), інші цінності.
Кожна окрема шафа, металевий стелаж, полиця, на яких розміщено гроші (цінності) у грошовому сховищі, замикаються завідувачем каси. Ключі зберігаються в окремій шафі.
Облік прийнятих у сховище грошових білетів, монет та інших цінностей ведеться в книзі обліку готівки операційної каси та в книзі обліку грошей у резервних фондах.
Відповідальним за зберігання грошей (цінностей), що перебувають у грошових сховищах, є керівник банку, його головний бухгалтер та завідувач каси.
Кожен із цих працівників має окремий ключ від грошового сховища та особисту печатку. Лише цими трьома ключами відмикаються й замикаються грошові сховища, і тільки наявність усіх трьох печаток свідчить про опечатування сховища. Коло службових обов'язків цих працівників щодо забезпечення збереження грошей (цінностей) досить чітко визначено інструкцією № 1 НБУ. Так, їхня присутність є обов'язковою, коли з дозволу керівника до сховища заходить будь-хто з працівників банку.
Перш ніж замкнути сховище вони мають перевірити відповідність фактичної наявності резервних фондів операційної каси даним бухгалтерського обліку і залишкам, зазначеним у книзі обліку готівки операційної каси та книзі обліку грошей у фондах. Вони також перевіряють, чи всі цінності, що підлягають зберіганню у сховищі, занесено до сховища. Підписи відповідальних осіб підтверджують правильність залишків, виведених у книгах.
Опечатування грошового сховища після закінчення робочого дня проводиться в присутності представника відділу охорони банку. Про прийняття опечатаного грошового сховища він розписується в контрольному журналі осіб, які допускаються до відмикання, замикання та опечатування грошових сховищ, попередньо звіривши відбитки печаток зі зразками. Контрольний журнал осіб, які допускаються до відмикання та опечатування грошових сховищ, зберігається в завідувача каси.
Перед відмиканням грошових сховищ відповідальні працівники в присутності представника охорони перевіряють, чи нема пошкоджень дверей, замків тощо, після чого розписуються в контрольному журналі про прийняття сховищ від охорони.
Протягом робочого дня сховища, сейфи і шафи мають бути замкнені, а за наявності там цінностей, крім того, опечатані печатками осіб, відповідальних за збереження цінностей.
До всіх грошових сховищ, сейфів, металевих шаф, в яких зберігаються гроші й цінності, банк має дублікати ключів. Вони вкладаються в пакет, який обшивається тканиною й опечатується печатками трьох службових осіб, відповідальних за зберігання цінностей. Разом із супровідним листом, підписаним тими самими особами, пакет передається на зберігання до відділу безпеки банку або до найближчої установи банку.
Перевірка дублікатів ключів проводиться в разі поломки або пропажі ключа, котрим користуються постійно, а також під час ревізій, перевірок і за зміни службових осіб, відповідальних за зберігання цінностей.
У всіх банках касири забезпечуються металевими печатками, які необхідні для опломбовування пачок з грошовими білетами, мішків з монетою (кліше). На них, а також на печатках відповідальних за зберігання грошей у касі і інших працівників банку проставляється відбиток найменування банку (номера за електронною поштою), порядкового номера печатки (кліше).
Усі печатки, ключі, кліше, іменні штампи реєструються в спеціальному журналі, який веде сам керівник або особа, що призначається з його письмового розпорядження (крім касира і завідувача каси).
Працівники обліково-операційного апарату здійснюють перевірку всіх розрахунково-грошових документів і забезпечують відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Цей апарат очолює головний бухгалтер банку. Саме на головного бухгалтера, який підпорядковується безпосередньо керівникові банку, покладено контроль за використанням коштів, незалежно від джерела їх формування. Обліково-операційний апарат банку працює за принципом відповідальних виконавців.
За операційними працівниками закріплюється ведення відповідних рахунків, у тому числі і поточних рахунків контрагентів. Конкретні обов'язки працівників обліково-операційного апарату визначаються головним бухгалтером банку.

3. Прийоми, методи викриття зловживання порушень

Метод – це спосіб дослідження явищ процесів систем тощо. В основі дослідження складних систем, до яких належить аудит, лежить діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ у природі, у суспільстві у їх взаємозв’язку та взаємозалежності, в єдності та боротьбі протилежностей, що відображають об’єктивні закони дійсності.
У межах діалектичного є дедуктивний та індуктивний прийоми. При першому дослідження здійснюється від загального до часткового, при другому – від часткового до загального.
До складу методичних прийомів проведення аудиторської перевірки відносять: фактичну перевірку, підтвердження, документальну перевірку, спостереження, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, аналітичні тести, сканування, обстеження, спеціальну перевірку та зустрічну перевірку.
Під фактичною перевіркою слід розуміти перевірку кількісного і якісного стану об’єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обмірювання, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів.
Документальна – це перевірка документів, записів, яка може бути формальною, арифметичною та перевіркою по суті.
Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті й цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб.
Арифметична перевірка документів полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах.
Перевірка документів по суті дає змогу встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображення операцій на рахунках та включення до статей затрат і валових доходів.
Підтвердження полягає в одержанні письмової відповіді від клієнта або третіх осіб із метою підтвердження точності інформації.
Спостереження дає можливість одержати загальну характеристику можливостей клієнта на підставі візуального огляду.
Обстеження – особисте ознайомлення із предметом дослідження.
Опитування – це одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта.
Перевірка механічної точності передбачає повторну перевірку підрахунків і передачі інформації.
Аналітичні тести – методи порівняння, як в абсолютних одиницях, так і у відносних.
Сканування – безперервний, по елементний перегляд інформації.
Спеціальна перевірка здійснюється із залученням фахівців вузької спеціальності.
При зустрічних перевірках відображення господарських операцій, що здійснюється між клієнтом та третіми особами, перевіряється в останніх та порівнюється з даними клієнта.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача 1

Назвіть найбільш поширені помилки, які зустрічаються при ревізії використання виробничих запасів у виробництві згідно до чинного законодавства України.

Відповідь.

Задача 2

Назвіть найбільш поширені помилки, які зустрічаються при ревізії операцій з підзвітними особами згідно до чинного законодавства України.

Відповідь.

Задача 3

Перевірити правильність віднесення до складу адміністративних витрат, витрати на рекламу та безкоштовне надання послуг з метою реклами, якщо відомо:
Витрати на рекламу включені до собівартості продукції у складі інших адміністративно-управлінських витрат за березень 2005 р. – 920 грн.
Повна собівартість випущеної продукції за березень 2005 р. – 25000 грн.
Виручка від реалізації продукції за мінусом ПДВ – 31000 грн.
Безкоштовна видача продукції з метою реклами під час проведення виставки відображена у обліку :
Дт – 93 К-т 40 4800 грн.
Відповідь обґрунтувати згідно з чинним законодавством України.

Відповідь.

Задача 4

Підзвітній особі видана готівка авансом для відрядження на підставі наказу по підприємству. Після проведення з відрядження підзвітна особа склала авансовий звіт та підклала виправдовуючи документи: товарний чек на придбання запасних частин, квитанцію на проживання в готелі. Бухгалтер згідно з затвердженим керівником звіту оприбуткував ТМЦ та списав на витрати діяльності проживання у готелі. Перевірити правомірність проведених господарських операцій згідно з чинним законодавством України.

Рішення.

ВИСНОВКИ

Аналіз матеріалів про нестачі й крадіжки державного і громадського майна показує, що їх виникненню сприяють недоліки в організації і веденні обліку і контролю.
Знання бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності відіграють важливу роль у проведенні профілактичних заходів щодо виявлення та попередження корисливих правопорушень. Аби зрозуміти важливість і актуальність обліку і контролю, досить, наприклад, зазначити, що понад 90 % крадіжок в особливо великих розмірах було вчинено через безконтрольність, занедбаність бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Правильно організовані облік і звітність дають можливість вести систематичний оперативний контроль за зберіганням і використанням ресурсів на всіх стадіях виробництва, своєчасно виявляти конкретних винуватців шкоди, заподіяної нестачами, крадіжками, перевитратами або збитками.
До складу методичних прийомів проведення викриття зловживання порушеннями відносять: фактичну перевірку, підтвердження, документальну перевірку, спостереження, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, аналітичні тести, сканування, обстеження, спеціальну перевірку та зустрічну перевірку.
У процесі дослідження визначено, що касові операції банку становлять досить великий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.
Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контрагентів (клієнтів), забезпечують тим самим збереження їхніх коштів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 за № 72 // Все про бухгалтерський облік. — 2001. — №25(571), 21 березня 2001. -С. 3—18.
2. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджена постановою Правління НБУ від 14.04.98 за № 141 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998. — Вип. 7. — С. 11—69.
3. Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків, затверджене постановою Правління НБУ від 21.07.98 за №281 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1998.— Вип. 10. —С. 33.
4.Банківська справа: Навчальний посібник/ За ред. Проф.. Р. І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.
5.Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 404с.
6.Миркин Я. М. Банковские операции Учебное пособие. – Ч. ІІІ. – М.: Инфра-М, 1996. – 144с.

 
загрузка...