Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Екологія як наука. Антропогенне забруднення середовища
Українські реферати - Екологія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Екологія як наука. Антропогенне забруднення середовища

Контрольна робота|реферат з екології

ЗМІСТ

Вступ
1. Екологія – наука взаємовідносин і навколишнього середовища
2. Антропогенне забруднення середовища
3. Історія розвитку екології як науки
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг роботи - 24 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Також дивіться:
Контрольна робота|реферат - Навколишнє природне середовище. Забруднення середовища. Пестициди


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

ВСТУП

Людство планети Земля перебуває перед загрозою екологічної катастрофи. Забруднення атмосфери, гідросфери, флори та фауни отруйними газами, пилом, електромагнітними, радіоактивними випромінюваннями та "акустичними" забруднювачами, що виділяються промисловими підприємствами, створює загрозу для здоров'я не тільки теперішнього, але й майбутніх поколінь, наносить величезні матеріальні збитки, негативно впливає на зміну природних умов як окремих регіонів, так і Землі в цілому. Статистика свідчить, що нині промисловими підприємствами всього світу лише в атмосферу щорічно викидається 15 млн. т вуглекислого газу, більше 300 млн. т окису вуглецю, 160 млн. т сірчаного газу, 250 млн. т пилу тощо. Наприклад, підприємства деревообробної промисловості України щорічно викидають в атмосферу понад 224 тис. т шкідливих речовин, з них лише 50 % вилучається і знешкоджується.

1. Екологія – наука взаємовідносин і навколишнього середовища   

Зацікавлення наукою про довкілля є результатом поглиблення кризи природного середовища. Криза ця є результатом наростання протиріччя між людським суспільством та природою, конфлікту, що виник внаслідок несумісності масштабів, глибини і потужності сучасного втручання людей у природу та порушення еволюційно вироблених механізмів саморегуляції біосфери. Проявляється вона у збільшенні і поглибленні протиріччя між домінуючим напрямком розвитку цивілізації та кінцевістю і обмеженістю Землі та її ресурсів. Вплив суспільства на навколишнє середовище набуває небувалих масштабів і продовжує посилюватися. У природному комплексі стали виникати незворотні порушення і руйнівні стихійні процеси глобального масштабу.
В цих умовах зростає увага до наук, що вивчають довкілля, його структуру і взаємозв'язки. Людина хоче пізнати первинні причини кризового стану навколишнього середовища, шляхи їх вирішення. Однією з наук, що частково дає відповідь на поставлені проблеми, є екологія.

Слово "екологія" утворено від грецького , що означає дім, помешкання, місце перебування, та — наука. В буквальному розумінні екологія — наука про організми "у себе вдома". Першим вжив термін "екологія" у 1864 р. німецький біолог Е. Геккель. За сучасними уявленнями, екологія — це наука про взаємодію тварин, рослин та мікроорганізмів між собою і з абіотичним середовищем, про зв'язки в надорганізмових системах — екосистемах, про структуру та функціонування екосистем.
Традиційно вважається, що екологія є складовою частиною біології. Відомий американський еколог Юджін Одум дав, на його думку, найбільш коротке і найменш спеціальне визначення екології — це "біологія навколишнього середовища".
Термін "екологія" широко увійшов у науково-навчальні, промислові та побутові сфери. В подальшому всі дослідники майже одностайно визнавали екологію суто біологічною наукою. Поступово біологічним терміном "екологія" почали користуватися представники різних галузей знань.

Загальна екологія займається дослідженням усіх типів екосистем. Екологія рослин досліджує, головним чином, зв'язки рослинних організмів із середовищем. Екологія тварин досліджує динаміку і організацію тваринного світу.
Важливу роль у диференціації екологічної науки мав III ботанічний конгрес, який відбувся у 1910 р. в Брюсселі. На ньому було вирішено поділити екологію рослин на екологію особин (аутекологію) та екологію угруповань (синекологію). Цей поділ поширився також на екологію тварин та загальну екологію.
Кожен підрозділ екології вивчає певний рівень організації живого, зокрема: організмовий (організм—середовище), популяційний (популяція, вид—середовище), екосистемний (біоценотично-біосферний) (екосистема, біогеоценоз, зооценоз, фітоценоз, мікробоценоз—середовище).

Особливе місце в екології надається проблемам дослідження функціонування системи як єдиного цілого. Адже окремі типи зв'язків, що проявляються у сфері біоценозу є предметом вивчення інших наук (наприклад, паразитизм є предметом дослідження паразитології як окремої біологічної дисципліни).
Елементи середовища вивчають окремі дисципліни такі, як: мікрокліматологія, ґрунтознавство, гідрологія, що е для екології допоміжними. Одночасно ці біотичні й абіотичні компоненти розглядаються як елементи екосистеми, коли мова йде про її функціонування, процеси і явища, які проходять на рівні індивідууму, екологія вивчає необхідну І суттєву ланку функціонування живого, будь-якої форми існування життя на Землі, реакцію організму на дію середовища.

2. Антропогенне забруднення середовища   

Негативний вплив підприємств різних галузей народного господарства на природне середовище називають ще антропогенним впливом, а науку, що займається захистом природного середовища від такого впливу, - промисловою екологією.
Отже, антропогенне забруднення атмосфери спричиняється насамперед роботою промислових, сільськогосподарських підприємств, а також підприємств енергетики, автотранспорту тощо, що може призвести до таких негативних наслідків:
- перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) багатьох токсичних речовин у містах і населених пунктах;
- утворення "смогу" і кислотних дощів;
- поява "парникового ефекту", підвищення середньої температури Землі з подальшим затопленням частини суші та порушенням біоциклів екосистем;
- виникнення небезпеки ультрафіолетового, електромагнітного та радіоактивного опромінення та масової загибелі флори і фауни, та, як наслідок, людства.
Найбільш потужними джерелами негативного антропогенного впливу на природне середовище є підприємства чорної металургії, хімічної, нафтовидобувної, гірничодобувної, деревообробної промисловості, утилізація відходів, автотранспорт та ін. Дослідженнями багатьох учених підтверджено, що один автомобіль (прийнята середня величина між вантажним і легковим автомобілем) у середньому за рік викидає з вихлопної труби близько 1 т токсичних газів у вигляді твердих частинок, оксиду вуглецю, оксиду азоту, вуглеводнів, альдегідів, сполук свинцю та інших речовин.

Слід звернути особливу увагу на забруднення довкілля радіоактивними речовинами, що виділяються в атмосферу, гідросферу, літосферу та інші сфери природного середовища. Причинами такого забруднення в Україні є катастрофа на Чорнобильській атомній станції, яка трапилась 26 квітня 1986 року, але ще до цього часу спостерігаються масові захворювання людей унаслідок радіоактивного опромінення в забруднених районах.
Промислові підприємства є потужним джерелом забруднення гідросфери. Промислові об'єкти щорічно забирають із природних водойм величезну кількість води. При цьому 90 % цієї кількості повертається у водойми з різним ступенем забруднення. Наприклад, деревообробні підприємства України щорічно викидають близько 17 млн. м3 виробничих стічних вод, з них зовсім не очищується 420 тис. м3, частково очищується 3 млн. м3.
Забруднення поверхневих вод зменшує запаси питної води, негативно впливає на розвиток фауни і флори водойм, порушує кругообіг багатьох речовин у біосфері, призводить до зниження біомаси на планеті, внаслідок чого гальмується процес утворення кисню. Спостерігається антропогенне забруднення зовнішньої оболонки Землі (літосфери), особливо при захороненні відходів виробництва.
Завданням промислової екології є ідентифікація негативного впливу антропогенних чинників на біосферу, розробка та застосування ефективних засобів для зниження цього впливу до допустимих рівнів, розвиток основи маловідходних і безвідходних виробничих циклів.

Отже, розробка ефективних методів і засобів захисту природного середовища від негативного антропогенного впливу є одним з найважливіших завдань промислової екології.
Безперечно, завдання збереження та захисту біосфери залишається актуальним, проте пріоритетне значення все ж матиме захист людини, яка залишається в сучасному світі наодинці з техносферою.
Одним із факторів, що негативно впливає на природне середовище, є урбанізація (термін "урбанізація" в перекладі з латинської мови означає "містоформування").
За даними ООН, нині у містах більшості розвинених країн мешкає 75-80% загальної кількості населення. У світі є вже понад 160 міст з мільйонним населенням, які негативно впливають на довкілля в радіусі багатьох десятків кілометрів: атмосферне повітря забруднюється великою кількістю пилу, газів; ґрунти і природні води - мільйонами тонн стічних вод, побутових та промислових відходів; виводяться із землекористування тисячі гектарів родючих земель, лісів під забудову житловими масивами, промисловими комплексами, аеропортами. Відбувається безупинна концентрація людей в містах, з'являються і розростаються багатомільйонні міста - мегаполіси, а водночас виникають серйозні проблеми в системі "людина - жива природа".
Мегаполіси споживають велику кількість води, одночасно забруднюючи її. Жителі великих міст уже давно п'ють воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Якість води у містах часто не відповідає санітарним нормам через невідповідність діючих водогонів і станцій очищення води сучасним санітарним вимогам, брак коштів на впровадження передових технологій та нарощування потужностей існуючого обладнання.
Переважно великі міста - це індустріальні комплекси, основна їх проблема - продукування виробничих відходів, сміття, виділення токсичних речовин у навколишнє середовище. Слід зауважити, що ґрунти в сучасних містах уже не можуть самоочищуватися, вони, як правило, мають підвищену кислотність, містять мало поживних речовин, є ущільненими.

Деградоване штучне міське середовище має комплексну шкідливу дію на здоров'я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень, шумовим і вібраційним навантаженнями, впливом електромагнітних, теплових та іонізуючих випромінювань. Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато вищий, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як рак легенів, у великих містах нині реєструється в два-три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють бронхітом, астмою, алергічними хворобами. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий. Великі міста створюють свій мікроклімат, під ними змінюється фізичний стан порід. Одночасно з розвитком міст збільшується негативний тиск на біосферу.
У результаті господарської діяльності людини інтенсивно використовуються природні ресурси з великою кількістю хімічних елементів. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, людство використовує до 500 тис. хімічних сполук (всього відомо 6 млн. сполук), з них близько 40 тис. мають шкідливий вплив на природне середовище, а 12 тис. сполук є токсичними для людини.
Відбувається масове накопичення відходів, серед яких більшість є шкідливими для біосфери, порушується кругообіг речовин. В атмосферу щорічно викидаються величезні кількості пилу, кислих газів (діокису вуглецю, сполук сірки, оксидів азоту та ін.), оксиду вуглецю, оксидів металів і різних органічних речовин, які згубно впливають на природне середовище.
Основне антропогенне забруднення атмосферного повітря створюють промисловість, автотранспорт та енергетика. Половина всіх викидів в атмосферу від стаціонарних джерел припадає на енергетику (24,8 %) і металургію (26,2 %). Основні дані про джерела і величину викидів шкідливих речовин в атмосферу в окремих галузях промисловості колишнього СРСР наведені у табл. 1.

(Таблиця 1.)
Основні викиди забруднень в атмосферу

Кожній галузі промисловості властивий характерний склад і маса шкідливих викидів в атмосферу. Про види забруднень у промисловості за 1989 р. можна зробити висновок з табл. 2.

(Таблиця 2.)
Види забруднень у промисловості за 1989р.

Дослідження багатьох учених підтвердили, що один автомобіль у середньому за рік викидає з вихлопної труби в атмосферу близько 1 т токсичних газів: оксиду вуглецю, оксиду азоту, сполук свинцю, альдегідів, вуглеводнів та ін.
Для підвищення октанового числа в бензин додають тетраетил-свинець (C2Hs)4Pb, свинець після згоряння палива викидається з вихлопними газами, забруднює атмосферу, осідає на рослини і ґрунт уздовж автотранспортних магістралей.
Небезпека забруднення атмосфери зростає, коли з відходами виробництва на звалище потрапляють несправні засоби та апарати з вмістом токсичних речовин. Наприклад, кожна люмінесцентна лампа містить 150 мг ртуті. Несправні лампи часто викидають на звалище, де вони руйнуються, в результаті чого ртуть забруднює атмосферу, ґрунти та водоймища.
Основними джерелами забруднень гідросфери є промисловість і сільське господарство. Внутрішні водойми забруднюються стічними водами різних виробництв, у тому числі житлово-комунальних підприємств, і поверхневими водами. Рівень забруднення води за окремими інгредієнтами перевищує 30 ГДК .Серед інших регіонів найвищий рівень забруднення води спостерігається в басейні ріки Дністер, що пояснюється наявністю Стебниківського хімічного комбінату та інших переробних підприємств.

Встановлено, що у водойми колишнього СРСР за рік скидалося 163,4 км3 стічних вод, із них 32,65 км3 забруднених. Вони містили (тис. т): нафтопродуктів - 73,9; фосфору - 66,7; хлоридів – 19,19; сульфатів - 22,36 і фенолів - 0,93.
Виробничі стічні води утворюються при безпосередньому використанні води в технологічних процесах, транспортуванні сировини, промиванні обладнання, при водяному охолодженні, змиванні пестицидів, добрив дощовою водою та ін. За останні роки спостерігається катастрофічне забруднення морів та океанів нафтопродуктами, що виливаються із танкерів під час аварійних ситуацій.
Кількість і якість виробничих стічних вод залежить від виду сировини, матеріалів, продукованої продукції, виробничої потужності підприємств, норм водопостачання, досконалості технологічного процесу, повноти утилізації відходів виробництва, виду обладнання. Значну небезпеку для гідросфери створюють відходи виробництва синтетичного і мінерального походження. Наприклад, відходи синтетичних миючих засобів (пральних порошків) не знищуються у воді мікроорганізмами, вони накопичуються у стічних водах, потрапляють у водоймища і забруднюють їх.
При спалюванні кам'яного вугілля, мазуту та ін. в атмосферу разом з CO і СО2 викидаються оксиди сірки SO2, які при взаємодії з вологою і киснем утворюють сірчану кислоту - виникають так звані кислотні дощі, що згубно впливають на водні, земельні й рослинні ресурси.
Поверхневі стічні води утворюються в результаті змивання дощовою чи поливальною водою речовин і продуктів, що накопичуються на територіях підприємств, дахах і стінах виробничих будівель, на відкритих технологічних агрегатах, транспортних засобах. Основними домішками цих вод є тверді частинки (пісок, стружка, пил, тирса, сажа, залишки рослин, а також органічні та мінеральні добрива, що зберігаються на відкритих майданчиках).

Нині основними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі, які потрапляють в атмосферу під час випробовувань ядерної зброї, аварій на АЕС та радіоактивних виробництвах, а також радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, захоронених на суші й у морі, з відпрацьованих атомних реакторів та іншого обладнання. Радіоактивні опади залежно від розміру часток і висоти їх виносу в атмосферу мають різний мас осідання та радіус поширення. Під час аварій атомних реакторів, розгерметизації захоронень радіоактивних відходів радіаційний бруд поширюється на десятки й сотні кілометрів, унаслідок вибухів ядерних бомб - на всю планету.
За силою та глибиною впливу на організм іонізуюче випромінювання вважається найсильнішим. Важко переоцінити трагічні наслідки Чорнобильської катастрофи, що стала для України фатальною, спричинивши загрозу генетичному здоров'ю нації. Радіоактивні продукти - гамма-випромінювачі - створили високий радіаційний фон і сприяли зовнішньому опроміненню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання, травлення, шкіру. Після аварії основним радіонуклідом став радіоактивний йод, що нагромаджується у щитовидній залозі, а потім здійснює кругообіг в організмі, розщеплюється в печінці та частково виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно у м'язах, проникає в клітини і рівномірно опромінює організм. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він переходить в америцій і поглинається організмом, викликаючи дуже важкі захворювання.
У багатьох районах світу біосфера замінена техносферою. Це й стан біосфери можна пояснити наявністю таких факторів, як демографічний вибух, урбанізація населення, науково-технічний прогрес, екологічно нераціональне ведення господарської діяльності, слабкий контроль і управління навколишнім середовищем, низький рівень природоохоронного законодавства та екологічної освіти. Подальше споживацьке ставлення людей до природного середовища є неприпустимим і може призвести до глобальної екологічної катастрофи.

 

 
загрузка...