Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Інформаційні технології. Інформаційне суспільство
Українські реферати - Діловодство
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Інформаційні технології. Інформаційне суспільство

ЗМІСТ

Вступ
1. Позиція ООН в питанні розвитку інформаційних технологій. Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства
2. Ставлення ЄС до нового типу відносин. Доповідь М. Бенгеманна
3. Напрямки розвитку інформаційних технологій на пострадянському просторі. Декларація Бішкексько-Московської Конференції з Інформаційного суспільства
4. Перспективні моделі побудови інформаційного суспільства
Висновки

ВСТУП

Інформаційні технології є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. До сьогодні вони пройшли кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації.
У сучасному суспільстві основним технічним засобом технології переробки інформації служить комп’ютер. Він істотно вплинув як на концепцію побудови й використання технологічних процесів, так і на якість результуючої інформації.
Існують різноманітні підходи до становлення і розвитку інформаційного суспільства, навіть у розвинених країнах світу. Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного устрою значно відстає від практичних потреб, що розвиваються досить швидкими темпами. Важливо дослідити досвід становлення інформаційного суспільства в розвинених країнах світу для того, щоб Україна не залишилась осторонь цього процесу і, беручи за орієнтир європейські стандарти, могла вибудувати стратегію власного розвитку, рухатись у напрямку європейської інтеграції.

1. Позиція ООН в питанні розвитку інформаційних технологій. Окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства   

Позицію ООН в питанні розвитку інформаційних технологій чітко регламентує окінавська Хартія Глобального Інформаційного Суспільства. Основними положеннями якої є:
1. Інформаційно-комунікаційні технології (ІТ) є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства двадцять першого століття.
2. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їхньої освіти і роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. ІТ швидко стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони також дають можливість усім приватним особам, фірмам і співтовариствам, що займаються підприємницькою діяльністю, більш ефективно і творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми. Перед усіма нами відкриваються величезні можливості.
3. Суть економічної і соціальної трансформації, що стимулюють ІТ, полягає в здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство, яким ми його уявляємо, дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізовувати свої прагнення. Для цього ми повинні зробити так, щоб ІТ служили досягненню стійкого економічного росту, підвищення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди і повної реалізації їхнього потенціалу в галузі зміцнення демократії, транспарентного і відповідального керування та стабільності. Досягнення цих цілей та вирішення проблем потребує розробки ефективних національних та міжнародних стратегій.
4. Прагнучи досягнення цих цілей, ми знову підтверджуємо нашу прихильність принципу участі в цьому процесі: усі люди, без винятку повинні мати можливість користуватися перевагами глобального інформаційного суспільства. Стійкість глобального інформаційного суспільства ґрунтується на стимулюючих розвиток людини демократичних цінностях, таких як, вільний обмін інформацією та знаннями, взаємна терпимість і повага до особливостей інших людей.
5. Ми будемо здійснювати керівництво у просуванні зусиль урядів щодо зміцнення відповідної політики і нормативної бази, які стимулюють конкуренцію і новаторство, забезпечення економічної та фінансової стабільності, які сприяють співробітництву щодо оптимізації глобальних мереж, боротьбі зі зловживаннями, що підривають цілісність мережі, щодо скорочення розриву в цифрових технологіях, інвестуванню в людей та забезпеченню глобального доступу й участі в цьому процесі.
6. Дійсна Хартія є насамперед закликом до усіх як у державному, так і в приватному секторах, ліквідувати міжнародний розрив в області інформації знань. Ефективна політика та дії у сфері ІТ може змінити методи нашої взаємодії щодо просування соціального та економічного прогресу в усьому світі. Ефективне партнерство серед учасників, яке передбачає спільне політичне співробітництво, також є ключовим елементом раціонального розвитку інформаційного суспільства. 
Використання можливостей цифрових технологій
7. Потенційні переваги ІТ, які стимулюють конкуренцію, сприяють розширенню виробництва, створюють і підтримують економічне зростання і зайнятість, мають значні перспективи. Наша задача полягає не тільки в стимулюванні та сприянні переходу до інформаційного суспільства, а й в реалізації його повних економічних, соціальних і культурних переваг. Для досягнення цих цілей важливо планувати роботу за наступними ключовими напрямками:
* проведення економічних та структурних реформ з метою створення умов відкритості, ефективності, конкуренції і використання нововведень, які доповнювалися б заходами для їх адаптації на ринках праці, розвитку людських ресурсів та забезпеченню соціальної згоди;
* раціональне керування макроекономікою, яке сприяє більш точному плануванню з боку ділових кіл і споживачів та використання переваг нових інформаційних технологій;
* розробка інформаційних мереж, які забезпечать швидкий, надійний, безпечний та економічний доступ за допомогою конкурентних ринкових умов та відповідних нововведень до мережевих технологій, їхньому обслуговуванню і застосуванню;
* розвиток людських ресурсів, здатних відповідати вимогам століття інформації, за допомогою освіти та довічного навчання і задоволення зростаючого попиту на фахівців в області ІТ у багатьох секторах нашої економіки;
* активне використання ІТ в державному секторі та сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для підвищення рівня доступності влади для всіх громадян.
8. Приватний сектор грає життєво важливу роль у розробці інформаційних та комунікаційних мереж в інформаційному суспільстві. Однак завдання щодо створення передбачуваної, транспарентної та недискримінаційної політики і нормативної бази, необхідної для інформаційного суспільства, лежить на урядах. Нам необхідно подбати про те, щоб правила, які мають відношення до ІТ, відповідали корінним змінам в економічних угодах із урахуванням принципів ефективного партнерства між державним і приватним сектором, а також транспарентності та технологічної нейтральності. Такі правила повинні бути передбачуваними і сприяти зміцненню ділової та споживчої довіри. З метою максимізації соціальної та економічної користі інформаційного суспільства ми згодні з наступними основними принципами та підходами і пропонуємо їх:
- продовження сприяння розвитку конкуренції та відкриттю ринків для інформаційних технологій, телекомунікаційної продукції та послуг, включаючи недискримінаційне підключення до основних телекомунікацій;
- захист прав інтелектуальної власності на інформаційні технології мають велике значення для просування нововведень, зв'язаних з ІТ, розвитку конкуренції та широкого впровадження нових технологій; ми вітаємо спільну роботу представників органів влади щодо захисту інтелектуальної власності і доручаємо нашим експертам обговорити подальші напрямки роботи в цій сфері;
- важливо також знову підтвердити зобов'язання урядів використовувати тільки ліцензоване програмне забезпечення;
- ряд послуг, в тому ряду телекомунікації, транспорт, доставка посилок, мають велике значення для інформаційного суспільства та економік; підвищення їхньої ефективності та конкурентноздатності дозволить розширити переваги інформаційного суспільства; митні та експедиторські процедури також є важливими для розвитку інформаційних структур;
- розвиток трансграничної електронної торгівлі шляхом сприяння подальшої лібералізації, поліпшення мереж і відповідних послуг, процедур у контексті жорстких рамок Всесвітньої торгівельної організації (ВТО), продовження роботи в галузі електронної торгівлі у ВТО та на інших міжнародних форумах; застосування існуючих торгових правил ВТО до електронної торгівлі;
- послідовні підходи до оподатковування електронної торгівлі, засновані на звичайних принципах, що включають відсутність дискримінації, рівноправність, спрощеність та інші ключові елементи, погоджені в контексті роботи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР);
- продовження практики звільнення електронних перекладів від мита доти, поки вона не буде розглянута знову на наступній міністерській конференції ВТО;
- просування ринкових стандартів, наприклад, технічні стандарти функціональної сумісності;
- підвищення довіри споживача до електронних ринків у відповідності з керівними принципами ОЕСР, у тому числі за допомогою ефективних саморегулюючих ініціатив, таких як кодекси поводження, маркірування та інші програми підтвердження надійності, і вивчення варіантів усунення складностей, від яких потерпають споживачі в ході трансграничних суперечок, включаючи використання альтернативних механізмів розв’язання суперечок;
- розвиток ефективного і значимого механізму захисту особистого життя споживача, а також захисту особистого життя при обробці особистих даних, при якому буде забезпечено вільний потік інформації, подальший розвиток та ефективне функціонування електронної ідентифікації, електронного підпису, криптографії та інших засобів забезпечення безпеки і вірогідності операцій.
9. Зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на розвиток глобального інформаційного суспільства, повинні супроводжуватися погодженими діями щодо створення безпечного і вільного від злочинності кіберпростору. Ми повинні забезпечити здійснення ефективних заходів - як це зазначено в Керівних принципах щодо безпеки інформаційних систем ОЕСР - у боротьбі із злочинністю в комп'ютерній сфері. Буде розширене співробітництво країн "Групи восьми" у рамках Ліонської групи щодо транснаціональної організованої злочинності. Ми будемо і далі сприяти встановленню діалогу з представниками промисловості, розвивати таким чином, успіх, досягнутий на минулій Паризькій конференції "Групи восьми" - "Діалог між урядом і промисловістю про безпеку і довіру в кіберпросторі". Необхідно також знайти ефективні політичні рішення актуальних проблем, як, наприклад, спроби несанкціонованого доступу та комп'ютерні віруси. Ми будемо і далі залучати представників промисловості й інших посередників для захисту важливих інформаційних інфраструктур.
Подолання електронно-цифрового розриву
10. Питання про подолання електронно-цифрового розриву усередині держав та між ними зайняв важливе місце в наших національних дискусіях. Кожна людина повинна мати можливість доступу до інформаційних і комунікаційних мереж. Ми підтверджуємо нашу прихильність зусиллям, які розпочинаються сьогодні, щодо розробки та здійснення послідовної стратегії, спрямованої на рішення даного питання. Ми також вітаємо те, що і промисловість, і цивільне суспільство усе більш схиляються до визнання необхідності подолання цього розриву. Мобілізація наших знань і ресурсів у цій галузі є необхідною умовою для врегулювання даної проблеми. Ми будемо і далі прагнути до ефективного співробітництва між урядами і громадянським суспільством, яке чуйно реагує на високі темпи розвитку технологій і ринку.
11. Ключовою складовою нашої стратегії повинен стати безупинний рух у напрямку загального доступу для усіх. Ми будемо і далі:
* сприяти встановленню сприятливих ринкових умов, необхідних для надання населенню послуг в галузі комунікацій;
* шукати додаткові можливості, які включають доступ через установи, що відкриті для широкої публіки;
* приділяти пріоритетну увагу удосконалюванню мережевого доступу, особливо у відсталих міських, сільських та віддалених районах;
* приділяти особливу увагу потребам та можливостям людей, які мають меншу соціальну захищеність, людям з обмеженою працездатністю, а також літнім громадянам, та активно запроваджувати заходи, спрямовані на надання їм більш легкого доступу;
* сприяти подальшому розвитку "зручних для користування", "безперешкодних" технологій, які включають мобільний доступ до мережі Інтернет, а також більш широке використання безкоштовного, загальнодоступного інформаційного наповнення та відкритих для всіх користувачів програмних засобів, дотримуючи при цьому права на інтелектуальну власність.
12. Стратегія розвитку інформаційного суспільства повинна супроводжуватися розвитком людських ресурсів, можливості яких відповідали б вимогам інформаційного століття. Ми зобов'язуємося надати всім громадянам можливість освоїти та одержати навички роботи з ІТ за допомогою освіти, довічного навчання і підготовки. Ми будемо і далі прагнути до здійснення цієї масштабної мети, надаючи школам, класам і бібліотекам комп'ютерне обладнання, здатне працювати в режимі реального часу, а також направляти туди викладачів, які мають навички роботи з ІТ та мультимедійними засобами. Крім того, ми будемо здійснювати заходи для підтримки і стимулювання малих та середніх підприємств, а також людей, що працюють не за наймом, надаючи їм можливість підключатися до мережі Інтернет та ефективно нею користуватися. Ми також будемо заохочувати використання ІТ з метою надання громадянам можливості довічного навчання із застосуванням передових методик, особливо тим категоріям громадян, які в іншому випадку не мали б доступу до освіти та професійної підготовки.
Сприяння загальній участі
13. ІТ відкривають перед країнами, що розвиваються, чудові можливості. Країни, яким вдалося направити свій потенціал у потрібне русло, можуть сподіватися на подолання перешкод, які традиційно виникають у процесі розвитку інфраструктури, більш ефективне вирішення своїх насущних завдань в галузі розвитку, таких як скорочення бідності, охорона здоров'я, покращення санітарних умов та освіти, а також використання переваг швидкого росту глобальної електронної торгівлі. Деякі країни, що розвиваються, уже досягли значні успіхів у цих галузях.
14. Проте не варто недооцінювати проблему світового масштабу, зв'язану із подоланням існуючих розходжень в області інформації і знань. Ми віддаємо належне тій увазі, яку приділяють цій проблемі багато країн, що розвиваються. В дійсності, усі країни, що розвиваються, та не встигають за високими темпами розвитку ІТ, виявляються позбавленими можливості повною мірою брати участь у житті інформаційного суспільства та економіці. Це питання особливо гостро постає в тих країнах, де поширенню ІТ перешкоджає відставання у розвитку основних економічних та соціальних інфраструктур, зокрема енергетичного сектора, телекомунікацій та освіти.
15. Ми визнаємо, що при вирішенні цієї проблеми варто враховувати розмаїтість умов і потреб, які склалося в країнах що розвиваються. Тут не може бути "зрівняльного" рішення. І це у свою чергу говорить про ту важливу роль, яку повинні зіграти країни, що розвиваються, висуваючи власні ініціативи про прийняття послідовних національних програм з метою здійснення політичних заходів, спрямованих на підтримку розвитку ІТ і конкуренції в цій сфері, а також створення нормативної бази, використання ІТ в інтересах вирішення завдань в галузі розвитку та соціальній сфері, розвитку людських ресурсів, які мають навички роботи з ІТ, а також заохочення висунутих на локальному рівні ініціатив і місцевого підприємництва.
Подальший розвиток
16. Зусилля щодо подолання міжнародної роз'єднаності у вирішальній ступені залежать від ефективного співробітництва між всіма учасниками. Для створення загальних умов розвитку ІТ важливу роль і надалі будуть грати двостороннє і багатостороннє співробітництво. Міжнародні фінансові інститути, включаючи багатосторонні банки розвитку, особливо Всесвітній банк, дуже придатні для цієї мети, і можуть розробляти та здійснювати програми, щодо сприяння загального росту та боротьбі з бідністю, а також розширювати зв'язок, доступ та навчання. Міжнародна мережа телекомунікацій, ЮНКТАД і ЮНДП та інші відповідні міжнародні фонди також можуть зіграти важливу роль. Центральної залишається роль приватного сектора у просуванні ІТ в країнах, що розвиваються. Він може також істотно сприяти міжнародним зусиллям щодо подолання цифрового розриву. НДО, що володіють унікальними можливостями донести ідеї до громадськості, також можуть сприяти розвитку людських та суспільних ресурсів. ІТ глобальні за своєю сутністю і вимагають глобального підходу.
17. Ми вітаємо зусилля щодо подолання міжнародного електронно-цифрового розриву за допомогою двосторонньої допомоги в галузі розвитку та за напрямками міжнародних організацій і приватних груп. Ми також вітаємо внесок приватного сектора в особі таких організацій, як Глобальна ініціатива щодо ліквідації електронно-цифрового розриву Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) та Глобальний Діалог Бізнесу з питань електронної торгівлі (ГДБ), а також глобальний форум.
18. Як відзначається в декларації про роль інформаційних технологій у контексті заснованої на знаннях глобальної економіки, яка була прийнята Економічною і Соціальною Радою ООН (ЕКОСОР) на рівні міністрів, існує необхідність розширення міжнародного діалогу і співробітництва з метою підвищення ефективності програм та проектів в галузі інформаційних технологій разом із країнами, що розвиваються, і зведення воєдино "найкращого досвіду", а також мобілізації ресурсів всіх учасників для того, щоб сприяти ліквідації електронно-цифрового розриву. "Вісімка" буде і далі сприяти зміцненню партнерства між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, цивільним суспільством, місцевими фірмами та НДО включно, фондами та навчальними закладами, а також міжнародними організаціями. Ми будемо також працювати над тим, щоб країни, що розвиваються, у партнерстві з іншими учасниками могли одержувати фінансове, технічне та політичне забезпечення з метою створення сприятливого клімату для використання інформаційних технологій.
19. Ми погодилися про заснування Групи за можливостями інформаційної технології (Група ДОТ), щоб об'єднати наші зусилля з метою формування широкого міжнародного підходу. Група ДОТ буде скликана в найкоротший термін для вивчення найкращих можливостей підключення до роботи всіх учасників. Ця група в режимі тісних консультацій з іншими партнерами та сприймаючи потреби країн, що розвиваються, буде:
активно сприяти діалогу з країнами, що розвиваються, міжнародними організаціями й іншими учасниками для просування міжнародного співробітництва з метою формування політичного, нормативного і мережевого забезпечення, а також сприятимуть поліпшенню технічної сумісності, розширенню доступу, зниженню витрат, зміцненню людського потенціалу, та заохоченню до участі в глобальних мережах електронної торгівлі;
заохочувати власні зусилля "вісімки" з метою співробітництва в здійсненні експериментальних програм і проектів в області ІТ;
сприяти більш тісному політичному діалогу між партнерами і працювати над тим, щоб світова громадськість більше знала про проблеми, що виникають та наявні можливості;
вивчити питання про те, який внесок вносить приватний сектор та інші зацікавлені групи, наприклад, Глобальна ініціатива щодо ліквідації електронно-цифрового розриву;
представити доповідь за підсумками роботи нашим особистим представникам до наступної зустрічі в Генуї.
20. Для виконання цих задач група буде шукати шляхи до вживання конкретних заходів у зазначених нижче пріоритетних областях:
* формування політичного, нормативного і мережевого забезпечення:
- підтримка політичного консультування та зміцнення місцевого потенціалу, для того щоб сприяти проведенню спрямованої на створення конкуренції, гнучкої політики яка враховує соціальні аспекти, а також її нормативному забезпеченню;
- сприяння обміну досвідом між країнами, що розвиваються, та іншими партнерами;
- сприяння більш ефективному та широкому використанню ІТ в галузі розвитку, яка включає такі широкі напрямки, як скорочення бідності, освіта, охорона здоров'я і культура;
- удосконалювання системи керування, в тому ряду вивчення нових методів комплексної розробки політики;
- підтримка зусиль МБР та інших міжнародних організацій з метою об'єднання інтелектуальних та фінансових ресурсів у контексті програм співробітництва, таких, як програма "InfoDev";
* поліпшення технічної сумісності, розширення доступу та зниження витрат:
- мобілізація ресурсів з метою поліпшення інформаційної та комунікаційної інфраструктури, призначення особливої уваги "партнерському" підходу з боку урядів, міжнародних організацій, приватного сектора та НДО;
- пошук шляхів зниження витрат для країн, що розвиваються, у забезпеченні технічної сумісності;
- підтримка програм доступу на місцевому рівні;
- заохочення технологічних досліджень та прикладних розробок відповідно до конкретних потреб країн, що розвиваються;
- поліпшення взаємодії між мережами, службами та прикладними системами;
- заохочення виробництва сучасної інформаційно-змістовної продукції, в тому числі розширення обсягу інформації на рідних мовах.
* зміцнення людського потенціалу:
- призначення підвищеної уваги базовій освіті, а також розширенню можливостей довічного навчання з нахилом на розвиток навичок використання ІТ;
- сприяння підготовці фахівців у сфері ІТ та інших актуальних областях, а також у нормативній сфері;
- розробка інноваційних підходів з метою розширення традиційної технічної допомоги, яка включає дистанційне навчання та підготовку на місцевому рівні;
- створення мережі державних установ та інститутів, в тому числі школи, науково-дослідні центри й університети.
* заохочення до участі в роботі глобальних мереж електронної торгівлі:
-  оцінка та розширення можливостей використання електронної торгівлі за допомогою консультування при створенні бізнесових структур в країнах, що розвиваються, а також шляхом мобілізації ресурсів з метою сприяння підприємцям у використанні ІТ для підвищення ефективності їхньої діяльності та розширення доступу до нових ринків;

2. Ставлення ЄС до нового типу відносин. Доповідь М. Бенгеманна   

На думку теоретиків і практиків, новий етап розвитку цивілізації, до речі, й досі не має остаточної назви.
Аби дослідити розповсюдження інформаційних технологій та з’ясувати проблеми, що виникають у цьому процесі у 1994 року групою Мартіна Бангеманна (група на чолі з доктором права, віцепрезидентом Єврокомісії М. Бангеманном, сформована на вимогу Єврокомісії 1993 року) була дана змістовна доповідь. Вона й поклала початок європейському інформаційному суспільству, оскільки дала основні визначення, характеристики й ознаки такого суспільства у Європі і дійсно була використана назва „Інформаційне суспільство” за назвою основного ресурсу – інформації. Але так само правильними є й інші визначення, оскільки ґрунтуються на основних ознаках нової суспільної формації.
За подальшої інформатизації у світі радикальні зміни відбудуться на всіх цих рівнях суспільства. Коли ж змінюється стільки соціальних, технологічних і культурних параметрів одночасно, тоді виникають не лише зрушення, але й якісні зміни – не лише нове суспільство, але й зачатки абсолютно нової цивілізації.
Ніщо не повинно бути випущено з поля зору у процесі запровадження інформаційних технологій у наше життя. Кожен аспект нашої життєдіяльності неминуче має набути цифрових характеристик, оскільки технології, „розірвані”, розкидані в окремих речах, що нас оточують, – марні, нікому непотрібні. Як дорога іграшка, надто крихка для того, щоб її навіть торкатися.
При визначенні поняття „інформаційні технології” доцільно проводити аналогію з поняттям „технологія” у виробництві.
Під технологією матеріального виробництва розуміють процес, зумовлений сукупністю засобів і методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини чи матеріалу.
Інформація є одним з найцінніших ресурсів суспільства поряд із такими традиційними матеріальними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини тощо, а процес її переробки за аналогією з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію.
Отже, справедливе наступне визначення. Інформаційна технологія – це процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки й передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу чи явища (інформаційного продукту).
Ціль технології матеріального виробництва – випуск продукції, що задовольняє потреби людини чи системи. Ціль інформаційної технології – виробництво інформації для її аналізу людиною й прийняття на його основі рішення щодо виконання якоїсь дії.
Відомо, що застосовуючи різні технології до того ж матеріального ресурсу, можна одержати різні вироби, продукти. Те ж саме буде справедливо і для технології переробки інформації.
Впровадження персонального комп’ютера в інформаційну сферу й застосування телекомунікаційних засобів зв’язку визначили новий етап розвитку інформаційної технології і, як наслідок, зміну її назви за рахунок приєднання одного із синонімів: „нова”, „комп’ютерна” чи „сучасна”.
Прикметник „нова” підкреслює новаторський у тім значенні, що вона істотно змінює зміст різних видів діяльності в організаціях. У поняття нової інформаційної технології включені також комунікаційні технології, що забезпечують передачу інформації різними засобами, а саме – телефон, телеграф, телекомунікації, факс та ін.
Прикметник „комп’ютерна” підкреслює, що основним технічним засобом її реалізації є комп’ютер.
Очевидно, більш точним необхідно вважати все таки термін „нова”, а не „комп’ютерна інформаційна технологія”, оскільки він відбиває в її структурі не тільки технології, засновані на використанні комп’ютерів, але і технології, засновані на інших технічних засобах, особливо на засобах, що забезпечують телекомунікацію.
Термін „нова інформаційна технологія” (НІТ), що з’явився порівняно недавно, поступово починає втрачати слово „нова”, а під інформаційною технологією починають розуміти той зміст, що вкладається в НІТ. Надалі для простоти опустимо прикметник „нова”, додаючи її зміст терміна „інформаційна технологія”.
Відомо, що реалізація технологічного процесу матеріального виробництва здійснюється за допомогою різних технічних засобів, до яких належить: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т. п.
За аналогією і для інформаційної технології повинне бути щось подібне. Отже, інструментарій інформаційної технології – один чи кілька взаємозалежних програмних продуктів для певного типу комп’ютера, технологія роботи в якому дозволяє досягти поставленої користувачем мети.
Як інструментарій, можна використовувати наступні розповсюджені види програмних продуктів для персонального комп’ютера: текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т. д.
Існує кілька думок щодо розвитку інформаційних технологій з використанням комп’ютерів, що визначаються різними ознаками розподілу.
Спільним для усіх підходів є те, що з появою персонального комп’ютера почався новий етап розвитку інформаційної технології. Основною метою стає задоволення персональних інформаційних потреб людини як для професійної сфери, так і для побутової.
Важливим для інформаційних технологій є те, що вони застарівають і замінюються новими.
Можливо, що до моменту завершення переведення фірми на нову інформаційну технологію вона вже застаріє й доведеться вживати заходів щодо її модернізації. Періоди змінюваності коливаються від декількох місяців до одного року. Тому при впровадженні нової інформаційної технології в організації необхідно оцінити ризик відставання від конкурентів у результаті її неминучого старіння згодом.
Отже, виходячи із вище викладеного, можна стверджувати, що наше завдання – не лише заохочувати перехід до інформаційного суспільства та полегшувати цей процес, але також і якомога повніше реалізувати його економічні, соціальні та культурні переваги. Для досягнення цих цілей важливо будувати роботу на наступних основних моментах:
– проведення економічних і структурних реформ з метою створення умов відкритості, ефективності, конкуренції та новаторства;
– управління макроекономікою, що допоможе підприємствам та споживачам складати більш точні плани, бути впевненішими у майбутньому, ефективніше використовувати переваги нових інформаційних технологій;
– розробка інформаційних мереж, що забезпечуватимуть швидкий, надійний, безпечний та економічний доступ за допомогою конкурентоспроможного ринку, відповідних нововведень у мережевих технологіях, сервісі та застосуваннях;
– розвиток людських ресурсів, спроможних відповідати вимогам інформаційної епохи, готових до навчання протягом усього життя та здатних задовольняти зростаючий попит на фахівців з ІТ у багатьох секторах нашої економіки;
- активне використання ІТ державним сектором, сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для гарантування підвищення рівня доступності влади для всіх громадян.

3. Напрямки розвитку інформаційних технологій на пострадянському просторі. Декларація Бішкексько-Московської Конференції з Інформаційного суспільства   

23-24 жовтня 2002 року в Москві відбувся Московський етап Бішкексько-Московської конференції з інформаційного суспільства. Ця конференція була продовженням роботи, розпочатої адміністраціями зв'язку РСЗ та інформаційними відомствами країн СНД 9-11 вересня в м. Бішкек (Киргизська Республіка).
У другому, Московському, етапі конференції брали участь представники Адміністрацій зв'язку РСЗ, керівники інформаційних відомств, громадських організацій, приватного сектора Азербайджанської Республіки, Республік Вірменія і Бєларусь, Грузії, Киргизської Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республік Таджикистан і Узбекистан, України.
У центрі уваги учасників конференції були такі питання:
1. Електронні послуги інформаційного суспільства;
2. Роль держави і громадських організацій у розвитку і забезпеченні доступу до інформаційних і комунікаційних технологій;
3. Інформаційна безпека.
За результатами обговорення цих питань була прийнята Резолюція Бішкексько-Московської конференції з інформаційного суспільства (Другий етап, Москва, 23-24 жовтня 2002р.).
Учасники конференції звернулися з Декларацією Бішкексько-Московської конференції з інформаційного суспільства до майбутньої Пан-Європейської регіональної конференції з інформаційного суспільства (м. Бухарест, 7-9 листопада 2002 року) для внесення вкладу країн СНД і РСЗ у підготовчий процес Всесвітньої Зустрічі на вищому рівні з інформаційного суспільства.
У декларації, яка підсумовує роботу конференції, зазначено, що побудова інформаційного суспільства є одним з центральних напрямків розвитку людства, і кожна людина повинна мати можливість доступу до інформації та засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), незалежно від статі, національності, віросповідання, соціального стану і місця проживання. Підкреслюється, що істотним фактором, що визначає використання ІКТ у країнах СНД, є специфіка регіону з його величезними відстанями, наявністю вилучених, важкодоступних районів з малою щільністю населення, а також значними розходженнями в рівні економічного розвитку держав.
Учасники Бішкексько-Московської конференції з інформаційного суспільства висловилися за збереження культурної і лінгвістичної розмаїтості інформаційного суспільства і захист інтелектуальної власності та призивають ширше використовувати накопичений у країнах СНД інтелектуальний, науково-технічний і освітній потенціал з метою розвитку інших країн.
У декларації виражений рішучий протест проти використання ІКТ для цілей, несумісних з міжнародною стабільністю і безпекою, для злочинних, у тому числі терористичних цілей.
Учасники конференції звернулися до міжнародних організацій та інвесторів із пропозицією про співробітництво у розвитку ІКТ регіону в найпріоритетніших галузях (телемедицина; дистанційне навчання; створення широкої мережі пунктів колективного доступу на місцевому рівні, у тому числі в поштових відділеннях; використання високочастотних каналів зв'язку; забезпечення доступу широких мас населення країн СНД до світових інформаційних ресурсів).

4. Перспективні моделі побудови інформаційного суспільства   

Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального суспільства до інформаційного, появу якого пов`язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційних технологій, що радикально змінюють суспільне життя. Цей перехід відбувається нерівномірно, що обумовлюється як національною специфікою, так і станом розвитку світового співтовариства. Поняття “інформаційне суспільство” сьогодні використовують для визначення суспільства, у якому економіка, політика та культура залежать від створення, збереження і доступності інформації у національному і світовому масштабах.
Існують різноманітні підходи до становлення і розвитку інформаційного суспільства, навіть у розвинених країнах світу. Теоретичне обґрунтування розвитку інформаційного устрою значно відстає від практичних потреб, що розвиваються досить швидкими темпами. Важливо дослідити досвід становлення інформаційного суспільства в розвинених країнах світу для того, щоб Україна не залишилась осторонь цього процесу і, беручи за орієнтир європейські стандарти, могла вибудувати стратегію власного розвитку, рухатись у напрямку європейської інтеграції.
Практичним зрізом визначення актуальності теми є процеси становлення інформаційного суспільства як у світовому масштабі, так і на локальному рівні. Більшість країн світу проголосили орієнтиром побудову інформаційного суспільства.
Водночас є недостатнім лише проголошення положень на державному рівні щодо розвитку інформатизації, надання громадянам доступу до інформаційних ресурсів. Сьогодні практично кожна країна постала перед необхідністю здійснення інноваційних реформ шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, сучасних знань та інформації як найважливішого ресурсу життєдіяльності суспільства ХХІ століття. Оскільки інформаційне суспільство будується в межах двох його моделей (західна і азійська), і стало глобальним політичним, ідеологічним, соціально-практичним явищем, то актуальним постає завдання осмислити концептуальні засади інформаційного суспільства, вивчити досвід інших країн щодо його побудови.
Пріоритет у розробці теорії інформаційного суспільства із самого початку належав західним соціологам, які називали становлення майбутнього інформаційного устрою по-різному: “посткапіталістичним”, “постмодерним”, “постцивілізаційним” тощо.
Інформаційну цивілізацію багато дослідників визначають як постформаційну , що змінює роль та статус держави та її органів в суспільстві, суспільному розвитку. Держава набуває в інформаційному суспільстві нових рис, нового значення. У новій інформаційній економіці успіх буде визначатися ринком, а не державою. Отже, основна її роль в цьому суспільстві повинна зводитися до установки правил, саме вона має діяти у виді приклада, моделі. Державні органи таким чином також повинні пройти певний етап реінжинирінгу.
Певна стихійність становлення та розвитку інформаційного суспільства не виключає державного управління цим процесом. У переважній більшості країн світу здійснюється ряд правових та організаційних заходів, спрямованих на становлення й розвиток інформаційного суспільства. Так, у Німеччині, Бельгії, Голландії розроблені програми входження до інформаційного співтовариства та здійснюються практичні кроки щодо їх реалізації . Активну нормотворчу роботу, спрямовану на широке впровадження нових інформаційних технологій, здійснює ООН, ЮНЕСКО, Європейський Союз та Рада Європи. Зокрема, у травні 1994 р. був підготовлений стратегічний документ – “Рекомендації Раді Європи: Європа і глобальне інформаційне суспільство”, відомий як доповідь Бангенманна, (за прізвищем Мартіна Бангенманна, який очолював групу спеціалістів, що готувала документ). У ньому закладено основні напрями побудови інформаційного суспільства в країнах Ради Європи.
Широкий розвиток ІТТ, конвергенція комп’ютерних систем, комунікацій різних видів, індустрії розваг, виробництва побутової електроніки приводять до необхідності переглянути уявлення про інформаційну індустрію, її ролі і місці в суспільстві. Багато країн зараз приймають нові закони, перебудовують діяльність державних органів, відповідальних за формування і проведення інформаційної і телекомунікаційної політики.
Під державною інформаційною політикою розуміється регулююча діяльність державних органів, спрямована на розвиток інформаційної сфери суспільства, що охоплює не тільки телекомунікації, інформаційні системи чи засоби масової інформації, а всю сукупність виробництв і відносин, пов’язаних зі створенням, збереженням, обробкою, демонстрацією, передачею інформації у всіх її видах – діловій, розважальній, науково-освітній та ін. Таке розширене трактування інформаційної політики представляється сьогодні обґрунтованим, тому що цифровізація інформації і новітні телекомунікаційні і комп’ютерні технології інтенсивно розмивають бар’єри між різними секторами інформаційної індустрії.
Регулятивна політика держави у сфері телекомунікацій залишається на вістрі процесу розвитку галузі. Про це свідчить той факт, що спроба створити загальноєвропейський регулюючий орган закінчилася повною невдачею. Створення регіональних організацій, мета яких - координувати регулятивну діяльність деяких країн: TRASA (11 південноафриканських країн), NARUS (США та ще 23 держави), OECS (9 країн Карибського регіону), ATRS (Тихоокеанський регіон), LAS (арабські країни), породжено досить значними розбіжностями у тарифній політиці, ліцензуванні, сертифікації обладнання, що в цілому викликає труднощі для учасників світового ринку.
У 1999 р. Європейська комісія надрукувала Послання Європейському парламенту, в якому була переглянута регулятивна політика Європейського Союзу у галузі телекомунікацій та внесено низку пропозицій на майбутнє. Тут можна прослідкувати реакцію Європейської комісії на виникнення нових технологій та проблему конвергенції. З’явився новий принцип регулятивної політики - технологічної нейтральності. У Посланні зазначається, що регулятивна політика повинна використовувати однакові підходи до телекомунікаційних мереж (фіксованих і мобільних), супутникових та кабельних. Залежність регулювання від технології, яка застосовується, заважатиме конвергенції та розвитку конкуренції. Комісією постійно підкреслюється думка про необхідність зменшення ступеня регулювання в міру розвитку конкуренції. І, врешті, встановлюється кордон телекомунікаційного регулювання. Воно об’єднує лише питання телекомунікаційної інфраструктури та пов’язаних із нею телекомунікаційних послуг. Поза сферою регулювання перебувають інформаційні послуги, які надаються через телекомунікаційні мережі.
Сьогодні ми вже маємо приклади інформаційної політики, інформатизації органів державного управління, державного регулювання та встановлення правил та норм інформативної життєдіяльності деяких західних країн. Цей досвід має позитивне значення та дає дуже цікаві та бажані для нашої держави результати. Ми маємо взяти за основу прикладні моделі інформаційної політики цих країн та розробити власні заходи щодо цього, минаючи можливі помилки та запобігаючи перешкодам.
Першорядного значення в цьому руслі набуває поняття інформатизації органів державного управління та державної служби, їх іміджу, ролі та функціях в інформаційному суспільстві.
Важливе місце в цих умовах посідає саме процес суспільної інформатизації. На сучасному етапі становлення громадянського суспільства стратегічною метою державної політики визначено входження України до ряду провідних технологічно розвинутих країн світу. З огляду на це, на сучасному етапі розвитку держави інформатизацію слід розглядати як найважливішу умову формування нових структур державного управління, громадянського суспільства, головний важіль управління інтенсифікацією народного господарства з метою підвищення його ефективності.
Як соціальне явище інформатизація охоплює поточні та перспективні проблеми - економічні, організаційні, соціальні, пов’язані з розвитком культури та освіти, діяльністю всіх ланок соціального управління та народного господарства. Як показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню національних інтересів, розвитку наукомістких виробництв та високих технологій, підвищенню продуктивності праці, вдосконаленню управління економікою, соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства.
Згідно з цим досвідом в процес інформатизації суспільства повинні бути включені усі органи державної влади. Перехід до інформаційного суспільства та економіки знань повинно відбуватися, по-перше, за допомогою державної інформаційної магістралі. Для досягнення цієї мети необхідні скоординовані дії держави, приватного сектора і суспільних установ. Для цього перед нашою державою ставляться наступні загальні цілі:
* побудувати Українську інформаційну магістраль за допомогою створення умов для конкуренції і такого регулювання, що відповідало б суспільним інтересам, сприяло інноваціям, інвестиціям, розвитку нових послуг;
* розвити національний діалог, створити нові робочі місця, дати новий імпульс економічному розвитку;
* реалізувати економічні і соціальні переваги для всіх українців, що дозволить їм особисто брати участь у формуванні інформаційного суспільства;
* зробити державу більш доступною та відповідальною.
Ця демократія, таким чином, передбачає вільний обмін інформацією, що є основою широкого залучення громадськості у політичні процеси. Рівень участі громадян зростає по мірі зміни політики уряду від простого надання інформації населенню до зваженої політики з оцінкою виконавчої діяльності, забезпечення зворотнього зв’язку, до структурних консультацій й широкого публічного діалогу (на основі адекватного сприйняття, пошуку спільних позицій, досягнення згоди), до партнерства та обопільної відповідальності під час прийняття рішень.
Тож відбувається принципова трансформація підходів у відносинах між приватним сектором та владними структурами. Акцент припадає на активне широке залучення громадськості у політичні процеси та реальну взаємодію. Тобто йдеться про партнерство, “взаємне управління” та взаємну відповідальність у контексті розробки зваженої публічної політики.

ВИСНОВКИ

Регулятивна політика держави у сфері телекомунікацій залишається на вістрі процесу розвитку галузі. Про це свідчить той факт, що спроба створити загальноєвропейський регулюючий орган закінчилася повною невдачею. Створення регіональних організацій, мета яких - координувати регулятивну діяльність деяких країн: TRASA (11 південноафриканських країн), NARUS (США та ще 23 держави), OECS (9 країн Карибського регіону), ATRS (Тихоокеанський регіон), LAS (арабські країни), породжено досить значними розбіжностями у тарифній політиці, ліцензуванні, сертифікації обладнання, що в цілому викликає труднощі для учасників світового ринку.
У декларації Бішкексько-Московської Конференції з Інформаційного суспільства, яка підсумовує роботу конференції, зазначено, що побудова інформаційного суспільства є одним з центральних напрямків розвитку людства, і кожна людина повинна мати можливість доступу до інформації та засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), незалежно від статі, національності, віросповідання, соціального стану і місця проживання. Підкреслюється, що істотним фактором, що визначає використання ІКТ у країнах СНД, є специфіка регіону з його величезними відстанями, наявністю вилучених, важкодоступних районів з малою щільністю населення, а також значними розходженнями в рівні економічного розвитку держав.

Скачати реферат:
Скачать этот файл (informaczijni-texnologii-informaczijne-suspilstvo.doc)informaczijni-texnologii-informaczijne-suspilstvo.doc133 Kb
 
загрузка...