Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Економічна теорія. Політекономія - методи політекономії
Українські реферати - Економічна теорія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Економічна теорія. Політекономія - методи політекономії

ЗМІСТ

Вступ
1. Виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії
2. Основні методи пізнання в економіці
3. Функції економічної теорії
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

Економічна наука покликана вивчати та пояснювати процеси і явища економічного життя суспільства. Вона має відкривати та обґрунтовувати об’єктивні економічні закони, що управляють економічними процесами, визначаючи шляхи використання їх.
Економіка – комплексне поняття, під яким розуміють господарство у широкому значенні цього слова (економіка підприємства, економіка регіону чи області, економіка країни, світова економіка).
Отже, економіка в широкому розумінні – це сукупність підприємств, галузей господарства, що забезпечують суспільство життєво необхідними благами і послугами. На основі поділу праці вона утворює окремі галузі чи їх комплекси (паливно-енергетичний, машинобудівний, агропромисловий тощо), економічні регіони та інфраструктури (сукупність видів господарств, що забезпечують умови виробництва та життєдіяльності людей: транспорт, зв'язок, мережа електропередач, система водозабезпечення тощо). Вона охоплює також економічні зв’язки між державами, зовнішню торгівлю, фінансово-економічні та інші сфери співробітництва.

1. Виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії

Ще в Античному Світі економічна думка досягла значного розвитку, але економічна теорія як самостійна наука виникла відносно недавно. Поштовхом цьому було зародження й розвиток капіталізму, формування національного ринку. Тоді ж з’явилася й назва цієї науки – політекономія. Політекономія – наука про закони ведення господарства.
Вперше назва «політекономія» була вжита французом Антуаном Монкретьєном у «Трактаті політичної економії», який побачив світ у 1615 р.
Перший напрям політичної думки отримав назву меркантилізм. Він почав формуватися ще в останній третині 15 ст., але широкого розвитку набув з 2-ї половини 16 ст. Найбільш відомими представниками меркантилізму були: англійські економісти Уїльям Стаффорд і Томас Мен, італієць  Г. Старуффі, француз Антуан Монкретьєн та росіянин Іван Посошков.
Другий етап  у розвитку політекономії – класична політекономія.
Фізіократи – представники одного з напрямків класичної політекономії, який виник у Франції в середині 19 ст. як реакція на меркантилізм. Вони, на відміну від меркантилістів, джерело багатства вбачали не в сфері обігу (торгівлі), а у виробництві. Представники Фізіократизму у Франції: Франсуа Кене, Анн Робер Жак Тюрбо, Віктор Мірабо.Представники  англійської класичної школи: Уїльям Петті, Адам Сміт і Давид Рікардо.
Головні наукові досягнення класиків  це прагнення виявити глибинні закономірності в суспільному житті; постановка в центр теоретичної системи процесу виробництва; започаткування  трудової теорії вартості; виявлення  нетрудового характеру прибутків підприємців.
Ще один напрямок в розвитку політекономії – політична та пролетарська політекономії  (19-20 ст.)
Прагматизм, враховуючи інтереси пануючого класу  капіталістичного суспільства – буржуазії став домінуючим напрямом розвитку політекономії. Засновники його англ.. економіст Томас Роберт Мальту, Джеймс Міль і Француз Жан Батист Сей, Джон Мейнард Кейс та ін.
Як противага прагматичній політекономії  в середині 19 ст. виникає пролетарсько політекономія. Її засновники К. Маркс та Ф. Енгельс.
Марксистська політекономія доводить, що капіталізм так само закономірно, як він прийшов на зміну феодалізму, повинен поступитися місцем новому, більш прогресивному ладові – соціалізму. Марксисти вважають, що основою, яка може забезпечити найвищу ефективність розвитку суспільства, є суспільна власність на засоби виробництва.
Політекономія на сучасному етапі розвитку займається поєднанням позитивних рис прагматичної школи, класичної та марксистської політекономії.

2. Основні методи пізнання в економіці

Слід зауважити, що донедавна в нашій країні вчені-економісти застосовували лише один метод пізнання — матеріалістичну діалектику. Сутність його полягає в пізнанні економічних явищ і процесів у їх загальному зв'язку і взаємозалежності, в стані безперервного розвитку, коли накопичення кількісних змін призводить до змін якісного стану. Джерелом розвитку виступає також єдність і боротьба протилежностей.
За всієї важливості цього методу, який не втрачає сили і сьогодні, при дослідженні проблем економічної теорії правомірно використовувати й інші методи.
Узагальнюючим науковим методом, яким користуються політ-економісти, досліджуючи закономірності функціонування соціально-економічної системи або її окремих елементів, є діалектичний метод. Він передбачає вивчення явищ і процесів економічного життя: а) в їх загальному зв'язку й взаємозалежності; б) в стані безперервного розвитку; в) коли кількісні зміни, які виникають у процесі розвитку, ведуть до змін якісних. Джерелом розвитку будь-яких процесів згідно з цим методом визнається єдність і боротьба протилежностей.
Конкретно діалектичний метод реалізується в політекономії (бо тут неможливо застосувати метод лабораторного аналізу або експерименту) через метод наукової абстракції. Абстрагування в політекономії означає мислене очищення наших уявлень про процеси, що вивчаються, від випадкових, минулих, одиничних явищ, фактів і характеристик і виділення в них явищ і фактів стійких, типових, основоположних. Такий підхід дозволяє встановити суть процесів і не змішувати її з формою, в якій дані процеси постають перед нами на основі їх безпосереднього сприйняття. На підставі цього з'являється можливість формулювати категорії і закони науки, про що мова піде в наступних темах. З'ясування суті процесу дає можливість повернутися до того, від чого на початковому етапі необхідно було абстрагуватися з метою виявлення більш суттєвих відносин. У результаті конкретне (форма) постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а цілісною системою суспільного життя.
А це означає, що процес пізнання в політекономії не зводиться лише до отримання хоча й правильних, але розрізнених висновків і узагальнень. Він передбачає розгляд будь-якого явища як частку єдиної цілісної системи, яку являє собою людське суспільство. Тому важливим завданням процесу пізнання в політекономії є приведення оптимальних висновків до системи, виявлення координації і субординації категорій і законів, які б відображали об'єктивну структуру суспільного організму, що вивчається. Отже, метод пізнання повинен носити системний характер.
Абстрактний метод включає в себе й такі методи пізнання виробничих відносин, як аналіз і синтез. Зокрема, в процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. В процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде в зворотному порядку - від абстрактного до конкретного, від розуміння суті відносин до прояву їх у конкретній ситуації. Отже, аналіз сприяє відкриттю істотного в явищі, а синтез завершує розкриття суті, дає можливість показати, в яких формах ця суть проявляється в реальній економічній дійсності.
Наукове пізнання суспільних процесів передбачає також використання в політекономії економіко-математичних і статистичних методів, що дає можливість визначати не лише якісні, а й кількісні параметри процесів, що вивчаються. Нарешті, неодмінною умовою з'ясування суті й конкретних форм прояву процесів і явищ економічного сьогоденного буття є поєднання логічного й історичного підходів при вивченні предмету політекономії.
Кваліфіковане й об'єктивне застосування цього методу відкриває шлях до розв'язання досить важливих проблем для сучасного етапу реформування соціально-економічного ладу України. А саме: 1. Чому вільний (нерегульований) ринок, який був таким ефективним за часів А. Сміта, не став і не стане панацеєю в сучасних умовах? 2. Чому дрібнотоварне (фермерське) господарство, на якому трималася економіка 19 ст., не виведе Україну в число цивілізованих країн? Чому кримінальні методи роздержавлення та приватизації власності, характерні для первісного нагромадження капіталу в Європі у 16-17 століттях, не приведуть до створення в Україні в найближчі 100 років соціальне орієнтованої економіки? і т.д.
Завершальною ланкою методу політекономії виступає суспільна практика. Тільки в процесі практики може бути визначена істинність або хибність теоретичних абстракцій, вироблених науковим мисленням. Процес пізнання реальної дійсності починається з практики й завершується практикою, яка підтверджує або відкидає відповідні наукові узагальнення реальної дійсності.
Отже, метод політичної економії, за допомогою якого вивчаються виробничі відносини, спирається на діалектичний світогляд. Використовуючи математичні засоби аналізу й синтезу економічних процесів і явищ, він досліджує їх в історичному розвитку, а також у діалектичній єдності кількісних і якісних змін. Лише на такій основі політекономія може поставити на служіння людській практиці свої висновки.
Мета аналізу — пізнання частин як елементів складного цілого. Однак аналіз складових залишає нерозкритим об'єкт як єдність, як ціле. Через це метод синтезу доповнює аналіз, адже він означає уявне відновлення цілого з його складових. Синтез — це процес поєднання різних елементів, складових економічних явищ і процесів у єдине ціле.
Розглянуті методи тісно пов'язані із застосуванням в економічних дослідженнях таких загальнонаукових методів, як індукція і дедукція.
Індукція — це рух думки від одиничного до визначального, від знання меншого ступеня спільності до знання більшого її ступеня. Як метод дослідження економічної дійсності індукцію слід розуміти як шлях експериментального вивчення явищ, у ході якого від окремих фактів здійснюється перехід до загальних положень.
У реальному процесі пізнання індукція завжди виступає в єдності з дедукцією, яка означає рух думки від всезагального до одиничного.
Одним із важливих методів дослідження проблем економічної теорії та вивчення її є поєднання кількісного та якісного аналізу. Його використання дає наукові підстави для нового підходу до визначення темпів та пропозицій розвитку господарства, обґрунтування конкретних практичних завдань розвитку економіки. Застосування кількісного і якісного аналізу здійснюється за допомогою математичних і статистичних методів. Що стосується математичних методів, то слід зауважити, що ще з давніх часів почалося зближення математики і економіки. Адже математичні знання для єгиптян, вавилонян, греків та римлян були необхідною передумовою при здійсненні різних економічних операцій (підрахування матеріалів при будівництві споруд, обчислення витрат у виробництві, ведення торгівлі). Проте пройшло майже дві тисячі років з того часу, коли зародилися математична та економічна науки, перед тим, як геніальні вчені Г. В. Лейбніц і І. Ньютон створили основи математичного аналізу (науки про безкінечно малі величини), що складає ядро всієї сучасної математики і багатьох суміжних з нею наук, у тому числі економіки.
Важливих результатів у економічних дослідженнях можна отримати завдяки застосуванню методу математичного моделювання. Економіко-математичне моделювання, як один із математичних методів дослідження, дає змогу визначити причини змін економічних явищ, закономірності цих змін, наслідки їх, а також прогнозувати економічні процеси. Важливу допоміжну роль при цьому відіграють економічні експерименти.
В економічній теорії слід розрізняти позитивний і нормативний аналіз.
Позитивний аналіз передбачає пояснення економічних явищ і процесів, перевірку їх практикою з метою побудови прогнозної моделі. Для того щоб уникнути стихійного господарського розвитку, зменшити його руйнівні економічні наслідки, суспільство має прагнути до якомога глибшого і точнішого пізнання об'єктивної логіки господарського розвитку, планувати і прогнозувати його на рівні кожного підприємства або фірми, в масштабах регіонів і усієї держави. В сучасних економічних умовах України усвідомлення цієї істини — необхідна передумова успішної діяльності як законодавчих, так і, особливо, виконавчих органів {міністерств, відомств, територіальних адміністрацій). Прогнози економічної теорії вони мають використовувати для науково обґрунтованого прийняття економічних рішень з метою підвищення життєвого рівня людей. Позитивний аналіз є центральним у мікро- та макроекономіці.
Нормативний аналіз відповідає на запитання: яким має бути рішення, який варіант кращий? Нормативний аналіз передбачає не тільки якісний вибір економічних проектів, а й розробку їх конкретних варіантів, пропонує оціночні твердження. Саме на цих твердженнях та рекомендаціях ґрунтується економічна політика. Так, в Україні актуальними є створення умов для забезпечення стабілізації виробництва, структурної перебудови економіки, прискорення ринкових перетворень, вирішення болючих соціальних проблем. Можливість того чи іншого підходу до вирішення цих проблем часто залежить від оціночних тверджень нормативного аналізу, конкретних економічних розробок та реалізації господарської політики.

3. Функції економічної теорії

Істинність сформульованих за допомогою зазначених методів положень економічної теорії й логічних висновків виявляється у їхній відповідності життю, об’єктивній діяльності та практичному досвіду. За дотримання цієї вимоги економічна теорія може виконувати такі функції.
1. Методологічна функція є теоретико-методологічною основою для  інших наук, зокрема галузевих економік: економіки промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо. Економічна теорія є підґрунтям таки наук, як економічна географія, економічна статистика, економічне моделювання, економічна кібернетика, а також дослідження усіх проблем ринкової економіки. Економічна теорія тісно пов’язана з іншими науками (рис. 1).
2. Методологічні засади економічної теорії є перехідним мостом до наук про суспільство, природничих наук, математичного аналізу, моделювання та інформаційної інфраструктури. Той, хто має намір серйозно займатися вивченням економіки, має поглиблювати свої знання в загально природничих і гуманітарних науках, що дає змогу приймати обґрунтовані економічні рішення.   
3. Прогностична функція пов’язана з обґрунтуванням планів і прогнозуванням перспектив економічного розвитку. Теоретичний аналіз потрібен для того, щоб обґрунтувати плани фірми щодо набору робочої сили, обсягу капітальних вкладень і сировини для виробництва певної кількості продукції. На думку сучасних економістів, економічна теорія є також фундаментом прогностичних намірів. При застосуванні статистичних і економічних методів дослідження можна будувати моделі перспективного розвитку економіки.
4. Прагматична (практична) функція має важливе значення при розробці принципів та методів раціонального господарювання, наукового обґрунтування політики держави, зокрема такі процеси:
Роздержавлення і приватизація власності;
Створення нової ринкової інфраструктури – фірм і компаній різних форм власності, банків, бірж, страхових, фінансових і юридичних інституцій, що регулюють взаємовідносини господарських об’єктів;
Попит, пропозицію, ціноутворення в ринковій кредитно-фінансовій системі, здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Як бачимо, економічна теорія охоплює майже всі сторони практичного життя суспільства. Крім того, вона є головним інструментом здійснення наукових досліджень у різних  галузях знань. Економічне обґрунтування є обов’язковим при здійсненні будь-яких проектів – чи то в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, чи в космічних дослідженнях, агро меліоративній системі.
Отже, економічна теорія тісно пов’язана з практикою, з життям. Істинність або хибність економічної теорії перевіряється суспільною практикою (слово «суспільна» означає практику не в окремих випадках, а в масштабі широко суспільних дій людей). Коротко кажучи, критерієм істини є суспільна практика. Якщо теоретична економічна розробка успішно впроваджена у практику і дає позитивний наслідок або економічний ефект, то вона є істинною.
Однак слід мати на увазі, що жодна наукова теорія не володіє абсолютною точністю. Корисність і значущість теорії залежить від того, наскільки успішно вона пояснює і прогнозує явища, які вивчає. Якщо використання її на практиці не підтверджується або викликає сумніви, така теорія коригується, удосконалюється, а іноді від неї доводиться відмовитися. Процес практичної перевірки і удосконалення теоретичних обґрунтувань є принциповим для розвитку економіки як науки.
Економічна теорія, науково обґрунтовуючи, наприклад, практичні рішення розвитку виробництва і ринку, в свою чергу перевіряє правильність тих чи інших практичних дій. У цьому виявляється єдність економічної теорії і практики, яка має забезпечуватися такими вимогами:
- Наука має іти попереду практики, бути  своєрідним компасом для господарювання. Проте це випередження не повинно бути необґрунтованим «забіганням наперед», воно має допомагати у визначенні економічної політики держави, запобігати небажаним економічним наслідкам, знаходити найоптимальніший напрям розвитку економіки.
- Економічна теорія має формувати загальну концепцію розвитку господарства країни. Ця концепція повинна засновуватися на науково обґрунтованих критеріях, узагальненнях, перевірених статистичних показниках, на критичному аналізі різних сторін господарської практики.
- Економічна теорія має бути прогресивною, концепція розвитку господарства країни має відображати відкритість, плюралізм поглядів, змагання думок, чутливість до змін у практиці, своєчасне  реагування на них. У виробленні теоретичних висновків і практичних рекомендацій треба вміло  поєднувати демократизм і централізм.
4. Екологічна функція забезпечує органічний зв'язок економічної теорії з природоохоронними заходами та ресурсозбереженням. На основі теоретичних обґрунтувань розробляється  і вдосконалюється економічний механізм охорони навколишнього середовища: використання вартісних важелів у забезпеченні фінансування природоохоронних проектів, плати за користування природними ресурсами, штрафів за порушення екологічних нормативів і стандартів, гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у довкіллі (воді, ґрунті тощо); створення системи економічного захисту населення і промислового персоналу від наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.
5. Інформаційна функція. Кажуть: «хто володіє інформацією, той володіє світом». Економічна наука через засоби інформації забезпечує кожній людині, виробництву і бізнесу, управлінським структурам, урядовим установам, міжнародним організаціям можливість доступу до великого масиву інформації про стан та перспективи розвитку економіки власної країни та інших країн, господарські результати розвитку окремих галузей, підприємств і фірм, регіонів; аналіз економічних процесів і явищ, кредитно-фінансової та валютної систем, експортно-імпортних операцій тощо. Усе це має велике значення для визначення тенденцій у розвитку світової економіки, економіки окремих держав, на макро- та мікрорівні.
6. Теоретико-пізнавальна та виховна функції. Як і будь-яка наука, економічна теорія ґрунтується на фактах, явищах, умовах в економічній сфері. Тому пізнавальна функція дає наукове уявлення про закономірності та процеси, що відбуваються у господарському житті суспільства. Пізнавальна функція, ґрунтуючись на узагальненнях теоретичного характеру, спрямована на практичне вирішення економічних проблем, досягнення найвищої ефективності у сфері виробництва та інших галузях господарства. Вона дає можливість кожному працівникові з «економічним розумінням» найпродуктивніше виконувати свої обов’язки на робочому місці. Змістом виховної функції економічної теорії є формування економічної психології кожної людини, соціальної або професійної групи. Людина з глибоким знанням економічної теорії має можливість спрямувати свою поведінку, свої професійні знання на досягнення найвищих результатів у праці, примноження достатку, постійне підвищення своєї освіти, кваліфікації й культури.

ВИСНОВКИ

Економічна теорія розвивається еволюційно – поступово й безперервно. Це зумовлено тим, що економічні умови постійно змінюються, кожне наступне покоління по-своєму уявляє власні проблеми. Через певний час з’являються нові факти соціально-економічного розвитку, які вносять корективи у сутність існуючих теорій і дають імпульс для подальшого сходження економічної теорії.
Економічна теорія вивчає, як суспільство використовує обмежені ресурси, найповніше забезпечуючи задоволення потреб людей, як потрібно використовувати виробництво, розподіл та споживання вироблених товарів.
Методологічні засади  економічної теорії:
- матеріалістична діалектика
- системний підхід
- метод поєднання логічного та історичного методів
- метод наукової абстракції
- метод аналізу і синтезу
- метод аналогії
- індукція і дедукція
- метод аналогії
- математичні і статистичні методи.
Економічна теорія може виконувати такі функції:
1. Методологічна функція.
2. Прогностична функція.
3. Прагматична (практична) функція.
4. Екологічна функція.
5. Інформаційна функція.
6. Теоретико-пізнавальна та виховна функція.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник, Київ: Вища шкода, 2003; 719 с.
2. Основи економічної теорії / За ред. А. А. Чухна, Київ, 2002
3. Основи ринкової економіки / За ред. В. М. Летюха, Київ, 1995
4. Основы экономической теории /Под ред. И. П. Николаевой, Москва, 2001
5. Основы экономической теории / С. В. Мочерный, В. К. Симоненко, В. В. Секретарюк и др.; Под ред. С. В. Мочерного, Киев, 2000

Скачати реферат:
Скачать этот файл (ekonomichna-teoriya-politekonomiya-metodi.doc)ekonomichna-teoriya-politekonomiya-metodi.doc93 Kb
 
загрузка...