Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Ціни. Ціноутворення. Ціна продукції
Українські реферати - Ціноутворення
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Ціни. Ціноутворення. Ціна продукції

ЗМІСТ

Вступ
1. Система цін і тарифів та фактори, що їх формують
2. Ціни на продукцію і послуги
3. Ціноутворення на промисловому підприємстві в ринкових умовах
4. Методи встановлення цін
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

1. Система цін і тарифів та фактори, що їх формують

Система цін характеризує взаємозв'язок і взаємозв’язку різних видів цін, складається з блоків, у якості яких розглядаються як конкретні ціни, так і визначені групи цін. Зміни, внесені в рівень однієї ціни, позначаються на рівнях інших цін. Це порозумівається єдиним процесом формування витрат на виробництво, взаємозв'язком суб'єктів ринку між собою і тісним взаємозв'язком всіх елементів ринкового господарського механізму.
Усі види цін можна підрозділити в такий спосіб.
По характері обороту, що обслуговується.
Оптові ціни - ціни, по яких підприємства реалізують зроблену продукцію іншим підприємствам або збутовим організаціям.
Роздрібні ціни - ціни, по яких торговельні організації реалізують продукцію населенню.
Закупівельні ціни - ціни, по яких сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію державі, фірмам, промисловим підприємствам для наступної переробки.
Кошторисна вартість - ціна, по якій оплачується продукція будівництва (будинку, спорудження).
Ціни і тарифи на послуги населенню - особливий вид роздрібної ціни (охорона здоров'я, житлово-комунальне господарство, готельні і туристичні послуги, побутові послуги і т.д.).
У залежності від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції на ринку.
Вільні (ринкові) ціни - ціни, установлювані виробниками продукції і послуг на основі попиту та пропозиція відповідності з кон'юнктурою ринку.
Регульовані ціни - ціни, установлювані особовими органами керування, як правило, на продукти, товар тарифи підвищеного соціального призначення.
Паритетні ціни - ціни, використовувані державними органами США для регулювання співвідношень цін між сільськогосподарською продукцією й іншими товарами і послугами.
По способі встановлення.
Тверді (постійні) - ціни встановлюють договори і не міняються протягом усього терміну постачання продукції за даною згодою або контрактові.
Поточні ціни - по них здійснюється постачання продукції в даний період часу. Вони можуть мінятися в рамках одного контракту і відбивають стан ринку.
Рухлива ціна - ціна, зафіксована в договорі з застереженням про те, що вона може бути переглянута надалі, якщо до моменту виконання договору ринкова ціна зміниться (підвищиться або понизиться).
Змінна ціна встановлюється на вироби, що вимагають тривалого терміну виготовлення. Обчислюється в момент виконання договору шляхом перегляду первісної договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва за період часу, необхідний для виготовлення продукції.
З урахуванням фактора часу.
Постійна ціна - ціна, термін дії якої заздалегідь невизначений.
Сезонна ціна - вид закупівельних або роздрібних цін на товари, що носять сезонний характер, визначається шляхом застосування знижок з первісної продажної ціни, діє протягом визначеного періоду часу.
Східчаста ціна - ряд послідовно знижуються цін на продукцію в заздалегідь обумовлені моменти часу по попередньо визначеній шкалі.
По способі одержання інформації про рівень ціни.
Довідкові ціни публікуються в каталогах, прейскурантах, економічних журналах, довідниках і в спеціальних економічних оглядах; використовуються як орієнтовану інформацію при встановленні цін на аналогічну продукцію або при аналізі рівнів і співвідношень цін.
Прейскурантні ціни - вид довідкової ціни, яка публікується у прейскурантах фірм-продавців.
Розрахункова ціна застосовується в договорах, контрактах устаткування, вироблене по індивідуальним замовленням розраховується й улаштовується постачальником для кожного конкретного замовлення з обліком технічних і комерційних умов даного замовлення.
У залежності від виду ринку.
Аукціонні ціни - ціни публічного продажу по максимально запропонованому рівні на попередньо оглянуту покупцем партію товарів (лот); встановлюються в результаті зміни співвідношення між попитом та пропозицією.
Біржові котирування - ціни стандартизованого однорідного товару (у тому числі цінні папери), реалізованого через біржу.
Ціни торгів - ціни особливої форми спеціалізованої торгівлі, заснованої на видачі замовлень на постачання товарів або одержання підрядів на виробництво визначених робіт із заздалегідь оголошеного в спеціальному документі (тендері) умовами.
Внутрішньо-фірмові ціни.
Трансферні ціни застосовуються при реалізації продукції між підрозділами однієї фірми або різних фірм, але вхідних в одну асоціацію.
За умовами постачання і продажу.
Нетто - ціна на місці купівлі-продажу.
Брутто (фактурна ціна) визначається з урахуванням умов купівлі-продажу (виду і розміру податків, наявності і рівня знижок, виду «франко» і умов страховки).
«Франко» - даний термін означає, до якого пункту на шляху просування товару від продавця до покупця постачальник відшкодовує транспортні витрати.
Транспортний фактор враховується в зовнішньоторговельних цінах.
Світові ціни - це ціни, по яких проводяться великі експортні й імпортні операції, досить повно характеризуючи стан міжнародної торгівлі конкретними товарами. На практиці світові ціни по сировинних товарах визначаються країнами-експортерів або імпортерів або цінами бірж, аукціоні по виробах виробничо-технічного призначення.
Ціна як економічна категорія завжди посідала особливе місце у виробничій діяльності підприємства. Очевидним є те, що в ринкових умовах в ціні перетинаються економічні інтереси виробників і споживачів.
Ринкове ціноутворення — це процес встановлення цін на товари та послуги, які реалізують на ринку.
Ціна — грошовий вираз вартості товару. Вона відображає його споживчу корисність в конкретних ринкових умовах.
Ринкова ціна забезпечує динамічну рівновагу між попитом та пропозицією, між суспільною вартістю товару і її грошовим виразом.
Встановлення ціни на доцільному рівні, а також прогнозування динаміки цін світового ринку неможливо без врахування основних ціноутворюючих факторів. їх можна виділити в три групи.
1. Фактори, що впливають на обсяг пропозиції товару:
2. Фактори, що впливають на обсяги попиту.
3. Фактори зовнішнього впливу (щодо покупців і продавців).

2. Ціни на продукцію і послуги

У практиці роботи підприємств застосовують цілий ряд видів цін. Однак домінують договірні ціни, що змінюються залежно від попиту і пропозиції на певну продукцію (послуги).
У загальному плані в умовах сьогодення структура ринкових договірних цін визначається такими складовими:
1. Собівартість виробу, що містить всі без винятку витрати на створення, виробництво і реалізацію.
2. Прибуток, величина якого визначається ринковою ситуацією (попитом і пропозицією).
3. Податок на додану вартість (ПДВ), величина якого у відсотках визначається від оподатковуваного обороту.
4. Акцизний збір, непрямий податок лише на високорентабельні та монопольні товари (перелік таких товарів та ставки цього збору передбачені відповідними постановами).
Перелічені складові формують „ціну підприємства". За такими цінами підприємства реалізують свою продукцію безпосередньо споживачам або ж посередницьким організаціям (гуртовим базам).
5. Гуртові організації в ціну продукції включають надбавку за величиною, яка відповідає усім додатковим витратам, що пов'язані з організацією гуртової реалізації продукції. Сюди входить орендна плата за приміщення офісу бази, оплата праці її працівників, витрати на освітлення, опалення, охорону, а також належні кошти на розвиток гуртової організації (прибуток) і відповідний податок на додану вартість.
У результаті формується відпускна „ціна гуртова". Вона застосовується для гуртової реалізації продукції торговельній мережі.
6. Для покриття витрат, пов'язаних з організацією реалізації продукції безпосередньо в магазинах, торговельні структури включають в гуртову ціну чергову надбавку, що відповідає витратам, аналогічним як в гуртових (посередницьких) організаціях, включаючи і наступний ПДВ.
За цією ціною здійснюється продаж виробів окремим споживачам дрібними партіями або поштучно. Формування структури цін показано на рис. 1.

Рис. 1. Схема формування структури цін.

3. Ціноутворення на промисловому підприємстві в ринкових умовах

Вибір методу визначення оптимальної ціни залежить в першу чергу від форми ринку і ринкової ситуації, в якій функціонує підприємство, а також від вибраної ним цінової політики.
Так, на досконало конкурентному ринку врівноважена ціна формується під впливом сукупного обсягу попиту і пропозиції. Кожен з конкурентів забезпечує достатньо невелику частку продукції на ринку, тому жоден з них окремо не в стані впливати на величину ціни.
В таких умовах підприємство сприймає врівноважену ціну як „дану зі зовні". Вона є верхньою границею ціни його товару. Якщо ж ціна встановлюється вище її рівня, то продукція не буде реалізована. Очевидно, що реалізувати її нижче рівня рівноваги також не має сенсу, тому що в цьому випадку підприємство буде одержувати занижений дохід і відповідно прибуток. Таким чином, на ринку з досконалою конкуренцією підприємство буде встановлювати ціну на рівні поточної врівноваженої ціни.
На монополістичному ринку функціонує одне підприємство, яке виготовляє і реалізує продукцію, яка не має замінника. Тому воно має можливість контролювати ціни і диктувати їх споживачеві (покупцю). І все ж це не означає, що буде встановлюватися найвищий рівень ціни, скоріше підприємство при визначенні ціни буде застосовувати підхід, що забезпечує максимальний прибуток підприємству при певному рівні ціни.
Формування цін в умовах олігопольного ринку суттєво відрізняється від других методів. Тут між підприємствами має місце тісна взаємозалежність. Зниження ціни на продукцію одним із них призводить до зменшення обсягів реалізації інших .Тому жодне підприємство (що входять в олігопольну ринкову групу) не відважиться змінити свою цінову політику, не врахувавши при цьому можливих дій конкурентів. Якщо ж якесь підприємство значно підвищить ціну, а конкуренти утримаються це зробити, то воно може втратити своїх покупців і бути витісненим з ринку. За таких обставин ціни на олігопольних ринках переважно є достатньо стійкими.
В умовах монопсонії споживач-покупець один, а виробників-постачальників декілька. (Наприклад, одне велике переробне підприємство в районі скуповує, заготовляє сировину від населення). Ціна на неї зростатиме у міру збільшення попиту (потреб) у споживача. Це диктується відсутністю альтернативи, винятковістю лише в певних регіональних межах.
З урахуванням наведених факторів розглянемо детальніше деякі методи формування цін на нові вироби.
Так, розраховуючи ціни на нові вироби, виробники керуються такими принципами:
- Занадто низька ціна не дозволяє підприємству отримувати належний прибуток.
- Занадто висока ціна не забезпечує підприємству достатнього попиту (обсягу реалізації). Виробництво у цьому випадку може бути збитковим.
- Тільки оптимальна ціна забезпечує запланований збут і прибуток.
Встановлення оптимальної ціни супроводжується проведенням конкретної цінової політики залежно від встановленої підприємством мети:
а) ціна встановлюється мінімально допустимою з метою швидкого проникнення на ринок і завоювання якнайбільшої його частини;
б) ціна встановлюється на рівні цін конкуруючих виробів з розрахунку на велику місткість товарного ринку;
в) ціна встановлюється на рівні, який перевищує ціни на конкуруючі товари з розрахунку на високу конкурентоспроможність свого виробу.
Перелічені підходи передбачають встановлення початкової (базової) ціни, яка з часом коректується в залежності від ринкової кон'юнктури.
Процес встановлення ціни виробу включає два етапи: визначення початкової (базової) ціни і кінцевої, з врахуванням комерційних умов постачання виробів.
Метою першого етапу є визначення доцільного рівня ціни на основі аналізу ціноутворюючих факторів. Він має декілька підетапів.
- вибір цінової політики.
- дослідження кон'юнктури ринку.
- вибір методу ціноутворення.
- аналіз попиту на виготовлений виріб.
- визначення величини витрат на виробництво і реалізацію товару.
- врахування психологічних аспектів сприйняття ціни споживачами.
- врахування рівня конкуренції на сегменті ринку.
- формування ціни.
На другому етапі проходить встановлення кінцевої ціни з урахуванням комерційних умов постачання товару, в залежності від яких контрактна ціна, як правило, відхиляється від початкової (базової) ціни більшою чи меншою мірою.

4. Методи встановлення цін

Метод встановлення ціни (за принципом беззбитковості, поточні витрати)
При використанні цього методу ціна визначається за формулою:

(Формула) (1)

Нормативна рентабельність продукції відображає величину прибутку до сплати податків, яка приходиться на одну гривню поточних витрат.
Цей метод є доволі простим і широко застосовується. Популярність його пояснюється тим, що продавець завжди більше знає про витрати, ніж про попит. Йому не доводиться часто коректувати ціни в залежності від коливань попиту.
Можливі дві модифікації цього методу, які передбачають використання показників питомих витрат:
- середні питомі витрати (на одиницю продукції);
- граничні питомі витрати.
Використання граничних питомих витрат для формування ціни можливе у випадку, коли:
1. В процесі виробництва суттєво не збільшуються умовно-постійні витрати.
2. Умовно-постійні витрати можуть бути повністю віднесені на поточні витрати, що пов'язані з виробництвом і реалізацією інших виробів, продукованих підприємством.
Особливо задовільним є цей метод з позиції продавця, коли:
- основна частина капіталу використовується як оборотні кошти;
- швидкість обертання оборотних коштів однакова для виробів, з рівновеликою нормативною рентабельністю.
Цей метод широко застосовується підприємствами, які займаються посередницькою діяльністю.
Метод цільового прибутку
При використанні цього методу підприємство намагається встановити ціну, яка передбачає отримання бажаної (планової) величини чистого прибутку від задіяного капіталу.

(Формула) (2)

Конкретна залежність норми прибутку (до виплати податків) від величини чистого прибутку визначається чинною системою оподаткування. Ціна формується в такій послідовності:
- Визначається бажана величина норми чистого прибутку на капітал.
- Розраховується абсолютна величина цільового прибутку від реалізації продукції.
- Планується декілька альтернативних варіантів ціни на виріб.
- Для кожного з них визначається „беззбиткова" партія, тобто обсяг продукції, який забезпечує бажану величину чистого прибутку.
- Оцінюється рівень ймовірності збуту беззбиткового обсягу продукції.
Метод цільового прибутку, на відміну від попереднього, в певній мірі враховує величину попиту.
Метод встановлення ціни з урахуванням попиту
Залежно від характеру цінової політики підприємства-виробника можна виділити три напрями цього методу. При встановленні ціни ставиться мета:
- максимізувати величину прибутку;
- зберегти обсяг виробництва;
- збільшити частку своєї продукції на ринку.
Найчастіше підприємства намагаються максимізувати прибутки. Черговість визначення ціни така:
- прогнозується попит на товар, тобто виявляється залежність обсягу попиту (N) від ціни (Ц).

(Формула) (3)
- прогнозується залежність величини поточних витрат на виробництво продукції (С) і реалізацію.

(Формула) (4)
- визначає залежність величини чистого прибутку (П), отриманого після реалізації, від рівня ціни виробу.

(Формула) (5)
- визначається величина ціни та обсяг виробництва, який забезпечує максимум прибутку.
Цей метод часто використовують малі підприємства (фірми), які в більшості намагаються зберегти стабільність обсягу виробництва, тому що його зміна вимагає вирішення низки проблем (звільнення чи наймання персоналу, розширення виробничих потужностей, збільшення основного і оборотного капіталу тощо).
В таких умовах послідовність визначення ціни наступна:
- прогнозується можливі обсяги попиту (побудова кривої попиту).
- визначається рівень ціни, що забезпечує стабільність обсягу виробництва.
- оцінюється ефективність виробництва продукції при встановленому рівні цін (зіставляються прибуток з витратами).
При потребі збільшення частки продукції на ринку встановлення ціни цим методом ведеться шляхом максимально можливого її зниження, домагаючись лідерства в реалізації. Послідовність формування буде наступна:
- прогнозуються (передбачаються) можливі зміни обсягу попиту (побудова кривої попиту);
- визначають мінімально можливий рівень ціни;
- розробляють декілька варіантів таких цін;
- прогнозують величину можливого приросту частки ринку для кожного варіанта;
- вибирають раціональний рівень ціни, виходячи зі співвідношення ціни виробу і приросту частки ринку.
В цілому слід зазначити, що цей метод визначення ціни (і окремі його варіанти) має істотний недолік — це складність практично прогнозувати можливі зміни величини попиту на ринку, а тому і побудувати його криву.
Метод середніх цін
За основу визначення ціни виробу приймають усереднений рівень ціни аналогічних товарів, що сформувався на ринку. Надалі величину ціни коректують, тобто підвищують або знижують в залежності від важливості і цінності введених нових техніко-економічних параметрів виробу та наявного престижу підприємства (фірми) на ринку. З цією метою порівнюють параметри і ціну нового виробу з аналогічним показниками і ціною існуючих споріднених виробів (таких самих за призначенням і властивостями). Цей метод невипадково називають параметричним. Він побудований за принципом: рівність цін за однакову корисність.
Послідовність визначення ціни така:
- встановлюють ступінь вагомості кожного параметра та властивості виробу;
- аналізують взаємозв'язок між зміною окремого такого показника і ціни;
- на основі цієї залежності визначають кінцеву ціну нового виробу.
Ключовим моментом тут є виявлення статистичних даних щодо оцінки споживачем корисності нового виробу.
Підприємствами застосовується також ряд інших методів і модифікацій ціноутворення. В кожному випадку їх вибору виходять в першу чергу з поставленої мети і враховують при цьому існуючі умови на ринку збуту.
Очевидно, що визначити оптимальну ринкову ціну на продукцію практично досить складно, для цього необхідно мати значний підприємницький хист. Спочатку проводиться якісний і кількісний аналіз ринку. Подекуди для цього застосовується показник-інструмент — цінова еластичність попиту. Він визначається за формулою:

(Формула) (6)
Цим співвідношенням встановлюється, яким чином зміна величини ціни на продукцію (зниження ціни) впливає на зміну (підвищення) попиту. Якщо чисельник зростає більше, ніж знаменник, то попит забезпечує позитивну еластичність, тобто досягається зростання загального доходу фірми, і навпаки. Застосування таких даних допомагає формувати цінову політику підприємства на перспективу. Крім того, з метою охоплення більшої чисельності споживачів, тобто розширення сфери ринку збуту, фірми застосовують диверсифікацію цін. Цей спосіб передбачає створення зацікавленості у споживачів шляхом пристосування цін до можливостей покупців з різним достатком. Використовують різні форми диверсифікації, зокрема:
1. Диверсифікація цін в залежності від рівня доходів покупців. її суть полягає в тому, що один і той же товар реалізується за різними цінами. Так, певна частина продукції, яка естетично, ефектно оформлена (привабливі етикетки, художньо виконана тара і упаковка, вишукане обслуговування тощо) реалізується за суттєво вищими цінами покупцям з високими достатком. В той же час другу її частину оформляють спрощено (упаковка, тара і інше) і збувають за заниженими цінами споживачам з меншими купівельними можливостями. Співвідношення часток товару диктується, очевидно, структурою ринку.
Додатковий прибуток від реалізації продукції в першому варіанті має „перекривати" його недоодержання в другому. Таке „маневрування" цінами на один і той же товар дає можливість охопити більшу кількість споживачів (частину ринку) і забезпечити зростання маси прибутку.
2. Диверсифікація цін в залежності від обсягів реалізації товарів. В цьому випадку виробничники ціну визначають, виходячи з обсягів оптових закупок споживачем. При більших обсягах оптова ціна знижується і навпаки.
3. Диверсифікація цін в залежності від сезону збуту товарів тощо. Вміле, спрямоване реверсування цінами дає можливість розширювати обсяги реалізації і відповідно збільшувати масу прибутку.

ВИСНОВКИ

Ціна продукції (послуг) — надто важливий показник, він безпосередньо впливає на величину одержаного прибутку. Саме ціна в ринкових умовах відображає цінність створеної споживчої вартості — продукції, тим самим економічну рентабельність діяльності колективу підприємства, зокрема, рівень творчого інженерного рішення і якість кваліфікованого виконання...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства, Львів: Видавництво Сполом, 1998; 212 с
2. Бойчик І. М. Економіка підприємства /Навчальний посібник/, Київ: Атіка, 2004; 478с
3. Економіка підприємства /Підручник /За ред. С.Ф. По кропивного/, Вид. друге, Київ: КНЕУ, 2000; 528 с
4. Митвиненко, М.П. Нахаба та ін. /За ред. А.В. Шегеди/, Київ: Знання-Прес, 2001; 335 с
5. Крайник О. П., Барвинська Є. С. Економіка підприємства /Навчальний посібник/, Львів, 2003; 203с

 
загрузка...