Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Собівартість. Склад статей собівартості продукції
Українські реферати - Економічне обґрунтування
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Собівартість. Склад статей собівартості продукції

Контрольна робота

ЗМІСТ

Вступ
1. Склад статей собівартості продукції
2. Техніко-економічне обґрунтування проекту
Задача
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36

 

Також дивіться:
Аналіз собівартості продукції

Курсова робота - Методи планування собівартості продукції
Курсова робота - Собівартість продукції підприємства та шляхи її зниження
Контрольна робота - Економіко-математичне моделювання. Аналіз собівартості продукції
Контрольна робота - Собівартість продукції. Зниження собівартості продукції. Кошторис витрат
Курсова робота - Планування діяльності підприємства (теоретичні засади визначення собівартості продукції)

 

(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

Собівартість — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво продукції, виконані роботи та надані послуги.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загально виробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перш ніж розпочати реалізацію проекту, підприємець повинен обрати для себе найбільш раціональну організаційно-правову форму засновуваного підприємства, визначити потрібний йому рівень і обсяг можливих прав і обов`язків, що залежить від профілю та змісту майбутньої діяльності, визначити коло партнерів, якщо вони потрібні.

До початку реалізації проекту підприємцем мають бути визначені конкретні цілі його діяльності, тобто кінцевий стан господарювання, якого підприємець сподівається досягти на певний момент у майбутньому. При цьому особиста мета підприємця зводиться до наступного:
- отримання максимально можливого прибутку;
- можливість працювати творчо;
- почувати себе комфортно.

1. Склад статей собівартості продукції

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції. виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів), та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак; суми, що одержані від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо.

До складу загальновиробничих витрат включаються виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління структурними підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію устаткування загальновиробничого призначення.

Витрати пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. Наприклад, підприємство може формувати виробничу собівартість за наступними статтями калькуляції:
• сировина та матеріали;
• купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;
• паливо й енергія на технологічні цілі;
• зворотні відходи (вираховуються);
• основна заробітна плата;
• додаткова заробітна плата;
• відрахування на соціальні заходи;
• витрати на утримання та експлуатацію устаткування;
• загальновиробничі витрати;
• втрати від браку;
• інші виробничі витрати.

До наведеної вище номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об'єднувати кілька статей калькуляції в одну або виділяти з однієї статті кілька статей калькуляції.

До статті калькуляції «Сировина та матеріали» включається вартість:
• сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, утворюючи її основу, або є необхідними компонентами при виготовленні продукції (робіт, послуг);
• допоміжних матеріалів, що використовуються при виготовленні продукції (робіт послуг) та для сприяння у виробничому процесі і для упаковування продукції (якщо пакування відповідно до встановленого технологічного процесу провадиться у процесі виробництва продукції (виробничих цехах), до здавання її на склад готової продукції);
• малоцінних та швидко зношуваних предметів, строк експлуатації яких менший одного року (або нормального операційного циклу , якщо він більше одного року), які використовуються в процесі виробництва продукції.

Витрати за статтею калькуляції "Сировина та матеріали" включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень за їхньою фактичною собівартістю.
Вартість допоміжних матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються при виготовленні продукції (робіт, послуг) та для сприяння у виробничому процесі і для упаковування продукції, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включаються до собівартості продукції в такому порядку:
а) встановлюються норми витрат цих матеріалів на кожний вид продукції;
б) відповідно до встановлених норм витрат та цін матеріалів установлюються кошторисні ставки на одиницю продукції, які періодично переглядаються відповідно до зміни норм витрат матеріалів або цін;
в) фактичні витрати на зазначені матеріали включаються до собівартості окремих видів продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок.

Допускається не встановлювати кошторисні ставки допоміжних матеріалів на одиницю продукції, а відносити на собівартість їх фактичні витрати пропорційно до витрат за нормою.
Малоцінні та швидкозношувані предмети, строк експлуатації яких менший від одного року (або нормального операційного циклу. якщо він більше одного року), списуються за їх фактичною вартістю на витрати виробництва в момент передавання їх в експлуатацію.
Повернення з експлуатації на склад малоцінних та швидкозношуваних предметів, придатних для подальшого використання, не зменшує витрат, а визнається іншим операційним доходом підприємства.

В окремих галузях промисловості стаття калькуляції «Сировина та матеріали» може бути деталізована.
Зокрема, в машинобудівній, металургійній, суднобудівній, харчовій, окремих виробництвах хімічної та нафтохімічної промисловості можливе виділення в окрему комплексну статтю калькуляції напівфабрикатів власного виробництва.
При цьому під напівфабрикатами власного виробництва розуміють продукти, одержані в окремих цехах, переділах, що ще не пройшли всіх установлених технологічним процесом операцій і підлягають доробленню в наступних цехах, переділах цього ж підприємства чи укомплектуванню у вироби.

Не належать до напівфабрикатів матеріали, виготовлені підприємством для власних потреб (металеві вироби, електроди. інструменти загального призначення тощо), які визнаються як відповідні виробничі запаси.
До статті калькуляції "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій" включається вартість:
• купівельних напівфабрикатів та готових комплектуючих виробів, придбаних для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання;
• робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами.

До робіт і послуг виробничого характеру належать: здійснення окремих операцій з виробництва продукції, обробка сировини та матеріалів, які використовуються у виробництві, часткова обробка напівфабрикатів та виробів тощо за умови, що ці послуги відносяться безпосередньо на собівартість конкретних видів продукції.
Вартість купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, робіт і послуг виробничого характеру включається безпосередньо до собівартості окремих виробів і замовлень.

Не відображається в даній статті калькуляції (а також у собівартості продукції) вартість комплектуючого устаткування, що оплачується за рахунок замовника понад ціну за виріб, не потребує обробки й монтажу на підприємстві і не включається до його валової продукції.
До такого устаткування належить електрообладнання (готові машини чи окремі технологічні вузли), що надходить від заводів-суміжників на завод, який є головним постачальником усього комплекту устаткування (установок для хімічних та нафтохімічних заводів, бурового устаткування тощо), і не потребує обробки й монтажу головним заводом ні у себе, ні у замовника, а також комплектуюче устаткування, що надходить до замовника транзитом, обминувши завод головного постачальника, безпосередньо заводів-суміжників, за яке проводить завод-головний постачальник.

У суднобудівній промисловості в окрему статтю калькуляції виділяються «Контрагентські поставки і роботи».
У цій статті відображається вартість механізмів і виробів, повністю закінчених підприємством-контрагентом та готових до монтаж)- на суднах, а також контрагентські роботи з монтажу суднового обладнання, електрообладнання суден тощо під час будівництва суден.
В затратах на виробництво вартість контрагентських поставок враховується при одержанні їх зі складу на замовлення (безпосередньо на судна чи на склад суднобудівника), а контрагентських робіт фактичного їх виконання контрагентом.

Витрати за статтею калькуляції "Контрагентські поставки і роботи" безпосередньо включаються до собівартості окремих виробів і замовлень.
До статті калькуляції "Паливо й енергія на технологічні цілі: відносяться витрати на всі види палива й енергії (як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством), що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції.

В окремих галузях промисловості (металургійній, машинобудівній, хімічній та інших) за цією статтею враховуються:
• витрати на паливо для плавильних агрегатів, домен, мартенівських печей, для нагрівання металу в прокатних, штампувальних, пресових, термічних та інших цехах;
• витрати на електроенергію для електропечей у сталеплавильному, феросплавному і ливарному виробництвах, для електродугового зварювання, електролізу, електрохімічних процесів, одержання стисненого повітря, кисню і холоду для технологічних потреб;
• витрати на гарячу та холодну воду, пару і стиснене повітря, які безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції, повернення конденсату (вираховується).

В коксохімічному виробництві за цією статтею враховуються також послуги газодувок (ексгаустерів), установок сухого гасіння коксу (УСГК), що використовуються безпосередньо в процесі виробництва на технологічні цілі.
До енергії на технологічні цілі в коксохімічному виробництві відноситься енергія, яка служить реагентом технологічного процесу (наприклад, інертний теплоносій на УСГК, вода у виробництві сірчаної кислоти та інше), енергія на ведення технологічного процесу (підігрів, продувка паром), на охолодження апаратів і виробленої продукції тощо.

Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі відносяться безпосередньо до собівартості окремих видів продукції на підставі показань контрольно-вимірювальних приладів або встановлених норм витрат на виробництво продукції.
Витрати на паливо й енергію на технологічні цілі, віднесення яких безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включаються до собівартості продукції пропорційно до кошторисних ставок.
Витрати на куповану енергію складаються з витрат на й оплату за встановленими тарифами.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до собівартості продукції цих підприємств за виробничою собівартістю, крім тих випадків, коли виробництво електроенергії планується в складі продукції, що реалізується, та коли вона відпускається за встановленими тарифами.
Не включається до витрат виробництва вартість купованих палива та енергії, які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві.

Витрати палива й енергії на опалення виробничих приміщень, внутрішнє й зовнішнє освітлення та інші господарські потреби відображаються у загальновиробничих і адміністративних витратах; витрати палива й енергії на транспорті роботи, пов'язані з обслуговуванням виробництва, та на приведення в дію устаткування — в загальновиробничих витратах та витратах на утримання й експлуатацію устаткування.

В енергоємних виробництвах витрати на енергію доцільно виділити в окрему статтю калькуляції «Енергія на технологічні цілі».
Вартість палива й енергії для проведення, згідно з технологічним процесом, випробувань виробів (стендових, здавальних і контрольних випробувань турбін, дизелів тощо): вартість пально-мастильних матеріалів для проведення тривалих випробувань двигунів, а також для проведення всіх випробувань літаків і вертольотів у машинобудівній промисловості відображається в складі спеціальних витрат статті калькуляції “Інші виробничі витрати".

У статті калькуляції "Зворотні відходи" відображається вартість зворотних відходів, що вираховується із загальної суми матеріальних витрат: віднесеної на собівартість продукції.
Зворотні відходи оцінюються:
• за зниженою ціною вихідного матеріального ресурсу (ціною можливого використання:
• за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи реалізуються стороннім підприємствам і організаціям для використання у виробництві іншої продукції.

Фактичні витрати на оплату праці, що відносяться на собівартість продукції, враховуються за статтями калькуляції "Основна заробітна плата". "Додаткова заробітна плата", а також за комплексними статтями калькуляції.
До статті калькуляції "Основна заробітна плата" відносяться витрат на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції (груп однорідних видів продукції).
Частина основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) кошторисної ставки цих витрат на одиницю продукції (виріб, замовлення, машино-комплект тощо).

Фактична заробітна плата цих робітників включається до собівартості окремих видів продукції та незавершеного виробництва пропорційно до кошторисних ставок. Ці ставки періодично переглядаються у разі зміни обсягу виробництва, технології, тарифних ставок тощо.
На більшості промислових підприємств застосовується відрядна форма оплати праці, за якої враховується нормування робіт, точний облік виробітку й виробнича доцільність збільшення обсягу робіт на тому чи іншому робочому місці.
Відрядна форма оплати праці залежно від специфіки виробництва може застосовуватися в поєднанні з відрядно-преміальною та акордно-преміальною — за виконання та перевиконання встановлених, виробничих завдань, технічно обґрунтованих норм, поліпшення якості продукції, економію сировини та матеріалів.

Дані про виробіток робітників-відрядників використовуються не лише для визначення розміру належної їм заробітної плати, а й для обліку) переміщення матеріалів і напівфабрикатів у виробництві. Для підрахунку заробітної плати за відрядною формою необхідно мати точні дані про кількість і якість продукції, виробленої кожним робітником. При цьому забезпечується контроль за відповідністю виробленої продукції кількості використаних матеріалів, деталей чи заготовок, виданих на обробку, та уникнення так званих приписок виробітку, приховування браку і нестачі деталей.

Погодинна форма оплати праці використовується в умовах механізації й автоматизації виробництва, зокрема, на дільницях і видах робіт із регламентованим режимом виробництва, на потокових лініях, на операціях, де потрібна особлива точність виготовлення виробів, у дослідних виробництвах тощо. Така форма оплати праці застосовується в поєднанні із встановленням нормованих завдань, нормативів чисельності і норм обслуговування для відповідних категорій працівників. Погодинна форма оплати праці залежно від виробничих умов може застосовуватись у поєднанні з преміювальною за досягнення відповідних кількісних і якісних результатів праці.
Заробітна плата за погодинною формою нараховується за урочний робочий час згідно з тарифною ставкою (погодинною, денною. місячною), встановленою з урахуванням кваліфікації робітника і характеру виконуваних робіт.

До статті калькуляції «Додаткова заробітна плата» відносяться витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Додаткова заробітна плата робітників, зайнятих виробництвом відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості окремих видів (груп однорідних видів) продукції.
Додаткова заробітна плата (або її частина) робітників, зайнятих виробництвом відповідної продукції (робіт, послуг), пряме віднесення якої до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) кошторисної ставки цих витрат, розрахованої на одиницю продукції.
Уся заробітна плата, нарахована виробничому персонал)' за виконання робіт, пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг), розподіляється за напрямами витрат і відповідними статтями калькуляції. Загальна сума заробітної плати у звіті про її розподіл за напрямами витрат повинна відповідати сумі нарахованої заробітної плати.

Якщо на підприємстві створюється резерв для забезпечення виплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву. Інші виплати, надбавки й доплати відносяться на виробничу собівартість продукції у розмірах, передбачених законодавством.
Витрати на виплати інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік. премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми, не включаються до виробничої собівартості продукції, а відносяться до наднормативних виробничих витрат.

Заробітна плата робітників, зайнятих обслуговуванням виробничого устаткування чи загальновиробничими роботами, відноситься відповідно до витрат на утримання і експлуатацію устаткування або загальновиробничих витрат.
До статті калькуляції "Відрахування на соціальні заходи" включаються витрати на соціальні заходи в частині страхування працівників, зайнятих виробництвом продукції в основних та допоміжних структурних підрозділах підприємства, зокрема:
• відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування;
• відрахування на обов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності;
• відрахування на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
• відрахування на обов'язкове державне страхування від нещасних випадків;
• відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;
• відрахування на інші соціальні заходи.

До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:
1) амортизаційні відрахування від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів;
2) витрати на утримання і експлуатацію виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів (технічний огляд, технічне обслуговування);
3) витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первинне визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів із складу основних виробничих засобів;
4) сума сплачених платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами, нематеріальними активами;
5) витрати на утримання цехових транспортних засобів;
6) інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.
Витрати, віднесені підприємством до статті "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" можуть формуватися за окремою номенклатурою статей.

До складу статті «Загальновиробничі витрати» включаються:
1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарат) - управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).
6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.
7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).
8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.
9. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).
Витрати, віднесені підприємством до статті «3агальновиробничі витрати» можуть формуватися за окремою номенклатурою статей .

2. Техніко-економічне обґрунтування проекту

Перш ніж розпочати реалізацію проекту, підприємець повинен обрати для себе найбільш раціональну організаційно-правову форму засновуваного підприємства, визначити потрібний йому рівень і обсяг можливих прав і обов`язків, що залежить від профілю та змісту майбутньої діяльності, визначити коло партнерів, якщо вони потрібні.
Виходячи з особливостей запланованого проекту (наприклад, відкриття фірми «Альфа» по наданню послуг по виготовлення бухгалтерських бланків, візиток, рекламних проспектів та т.п.), підприємець прийшов до висновку, що буде здійснювати підприємницьку діяльність з набуттям статусу юридичної особи.

До початку реалізації проекту підприємцем мають бути визначені конкретні цілі його діяльності, тобто кінцевий стан господарювання, якого підприємець сподівається досягти на певний момент у майбутньому. При цьому особиста мета підприємця зводиться до наступного:
- отримання максимально можливого прибутку;
- можливість працювати творчо;
- почувати себе комфортно.

Одна формування цілей підприємства набагато складніший. Вони мають бути конкретними і передбачуваними, формуватись і визначатись у певних показниках, максимально точно вимірюватися. Встановлюючи конкретні цілі діяльності, підприємець має надалі можливість встановити, на скільки результати його діяльності відповідають початковим цілям. Виходячи з цього, підприємець визначає основні цілі, яких він має досягти при реалізації проекту:
- прибутковість проекту: функціонування фірми «Альфа» повинно приносити прибутки й покривати всі витрати на його започаткування й підтримку роботи, нульовий прибуток, при якому проект вважається беззбитковим, не допускається;
- надання різноманітної продукції: бухгалтерських бланків для різних форм діяльності та будь-якої форми власності, можливість вибору різноманітного дизайну візитних карток, надання різного виду послуг по створенню (набору, друкуванню, оформленню) документів тощо;
- достойна оплата праці персоналу: заробітна плата найманих працівників не може бути нижчою за прожитковий мінімум, встановлений в Україні; надання достойних умов праці та сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів;
- встановлення власної ніші на ринку: фірма має прилучити до себе визначену кількість клієнтів, що забезпечить прибутковість проекту.

Однак слід зазначити, що підприємець розглядає проект відкриття фірми «Альфа» як початковий етап накопичення певної суми власного капіталу, яка потім буде використана для організації більш складного та перспективного виду діяльності.
Підприємець має намір відкрити фірму «Альфа», але кому ж може бути настільки корисне надання подібного роду послуг і чому?
Загалом, усі користувачі даних послуг шукають одного: швидке отримання необхідних документів. Сьогодні створюються багато юридичних осіб, підприємців та просто бізнесменів і всі бажають мати, наприклад, необхідного роду документи для чіткого відображення бухгалтерського обліку.

Фірма відкриває всім підприємцям можливість швидко отримати необхідні документи (візитки), замовити друкування будь-якого документу за власними обставинами, умовами тощо.
І це тільки початок. Безсумнівно, у кінцевому рахунку, усі прийдуть до розуміння того, що постійно зростає кількість створення юридичних осіб, підприємців, яким необхідні документи для успішного ведення бізнесу та відображення його діяльності, та які бажають витрачати на це мінімум часу.
Швидке отримання необхідних документів та бланків, звичайно одержують через спеціальні фірми, яку збирається створити підприємець.
Сутність проекту полягає у відкритті фірми «Альфа» з метою швидкого надання громадянам та юридичним особам необхідних документів та бухгалтерських бланків.

Мета цього бізнес-плану – довести економічну доцільність проекту та знайти необхідні джерела фінансування.
Для користувачів буде організована цілодобова телефонна служба для замовників.
Основну конкуренцію будуть становити невеликі фірми, що вже зараз надають послуги по отриманню документів. На даний момент на ринку реально працюють досить невелика кількість фірм. З них 2-3 знаходяться на ринку більше року, інші досить недавно були створені, і ми будемо знаходитися з ними в однакових умовах. У нових компаній немає ще сформованого кола користувачів, також як і єдиної думки користувачів про якість наданих послуг.

Рекламу своїх послуг фірми розміщають в основному в спеціалізованих виданнях. Але реклама розміщається в пресі досить регулярно, що свідчить про регулярний попит на швидке отримання документів.
Наступний аспект у виборі фірми лежить в області оплати послуг. Для зручності користувачів деякі фірми надають своїм клієнтам можливість оплати своїх послуг через банк за допомогою кредитної картки. Це істотно спрощує взаємозв`язки фірми з клієнтом і дозволяє зняти додаткове навантаження з офісу.
Ринком збуту буде місто Кременчук і, можливо, деякі села на околицях Кременчука за умови наявності кременчуцького номера і стійкого зв'язку.

Хоча існує велика кількість конкурентів, але не слабшає необхідність швидкого надання документів, тому можна сказати, що в найближчі кілька років ринок виросте в кілька разів. Фірми, що надають послуги для користувачів, надають у своїй основі ідентичний пакет послуг, що незначно змінюється в залежності від кожної фірми. Ціни на ринку незначно коливаються в залежності від попиту. Незважаючи на достатню кількість фірм, що пропонують дану послугу, попит на тримається приблизно на одному рівні.
Дослідження думки споживачів буде вироблятися, з огляду на дзвінки в службу технічної підтримки і думки користувачів, висловлені в спеціальних віртуальних конференціях. З цих конференцій також можна почерпнути інформацію про своїх конкурентів, тому що ці конференції не контролюються ніким із фірм, тому це джерело досить об'єктивної інформації про стан ринку послуг з надання різного роду документів, а також зручне місце для розміщення реклами.

З метою реклами проекту в місцевих газетах та на хвилях місцевих радіостанцій будуть розміщені рекламні оголошення.
Послуги, які заплановано надавати, орієнтовані як на приватного користувача, так і на організації. Фірма «Альфа» буде досить популярна, тому що надає можливість вибору між готівковою та безготівковою оплатою, у деяких фірмах такого вибору немає. Реєстрація користувачів у базі даних буде безкоштовна, у той час як деякі фірми стягують за це одноразову плату в розмірі. Даний вид доступу необхідний компаніям, яким необхідний оперативний доступ до інформації й оперативний зв'язок зі своїми партнерами.
Розширення кількості клієнтів передбачається не лише шляхом прямого договору, а через посередників, наприклад, через магазини і фірми, що торгують канцтоварами. Також для реклами можна буде поширювати надання послуг у вигляді невеликих безкоштовних пакетів. Такий вид реклами здобуває останнім часом все більшу популярність, поширюються дані пакети через магазини канцтоварів чи журнали на виставках канцтоварів. Для нових користувачів буде надана можливість отримання скидок.

Організована для клієнтів служба підтримки буде працювати цілодобово і без вихідних, це робиться для оперативного усунення недорозумінь і щоб клієнт завжди міг одержати кваліфіковану допомогу при виникненні проблем.
Думка про якість зв'язку і роботи вузла підключення будуть отримані прямо від наших клієнтів чи зі спеціальних груп новин доступних для загального користування. У цих же групах можна знаходити нових клієнтів самим, а не чекати поки вони прийдуть самі.
Для створення необхідно невелике приміщення для розміщення меблі та устаткування, також необхідна наявність у приміщенні телефонних ліній. Для нормальної роботи необхідні 2-3 комп'ютера об'єднані в локальну мережу. Все устаткування, комп'ютери та інше буде закуповуватися на внутрішньому ринку, тому що при прямому замовленні у виробників можливі затримки при одержанні товару на митниці. Ймовірно буде закуплена відразу ціла серія з 2-5 номерів для забезпечення повного функціонування офісу.

ЗАДАЧА

Підприємство планує придбання технологічного устаткування потужністю 100000 одиниць продукції за рік. Для цього були розроблені два варіанти проекту, які характеризуються наступними показниками:
Використовуючи метод капітальної вартості, необхідно прийняти рішення щодо економічної доцільності того чи іншого варіанта проекту (з метою спрощення розрахунків, можна зробити припущення, розмір доходів та витрат з кожним роком, залишаються незмінними).

Рішення:

(Розрахунки)

Виходячи з отриманих розрахунків більш продуктивним є перший варіант капіталовкладення

ВИСНОВКИ

Витрати пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Цал – Цалко Ю.С. Витрати виробництва ЦУЛ 2002;
2. Економіка підприємства / за ред. Покропивного В.С. К.2003;
3. Экономика предприятия / учебник для вузов Суммы 2003
4. Бухгалтерський фінансовий облік Підручник /за редакцією Ф.Ф. Бутинця/ ЖИТОМИР ПП. “РУТА” 2003
5.Бланк И. А. Управление прибылью. – К.: «Ника-центр», 1998. – 543.
6. Чебан Т.Н. Фінансовий облік. Навчально-методичний посібник. – 2001. – 130
7. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002.

 

 
загрузка...