Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Промисловиї переворот - Економічна історія
Українські реферати - Економічна історія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Промисловиї переворот

ЗМІСТ

Вступ
1. В чому суть промислового перевороту? Якими були особливості промислового перевороту у Великобританії
2. У чому полягає значення плану Маршалла для відбудови європейської економіки?
3. Концентрація промислового капіталу як передумова створення монополій (кінець ХІХ ст.)
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

Творче оволодіння економічною наукою передбачає ґрунтовне знання її історії, основних етапів формування і розвитку, напрямів, течій і шкіл. Цим пояснюється роль, яку відіграє предмет історії економічних вчень в навчальному процесі, в підготовці висококваліфікованих економістів – майбутніх спеціалістів банківської і страхової справи, фінансистів і маркетологів, бухгалтерів і аудиторів, податковців і науковців.
Економічна думка зародилась у сиву давнину. Уже первісні люди володіли якимись початками господарських знань. Уявлення про економіку та її сфери – виробництво, розподіл, обмін і споживання, явища і процеси, що в ній відбуваються, складались поступово і неквапно. Поволі з’являлись елементи економічного мислення із спробами аналізу і узагальнення господарських явищ, що стало провісником формування наукових знань. Такий стан економічної думки був властивий для давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля, давньоіндійського мудреця Каутільї, таких вчених епохи середньовіччя, як арабський дослідник Ібн Халдун чи теоретики меркантелізму. Однак для виникнення цілісної наукової системи економічних знань знадобилось ще багато століть.
Починаючи з XVII ст., у передових європейських країнах швидко розвиваються ринкові економічні відносини. В аграрному секторі поволі з’являються господарства підприємницького типу з найманою працею, в промисловості інтенсивно розвиваються мануфактури, розширюються торгівля і кредит. Із розвитком промисловості з’явились нові джерела доходу, формується промисловий капітал, який все більше підпорядкував собі торгівельний. Виникла необхідність у формуванні нової економічної ідеології, яка б теоретично узагальнила і пояснила нові економічні процеси. Цю місію виконала класична політична економія, об’єктом дослідження якої стало матеріальне виробництво і об’єктивні закони економічного життя.

1. В чому суть промислового перевороту? Якими були особливості промислового перевороту у Великобританії

В Англії в другій половині XVIII століття склалися сприятливі умови для розвитку технічної думки: в ході первісного нагромадження і колоніальної експансії утворилася достатня кількість коштів для субсидування технічних досліджень; було сформовано освічене суспільство, включаючи середні прошарки, що складали вже до 30% сукупного населення, спроможного прийняти і використовувати новинки;
- конкуренція з боку контингенту, при відносному браку робочої сили на острові, стимулювала збільшення виробничого капіталу;
- проголошена ще в XVII сторіччі релігійна талетарність до наукових винаходів дозволила вченим не побоюватись переслідувань із боку мракобісів.
Проте «революція» не була якоюсь фіксованою подією, подібно Французькій буржуазній революції. Термін «промислова революція», введений в науковий обіг тільки в ХХ сторіччі, належить автору книги «Розуміння історії» А. Тойнбі, багатьом ученим і прихильникам. Немає і якоїсь символічної дати початку і закінчення революції.
Ще в 1733 році механік Дж. Кей винайшов так званий човник-літак, що збільшив продуктивність праці ткача в 2-2,5 рази. З цього моменту можна умовно починати відлік першого великого (вікового) техніко-технологічного складу – «століття текстилю». У 1760 році в Шотландії відкрився перший металургійний завод «Кєррон», а біля 1765 року Дж. Харгривз винаходить прядильну машину, Р. Аркрайт – водяну машину. До 1780 року в Англії було побудовано 20 прядильних фабрик, а до 1790 – 150.
У 1769 році Дж. Уатт винаходить парову машину, а через 15 років – її більш зроблену модель – подвійної дії, відкриваючи тим самим «століття пару»,що через кілька десятиліть прийде на зміну «століття текстилю». Втім, успіх давався нелегко, фірма Болтона-Уатта по виробництву парових машин ледь не збанкрутувала через те, що не змогла одержати кредит у розмірі 5 000 фунтів стерлінгів, у той час як кредити для колоніальної торгівлі складали мільйони фунтів.
У 1785 році Є. Картрайт винаходить механічний ткацький верстат, продуктивність якого дорівнює продуктивності 30-40 ткачів. Усе це призвело до різкого росту продуктивності праці в ткацькій промисловості в останній чверті XVIII століття в 25-40 разів. Самий же випуск бавовняних тканин збільшився в 6 разів.
У самому кінці століття в Англії розгорнулися широкомасштабне будівництво доріг із твердим покриттям і риття каналів. У результаті вартість перевезень скоротилася в середньому в 3-4 рази.
Але навіть такий геній, як Адам Сміт, що був сучасником промислового перевороту, не надавав перетворенням істотного значення. Насправді – велике бачиться на відстані!
У 1807 році був спущений на воду перший пароплав і починає формуватися паровий флот. Відстані, що вимірюються в днях подорожі, істотно (у 2-3 рази) скорочуються. Формується світова система господарства – Pax Britania.
У 1814 році Д. Стефенсон побудував перший паровоз і в 1825 році поставив на ньому світовий рекорд швидкості – 20 миль у годину на першій у світі залізниці Стоктон-Дарлингтон. Протягом 50 років щільна мережа залізниць, переважно англійського виробництва, покриє всю Західну Європу.

2. У чому полягає значення плану Маршалла для відбудови європейської економіки?

До початку 1947 року в Європі склалася дуже неспокійна ситуація. Значні руйнації військового часу, величезна заборгованість, що перевищувала 7 мільярдів доларів, холодна зима, апатія значної частини населення призвели до голоду і нових соціальних потрясінь. Комуністи Франції й Італії, які активно брали участь в опорі нацистам, істотно посилили свої позиції. Вони отримали значну частину голосів на виборах у місцеві органи влади і цілком могли перемогти на національних виборах. Червона Армія окупувала Східну Європу і, здавалося, була готова вирушати в Західну.
З іншого боку – була досить розвинута ринкова інфраструктура, багаті традиції підприємництва ще не були забуті, робоча сила не втратила кваліфікацію, а буржуазні цінності, засновані на «святенності» приватної власності, глибоко укоренилися в психології значної частини населення. Для відновлення економічного росту був необхідний зовнішній імпульс – одночасно «вливання» в економіку матеріальних і фінансових ресурсів, що не тільки дозволило б запустити економічний механізм, але і відновило б психологічні сили європейських націй, даючи їм «надію на краще майбутнє». Здійснити таке «вливання» могли в той період тільки сполучені Штати.
У червні 1947 року держсекретар США генерал Джордж Маршалл, виступаючи в Гарварді, висунув план допомоги європейським державам, що включав заходи для подолання розрухи, стабілізації фінансового обігу, ліквідації напруженості в політичній сфері. Здійснення плану Маршалла розпочалося. У квітні 1948 року Конгрес прийняв закон про допомогу іноземним державам.
За чотири роки (1948-51) західноєвропейські країни (насамперед, Британія, Франція, Німеччина й Італія) одержали допомогу на суму 17 млрд. доларів у поточних цінах (більш 150 млрд. у цінах кінця століття), з яких 70% відійшло на паливо і продовольчі товари. Американський експорт за цей період зріс на 60%, європейський – на 50%. Виробництво найважливіших видів промислової продукції зросло в Європі на 50-200%. У 1951 році європейський ВВП на 15% перевищив довоєнний рівень.
Споконвічними умовами надання допомоги були: відмова від націоналізації промисловості, свобода підприємництва, зниження митних тарифів.
Пізніше до них додалися обмеження в торгівлі із соцтабором і надання територій для розміщення американських військових баз.
Радянському Союзу також було запропоновано брати участь у плані Маршалла. Якби він прийняв цю пропозицію, то вплив США в Європі посилився в меншій мірі, а відновлення господарства СРСР відбулося б набагато успішніше. Але керівники СРСР (Сталін і Молотів) зробили грубу політичну помилку, відхиливши пропозицію допомогти (на що американські політики дуже розраховували), втягнувши країну в 45-річне протистояння з економічно більш сильним супротивником.
- план Маршалла є однією з найбільш успішних економічних програм в історії, оскільки були досягнуті практично всі його явні і таємні цілі: економіка країн Західної Європи була відновлена; європейські країни змогли розрахуватися із зовнішніми боргами;
- вплив комуністів у СРСР було послаблено; навколо СРСР була зведена «залізна завіса»;
- США і Канада одержали величезний ринок збуту;
- Був відновлений і укріплений європейський середній клас – гарант політичної стабільності і стійкого розвитку.

3. Концентрація промислового капіталу як передумова створення монополій (кінець ХІХ ст.)

Технічний прогрес призвів до того, що головна роль в економічному розвитку перейшла від легкої, текстильної, харчової галузей до важкої промисловості, машинобудування і металообробки, транспорту. Останні потребують великих вкладень капіталу, мають більш тривалі ділові цикли, а оптимальний обсяг виробництва і зайнятості на них істотно вищий. Для притягнення великих довгострокових капіталів створюються акціонерні товариства відкритого і закритого типу, учасниками яких стають десятки і навіть сотні тисяч громадян. У періоди криз такі значні компанії із компетентним керівництвом і великим запасом тривалості вважаються більш стійкими, ніж дрібна приватнопідприємницька сімейна фірма. Майже всі значні фірми на зорі своєї історії практикували несумлінну конкуренцію стосовно своїх дрібних побратимів: позбавлення сировини, транспорту, рух робітників, спеціалістів, збуту, кредиту, демпінгу.
У результаті кількість невеликих підприємств до кінця ХІХ століття істотно скоротилася, а їхня частка в сукупному виробництві впала до 50 і навіть 30%.
Так у США до початку ХХ століття було більш 300 тис. компаній, але лише 3 тис. з них мали об’єм виробництва понад мільйон доларів. Але на цих найбільших компаніях було зайнято 30% всіх працюючих по найму американців, вони випускали 43% всієї промислової продукції, на їхню частку припадало 70% сукупної потужності устаткування. Аналогічна картина спостерігалася в Англії, Франції, Німеччині, Японії і Росії.
Але тим самим порушувалися практично всі умови існування вільної конкуренції, у першу чергу, умови однорідності продукції і нейтральності цін. Структура ринку перейшла в новий стан, що одержав назву монополістичної конкуренції. Її характерними ознаками-умовами є:
- дещо невелика кількість виробників (продавців) у кожній галузі (два-три десятки), з істотною, значимою долею ринку (3-15%) у кожного з них;
- неоднорідність товару, диференційованого по ринкових сегментах, захищеного патентами, ліцензіями, товарними знаками і марками;
- нерівномірність розподілу інформації;
- існування серйозних бар’єрів для входу в галузь;
- злиття банківського капіталу з промисловим;
- вихід компаній за рамки національних меж.
Основним формами монополістичних об’єднань є:
- картель – учасники якого зберігають юридичну, фінансову, виробничу і збутову незалежність; але пов’язані угодами про регулювання обсягів виробництва, про наймання робочої сили, про цінові діапазони і ринки збуту;
- синдикат – у котрому, зберігаючи юридичну, фінансову і виробничу незалежність, учасники здійснюють розподіл Замовлень, організацію постачань сировини і збут продукції через єдину контору;
- трест – у котрому, зберігаючи юридичну незалежність, підприємства, що роблять однорідну продукцію, об’єднують фінанси, виробничі потужності і збут;
- концерн – у якому, зберігаючи юридичну, виробничу, а іноді і збутову незалежність, підприємства об’єднані загальним фінансуванням і стратегічним керуванням у холдинг шляхом перехресного володіння акціями.
Розрізняють вертикально-інтегровані концерни, що об’єднують підприємства по ланцюгу випуску готової продукції (шахта - сталеливарна компанія – завод двигунів – шарикопідшипниковий завод – шкіряна фабрика – лакофарбова фабрика – складальний цех), і горизонтально-інтегровані, об’єднуючі підприємства суміжних областей (тютюнова фабрика – вин завод – макаронна фабрика – готельна мережа – ресторан).

ВИСНОВКИ

«Революція» не була якоюсь фіксованою подією, подібно Французькій буржуазній революції. Термін «промислова революція», введений в науковий обіг тільки в ХХ сторіччі, належить автору книги «Розуміння історії» А. Тойнбі, багатьом ученим і прихильникам. Немає і якоїсь символічної дати початку і закінчення революції.
Навіть такий геній, як Адам Сміт, що був сучасником промислового перевороту, не надавав перетворенням істотного значення. Насправді – велике бачиться на відстані!
У червні 1947 року держсекретар США генерал Джордж Маршалл, виступаючи в Гарварді, висунув план допомоги європейським державам, що включав заходи для подолання розрухи, стабілізації фінансового обігу, ліквідації напруженості в політичній сфері. Здійснення плану Маршалла розпочалося. У квітні 1948 року Конгрес прийняв закон про допомогу іноземним державам.
За чотири роки (1948-51) західноєвропейські країни (насамперед, Британія, Франція, Німеччина й Італія) одержали допомогу на суму 17 млрд. доларів у поточних цінах (більш 150 млрд. у цінах кінця століття), з яких 70% відійшло на паливо і продовольчі товари. Американський експорт за цей період зріс на 60%, європейський – на 50%. Виробництво найважливіших видів промислової продукції зросло в Європі на 50-200%. У 1951 році європейський ВВП на 15% перевищив довоєнний рівень.
Так у США до початку ХХ століття було більш 300 тис. компаній, але лише 3 тис. з них мали об’єм виробництва понад мільйон доларів. Але на цих найбільших компаніях було зайнято 30% всіх працюючих по найму американців, вони випускали 43% всієї промислової продукції, на їхню частку припадало 70% сукупної потужності устаткування. Аналогічна картина спостерігалася в Англії, Франції, Німеччині, Японії і Росії.
Але тим самим порушувалися практично всі умови існування вільної конкуренції, у першу чергу, умови однорідності продукції і нейтральності цін. Структура ринку перейшла в новий стан, що одержав назву монополістичної конкуренції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Всемирная история экономической мысли, Москва, 1986
2. Історія економічної думки: Навчальний посібник, Київ, 1999
3. Ковальчук В., Сарай М. Економічна думка в історичному аспекті Т.2003
4. Ковальчук В., Сарай М. Економічна думка в історичному аспекті: Навчальний посібник, Тернопіль: СМП Астон
5. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе, Москва: Дело, 1994; с. 657
6. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений, Москва: Экономика, 1995; с. 94
7. Кондратьев Н. Д. Избранные сочинения, Москва: Экономика, 1993, с. 294

 

Скачати реферат:
Скачать этот файл (promislovi-perevorot.doc)promislovi-perevorot.doc67 Kb
 
загрузка...