Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Участь в цивільному процесі органів державного управління
Українські реферати - Цивільне право
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Участь в цивільному процесі органів державного управління

Курсова з цивільного права


ЗМІСТ

Вступ
1. Підстави і мета участі в цивільному процесі органів державного управління, їх процесуальні права та обов’язки
2. Форми участі в цивільному процесі органів державного управління
3. Відмінність правового положення органів державного управління від правового положення сторін і третіх осіб
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг курсової - 29 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Уповноважений ВРУ з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи можуть звернутися у випадках передбачених законом до суду із заявою на захист прав та охоронюваних інтересів інших осіб.
Зазначені суб'єкти захисту прав інших осіб можуть брати участь у цивільному процесі в двох процесуальних формах: зверненням до суду із заявою (тобто порушення процесу по справі); вступом у процес по справі для дачі висновку за власною ініціативою чи ініціативою суду. Право на порушення процесу по справі надано органам державної влади, профспілкам, підприємствам, установам і організаціям та окремим громадянам (ст. 121 ЦПК), а право на дачу висновку — тільки органам державної влади, органам місцевого самоврядування.
Інші органи та особи, визначені ст. 45 ЦПК, можуть звертатися на захист інтересів інших осіб тільки у разі, якщо таке право прямо передбачено законом. В протилежному випадку, суд не може прийняти заяву і відкрити провадження у справі.
Різниця між органами державної влади та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, полягає в тому, що треті особи пов'язані зі сторонами матеріально-правовими відносинами і захищають у процесі свої особисті інтереси, а органи державної влади не перебувають у матеріально-правовому зв'язку зі сторонами і захищають права інших осіб, виходячи з державних та громадських інтересів.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки особи, яка бере участь у справі, а також право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті (ст. 46 ЦПК).
Процесуальні права сторін — це встановлені та гарантовані законом можливості вибору поведінки щодо участі у суді при розгляді та вирішенні цивільної справи, які забезпечують отримання захисту своїх суб'єктивних прав, що зазнали посягання, або існує ймовірність такого. Як уже було зазначено, права сторін, як і всіх осіб, що беруть участь у справі, слід поділити на загальні та спеціальні. Загальні права, які визначають фактичну та юридичну спроможність виступати повноцінним учасником судового розгляду цивільної справи, викладені у ст. 27 ЦПК [4].
Треті особи — це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену у суді справу для захисту власних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, наділені матеріально-правовою заінтересованістю, яка, як правило, суперечить інтересам позивача та (або) відповідача.
Правовий статус третіх осіб дещо подібний до прав та обов'язків сторін. Тому щодо участі третіх осіб можуть застосовуватися положення про процесуальну співучасть та процесуальне правонаступництво.

Зважаючи на актуальність даної проблеми темою курсового дослідження обрано питання: «Участь у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб».
Мета курсового дослідження – визначити основні теоретичні та практичні засади участі у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким за законом надано право захищати права і свободи інших осіб.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
1. Опрацювати наукову та методичну літературу з поставленого питання;
2. Визначити підстави та мету участі в цивільному процесі органів державного управління, їх процесуальні права та обов’язки;
3. З’ясувати форми участі в цивільному процесі органів державного управління;
4. Надати характеристику відмінностям правового положення органів державного управління від правового положення сторін і третіх осіб.

У процесі дослідження використано наступні форми наукового пізнання:
1. Робота з літературними джерелами;
2. Бесіда;
3. Спостереження.

Органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь у цивільному процесі у декількох формах:
- порушення (ініціація) цивільного процесу (подання позовної заяви, заяви, апеляційної чи касаційної скарги; звернення до суду з приводу перегляду судових рішень за винятковими чи ново виявленими обставинами; звернення із заявою про звернення рішення до виконання);
- вступ у цивільний процес для дачі висновку у справі (ст.45 ЦПК) [4].
Порушення (ініціювання) цивільного процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів.
Цих суб'єктів залежно від підстав участі у цивільному процесі слід поділити на три групи:
1) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
2) прокурор;
3) інші органи та особи, яким надано право захищати інтереси інших осіб.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вправі згідно зі ст. 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, тобто подати заяву у будь-яких справах щодо захисту зазначених осіб.
Окреме місце серед суб'єктів, визначених ст. 45 ЦПК, посідають органи прокуратури. Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави у суді у випадках, визначених законом [4].
Особливість участі прокурора у цивільному процесі полягає в тому, що він, на відміну від інших органів та осіб, визначених ст. 45 ЦПК, може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу. Тобто, може бути ініціатором будь-якої стадії цивільного процесу незалежно від того, чи брав він участь у справі. Для реалізації таких своїх повноважень прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими чи нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.
Інші органи та особи, визначені ст. 45 ЦПК, можуть звертатися на захист інтересів інших осіб тільки у разі, якщо таке право прямо передбачено законом. В протилежному випадку, суд не може прийняти заяву і відкрити провадження у справі.
Органів та осіб, які захищають інтереси іншої особи, не слід вважати представниками цієї особи. Між ними та процесуальним представником існує суттєва відмінність:
• представник завжди може вступати у процес, маючи на це відповідні повноваження сторони; органи та особи, які захищають інтереси інших осіб, вступають без будь-яких повноважень, таке право надане їм законодавством;
• інтереси представника і особи, яку представляють, повинні збігатися; інтереси ж особи, що їх захищають такі органи й особи, можуть і не збігатися з інтересами самих органів та осіб.
Процесуальним оформленням вступу органів та осіб, визначених ст. 45 ЦПК, у процес є позовна заява. Вона, крім загальних вимог, встановлених законом, повинна містити дані про: суб'єкта, який звертається до суду; особу, в інтересах якої пред'явлено позов (точну назву, місце проживання фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи); нормативну підставу пред'явлення позову в інтересах іншої особи. У випадках, встановлених законом, такі особи звільняються від сплати судового збору та інших судових витрат при пред'явленні позову і при участі у процесі (ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито") [ 17].
Органи та особи, визначені ст. 45 ЦПК, є учасниками цивільного процесу, суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин і належать до осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК), тому користуються притаманним їм комплексом процесуальних прав та обов'язків. Крім цього, вони наділені обсягом спеціальних прав, які визначають можливість розпорядження поданою заявою [4].
Органи та особи, які звернулися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересів, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. У разі, якщо прокурор діє у суді на захист інтересів відповідача чи третьої особи, він наділений лише процесуальними правами особи, яка бере участь у справі, а також правом висловлювати свою думку щодо вирішення справи по суті (ст. 46 ЦПК), наприклад, відмовитися від заяви, змінити предмет та підставу позову, вчинити інші дії. Однак ці права не є проявом дії принципу диспозитивності цивільного судочинства. Вони визначають повноваження прокурора чи іншого органу (особи) в рамках поданої ним заяви і ні в якій мірі не стосуються матеріально-правової вимоги, щодо якої прокурором чи іншим органом (особою) подано заяву до суду. Тому вчинення таких дій не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному чи іншому обсязі [17].
При відкритті провадження у справі суд повідомляє особу, в інтересах якої подано заяву. У цьому випадку вона може безпосередньо вступити у процес з наданням їй статусу позивача, що не перешкоджає відповідному органу чи особі також виступати самостійним учасником цивільного процесу. Якщо ж особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність, в інтересах якої порушено справу, не підтримує заявлені вимоги, то суд залишає заяву без розгляду (ч. 3 ст. 46 ЦПК).
Іншою формою участі є вступ у цивільний процес для дачі висновку у справі. На відміну від попередньої форми, вона стосується тільки органів державної влади та місцевого самоврядування. Підставою для цього є необхідність виконання ними своїх повноважень.
Вступ у процес можливий за власною ініціативою, ініціативою суду або на вимогу закону. Вступ у процес за власною ініціативою має факультативний характер, вступ на вимогу закону або суду — обов'язковий.
Наприклад, обов'язковою є участь прокурора у справах про відшкодування збитків, заподіяних злочином (ст. 33 Закону України "Про прокуратуру"). Згідно із п. 4 ст. 19 СК обов'язковою є участь органу опіки та піклування при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батьків, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним.
Суд, виходячи із матеріалів конкретної справи, може ухвалою залучити до участі у справі той чи інший орган. Наприклад, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 року для дачі висновку у справі, пов'язаній з правом приватної власності громадян на житловий будинок, можуть бути залучені органи державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної, санітарної інспекцій [10].
Висновок органу державної влади та органу місцевого самоврядування складається від імені відповідного органу та підписується його керівником. Висновок повинен бути оголошений у судовому засіданні і оцінюється судом в сукупності з усіма матеріалами справи.
Органи державної влади та місцевого самоврядування за цієї форми участі у справі нагадують експертів, але вони наділені юридичною заінтересованістю і дають висновок не тільки за фактичними обставинами, а й по суті справи. На відміну від експерта, органи державної влади та місцевого самоврядування вирішують також і правові питання. Органи державної влади у своєму висновку торкаються не тільки фактичного боку питань, які досліджуються, а й доводять свої правові висновки у справі. Експерт як спеціаліст розглядає тільки фактичну сторону справи. На відміну від органів державної влади, експерт не є особою, яка заінтересована у результаті справи. Органи державної влади та місцевого самоврядування та їх представники у судовому засіданні не попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та за дачу завідомо неправдивого висновку [16,17].
Різниця між органами державної влади та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, полягає в тому, що треті особи пов'язані зі сторонами матеріально-правовими відносинами і захищають у процесі свої особисті інтереси, а органи державної влади не перебувають у матеріально-правовому зв'язку зі сторонами і захищають права інших осіб, виходячи з державних та громадських інтересів.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов'язки особи, яка бере участь у справі, а також право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті (ст. 46 ЦПК) [4].

 

 
загрузка...