Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Водокористування - спеціальне водокористування. Охорона вод
Українські реферати - Екологія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Водокористування - спеціальне водокористування. Охорона вод

Контрольна робота з екології. У работе є: графічний матеріал - малюнки, формули. Ключові слова та фрази: право водокористування, особливості спеціального водокористування, охорона вод від забруднення, екологія транспорту. Виконана на замовлення за допомогою підручників, додаткових матеріалів. Документ Word (doc). Обсяг - 18 сторінок.

ЗМІСТ

Вступ
1. Води та водні об'єкти. Використання вод
2. Підвищення екологічних показників автотранспортних засобів
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Дивіться також:
Курсова робота - Екологічний стан водойм. Біогеоценоз водойму на прикладі місцевих вод

ВСТУП

Сьогодні, як ніколи раніше, всі галузі народного господарства, в тому числі промисловість України, потребує постійної уваги і підтримки у збереженні екологічної безпеки та екологічної рівноваги у природному середовищі, раціональному використанні матеріальних ресурсів тощо...

1. Води та водні об'єкти. Використання вод   

До водного фонду належать:
• поверхневі води;
• підземні води та джерела;
• внутрішні морські води та територіальне море. Водні об'єкти поділяються на об'єкти загальнодержавного та місцевого значення.
До водних об'єктів загальнодержавного значення відносяться:
• внутрішні морські води та територіальне море;
• підземні води, які є джерелом водопостачання;
• поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоків усіх порядків;
• водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об'єктів місцевого значення належать:
- поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;
- підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Води та водні об'єкти є виключно власністю українського народу і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через ВР України, місцеві органи самоуправління. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватись відповідним органам державної влади.
Використання вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування, для потреб гідроенергетики, водного та повітряного транспорту.
Право загального водокористування - здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання тощо) безплатно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Право на здійснення спеціального водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається органами охорони навколишнього природного середовища. Спеціальне водокористування є платним.
Строки спеціального водокористування - встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування, і може бути короткостроковим (до 3 років) та довгостроковим (від 3 до 25 років).
Підстави для припинення права спеціального водокористування:
• якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні;
• закінчення строку спеціального водокористування;
• ліквідація підприємств, установ;
• передача водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
• визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;
• порушення правил спеціального водокористування та охорони вод;
• виникнення необхідності першочергового задовольняння питних і господарсько-побутових потреб населення;
• систематичне невнесення плати в строки, визначені, законодавством.
Користування водними об'єктами (їх частинами) місцевого значення на умовах оренди - може надаватись лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської та промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Право водокористування на, умовах оренди оформляється договором.
Користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту здійснюється за плату без оформлення дозволу.
Користування водними об'єктами для потреб повітряного транспорту здійснюється безплатно та без надання відповідного дозволу.
Право спеціального водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення:
1. Вимоги до якості вод, що використовуються для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
2. Централізоване водопостачання населення.
3. Нецентралізоване водопостачання населення.
4. Використання підземних вод питної якості.
Право спеціального водокористування та користування водними об'єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей:
1. Віднесення водних об'єктів до категорії лікувальних.
2. Користування водними об'єктами, до віднесені до категорії лікувальних.
3. Порядок користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях.
Право спеціального використання та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки:
1. Особливості, спеціального водокористування: та користування водними об'єктами для потреб сільського і лісового господарства,
2. Особливості спеціального водокористування; та користування водними об'єктами для промислових і гідроенергетичних потреб.,
3. Особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб водного транспорту.
4. Особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб рибного і мисливського господарства.
5. Особливості користування водними об'єктами для протипожежних потреб.
Право використання водних об'єктів для скидання зворотних вод:
1. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів ГДК та встановлених нормативів ГДС, скидання на рельєф забороняється.
2. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об'єкти.
3. Умови скидання шахтних, кар'єрних та рудникових вод у водні об'єкти.
4. Умови скидання дренажних вод у водні об'єкти.
5. Накопичувачі промислових забруднених стічних вод та технологічні водойми.
6. Порядок захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти.
Право користування річками:
1. Класифікація річок України (великі, середні, малі).
2. Особливості користування малими річками.
3. Комплекс заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення.
4. Регулювання стоку річок, створення штучних водойм.
Право користування землями водного фонду Користування землями водного фонду - встановлюється земельним законодавством.
Користування земельними ділянками дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів. Водоохоронні зони та зони санітарної охорони - встановлюються для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання. На території водоохоронної зони забороняється:
• використання пестицидів;
• влаштовування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
• скидання неочищених стічних вод на рельєф.
Прибережні захист смуги земельні ділянки, які виділяються в межах водоохоронних зон з метою охорони водних об'єктів від забруднення і засмічення.
Зони санітарної охорони - виділяються з метою охорони забору води для водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб.
Право користування водними об'єктами природно-заповідного фонду
На водних об'єктах, віднесених до природно-заповідного фонду, забороняється здійснення будь-якої діяльності, що суперечить їх цільовому призначенню.
Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання:
• Охорона вод (водних об'єктів).
• Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод.
• Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан рибогосподарських водних об'єктів.
• Заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан вод.
• Заборона скидання у водні об'єкти відходів і сміття.
• Охорона поверхні водозаборів і льодового покриву водойм, водостоків, а також морів, їх заток та лиманів.
• Охорона вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.
• Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря.
• Запобігання забрудненню вод добривами і хімічними засобами захисту рослин.
• Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
• Охорона підземних вод.

Водокористувачами в Україні можуть бути установи та громадяни України, а також іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними та вторинними.
Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) - не ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними, та за погодженням органа, який видав дозвіл первинному водокористувачу.
Основні права водокористувачів:
• здійснювати загальне, спеціальне водокористування та користування водами для потреб гідроенергетики, водного, повітряного транспорту;
• користуватися водними об'єктами місцевого значення на умовах оренди;
• користуватися поверхневими, підземними, внутрішніми морськими водами і територіальним морем для задоволення питних, господарсько-побутових, сільськогосподарських, промислових та інших потреб;
• вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної мережі підтримання належної якості води за умовами водокористування;
• споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
• передавати у користування воду іншим водокористувачам за плату та на визначених умовах;
• здійснювати й інші функції щодо водокористування та користування водними об'єктами в порядку, встановленому законодавством.
Права водокористувачів охороняються законом і при порушенні, підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.
Обов'язки водокористувачів:
• економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;
• користування водними об'єктами відповідно до цілей і умов їх надання;
• дотримуватися встановлених нормативів граничнодопустимих скидів забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
• використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання
забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;
• не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;
• утримування в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;
• здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;
• здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;
• здійснювати спеціальне водокористування лише при наявності дозволу;
• своєчасно сплачувати платежі за спеціальне водокористування;
• своєчасно інформувати компетентні органи про виникнення аварійних забруднень;
• здійснювати роботи, пов'язані із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води.

2. Підвищення екологічних показників автотранспортних засобів   

Підвищення екологічних показників автотранспортних засобів можливо завдяки проведенню комплексу заходів щодо вдосконалення конструкції та режиму експлуатації. Екологічні показники автомобілів можна покращити, підвищити, підвищивши їх економічність, замінивши бензинові двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) дизельними, та іншими заходами (рис. 1).

Рис. 1. Поліпшення екологічних показників автомобіля

Важливим фактором підвищення економічності автомобілів є поліпшення аеродинамічних показників кузовів, зниження опору повітря фільтрів і глушників та ін.
Найбільшого зниження токсичності ДВЗ автомобілів можна досягти завдяки використанню нейтралізаторів відпрацьованих газів. Нейтралізатор — це додатковий пристрій, який вводиться у вихлопну систему двигуна для зменшення токсичності відпрацьованих газів.
Зараз для зниження токсичності вихлопних газів автотранспортних засобів використовують рідинні, каталітичні, термічні та комбіновані нейтралізатори.
Принцип дії рідинних нейтралізаторів базується на розчиненні або хімічній взаємодії токсичних компонентів відпрацьованих (вихлопних) газів при їх продуванні через рідину визначеного складу: воду, водний розчин сульфіту натрію, водний розчин двовуглекислої соди.
На рис. 2 наведена схема рідинного нейтралізатора, що використовується двотактним дизельним двигуном.

Рис. 2. Схема рідинного нейтралізатора:
1 - труба;
2 — колектор;
3 — бак;
4 — фільтр;
5 — сепаратор;
6 — додатковий бак

Нейтралізатор працює таким чином. Відпрацьовані гази (ВГ) надходять у нейтралізатор через трубу 1 і поступають у колектор 2, а потім у бак 3, де вступають в реакцію з робочою сумішшю. Очищені гази проходять через фільтр 4, сепаратор 5 і викидаються в атмосферу. Із випаровуванням рідину доливають у робочий бак з додаткового баку 6.
Пропускання відпрацьованих газів дизелів через воду призводить до зменшення запаху, альдегіди поглинаються з ефективністю 0,5, а ефективність очищення від сажі досягає 0,60—0,80. При цьому трохи зменшується вміст бенз(а)-пирену у відпрацьованих газах. Температура газів після рідинного очищення становить 40—80°С. При зниженні температури процес очищення відбувається інтенсивніше.
Каталітична нейтралізація відпрацьованих газів ДВЗ на поверхні твердого каталізатора відбувається за рахунок хімічних перетворень (реакція окислення або відновлення), в результаті яких утворюються нешкідливі або малошкідливі сполуки.
Для нейтралізації у відпрацьованих газах NOx, CO і СnHm використовують двоступеневий каталітичний нейтралізатор (рис. 3).
Відпрацьовані гази через патрубок 4 подаються до відновлювального каталізатора 1. На цьому каталізаторі відбувається нейтралізація окисів азоту:

(Формула) (1)

(Формула) (2)

Рис. 3. Схема двоступеневого каталітичного нейтралізатора:
1 — відпрацьований каталізатор;
2 — окислювальний каталізатор;
3 — патрубок для подачі повітря;
4 — патрубок для подачі відпрацьованих газів (ВГ)

Для забезпечення відновлювального середовища перед першим ступенем нейтралізатора двигун автомобіля слід відрегулювати для роботи з коефіцієнтом надлишку повітря а, близьким до стехіометричного. При цьому  > 1,05 активність каталізатора різко падає (середовище стає окисленим). Після відновлювального каталізатора для створення окислювального середовища до відпрацьованих газів через патрубок 3 підводиться вторинне повітря. На окислювальному каталізаторі 2 відбувається нейтралізація продуктів неповного згоряння CO і СnНm. Основними процесами тут є окислення оксидів вуглецю та вуглеводнів:

(Формула) (3)

(Формула) (4)

Одним із кращих конструктивних варіантів для зниження вмісту твердих частинок (сажі) у вихлопних газах дизельних автомобілів вважається установка фільтрів регенеративного типу. Фільтр-сажовловлювач (рис. 4, а) — це коміркова конструкція з комірками прямокутного перерізу. Матеріал фільтра — пористий корцієрит — достатньо міцний, стійкий до агресивних хімічних речовин, спалювання та утворення тріщин при високих температурах.
Другий варіант фільтра-сажовловлювача зображений на рис. 4, б. Він виготовлений у вигляді декількох послідовно розташованих пористих перегородок, що характеризуються підвищеною ефективністю очищення. Дослідами підтверджено, що вміст сажі у вихлопних газах після застосування цих фільтрів зменшується більш, ніж у 5 разів.

Рис. 4. Схема фільтрів-сажовловлювачів із комірковою (а) та багатошаровою насадкою (б)

Накопичені у фільтрі частинки сажі періодично вилучають, як правило, термічним окисленням. Для цього вихідні гази нагрівають до температури 450С і вище, при якій займається накопичена сажа.
Сажовловлювачі дизельних ДВЗ забезпечують ресурс 10 тис. км і більше при незначному збільшенні гідравлічного опору. Для цього здійснюють періодичну (через 100 км пройденого шляху) регенерацію фільтроелемента.
Незважаючи на те, що викиди токсичних речовин (CO і СnНm) із картера та паливної системи в основному на порядок нижчі від викидів газів, розробляються методи спалювання картерних газів ДВЗ. Для цього рекомендують застосовувати спеціальний пристрій для знешкодження випаровувань палива із карбюратора та паливного бака (рис. 5).

Рис. 5. Схема пристрою для вловлювання парів бензинового палива ДВЗ
1 — паливний бак; 2 — ємність; 3 —- кришка; 4 — адсорбер

Пристрій складається із трьох основних вузлів: герметичного паливного бака 1 зі спеціальною ємністю 2 для компенсації теплового розширення палива; кришки 3 паливно-заправної головки бака з двостороннім запобіжним клапаном для попередження надмірного тиску або розрідження в баку; адсорбера 4 для поглинання палива при вимкненому двигуні із системою повернення парів у впускний тракт під час роботи двигуна. Адсорбентом тут слугує активоване вугілля.
Дотримання регламенту технічного обслуговування та контролю відпрацьованих газів ДВЗ дозволяє значно скоротити токсичні викиди в атмосферу. Дослідами встановлено, що при 160 тис. км пробігу та відсутності контролю викиди CO зростають в 3,3 раза, а СnHm — у 2,5 раза.

ВИСНОВКИ

Забруднення ґрунтів, як правило, відбувається одночасно із забрудненнями атмосферного повітря і водоймищ. Значної шкоди ґрунтам завдають кислотні дощі, спричинені викидами діоксидів сірки й азоту в атмосферу. Кислотні опади у вигляді дрібних крапель розчинів сірчаної та азотної кислоти пошкоджують рослинний покрив, потрапляють в ґрунт, відбувається укислення, деградація ґрунтів, з ґрунту вимивається кальцій, магній, калій...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Апостолюк А.С. Промислова екологія: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2005. – 474с.
2. Бобков А.С., Блинов А.А. и др. Охрана труда и экологическая безопасность в химической промышленности. – М.: Химия, 1998. – 399с.
3. ГОСТ 17.2.1.02-76. Атмосфера. Выбросы вредных веществ автомобилями, тракторами и двигателями. Основные термины и определения.
4. ГОСТ 17.0.0.04-90. Экологический транспорт промышленного предприятия. Основные положения.
5. Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. – Л.: Афіша, 2000. – 272с.

 

 
загрузка...