Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Дипломатичні представництва. Організація і проведення прийомів
Українські реферати - Діловодство
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Дипломатичні представництва. Організація і проведення прийомів

ЗМІСТ

Вступ
1. Дипломати та консули
2. Організація прийому делегації
2.1. Прийом – найпоширеніша форма протоколу
2.2. Організація і проведення прийомів з розміщенням
2.3. Розсадження по автомобілях у відповідності з протоколом
2.4. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

Дипломатична професія — одна з найдавніших. Свідоцтва про мир та інші угоди трапляються серед давніх історичних пам'яток і написів. Міжнародні стосунки тоді мали епізодичний характер, адже уряди не хотіли, щоб іноземні спостерігачі постійно перебували в їхніх країнах — чи представники друзів, чи представники ворогів. Лише в XV ст. уряди вирішили мати постійні представництва в столицях іноземних держав. Посли отримували загальні вказівки, які надавали їм повну свободу дій для досягнення максимального успіху. Лише в окремих випадках прем'єр-міністр або міністр закордонних справ виїжджали за кордон для проведення переговорів...

1. Дипломати та консули

Багато хто вважає, що дипломати домагаються мети, висунутої перед ними їх урядами, через хитрі прийоми, мистецьки приховуючи справжні наміри і вводячи в оману співрозмовників, голів урядів, міністрів і своїх колег. Так було в епоху Відродження. Однак у наш час однією з найцінніших якостей дипломатичної професії є те, що слова посла (коли він набув і зберігає довіру іноземного уряду) цінніші, ніж його дипломатичне листування, в якому завжди можна знайти привід для дебатів.
Дипломат у зв'язку зі своєю професією має знати, як і коли змінити тему розмови. Крім того, якщо дипломату задається нескромне запитання, він завжди може відхилити його й уникнути відповіді. Він ніколи не має права робити неправдивих заяв ні з власної волі, ні з волі свого уряду.
Дипломатичні стосунки між державами можуть бути встановлені внаслідок дружніх контактів між їх урядами, а визнання постійних дипломатичних стосунків відбувається лише після відкриття дипломатичної місії. Призначення голови місії на посаду розпочинається зі згоди або агремана, який дає країна, що приймає посла. В дипломатичній практиці були випадки, коли кандидатура посла отримувала відмову. Зазвичай, мотивів відмови не вимагається.
Новопризначений посол вручає вірчі грамоти голові держави. Грамоти свідчать про уповноваженість цієї особи (посла) вести переговори від імені свого уряду. Саме ця процедура є моментом прийняття повноважень головою місії посольського рангу в країні перебування. Голова місії має громадянство тієї країни, яку він репрезентує. Члени дипломатичного корпусу також повинні бути громадянами держави, якій вони служать. В окремих випадках вони можуть бути громадянами країни перебування, але на це має бути особлива згода країни перебування. Голова місії може отримати акредитацію в декількох країнах, якщо жодна з них не має заперечення.
Держава має право оголосити голову місії або члена дипломатичного представництва небажаною персоною (персоною нон грата) й інформувати про це її уряд. У цьому випадку функції дипломата втрачають чинність, і він буде відкликаний. У такий спосіб небажаною персоною може бути оголошений співробітник адміністративного і технічного персоналу. Існують дві принципові підстави оголошення дипломата персоною нон грата: особисті недоліки, наслідком котрих є кримінальна або антисоціальна поведінка; дії з намірами, які загрожують безпеці держави перебування або інших держав, що здійснюються під прикриттям дипломатичної недоторканості.

2. Організація прийому делегації

2.1. Прийом – найпоширеніша форма протоколу

Найпоширенішою формою ділового протоколу є прийоми, основи організації яких необхідно знати як бізнесменам, підприємцям, так і менеджерам будь-якого рівня.
Влаштовуються прийоми у зв'язку із завершенням якої-небудь видатної події, в честь прибулої на фірму іноземної делегації чи високого гостя, а також у запланованому порядку. Прийоми мають діловий характер, проводяться з метою поглиблення і розширення ділових контактів, продовження переговорів, здобуття нових партнерів, одержання необхідної інформації, презентації-своєї продукції, реклами тощо.
Прийоми — це інструмент ділових стосунків.
Час і засоби для організації прийомів залежать від обставин і бувають різні, але в будь-якому випадку це питання потрібно вивчити завчасно і підготувати його якомога ретельніше, при цьому сторона (особа), що проводить прийом, заздалегідь повинна виконати таку підготовчу роботу:
* визначити вид прийому;
* скласти список запрошених осіб;
* підготувати і завчасно розіслати запрошення;
* підготувати зал чи приміщення;
* скласти, якщо необхідно, план розміщення;
* визначити (скласти) меню, продумати сервіровку столу і порядок обслуговування гостей; * підготувати тости j промови (на прийомах з розміщенням);
* скласти схему і порядок проведення прийому, розподілити обов'язки між тими, хто готує прийом.
Щоб не порушувати встановлений порядок проведення прийомів і через незнання не образити як приймаючу сторону, так і гостей, необхідно знати особливості різних видів прийомів і правила їх проведення.
Великого поширення набули такі види прийомів: сніданок, обід, вечеря, «бокал шампанського»чи «бокал вина», «чай», «коктейль», «фуршет».
Після вибору виду прийому можна переходити до складання списку запрошених. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на те, щоб серед гостей не опинилися особи, які ворожо ставляться один до одного або ж дотримуються протилежних політичних поглядів.
У запрошенні прийнято зазначати, хто дає прийом, у зв'язку з чим, де і коли проводиться, хто особисто запрошується. Етикет вимагає, щоб запрошення були виготовлені на яскравих бланках, а ім'я, прізвище та посада запрошених були вписані від руки або набрані на комп'ютері.
При проведенні прийомів з накритими столами у запрошенні міститься прохання дати відповідь — R.S.V.P. (Repondz, s'il vous plait), що означає «дайте відповідь, будь-ласка». Одержавши таке запрошення, необхідно підтвердити свій прихід письмово чи телефоном. Іноді пишеться : «regrets only», що означає «тільки вибачення».
Не заведено передавати своє запрошення іншій особі. Але, якщо це необхідно, обов'язково попереджають організаторів заходу.
Якщо прийом влаштовують на честь важливої персони, то запрошення йому надсилається лише після одержання від нього усної згоди. В такому випадку літери R.S.V.P. на запрошенні підкреслюються, і під ними пишуться літери P.M. (роит memoire або to remind — «для пам'яті»).
Запрошення звичайно розсилають за один-два тижні до дня прийому. Якщо запрошується подружжя, це зазначається окремо. На перше місце в запрошенні завжди ставлять ім'я чоловіка. Коли жінку запрошують як офіційну особу, або з огляду на її становище у суспільстві, то запрошення оформляється персонально. На прийомі їй відводиться місце залежно від рангу та положення.
Запрошення може надсилатися із зазначенням бажаної кількості гостей. У такому випадку у відповідь надсилається список осіб, які будуть присутні на прийомі. Якщо з яких-небудь причин відповідь не може бути позитивною, то від запрошення слід відмовитися. Причиною відмови при наявності згоди можуть бути лише форс-мажорні обставини.
Прийом вважається офіційним, якщо запрошені — виключно посадові особи. Чоловіки мають бути присутні на офіційному прийомі без жінок, а запрошені з огляду на соціальне становище жінки — без чоловіків (сніданок, на який запрошуються чоловіки разом з жінками, вважається неофіційним незалежно від кількості запрошених).
Офіційні запрошення відрізняються за формою від неофіційних. У запрошенні на офіційний прийом зазначається титул запрошеного без зазначення його імені та імені дружини. У тексті запрошення на дипломатичний прийом використовують форму: «маємо честь запросити...»
Від місця, де проводиться прийом, залежить характер зустрічі гостей. В будь-якому випадку потрібно уточнити шляхи під'їзду, паркування і виїзду автомобілів, передбачити прикриття при виході з машин у негоду. При проведенні денних прийомів господарі повинні стояти біля входу і зустрічати гостей.

2.2. Організація і проведення прийомів з розміщенням

Після того як визначився склад учасників прийому, надіслані запрошення, визначене приміщення для прийому, складається план розміщення гостей. У додатку наведені зразки розміщення із врахуванням різних варіантів. Для того, щоб кожний гість міг швидко знайти своє місце за столом, а також знав, хто буде його сусідом, при вході на невеликому столику виставляється план розміщення. Крім того, у банкетному залі (їдальні) кладеться картка з іменем та прізвищем запрошеного. Іноді гостю вручається картка зі схемою столу чи його номером. Протокол вимагає врахування службового і суспільного становища гостей. Порушення старшинства гостей може бути сприйняте як свідоме нанесення образи не тільки гостю, але й стороні, яку він представляє.
Історія знає чимало прикладів, коли причиною інцидентів було порушення правил розміщення гостей за столом. Відомі випадки, коли керівники делегацій, бізнесмени, обурені тим, що їм відводилось менш почесне місце, ніж те, на яке вони розраховували, залишали прийом і сповіщали кореспондентів про неповагу, котра була виявлена по відношенню до країни, яку вони представляють.
Розсаджуючи гостей за столом, необхідно дотримуватись певних правил:
Почесним є місце напроти вхідних дверей, а якщо двері знаходяться збоку — на стороні столу, звернутій до вікон.
На сніданку (обіді), на якому присутні тільки чоловіки, першим вважається місце праворуч від господаря, а не праворуч від його почесного гостя.
Якщо на прийомі присутня господиня дому, тоді звичайно запрошуються дружини всіх запрошених. В такому випадку першим почесним вважається місце праворуч від господині, другим — праворуч від господаря.
Якщо дружина господаря відсутня або ж господар не одружений, він може посадити напроти себе одну із запрошених жінок (заздалегідь спитавши її згоди) або чоловіка найвищого рангу.
Найменш почесними вважаються місця на торцях столу (за винятком тих випадків, коли господар один очолює стіл), тому саджати на ці місця гостей, особливо жінок, не заведено. Якщо ж виникають труднощі з розміщенням і є необхідність використати ці місця, їх можуть зайняти господар і господиня.
Якщо сніданок чи обід проводяться під час двосторонньої наради, можливе розміщення однієї делегації напроти іншої. При цьому голови делегацій також сідають один проти одного. Складаючи план розміщення, слід звернути увагу на те, щоб жінка не сиділа поряд з жінкою, а чоловік — поряд з дружиною. Загальноприйнято відводити місця чоловіку та дружині з одного боку столу, а якщо по різні, то не напроти один одного.
Якщо при розміщенні немає можливості комусь із подружжя надати місце згідно з протоколом, господар може забезпечити належне за рангом місце хоча б дружині і вибачитися перед чоловіком. Чоловіки погодяться з розумними вибаченнями, жінки — ніколи.
Йдучи на прийом, перевірте, чи не забули ви свої візитні картки. Обов'язково запам'ятайте ім'я того, хто влаштовує прийом, інакше ви ризикуєте опинитися в неприємній ситуації.
Не заведено приходити на прийом з розміщенням раніше призначеного часу, але якщо вже так сталося, необхідно почекати десь поруч.
У будь-якому випадку, якщо з вашої сторони на прийомі присутня делегація, не можна приходити пізніше, ніж її керівник, не попередивши і не одержавши його згоди.
Запрошені особи у призначений час збираються в окремому приміщенні. Протягом 15—20 хвилин їх знайомлять, пропонують прохолоджувальні напої (соки, коктейлі) і легкі закуски. Цей час можна використати для розмови з учасниками прийому, з якими ви не будете мати нагоди поговорити за столом.
Значення пунктуальності цінувалося завжди. Ще Людові-ку XVIII належить вираз: «Точність — ввічливість королів і обов'язок добрих людей». Точність є однією з тих якостей великих людей, наслідувати яку не є принизливим ні для кого. Точність — це ознака уваги по відношенню до господаря і господині, що чекають гостей в зазначений у запрошенні час.
Запізнення вважається порушенням етикету і може бути сприйняте як образа. Чекають того, хто запізнюється, не більше зазначеного часу, потім запрошують гостей до столу, щоб не склалося враження, що останньому віддається перевага щодо інших. Гостю, що запізнився, подають ту ж саму страву, яка подається в цей час присутнім.
Протягом обіду (сніданку) господарі повинні направляти розмову, залучати до участі в ній всіх присутніх гостей, сприяти тому, щоб гості розмовляли між собою на спільні теми, що цікавлять усіх. Коли господар бачить, що за столом запанувала тиша, то йому самому потрібно налагодити спільну розмову. Недарма французи говорять: «Мовчання віддаляє більше, ніж відстань». Недоліком організації розмови за столом, проте, буває не відсутність спільної теми, а невміння знайти потрібну.
Починати розмову за столом можна з розповіді про місто, країну, про мистецтво, спорт, музику та подібні «легкі теми». При цьому не треба забувати: ніколи не слід нав’язувати присутнім свої теми, навіть якщо ви господар, і тим більше самому хвалити свою гостинність. Якщо присутні зацікавлені в обговоренні серйозних питань, то протягом бесіди розмова природним шляхом перейде до них.
Протягом протокольного заходу не заведено проводити раніше не погоджені жорсткі й остаточні переговори щодо цілей та умов контракту. І вже зовсім нетактовно проводити такі переговори після вживання алкогольних напоїв.
У гостей залишаться найприємніші згадки про зустріч навіть в тому випадку, якщо з яких-небудь причин не сподобались страви, але вони мали можливість познайомитися з цікавими людьми і приємно провести час за змістовною розмовою.
На прийомах з розміщенням заведено обмінюватися тостами, які виголошуються не раніше 10—15 хвилин після початку прийому.
На вечері, яка влаштовується безпосередньо після закінчення якого-небудь заходу, можна обмінюватися тостами, промовами і побажаннями на самому початку прийому (всі знаходяться під впливом тільки що завершеної події). Після проголошення тосту немає необхідності пити «до дна». Достатньо відпити трошки. Під час промов, тостів, побажань недопустимо розмовляти, наливати і пити напої, їсти.
До холодних закусок подають горілку, до рибних страв — червоне вино, до м'яса — червоне вино кімнатної температури, до десерту — охолоджене шампанське.
Дотримання правил етикету обов'язкове. Господар прийому після трапези першим встає з-за столу і запрошує гостей в приміщення, де сервіровано столи для кави та чаю (пропонують коньяк і лікер).
Для того, щоб гості не нудились і за столом панувала атмосфера дружелюбності й піднесеного настрою, важливе значення надається розміщенню не тільки по старшинству, але й у відповідності з особливостями темпераменту й характеру тієї чи іншої особи. Гостей, що схильні більше слухати інших, ніж розповідати самим, бажано садовити поруч з людиною, що вміє цікаво вести бесіду. Хоча, які б не були індивідуальні особливості характеру (надмірна сором'язливість, побоювання сказати щось невлучно тощо), кожен присутній повинен підтримувати розмову і особливо з тими гостями, котрі сидять поруч, при цьому ніхто не повинен показувати поганий настрій.
Ініціатива залишення прийому належить головному гостю. Після того, як він попрощався з господарями і присутніми на прийомі, поступово йдуть і інші гості. При цьому необхідно подякувати господарям за приємно проведений час і смачні страви.

2.3. Розсадження по автомобілях у відповідності з протоколом

Зустріч двох делегацій неминуче пов'язана з розсадженням по автомашинах, і знання правил розсадження, прийнятих в міжнародній протокольній практиці, необхідне кожному члену делегації, їх зобов'язаний знати і водій, і перекладач, і глава делегації, і його дружина.
Перш за все, машина повинна подаватися так, щоб праві дверці були звернені до тротуару. Перший і сідає, і виходить той пасажир, який займає саме почесне місце- Якщо умови не дозволяють водію подати машину правою стороною до тротуару, то пасажир, що займає саме почесне Місце, входить через ліві дверці, і інші теж сідають через ліві дверці-
В даній ситуації пасажир, який підсів, повинен зайняти або відкидне сидіння, або місце між двом» почесними пасажирами, щоб не заважати сидячому на почесному місці під час проходження і при виході з машини).
Якщо як транспорт використовується таксі, не можна пропонувати почесному гостеві сісти попереду, поряд з водієм. Це порушення протоколу. Проте, коли використовується особистий транспорт, така пропозиція є доречною.

2.4. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій і церемоній

В міжнародній протокольній практиці місця учасників різного роду церемоній і процесій строго регламентовані.
Якщо в ході церемонії передбачається, що офіційні особи повинні пройти якусь відстань до певного місця, то цей шлях повинен залишатися вільним. При горизонтальному розміщенні (присутні стоять в ряд по прямій лінії, сидять або йдуть) самим почесним місцем вважається або крайнє праве, або центральне, дивлячись за обставинами. У цьому випадку, якщо кількість осіб, що знаходяться в першому ряді процесії, непарна, найпочеснішим є місце в центрі. Пріоритет у даному випадку такий: 4-2-1-3-5 (якщо в ряду п'ять чоловік), 2-1-3 (якщо в ряду троє). Якщо ж двоє, то саме почесне місце — справа: 2-1, якщо четверо — 4-2-1-3.
В міжнародній протокольній практиці вживається і такий порядок: сама почесна особа очолює процесію, а інші слідують за нею в півтора-двох кроках.
Коли процесія прямує до трибуни, порядок проходження повинен бути таким, щоб після закінчення руху учасники процесії могли без перегрупування стати на трибуні на відведених їм місцях.
Підіймаючись по сходах або входячи в кімнату, особа, що володіє правом старшинства, рухається на крок попереду того, хто знаходиться зліва від нього.
Якщо в церемонії, що відбувається просто неба, бере участь високопоставлена особа, то запрошені повинні знати свої місця заздалегідь, до її прибуття. Дружини запрошених звично займають місця поряд з чоловіком. В деяких країнах, відповідно до місцевих традицій, жінки розміщуються на окремій трибуні, що знаходиться недалеко.

ВИСНОВКИ

Функції голів дипломатичних представництв можуть бути класифіковані так: представництво, інформація, переговори, захист інтересів своєї держави.
Ідея представництва становить важливий елемент дипломатії. Посол наділений повноваженнями виступати від імені своєї країни, він є постійним посередником у відносинах між обома країнами і вважається офіційним джерелом інформації про свою країну. Дипломати уособлюють державу, яку вони представляють. Працівники посольства не мають прямих репрезентативних функцій і лише допомагають голові місії. Тому поведінка посла та членів його представництва і в суспільному, і в особистому житті мають бути бездоганними. Це головний критерій при їх відборі та призначенні. До консульських функцій належать: захист фізичних і моральних інтересів своєї країни, сприяння розвитку економічних, торговельних, науково-технічних і культурних зв'язків. Консульство видає візи та паспорти, виконує нотаріальні обов'язки, охороняє інтереси громадян у випадку їх смерті й інтереси неповнолітніх, неповносправних осіб, здійснює нагляд і надання допомоги суднам, літакам і членам їх екіпажів тощо.
Найпоширенішою формою ділового протоколу є прийоми, основи організації яких необхідно знати як бізнесменам, підприємцям, так і менеджерам будь-якого рівня.
Влаштовуються прийоми у зв'язку із завершенням якої-небудь видатної події, в честь прибулої на фірму іноземної делегації чи високого гостя, а також у запланованому порядку. Прийоми мають діловий характер, проводяться з метою поглиблення і розширення ділових контактів, продовження переговорів, здобуття нових партнерів, одержання необхідної інформації, презентації-своєї продукції, реклами тощо. Прийоми — це інструмент ділових стосунків.
Від місця, де проводиться прийом, залежить характер зустрічі гостей. В будь-якому випадку потрібно уточнити шляхи під'їзду, паркування і виїзду автомобілів, передбачити прикриття при виході з машин у негоду. При проведенні денних прийомів господарі повинні стояти біля входу і зустрічати гостей.
Зустріч двох делегацій неминуче пов'язана з розсадженням по автомашинах, і знання правил розсадження, прийнятих в міжнародній протокольній практиці, необхідне кожному члену делегації, їх зобов'язаний знати і водій, і перекладач, і глава делегації, і його дружина.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Віденко А.Н. Сучасне діловодство. – Київ: Либідь, 1998.
2. Деловой протокол и этикет. – М., 1996.
3. Калашник Г.М. Вступ до дипломатичного протоколу та ділового етикету: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2007. – 143 с.
4. Коваль А.П. Ділове спілкування – Київ: Либідь, 1992.
5. Руденко Г. Основи дипломатичного протоколу. – К.,1996.

 

Скачати реферат:
Скачать этот файл (organzaczya--provedennya-prijomv.doc)organzaczya--provedennya-prijomv.doc104 Kb
 
загрузка...