Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Облік і контроль в період НЕПу та до початку Великої Вітчизняної війни
Українські реферати - Бухгалтерський облік
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Облік і контроль в період НЕПу та до початку Великої Вітчизняної війни

Історія розвитку бухгалтерського обліку. Контрольна робота | реферат з дисципліни «Вступ до спеціальності» (Вступ до фаху)

ЗМІСТ

Вступ
1. Облік в період НЕПу
2. Облікова література (1921-1941)
3. Контроль в період НЕПу та до початку Великої Вітчизняної війни
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг контрольної роботи - 19 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Також дивіться:
Контрольна робота - Становлення та розвиток бухгалтерського обліку
Контрольна робота | реферат - Історія розвитку бухгалтерського обліку


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

При переході до нової економічної політики значення бухгалтерського обліку зростало. В цей період бухгалтерський облік був покликаний поряд із здійсненням функцій контролю за збереженням соціалістичної власності, сприяти розвитку товарно-грошових відносин, забезпечувати процес виявлення результатів госпрозрахункової діяльності підприємств і організацій, сприяти їх рентабельній роботі. Уряд приділяв значну увагу удосконаленню бухгалтерського обліку.

Підхід до ролі бухгалтерського обліку в економіці країни базувався на ленінських положеннях про облік та контроль. Він призвів до вибуху творчої облікової думки науковців і практиків. За короткий проміжок часу (1922 -1926) відбулися три Всесоюзні форуми головних бухгалтерів, а також багато інших, які проводилися на рівні регіонів і галузей народного господарства. На цих форумах вчені і практики намагалися досягти органічного зв'язку між законодавчими актами та резолюціями, рішеннями і проектами, розробленими самими обліковими працівниками з численних і різноманітних питань, щодо бухгалтерського обліку і розвитку народного господарства в цілому.

З проведенням грошової реформи облік отримав можливість розвитку і став справжнім засобом управління та контролю. З 1 жовтня 1924 р. бухгалтерський облік (в тому числі складання балансів) почав вестись в одній твердій валюті. Це дало можливість визначати в державних сільськогосподарських (промислових) підприємствах фактичну собівартість продукції, що до 1924 р. не здійснювалося.

Облік в період НЕПу   

З початком НЕПу в 20-ті роки XX ст. до Радянської Росії потрапила велика кількість іноземної літератури. Відновлення ринкової економіки потребувало вивчення передової облікової думки, джерелом якої тоді вважали німецьку бухгалтерську школу.
У 20-х роках XX ст. потрібно було задовольнити потребу молодої держави в кваліфікованих працівниках. Перед комуністичним урядом постала нагальна потреба:

- припинити подальше скорочення числа як вищих, так і середніх промислово-економічних навчальних закладів.
- відкрити і матеріально підтримати школи конторського і торгового навчання з метою підготовки торговельних і обліково-конторських службовців нижчої кваліфікації.

Біржовим організаціям було запропоновано надати допомогу у вигляді відсоткового відрахування з усіх валових біржових доходів, в розмірі не менше 5%, а також взяти шефство біржових комітетів над тими з місцевих промислово-економічних навчальних закладів, які найбільше відповідали вимогам бірж. Внаслідок цього біржові комітети взяли участь в розробці навчальних планів і питань поточної навчальної роботи в підшефних навчальних закладах.

Про підвищення інтересу суспільства як до облікової практики, так і до теорії обліку свідчить те, що в цей час видавалось багато облікових журналів: "Вестник счетоводства", "Счетоводство", "Счетная мысль", "Вестник ИГБЭ", "Спутник конторщика и счетовода" тощо .
Протягом цього періоду нормативне регулювання бухгалтерського обліку було досить сильним. Основні документи, видані протягом 1922-1927 роках, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.1. Нормативне регулювання обліку в період НЕПу

6 квітня 1922 р. ВРНГ. Положення о счетоводстве и отчетности: Наведено групову номенклатуру рахунків і типові форми звітності. Містились важливі вказівки, з яких на увагу заслуговують наступні: списання матеріалів у виробництво повинно було відбуватися за ціною першого придбання; переоцінка майна відображалась не на рахунку прибутків та збитків і не на рахунку капіталу, а на спеціальному рахунку переоцінки, який трактувався як контрарний, або додатковий; фонди поділялись на основні, оборотні та спеціальні (цільові); передбачалось складання зведеної звітності.

10 квітня 1923 р. ВЦВК та РНК. Декрет "О государственных промышленных предприятиях, действующих на коммерческих основах (трести)": Введено операційний (господарський) рік - з 1 жовтня по 30 вересня наступного року; перший звіт повинен був складатись не пізніше трьох місяців після закінчення операційного року; фінансовий звіт, який складався на основі балансу і рахунку прибутків та збитків, повинен був друкуватися не пізніше шести місяців після закінчення операційного року; був введений принцип консерватизму - мінімальної оцінки, згідно з яким цінні папери і товари в балансі повинні були відображатися за собівартістю (якщо біржове котирування або ринкові ціни перевищували    собівартість), за біржовою ціною і ціною реалізації (якщо вони були нижчі собівартості); основні засоби оцінюватися за відновленою вартістю; сумнівні борги - за імовірністю їх погашення, безнадійні - підлягали списанню на збитки.

1925 р. "Труди инструкторского совещания по счетоводству сельскохозяйственных кооперативов": Покладено початок уніфікації обліку в колгоспах.

10 вересня 1926 р. Рада Праці та Оборони (РПО). Правила составления балансов и начислення амортизационных  отчислений государственными и кооператавными предприятиями, а также акционернмми обществами с преобладанием государственного капитала": Новою тут була, зокрема, фантастична вимога складання заключного балансу на основі повної інвентаризації та оцінки майна, яке відображається в балансі на день його формування. Ця вимога справді звучала нереально, оскільки було незрозуміло, як оцінити майно на день складання балансу.

1 жовтня 1926 р. ВРНГ. Інструкція головного бухгалтера тресту щодо складання річного звіту та балансу: Знову запропоновано принцип консерватизму (обачності) - мінімальних цін.

9 листопада 1926 р. Раднарком СРСР. Документ щодо обов'язкового ведення рахівництва торговельними та промисловими підприємствами: Запроваджено поділ підприємств на декілька розрядів, і тільки торговельні підприємства не нижче V розряду та промислові не нижче VII розряду, повинні були вести облік за подвійною бухгалтерією. У всіх інших випадках оподаткування проводилось на підставі оборотів Касової книги.

20 жовтня 1927р. Рада Праці та Оборони. "Правила составления баланса и оценки его статей государственными и промышленньши предприятиями, которые обязаны личной ответственностью, и акционерными обществами с преобладанием государственного капитала, за исключением кредитных учреждений": Наголошено на тому, що щорічна інвентаризація повинна проводитись не 1-го січня, як це вимагалось раніше, а в строки, достатньо близькі до 1-го січня. Регламентувались окремі положення з обліку витрат. 


Певними досягненнями в галузі удосконалення техніки обліку характеризувався 1923 р.: одних тільки арифмометрів або комптометрів вже було недостатньо. Але об'єктивні умови того часу гальмували цей процес, тому рахівники звернули увагу на найбільш простий і доступний засіб - картку. Картка - паспорт, що виписувався під копіювальний папір одразу в декількох примірниках, які розставляли у картотеці згідно з вимогами. Поступово картки почали використовуватись в обчислювальних апаратах і замінювати громіздкі книги. Картка почала отримувати "визнання".

Перші форми карткового обліку В.І. Юдіна, С.П. Маслова і В.Є. Альтшуллера були побудовані на принципах проф. Дж. Россі, за якими основою був універсальний "визначник" з розкладанням шахового балансу на окремі картки.
Найбільш опрацьованою і доведеною до логічного кінця була форма В.І. Юдіна. Форма С.П. Маслова відрізнялась від неї тільки порядком технічної роботи.

В.Є. Альтшуллер пропонував складати ордери (як і В.І. Юдін), в трьох примірниках: один корінець і два відривних. Перший залишався в книзі у вигляді хронологічного запису, а другий і третій протягом місяця підшивали в два окремих реєстратори по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків (нумерація клітинок не застосовувалась). В кінці місяця їх систематизували і підраховували. Результати сумування ордерів, зібраних по дебету рахунку, вписували до шахового балансу і порівнювали з ордерами, зібраними по кредиту рахунку.

Картки почали використовувати в окремих галузях народного господарства. Процес раціоналізації обліку відбувався спочатку в тих сферах, де в цьому була найбільша потреба. Такою галуззю став товарний кількісно-сумовий облік. Тут, а також в сфері розрахункових операцій, картка знайшла своє перше застосування. Першими застосували картки банки. Зокрема, роботи, розпочаті у 1924 р. в Промбанку і Держбанку, дали позитивні результати. Вексельний облік також поступово переходив з книг на картки.

1925 р. характеризувався подальшим удосконаленням техніки облікової справи. Крім все більшого розповсюдження карткового кількісно-сумового обліку товарів, а також карткового обліку розрахункових операцій, з'являлись нові форми, які стосувались бухгалтерського обліку в цілому. Такими були форми В.К. Мнюха і К. Петрова. Вони вважали, що не шаховий баланс, а ордер, або, правильніше, картка-ордер, є базою для побудови всієї системи обліку; саме картка-ордер є останньою ланкою у ланцюгу змін, які зазнала книга. За своєю сутністю дані форми мало відрізнялись від форми В.І. Юдіна, вони не пов'язували ордери безпосередньо з шаховою формою.

Проте, не зважаючи на подібність між собою основних моментів, форми В.К. Мнюха і К. Петрова мали суттєві відмінності. В той час, як К. Петров доводив форму до логічного  завершення - повної заміни книг другого порядку картками-ордерами (подібно до В.І. Юдіна), В.К. Мнюх пропонував залишити цілий ряд книг, щоправда, зі спеціальним розграфленням, яке полегшувало роботу.

Як вже наголошувалося, з 1923 р. облік почав вестись із застосуванням обчислювальних машин. Спочатку це були арифмометри, потім - найпростіші бухгалтерські машини, які дозволяли в автоматичному режимі проводити чотири види арифметичних дій.

В цьому відношенні першість належала Держторгу. Завдяки закордонним зв'язкам, зокрема, запросивши представників німецької раціоналізаторської фірми "Брайтер і Розенкранц", Держторг почав проводити широку раціоналізацію бухгалтерського обліку. З 1-го травня 1926 р. в одній з Московських контор - Хімфармторзі - було впроваджено контрольно-бухгалтерську систему "Дефинитив". Поступово вона почала розповсюджуватися на інші московські контори, а з 1-го жовтня - і на частину провінційних. Крім системи "Дефинитив" почали з'являтися й інші облікові та обліково-друкарські машини ("Мерседес", "Эвкинд", "Елиот-Фишер", "Ремингтон"), що механізували окремі облікові операції.

Поряд з імпортом облікових машин почалось їх виробництво в СРСР (зокрема, арифмометрів).
Влітку 1927 р. з США почали надходити статистично-бухгалтерські машини Пауерса, які дали можливість значно розширити механізацію облікової справи, і за допомогою яких механізувалися основні облікові процеси.

Починаючи з 1927 р., копіроблік почав все глибше проникати в облікові апарати не лише торговельних, але й видавничих ("Крестьянская газета", "Гудок", "Наша газета"), аз 1-го вересня 1927 р. - виробничих підприємств (фабрики Моссільпрому, заводу "Буревестник", Мосшкіри, заводу "Ильич" в м. Ленінград (нині - м. Санкт-Петербург)).

Найбільш інтенсивний перехід на копіроблік спостерігався з початку нового операційного року (1927/1928), чому, зокрема, сприяв новий закон про ведення торговельних книг. Установ, які застосовували копіроблік в 1927 р., було вже декілька десятків, і з кожним днем їх кількість все збільшувалась.

Проте, значним недоліком радянського бухгалтерського обліку залишалася, передусім, нерозробленість теорії, яка лише почала розвиватися.
Але поряд з цим вона вже створила для судово-бухгалтерської експертизи міцне наукове підґрунтя.

Проф. М.В. Дембінський був правий, наголошуючи, що "причини відставання науки про бухгалтерський облік від вимог практики криються, насамперед,... у відсутності творчих дискусій, а також в тому, що майже немає монографій та наукових досліджень в галузі розв'язання суперечливих проблем, а сучасна облікова література носить однобічний, переважно навчальний характер".

В  перші роки Радянської влади ставлення до подвійної бухгалтерії і до її основних шкіл було негативним. П. Амосов і А. Савіч, облікові лідери того часу,    стверджували,    що    настав    час    "здати    капіталістичний    спосіб рахівництва в архів історії поряд з прядкою та бронзовою сокирою".

Згідно з дослідженнями проф. Раймонда де Рувера, перші ознаки застосування подвійного запису належать до кінця XIII ст., але поряд з цим уряд економічно зміцнілої країни Рад прийняв рішення про введення подвійної бухгалтерії в усіх великих колгоспах лише в 1939 р. (майже через 6 ст.).

5 грудня 1929 р. було опубліковано постанову ЦК ВКП(б) "О реорганизации управлення промышленностью", яка наказала укріпити господарський розрахунок, для чого практично всі підприємства повинні були складати та надавати щомісячний баланс, і підтверджувала Наказ ВРНГ, який зобов'язував з 1 жовтня 1929 р. складати щомісячну калькуляцію собівартості продукції в термін не пізніше 15-20-го числа наступного місяця. Була передбачена спеціальна звітність про собівартість основних видів готової продукції. Строки подання звітності були радикально змінені. Вона повинна була подаватися не пізніше 15-17-го числа наступного місяця.

9 травня  1931 р. прийнято постанову РНК СРСР "Об организации учетно-статистических работ", згідно з якою передбачалось, що центральним керівним органом обліку і статистики ставав Держплан СРСР в особі сектора народногосподарського   обліку,   який   працював   на   правах   самостійного управління (в подальшому (1932 р.) перетвореного в Центральне управління народно-господарського обліку (ЦУНГО).

Облікова література (1921-1941)   

Тематика досліджень в працях того часу дуже широка. Основні напрями, яким було присвячено більшість облікових праць вчених того періоду, представлено в таблиці 2.

(Таблиця 2.) Радянська облікова література у 1921-1941 рр.

Передвоєнний період характеризувався виходом нових капітальних праць з бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності. Це - книги проф. М.А. Кіпарісова "Теория советского хозяйственного учета", В.Г. Макарова "Основи советского балансового учета" (1933), А.І. Сумцова "Основи советского балансового учета" (1934), Я.М. Гальперіна "Основы балансового учета"(1938)та ін.

Широко використовувався в навчальних закладах популярний підручник П.Н. Василенка "Курс бухгалтерского учета" (1937). Важливу роль у розробці і з'ясуванні  багатьох суперечливих питань теорії бухгалтерського обліку відіграв підручник М.А. Леонтьєва, В.Є. Кедрова і С.О. Щенкова "Краткий курс бухгалтерского учета" (1938).

Правильному висвітленню стану і нових проблем галузевого обліку сприяла книга проф. М.О. Блатова "Основи промышленного учета", капітальна праця В.І. Стоцького "Основы калькуляции и экономического анализа себестоимости", що вийшла у 1936 р. п'ятим виданням, Б.І. Пестрякова "Вопросы учета основных средств промышленных предприятий" (1937), Н.В. Богородського і М.П. Рубінчика "Бухталтерский учет и калькуляция на промышленном предприятии", четверте видання якої вийшло в 1938 р., М.Х. Жебрака "Основы планово-нормативного учета производства" (1938, 2-ге видання) та ін. За працями цих авторів удосконалювалась організація бухгалтерського обліку на практиці і готувались нові кадри радянських облікових працівників.

Основу наукової розробки принципів радянського економічного аналізу поклали роботи проф. Н.Р. Вейцмана "Счетный анализ", С.К. Татура "Анализ отчета промышленных предприятий" та І.А. Шоломовича "Анализ оборотных средств промышленного предприятия". В цих працях висвітлювались не тільки можливості бухгалтерського обліку, але й розглядались окремі дані оперативної звітності, яка використовувалась для аналізу економіки підприємств.
Протягом з 1939 р. та до початку Великої Вітчизняної війни ведуться інтенсивні дослідження з проблем обліку, контролю та аналізу, захищаються кандидатські і докторські дисертації.

 

 
загрузка...