Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Індекси в економічному аналізі
Українські реферати - Економічний аналіз
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Індекси в економічному аналізі

Контрольна робота

ЗМІСТ


Вступ
1. Суть індексів - їх роль в економічному аналізі
2. Методологічні принципи побудови індексів
3. Середньозважені індекси
4. Індекси із змінними і постійними вагами
5. Системи співзалежних індексів
6. Територіальні індекси
7. Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника
Практичне завдання
Висновки
Список літератури
Обсяг контрольної роботи - 24 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Також дивіться:
Контрольна робота - Статистичне спостереження. Показники статистики. Індекси у статистиці


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

В економічному аналізі розрізняють кілька видів індексів. В основу їх класифікації покладено різні критерії. Так, за ступенем охоплення елементів сукупності розрізняють індекси індивідуальні (елементарні) і зведені (складні). Останні, в свою чергу, поділяють на загальні і групові.

Методологічні принципи побудови індексів

Будь-який індекс у економічному аналізі — це співвідношення двох однойменних показників. Показник, з яким здійснюється порівняння, називають базисним. Так, в індексах динаміки базисним є показник попереднього періоду (моменту) часу, в індексах виконання плану — запланований рівень, а в індексах порівняння (в просторі) базисним може бути показник, що належить до якоїсь з територій.

У разі застосування індексного методу аналізу бажано дотримуватись відповідних умовних позначень, які прийняті в теорії і практиці статистики. Показники базисного періоду мають у формулах підрядковий знак «0», а поточного — «1». Якщо зміна явища вивчається не за два, а більше періодів, то кожний з них позначається відповідно «0», «1», «2», «З» та ін. Показник, зміну якого вивчають, називають індексованим.

У соціально-економічній статистиці основні умовні позначення показників, зміна яких може бути вивчена за допомогою індексів, такі:
q — кількість проданого товару (чи обсяг виробленої продукції) певного виду в натуральному вираженні;
р — ціна одиниці товару чи продукції;
z — собівартість одиниці продукції;
t — затрати робочого часу (праці) на виробництво продукції даного виду, тобто її трудомісткість;
у — врожайність певної культури з 1 га;
n — розмір посівної площі.
Виходячи з цих позначень, а також змісту ряду економічних показників, можна записати, що;
pq — загальна вартість проданого товару певного виду, тобто товарооборот, збо вартість виготовленої продукції;
zq — загальна собівартість продукції певного виду, тобто затрати па її виробництво;
tq — загальні витрати робочого часу (праці) на виробництво цього виду продукції;
yn — валовий збір певної сільськогосподарської культури.

Методологічні підходи до побудови різних видів статистичних індексів розглянемо на прикладі індексів динаміки.
Використавши наведені умовні позначення, індивідуальні індекси можна визначити за формулами:

- (Формула) фізичного обсягу проданого товару (виготовленої продукції);

- (Формула) ціни;

- (Формула) товарообороту конкретного виду продукції;

- (Формула) собівартості одиниці продукції.

Аналогічно записують формули всіх інших показників.
При індексному вивченні динаміки індивідуальних явищ слід враховувати властиві цьому процесу закономірності, які виражені у вигляді певних взаємозв'язків між показниками. Кількісний вираз найбільш характерних з них можна подати таким чином.

1. Добуток ланцюгових індексів дорівнює кінцевому базисному, тобто:

(Формула)

2. Частка від ділення наступного базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому:

(Формула)

3. Індивідуальні індекси, що характеризують зміну явищ, поєднаних між собою як співмножники, мають такий взаємозв'язок; добуток індексів співмножників дорівнює індексу добутку. Наприклад, індекс товарообороту дорівнює добутку індексу цін і індексу фізичного обсягу продукції іpq = іріq індекс валового збору дорівнює добутку індексу урожайності і індексу посівної площі іyn = iyin. Такі індекси називають співзалежними.

4. Частка від ділення одиниці на індивідуальний індекс прямого показника дорівнює індивідуальному індексу, що характеризує зміну оберненого йому показника. Так, якщо індекс кількості виробленої продукції за одиницю часу дорівнює, наприклад, 1,25, то індекс затрат часу па виготовлення одиниці продукції (трудомісткість) становитиме 1/1,25 = 0,8.

Зведені індекси позначають буквою I, а підрядковий знак вказує на показник, зміну якого характеризує той чи інший індекс. Методика побудови і розрахунку зведеного індексу більш складна.

Соціально-економічні явища і показники, що їх характеризують, можуть бути порівнянними, якщо вони мають якусь спільну міру, і непорівнянними. Так, товари одного й того самого виду, що реалізуються в різких магазинах, є порівнянними і загальну кількість їх можна підсумувати. Обсяги різних видів товарів непорівнянні і безпосередньо підсумувати їх не можна. Непорівнянність зумовлюється не лише тим, що окремі види товарів мають різні одиниці виміру, а й тим, що вони мають різну споживну вартість. Тому перш ніж будувати той чи інший зведений індекс, слід привести різні види продукції до порівнянного виду. Це можна здійснити за допомогою таких коефіцієнтів-сумірників, як ціна, собівартість чи трудомісткість одиниці продукції. Перемноживши обсяг продукції кожного виду на відповідний сумірник, дістанемо показники, які можна підсумувати, а отже, і порівняти їх у цілому по сукупності. Слід відзначити, що дія множення в цьому випадку дозволяє не лише вирішити проблему зіставності, а й врахувати ваги  у реальних економічних процесах. Перемноживши, наприклад, ціни на відповідну кількість проданих товарів і підсумувавши добутки, дістанемо загальний товарооборот. Для визначення зміни даного показника в поточному періоді порівняно з базисним слід скористатися таким індексом:

(Формула)

де p0q0, p1q1 — товарооборот окремих видів товарів відповідно у базисному і поточному періодах.
Це і є індекс товарообороту у фактичних цінах.
Аналогічно можна записати і ряд інших зведених індексів. Так, формулу зведеного індексу загальних витрат на виробництво продукції можна записати так:

(Формула)

де z0q0, z1q1 — витрати на виробництво продукції у базисному і поточному періодах.

Наведені вище індекси характеризують зміну складних економічних явищ під впливом різних факторів (співмножників). Так, зміна товарообороту може бути викликана як зниженням або підвищенням цін на окремі товари, так і зміною кількості реалізованих товарів. Щоб вивчити вплив одного з факторів-співмножників на зміну товарообороту, слід інший умовно прийняти незмінним, тобто зафіксувати на рівні одного якогось періоду.

Одним з важливих положень побудови і застосування зведених індексів є класифікація факторів-співмножників. У кожному конкретному випадку слід визначити суть кожного з них. Серед двох факторів-співмножників виділяють екстенсивний (об'ємний) і інтенсивний (якісний). Так, якщо товарооборот—це ціна, помножена па кількість реалізованого товару, тобто pq, то р — показник інтенсивний, а q — екстенсивний. Коли при побудові індексу необхідно один з факторів залишати незмінним (фіксованим), то слід дотримуватись правила, яке прийняте в статистичній практиці: інтенсивні фактори-співмножники фіксуються на рівні базисного періоду, а екстенсивні — на рівні поточного.

Кожний із незмінних співмножників при побудові індексів відіграє різну роль. Якщо незмінним є екстенсивний показник, то вій виступає в ролі ваги, а якщо інтенсивний— то в ролі сумірника.
Таке розмежування показників необхідне лише при побудові загальних індексів і саме тоді, коли індекс має характеризувати зміну якогось складного явища за рахунок окремого фактора. Наприклад, щоб визначити зміну товарообороту в поточному періоді порівняно з базисним за рахунок зміни фізичного обсягу (кількості) реалізованих товарів, ціни слід зафіксувати на рівні базисного періоду. За цієї умови індекс фізичного обсягу реалізації продукції має вигляд:

(Формула)

Цей індекс показує, як змінився обсяг проданих товарів в базисних цінах.
Індекс фізичного обсягу виробленої продукції визначають за такою самою формулою, але він характеризує зміну обсягу виробленої продукції в базисних цінах.
При вивченні зміни товарообороту за рахунок цін слід фіксувати кількість продукції на рівні поточного періоду. За цієї умови є можливість визначити реальну економію населення, яку дістають у разі зниження цін або перевитрати, якщо ціни зросли. Загальний індекс цін визначають за формулою:

(Формула)

У кожному з названих загальних індексів один із співмножників є величина індексована, а другий — фіксована, що умовно залишається незмінною. Так, в індексі цін індексованою величиною є ціна р, а фіксованою — кількість продукції q. У даному випадку фізичний обсяг (кількість реалізованої чи виробленої) продукції виступає в ролі ваги для цін різних товарів.
В індексі фізичного обсягу реалізації (виробництва) індексованого величиною є кількість продукції, а фіксованою — ціна одиниці продукції, що виступає в ролі сумірника різнорідних елементів.

Усі загальні індекси інтенсивних (якісних) показників будуються так, як індекси цін, а екстенсивних (об'ємних) — як фізичного обсягу продукції. Тому якщо будь-який з інтенсивних показників позначити через х, а екстенсивний w, то в загальному вигляді всі зведені індекси (двофакторні) набувають такого вигляду:

(Формула)

Перший Ix — це зведений індекс інтенсивного показника, скажімо, цін, собівартості чи трудомісткості. Він характеризує зміну інтенсивного показника в середньому стосовно певного набору товарів чи продукції. Можливість цього досягається зважуванням — множенням рівнів індексованого інтенсивного на значення зв'язаною з ним екстенсивного показника (ваги), який фіксується в чисельнику і знаменнику на одному й тому самому рівні.

Другий Iw — це зведений індекс екстенсивного показника. Оскільки в ньому можуть бути використані різні сумірники, що зв'язані з індексованим екстенсивним показником, то виникає питання, якому з них віддати перевагу. Це можуть бути такі інтенсивні показники, як ціна, собівартість чи трудомісткість одиниці продукції. В кожному конкретному випадку питання вирішується окремо і залежить від мети дослідження.

Третій  індекс Iwх характеризує зміну складного суспільного явища за рахунок обох факторів.
У практиці аналітичної роботи статистичних і економічних служб, при побудові зведених індексів фізичного обсягу продукції сумірником виступають ціни. Саме так будуються індекси промислової і сільськогосподарської продукції, а також індекси фізичного обсягу товарообороту. У тих випадках, коли зміна фізичного обсягу продукції вивчається з точки зору її впливу на зміну показника більш складного, наприклад, загальної собівартості продукції, загальних витрат робочого часу, сумірником виступає співмножник.

Побудову зведених індексів здійснюють за таким правилом: у індексах динаміки інтенсивних показників ваги фіксуються на рівні поточного періоду, а в індексах динаміки екстенсивних показників — сумірники фіксуються на рівні базисного періоду. Ця умова забезпечує можливість побудови системи співзалежних індексів.

Форму обчислення наведених трьох індексів називають агрегатною. Такі індекси дають змогу дати порівняльну характеристику рівнів складного явища, до якого входить ряд різнорідних елементів. Це узагальнюючі показники, за допомогою яких можна охарактеризувати динаміку того чи іншого складного суспільно-економічного явища.

Середньозважені індекси

Агрегатна форма індексів дозволяє розв'язати ряд конкретних завдань статистико-економічного аналізу. Економічний зміст чисельника і знаменника будь-якого з таких індексів не викликає щонайменших труднощів, а тому чітким і беззаперечним є і зміст самого індексу. Проте в окремих випадках неможливо вивчити динаміку складного економічного явища на основі безпосередньо цієї форми індексу. Тому виникає потреба у використанні інших форм зведених індексів (найчастіше арифметичного чи гармонійного).

Вибір тієї чи іншої форми індексу залежить від мети, з якою він визначається, і висхідних даних. Так, якщо треба охарактеризувати зміну екстенсивного показника в середньому по сукупності різнорідних елементів, використовують середньоарифметичний зважений індекс:

(Формула)

де іw —індивідуальний індекс, х0w0 — ваги.
Легко довести, що цей індекс тотожний зведеному агрегатному індексу. Так, змінивши іw  у чисельнику на співвідношення w1/w0, дістанемо:

(Формула)

Середньозважений зведений індекс інтенсивного показника обчислюють за формулою середньої гармонійного індексу:

(Формула)

де іх — індивідуальний чи груповий індекс показника; х1w1 — ваги.
Тотожність цієї форми індексу агрегатній теж можна довести, якщо замість іх у знаменнику підставити співвідношення х1/х0, тобто:

(Формула)

Як бачимо, вибір форми індексу в кожному конкретному випадку залежить від економічної суті показників, які вивчають, та наявної інформації.

Індекси із змінними і постійними вагами

При вивченні складних суспільних явищ більш ніж за два періоди застосовують ряди індексів за ланцюговою і базисною системами. Вибір системи залежить від мети дослідження. При побудові таких індексів виникає проблема вибору ваги чи вимірника індексів, оскільки кони можуть бути постійними, тобто фіксованими па рівні якогось одного періоду, і змінними, тобто змінюватись від одного періоду до іншого. Найчастіше при вирішенні цього питання дотримуються такого правила: індекси інтенсивних (якісних) показників визначають зі змінною вагою, а індекси екстенсивних (кількісних) показників — із постійними вимірниками.

Якщо позначити послідовність періодів (1989 р., 1990 р., 1991 р., 1992 р.) відповідно символами «0», «1», «2», «З», то можна побудувати такі індексні ряди:

(Формула) інтенсивного  показника (базисні) зі змінною вагою

(Формула) екстенсивного показника (ланцюгові) з постійними вимірниками

При обчисленні зведених індексів з постійною вагою (чи вимірниками) діють взаємозв'язки між індивідуальними індексами. На зведені індекси зі змінною вагою чи вимірниками ці правила не поширюються.

Системи співзалежних індексів

Зв'язок соціально-економічних явищ і процесів знаходить своє відображення у взаємозв'язку відповідних показників. Так, ряд економічних показників можна подати як добуток кількох інших. Це мультиплікативна форма зв'язку. Наприклад, загальні витрати часу на виробництво продукції можна виразити як добуток трудомісткості і кількості виготовленої продукції; товарооборот — як добуток ціни на обсяг  проданих  товарів та ін. Співмножники в подібних випадках виступають як факторні показники, від величини яких функціонально залежить результат. Так, зміна загальних витрат часу на виробництво продукції є результатом зміни чи трудомісткості t, чи кількості виробленої продукції q, або того і іншого.

У зв'язку з цим при аналізі динаміки соціально-економічних явищ виникає потреба визначити роль окремих факторів у зміні результативного показника, що має досить істотне практичне значення. Так, з економічної точки зору, не байдуже, за рахунок чого збільшились загальні витрати на виробництво: зростання собівартості, тобто інтенсивного фактора, чи збільшення кількості виробленої продукції, тобто екстенсивного.

Індексний метод дозволяє оцінити вплив окремих факторів. Оцінка може бути здійснена як у відносному, так і абсолютному вираженні. Оцінити вплив кожного з факторів означає обчислити індекси факторних показників відповідної системи співзалежних індексів. У загальному вигляді всі двофакторні зведені індекси поєднані так;

(Формула)

Справді

(Формула)

Використавши дані табл. 1, визначимо

Іzq = IzIq = 0,986 * 1,045 = 1,03.

Загальні витрати на виробництво в цілому зросли на 3 %. При цьому за рахунок зниження собівартості одиниці продукції вони зменшились на 1,4 %, а за рахунок збільшення кількості виробленої продукції зросли на 4,5 %.
Визначення абсолютного приросту результативного показника за рахунок зміни кожного фактора теж здійснюється при побудові системи індексів. Якщо йдеться про один вид продукції, то використовують систему індивідуальних індексів. При цьому слід будувати індекси з урахуванням специфіки індексного методу, яка полягає у зважуванні і фіксуванні ваги. Абсолютні прирости за рахунок окремих факторів обчислюють як різницю між чисельником і знаменником відповідних факторних індексів. Так, загальний абсолютний приріст:

∆xw = x1w1 – x0w0

Його можна розкласти за факторами:

∆xw = x1w1 – x0w1 = w1(x1 – x0)
∆xw = x0w1 – x0w0 = x0(w1 – w0)

Очевидно, що при такому методі розкладання абсолютного приросту за факторами ∆xw, буде дорівнювати ∆x + ∆w.
Цей метод називають ланцюгових підстановок. Відносно індивідуальних індексів за умови, що результативний показник, поданий як добуток двох факторів — співмножників, можна зробити такий висновок: обсолютний приріст результативного показника за рахунок екстенсивного фактора w дорівнює приросту цього фактора, помноженому на, базисний рівень інтенсивного фактора x0; приріст за рахунок інтенсивного фактора х дорівнює приросту самого інтенсивного фактора, помноженому на рівень екстенсивного фактора в звітному періоді W1.

Розкладання абсолютного приросту за факторами на основі зведених індексів здійснюють аналогічно індивідуальним індексам. Різниця між чисельником і знаменником відповідних індексів із знаком «+» означає абсолютний приріст, а із знаком «—» — абсолютне зниження (зменшення). Для системи співзалежних двофакторних зведених індексів у загальному вигляді розкладання абсолютного приросту можна записати так:

∆xw = Σx1w1 – Σx0w0

у тому числі:

∆x = Σx1w1 – Σx0w1
∆w = Σx0w1 – Σx0w0

Отже, ∆zq = ∆z + ∆q

Нерідко в аналізі динаміки складних явищ виникле потреба розкласти абсолютний приріст па складові частини, що зумовлені трьома і більше факторами. Принципи, на яких базується цей метод, такі самі.

Територіальні індекси

При вивченні явищ суспільного життя широко застосовують метод порівняння показників у розрізі окремих країн, економічних районів, міст, підприємств тощо. Узагальнюючі показники, тобі о відносні величини, що дають порівняльну характеристику в розрізі територій і об'єктів — це і є територіальні індекси. Що стосується визначення індивідуальних територіальних індексів, то ніяких проблем не виникає, бо мова йде в цьому випадку про звичайні величини порівняння.

При побудові загальних територіальних індексів виникає питання вибору бази порівняння і району (об'єкта), на рівні якого слід зафіксувати вагу індексу. У кожному конкретному випадку його вирішують, виходячи з мети самого дослідження.

Порівняння показників можна здійснювати або по двох територіях (об'єктах), або по колу територій (об'єктів). У першому випадку базою може бути показник будь-якої з територій, а в другому — база порівняння повинна бути економічно обґрунтованою. Так, якщо порівнюється, наприклад, продуктивність праці робітників по колу однотипних підприємств з приблизно однаковими техніко-економічними умовами виробництва, то цілком очевидно, що за базу порівняння слід узяти підприємство, яке має найвищий рівень продуктивності праці.

При побудові територіальних індексів інтенсивних показників вагами можуть бути:
- екстенсивний показник, що відноситься до території, на якій інтенсивний показник є більш економічним;
- середня величина екстенсивного показника по сукупності одиниць порівнюваних територій;
- екстенсивний показник, прийнятий за стандарт.

При побудові територіальних індексів для екстенсивних показників як вимірники можуть виступати середній рівень інтенсивного показника: а) по території, по якій здійснюється порівняння; б) встановлений для території, прийнятої за стандарт.
Саме стандартні показники найчастіше використовують як вагу та сумірники при побудові територіальних індексів.

Аналіз динаміки середнього рівня інтенсивного показника    

У економічному аналізі нерідко доводиться порівнювати такі інтенсивні показники, як середня собівартість одиниці продукції певного виду, середня заробітна плата, середня урожайність однорідних культур тощо. У даному разі йдеться про середні, що обчислені, по-перше, на основі групових середніх, по-друге, по однойменній продукції, фізичний обсяг якої можна підсумувати. Так, на кількох підприємствах чи регіонах, наприклад, досить часто виробляють однойменну продукцію.

Рівень різних інтенсивних показників, що функціонально пов'язані з фізичним обсягом продукції, на окремих ділянках виробництва буває при цьому неоднаковий. Середня, обчислена по всіх таких ділянках, залежить як від рівня показника на окремих ділянках, так і від частки цих ділянок у загальному обсязі екстенсивного показника. Наприклад, при вивченні динаміки урожайності озимої пшениці в колгоспах якого-небудь району спочатку визначають середню урожайність у кожному колгоспі, а вже потім ці середні зважують на посівні площі і в результаті дістають середню урожайність озимої пшениці по району. В цьому випадку мають справу з загальною середньою, обчисленою на основі групових, тобто середніх урожайностей по кожному з колгоспів.

Середня урожайність по району буде залежати як від урожайності в окремих колгоспах, так і від частки окремих колгоспів у загальній посівній площі озимої пшениці району. Розрахунок середньої урожайності по району в базисному і поточному періодах можна здійснити за такими формулами:

(Формула)

де у0, у1 — урожайність по окремих колгоспах; у0, у1 — середня урожайність по району в цілому; n0, n1 — розмір посівної площі.
Отже, зміна середнього рівня інтенсивного показника (у нашому випадку урожайності) зумовлена впливом тих факторів, від яких залежить сама середня.

Аналіз динаміки середнього рівня здійснюють на основі побудови системи співзалежних індексів. Індекс, що характеризує зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок зміни всіх факторів у цілому, дорівнює добутку індексів-співмножників, кожний з яких характеризує зміну лише одного фактора і тим самим вплив цієї зміни на динаміку середньої.

Відношення середніх рівнів інтенсивного показника за поточний і базисний періоди являє собою індекс змінного складу:

(Формула)

де х1, х0 - рівні осередненого показника; w1, w0 інтенсивного показника.
Величина цього індексу залежить від двох факторів; зміни як самого осередпепого показника, так і співвідношення частот, тобто структурних зрушень.

Визначити зміну середнього рівня інтенсивного показника за рахунок першого фактора дозволяє індекс фіксованого складу, а за рахунок другого — індекс структурних зрушень. Так, формула індексу фіксованого складу має вигляд:

(Формула)

У цьому індексі структура сукупності фіксується, що й дає змогу проаналізувати зміну середньої лише за рахунок зміни рівнів інтенсивного показника.
Індекс структурних зрушень знаходять за формулою:

(Формула)

У цьому індексі фіксується на рівні базисного періоду інтенсивний показник і, таким чином, визначається зміна середньої за рахунок структурних зрушень.
Між індексами середніх величин існує такий взаємозв'язок: Із.с = Іф.с* Іс.з
Кожний із індексів-співмножників оцінює ступінь впливу відповідного фактора на середній рівень інтенсивного показника.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Методику обчислення та економічний зміст агрегатних індексів покажемо на умовному прикладі, використавши дані, наведені в табл. 1.
Визначимо зведений індекс загальних витрат на виробництво всіх видів продукції в цілому:

(Розрахунки) або 103%

Таким чином, витрати на виробництво трьох видів продукції в поточному періоді порівняно з базисним збільшились на 3%.
Обчислимо індекс собівартості:

(Розрахунки) або 98,6%

(Таблиця. 1.) Виробництво продукції та її собівартість у цеху товарів широкого вжитку

Цей показник свідчить про те, що собівартість у середньому знизилась на 1,4%, хоч по одному з видів продукції вона зросла.
І, нарешті, визначимо індекс фізичного обсягу виробленої продукції:

(Розрахунки) або 104,5%

Це означає, що обсяг виробленої продукції трьох видів зріс у середньому на 4,5%.
За даними табл. 1, витрати на виробництво трьох видів продукції в поточному періоді порівняно з базисним зросли на 3,5 тис. крб. (119,4 — 115,9). Визначимо вплив кожного з факторів на цей абсолютний приріст. Так, за рахунок зниження собівартості одиниці продукції загальні витрати зменшились на 1,7 тис. крб. (119,4 — 121,1), а від збільшення продукції — зросли на 5,2 тис. крб. (121,1 — 115,9), тобто 3,5 = (—1,7) + 5,2.

Індекс змінного складу, індекс фінансового складу, індекс структурних зрушень
Обчислимо ці індекси і розглянемо їх економічний зміст на основі таких даних (табл. 2).
На першому заводі собівартість продукції знизилась на 3,6% (іz = 13,5/14,0 = 0,964),  на другому - на 11,4% (іz = 12,0/13,4=0,896)

(Таблиця 2.) Обсяг виробництва силікатної цегли та її собівартість на двох заводах

Для оцінки динаміки собівартості цегли по двох заводах, разом узятих, скористаємось індексом змінного складу:

(Розрахунки)

Таким чином, середня собівартість цегли по двох заводах знизилась на 8,2%. Очевидно, що це є результатом зміни двох факторів. По-перше, знизилась собівартість по кожному з заводів, а по-друге — зросла питома вага у загальному виробництві заводу № 2, який виготовляє цеглу з більш низькою собівартістю. Можна обчислити ізольований вплив кожного з цих факторів. Так, індекс фіксованого складу в нашому випадку виявився рів: млі 0,918

(Розрахунки)

Це означає, що за рахунок зміни собівартості по окремих заводах середня собівартість знизилась на 8,2%.
Індекс структурних зрушень обчислимо за формулою:

(Розрахунки)

Отже, зміна структури виробництва цегли відносно двох заводів привела до додаткового зниження середньої собівартості цегли на 0,4%.

 

 
загрузка...