Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Екологічні фактори середовища
Українські реферати - Екологія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Екологічні фактори середовища

ЗМІСТ

Вступ
1. Поняття, класифікація екологічних факторів
2. Принцип дії екологічних факторів
3. Екологічна толерантність
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, здатний виявляти прямий вплив на живі організми хоча б протягом однієї з фаз їх розвитку. Сюди не належать такі елементи, як висота над рівнем моря, глибина у водоймах, оскільки вони проявляються через показники безпосереднього впливу – атмосферний тиск, інсоляцію, температуру.
Закон толерантності – виражає стійкість живих організмів до дії факторів середовища
Толерантність різних видів до одного і того ж виду факторів може бути специфічною.
Екологічна специфікація окремих видів призводить до того, що одні і ті самі фактори мають для різних видів різне значення, для одних вони є основними і вони не можуть без них обійтися, а для інших менше відчувають їх вплив, а для третіх він взагалі не відчутний.
Адже вивчаючи їх зв’язки з середовищем, екологія бере в основному критерії виживання та розмноження.
В основу екологічної характеристики організмів покладено їх реакцію на вплив середовища. Організм здатний вижити лише в діапазоні мінливості даного фактору. Як дуже високі так і дуже низькі значення факторів навколишнього середовища є згубними для організму про рогове значення даного фактору виражене у цифрах, вище або нижче якого організм не може існувати, називають критичною точкою.
Для того чи іншого виду оптимальними умовами вважають такі, за яких ці особини залишають максимальну кількість потомства. Визначити межі оптимальності не просто, оскільки для цього потрібно визначити вплив середовища на окремі вибіркові ознаки.
Екологічна валентність виду означає – здатність виду заселяти різне середовище, яке характеризується більшими чи ментами змінами екологічних факторів.

1. Поняття, класифікація екологічних факторів

Організм, як елементарна частка живого світу в середовищі свого існування перебуває під одночасним постійним впливом кліматичних, едафічних, біотичних факторів, які сукупно називають екологічними.
Якщо коротко, то екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, здатний виявляти прямий вплив на живі організми хоча б протягом однієї з фаз їх розвитку. Сюди не належать такі елементи, як висота над рівнем моря, глибина у водоймах, оскільки вони проявляються через показники безпосереднього впливу – атмосферний тиск, інсоляцію, температуру.
Екологічна специфікація окремих видів призводить до того, що одні і ті самі фактори мають для різних видів різне значення, для одних вони є основними і вони не можуть без них обійтися, а для інших менше відчувають їх вплив, а для третіх він взагалі не відчутний. Тому класифікація факторів середовища передбачає групування їх за ознакою подібної дії на організм.
Класичним об’єктом аутекології (екології організмів, чи факторіальної екології) є моноцен (система особина-середовище).
Фактори, які входять до складу функціонального середовища живих організмів, непостійні, що є наслідком специфіки зв’язків живих організмів з середовищем.
Предметом екологічних досліджень організму є екологічні акції і реакції, які відбуваються у моноцені. Однак виникають ситуації коли організм як біологічний елемент не може існувати один (колонія організмів). У такому випадку піде мова про екологію колонії організмів.
Важливо також визначити інший елемент моноцену – монотоп, або середовище організму, тобто абіотичний фактор. Поняття “середовище” використовують у біологічних і небіологічних дисциплінах, а тому визначення його різне.
Найзагальніше поняття “середовища” означає суму всього, що оточує певний живий чи неживий предмет. Складність цього визначення у тому, що важко не лише описати, але й зіставити усі фактори, які його творять.
Водночас відомо, що одні фактори середовища мають більше, а інші менше значення.
Фактори середовища, які мають найбільше значення для організму зумовлені двома аут екологічними принципами сформульованими Тінеманом у 1942 р.
1. Живі організми пов’язані з середовищем передусім через свої життєві потреби. Цей принцип є методологічною основою, згідно з якою ведуть пошук факторів середовища, що впливають на організм, вивчаючи одночасно біологію одного виду та його потреби.
2. Вимоги організму виникають з його морфофізіологічних пристосувань, встановлених протягом тривалого часу. Ці пристосування тісно пов’язані з особливостями місцезростання, які вибирає даний вид у природі.
Другий принцип Тінермана випливає з першого. Адже відомо, що більшість видів поселяються лише в окремих місцях, які характеризуються специфікою системи середовищ них відносин. Кожний з біологічних видів займає певне місце в біоценозі – життєвому соціумі, ансамблі, до якого мусить бути пристосованим.
Класифікацію факторів утруднює те, що один і той самий чинник може відігравати різну роль стосовно різних організмів і буде зарахований до різних класифікаційних груп.
Класифікація Ніколсана – Швердтфегера. Для організму основні компоненти середовища – це переважно, ті які являють собою конструкційний і енергетичний матеріал. Цей класифікаційний поділ витікає з усов існування і охоплює:
1. Матеріальні фактори, присутність яких є вирішальною для існування та розвитку організму.
2. Умовні фактори, які можуть забезпечити діяльність окремих елементів організму, не створюючи продуктивної маси, лиш сприяючи перебігу реакцій.
Подальша класифікація вирізняла такі універсальні фактори, як температура, гравітація, наявність кисню, водне господарство організму.
Класифікація Мончадського. Оригінальною вона є бо враховує реакції живих організмів, що були піддані впливу факторів. Вона також бере до уваги, ступінь досконалості адаптації організмів, яка тим вища чим давніша така адаптація. Ідея адаптації полягає у певній кореляції організму з навколишнім середовищем існування. Мончадський виділяє такі фактори
1. Первинні періодичні фактори – фактори середовища, яким властива правильна періодичність
2. Вторинні періодичні фактори – які виникли внаслідок дії первинних.
Порівняно з первинними вторинні періодичні фактори не є такого древнього походження: живі організми пристосувалися до них не так давно і їх адаптації не є чітко вираженими.
3. Неперіодичні фактори - - це головним чином фактори, які в нормальних умовах не існують, а виявляються раптово. Тому організми не можуть до них пристосуватись.
Класифікація Дажо. Виділяє наступні групи факторів:
3) Фактори кліматичні.
4) Фактори фізичні.
5) Фактори кормові.
6) Фактори біотичні.
Класифікація Анедерварта – Берча. Подібна до попередньої класифікації, фактори середовища поділяються на 4 групи:
- Фізичні умови життя.
- Корм.
- Інші організми.
- Місцезростання..
Широко використовують і класифікацію факторів, побудовану на відмінних властивостях екосистеми і зовнішнього середовища. Наприклад, поміж екзогенних розрізняють метеорологічні (кліматичні), геогологічні, гідрологічні, міграційні, антропогенні фактори, а серед ендогенних – мікрометереологічні, ґрунтові, водні, біотичні

2. Принцип дії екологічних факторів

Дія екологічних факторів середовища на організм відбувається за двома схемами. Першу з них характеризує принцип “все або нічого”, яке ілюструє явище хижацтва. Наслідком зустрічі хижака та жертви може бути або загибель жертви, чи її втеча і подальше існування. Проміжні стани тут практично виключаються.
Більшість факторів впливає на організм за принципом градієнтів.
Це означає, що певна напруженість діючого фактора зумовлює відповідне йому посилання екологічної реакції організмів. Типовим прикладом дії градієнтів середовища є характерна поясність рослинного покриву в умовах гірських мегасхилів. Цей тип взаємодії організмів та середовища включає більшість факторів (кліматичні, ґрунтові, гідрологічні, орографічні) які входять до складу досліджень аутекології.
Екологічні фактори по – різному впливають на живі організми, зокрема:
1. Усувають окремі види з території, кліматичні, фізико-хімічні особливості яких їм не підходять, і таким чином замінюють їх географічне поширення. Засолення підтоплених земель чи осушення боліт веде до усунення з цих територій багатьох видів аборигенної флори і фауни та появи угруповань галофітів чи ксерофітів.
2. Змінюють плодовитість і смертність окремих видів шляхом впливу на кожен з них, викликаючи міграції та впливаючи на щільність популяції. Наприклад, використання гербіцидів чи мінеральних добрив призводить до хімічного забруднення водоймищ, а це в свою чергу до загибелі жаб та інших видів, які є джерелом харчування лелек. Така ситуація зумовлює міграцію птахів і інші місця і зменшення їхньої щільності, а часто до повного знищення популяції
3. Сприяють появі адаптативних модифікацій: кількісних змін обміну речовині таких якісних змін, як зимова та літня сплячка, фотоперіодизм, діапауза.
Поділ екологічних факторів на абіотичні та біотичні став класичним. До перших належать фактори кліматичні, ґрунтові; до других - хижацтво, конкуренція, паразитизм. Ця класифікація є простою і добре сприймається. Однак не завжди, наприклад, температура є фактором абіотичним. Коли у вулику температура падає до 13, бджоли починають рухатися, і таким чином збільшують температуру повітря. Підвищення температури повітря результат діяльності живих організмів, тобто біотичного фактора.

3. Екологічна толерантність

Поняття про лімітуючий вплив максимуму ввів В. Шелфорд, який сформулював закон толерантності – стійкості живих організмів до дії факторів середовища. Після появи цього закону вчені провели багато дослідів, завдяки яким вдалося встановити межі існування організмів. Адже вивчаючи їх зв’язки з середовищем, екологія бере в основному критерії виживання та розмноження. Якраз ці фактори визначають екологічні фактори визначають екологічні шанси окремих видів на виживання в даному середовищі, типі біотопу чи в конкретній екосистемі. Більшість біологічних видів пристосовані не до визначених величин даного фактору, а до меж його змін у природі, а також його тимчасових коливань.
Ю. Одум наводить ряд положень, які доповнюють закон толерантності:
1. Організми можуть мати широкий діапазон толерантності стосовного одного фактора і вузький стосовно іншого
2. Організми з широким діапазоном толерантності до всіх факторів, як правило вирізняються великою розповсюдженістю в природі.
3. Якщо умови за одним фактором не оптимальні для виду, то можна звузити і діапазон толерантності до інших екологічних факторів.
4. В природі організми дуже часто потрапляють в умови, які не відповідають оптимальному значенню того чи іншого фактору, виявленого в лабораторії і тоді в ролі компенсуючого виступає інший фактор.
5. Період розмноження організмів є надзвичайно критичним. Межі толерантності для особин які розмножуються з насіння, яєць, ембріонів є значно вужчими ніж для дорослих рослин чи тварин.
В основу екологічної характеристики організмів покладено їх реакцію на вплив середовища. Організм здатний вижити лише в діапазоні мінливості даного фактору. Як дуже високі так і дуже низькі значення факторів навколишнього середовища є згубними для організму про рогове значення даного фактору виражене у цифрах, вище або нижче якого організм не може існувати, називають критичною точкою. Між цими критичними точками і розташована зона екологічної толерантності. У межах зони екологічної толерантності напруженість факторів середовища є різною. Поряд з критичними точками розташовані песимальні зони, в яких діяльність організму є обмеженою дією зовнішніх умов.
Далі розташовані зони комфорту, в яких спостерігається чітке зростання екологічних реакцій організму. В центрі знаходиться зона оптимуму, яка є найсприятливішою для функціонування організму.

ВИСНОВКИ

Предметом екологічних досліджень організму є екологічні акції і реакції, які відбуваються у моноцені. Однак виникають ситуації коли організм як біологічний елемент не може існувати один (колонія організмів). У такому випадку піде мова про екологію колонії організмів.
Елементарна частка живого світу (тобто, організм) в середовищі свого існування перебуває під одночасним постійним впливом кліматичних, едафічних, біотичних факторів, які сукупно називають екологічними.
Екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, здатний виявляти прямий вплив на живі організми хоча б протягом однієї з фаз їх розвитку.
Екологічна специфікація окремих видів призводить до того, що одні і ті самі фактори мають для різних видів різне значення, для одних вони є основними і вони не можуть без них обійтися, а для інших менше відчувають їх вплив, а для третіх він взагалі не відчутний.
Для того чи іншого виду оптимальними умовами вважають такі, за яких ці особини залишають максимальну кількість потомства. Визначити межі оптимальності не просто, оскільки для цього потрібно визначити вплив середовища на окремі вибіркові ознаки.
Екологічна валентність виду означає – здатність виду заселяти різне середовище, яке характеризується більшими чи ментами змінами екологічних факторів.
Фактори середовища досить суворо визначають в яких умовах може жити організм а в яких не може. Враховуючи це можна створити обернену закономірність і судити про фізичне середовище за станом організму який у ньому проживає.
Крупні види є кращими індикаторами, ніж дрібні, оскільки на даному потоці енергії може підтримуватися більша біомаса.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Архаров. Л. М. Екологічні системи. Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Генеза, 1994 – 300 с.
2. Заставний Ф. Д.Основи екології. Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Форум, 2000 – 360 с.
3. Екологія. / Під ред. О. І. Шавлія – Львів: Світ , 1995 – 320 с.
4. Екологія. Теоретичні питання / Під ред. Г. К. Бутицьгого – К.: Наукова думка, 2003 – 250 с.
5. Яременко. Р. Л. Екологія – теорія та практика. К.: Товариство “Знання”, 2004 – 600 с.

 
загрузка...