Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Інформаційні системи і технології та їх вплив на ефективність діяльності підприємства
Українські реферати - Економіка підприємства
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Інформаційні системи і технології та їх вплив на ефективність діяльності підприємства   

Курсова робота з економіки підприємства


ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Інформаційні технології оброблення економічної інформації
1.1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація
1.2. Характеристика найпоширеніших інформаційних технологій
Розділ 2. Вплив інформаційних систем і технологій на ефективність діяльності підприємства
2.1. Досягнення комп'ютерних технологій, що забезпечують розвиток систем підтримки прийняття рішень
2.2. Застосування систем підтримки прийняття рішень
2.3. Приклад побудови системи підтримки прийняття рішень у механізмі розвитку підприємства
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг курсової - 30 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

ВСТУП

Під інформаційною технологією (IT) розуміють систему методів і способів збору, накопичення, зберігання, пошуку та оброблення інформації на основі застосування засобів обчислювальної техніки. Інакше кажучи, інформаційні технології визначають способи, методи і засоби збирання, реєстрації, передачі, зберігання, оброблення і видачі (розповсюдження або публікації) інформації в інформаційних системах. IT відповідають на питання "Як? За допомогою чого?".
Оскільки IT є поєднанням процедур, що реалізують функції збору, накопичення, зберігання, оброблення і передачі даних із застосуванням технічних засобів, IT невід'ємно пов'язана з технічним і програмним середовищем, в якому її реалізовано.
Інформаційні технології залежать від різних компонентів, зокрема:
— технічних засобів;
— персоналу, здатного використовувати їх;
— організації, яка об'єднує засоби і персонал у єдиному процесі;
— інформаційних засобів, що здійснюють формування та видачу інформації.

Темою курсової роботи обрано питання:
«Інформаційні системи і технології та їх вплив на ефективність діяльності підприємства».

Мета курсової роботи – визначення структури та їх впливу на ефективність діяльності підприємства.

Завдання курсової роботи:
- визначення поняття інформаційних технологій та їх класифікації;
- надати характеристику найпоширенішим інформаційним технологіям;
-  з’ясувати технологію комп’ютерного способу пересилки й обробки інформаційних технологій;
- визначити особливості інформаційної технології за типом користувацького інтерфейсу;
- надати характеристику інформаційним мереженим технологіям обробки економічної інформації;
- дослідити вплив інформаційних систем і технологій на ефективність діяльності підприємства.

Характеристика найпоширеніших інформаційних технологій

Особливості інформаційної технології в різних умовах використання засобів обчислювальної техніки.
Технологія в умовах функціонування централізованих систем обробки інформації характеризується концентрацією інформації та обчислювальних засобів, обробкою значних обсягів інформації в неоперативному режимі, застосуванням середніх і великих ЕОМ, які встановлені на обчислювальних центрах (ОЦ). В умовах централізованих автоматизованих інформаційних систем (АІС) реалізується модель хост-орієнтованої технології: всі обчислювальні потужності зосереджені на великій ЕОМ (мейн-фреймі) або міні-ЕОМ (хості), а термінали, через які користувачі підключаються до хосту, не можуть самостійно робити обчислення. Участь користувача в технології обробки зводиться до представлення і контролю початкових даних, аналізу результатів, участі в розробці постановок задач. Централізовані АІС функціонують на основі інтегрованої бази даних.
Перевагою централізованих технологій є максимальне завантаження ЕОМ. Але при цьому залишається велика частка ручних операцій у технологічному процесі, складна організація діалогового режиму розв'язання задач, не досягається неперервність обробки даних.
Технологія в умовах децентралізованих систем визначається обробкою інформації в місцях її виникнення та оброблення на ПЕОМ. В умовах децентралізованих АІС реалізується два типи моделей обчислювального процесу: модель процесу з розподіленими ресурсами і модель технології "клієнт — сервер".
Технологія, яка реалізує модель процесу з розподіленими ресурсами, реалізує всі обчислення на ПЕОМ і в мережі. Вона дозволяє всім користувачам мережі розділяти дорогі ресурси: принтери, дискові накопичувачі, модеми.
Технологія "клієнт — сервер" дозволяє розподіляти процес обчислення між ПЕОМ ("клієнтом") і більш потужною ЕОМ, яка використовується багатьма користувачами ("сервером"). Технологія "клієнт — сервер" заснована на обміні електронними повідомленнями (клієнт посилає запит на сервер і отримує відповідь) і керується подіями (при появі конкретної події на ньому реагує спеціальний триггер, який генерує і відправляє конкретне повідомлення, наприклад, інформує про зміну даних).
Технологічний процес у децентралізованих АІС характеризується участю користувача у формуванні БД і в розв'язанні задач управління. При цьому користувач спілкується з ПЕОМ у діалоговому режимі. У децентралізованих АІС застосовується розподілена БД. У результаті запровадження децентралізованих технологій підвищується оперативність управління, скорочується трудомісткість обробки інформації, користувачем забезпечується контроль вхідних даних і результатів розрахунку.

Технологія комп'ютерного способу пересилки й обробки інформаційних повідомлень.
Така інформаційна технологія відома ще під назвою "електронна пошта". Електронна пошта — спеціальний пакет програм для зберігання і пересилки повідомлень між користувачами ЕОМ. За допомогою електронної пошти реалізується служба безпаперових поштових відносин. Вона є системою збору, реєстрації, обробки і передачі будь-якої інформації (текстових документів, зображень, цифрових даних, звукозапису тощо) у мережі ЕОМ і виконує такі функції:
— редагування документів перед передачею, їх зберігання в спеціальному банку,
— пересилку кореспонденції;
— перевірку і виправлення помилок, які виникають при передачі;
— видачу підтвердження про одержання кореспонденції адресатом;
— одержання і зберігання інформації в своїй "поштовій скринці";
— перегляд одержаної кореспонденції.
Якщо раніше застосовувалися самостійні пакети електронної пошти, то зараз спостерігається тенденція включення її в інтегровані пакети.
Поштове повідомлення має таку структуру: заголовок (адресат, тема, дата відправки та ін.); тіло повідомлення (текст); електронний підпис. При цьому заголовок містить адресу одержувача листа (поле То); зворотну адресу (поле From); тему листа (поле Subject, яке повинно бути коротким і інформативним); дату і час відправки листа (поле Date); адресатів, які отримують копію листа (поле Сс і Всс з тією різницею, що адресати в Всс не з'являться в заголовку листа в полі одержувачів); список файлів, які надсилаються разом із листом.
Користувач вводить повідомлення за допомогою клавіатури, а потім визначає список адресатів; натискає кнопку відправки або набирає команду відправки. Інший комп'ютер приймає повідомлення і відправляє його на зберігання в спеціальну БД електронної пошти. Повідомлення стає доступним у реальному масштабі часу.
Поштова скринька — спеціально організований файл для зберігання кореспонденції. Поштова скринька складається з двох корзин: відправника й одержувача. Будь-який користувач може звернутися до корзини одержувача іншого користувача і скинути туди інформацію. Але переглянути її він не може. З корзини відправлень поштовий сервер забирає інформацію для розсилки іншим користувачам. Кожна поштова скринька має свою мережеву адресу. Для пересилки кореспонденції можна встановити зв'язок з поштовою скринькою адресата в режимі on-line. Наприклад, у мережі SprintMail користувач, зареєструвавшись і отримавши певний статус, телефонним каналом може входити в найближчий до нього вузол мережі та перебувати з потрібними абонентами в режимі on-line. Цей спосіб незручний, оскільки необхідно чекати, поки не буде включена ЕОМ користувача. Тому більш поширеним методом є виділення окремих комп'ютерів як поштових відділень, що називають поштовими серверами.
Пересилка повідомлень користувачеві може виконуватися в індивідуальному, груповому і загальному режимах. При індивідуальному режимі адресатом є окремий комп'ютер користувача, і кореспонденція містить його адресу. При груповому режимі кореспонденція розсилається одночасно групі адресатів. Ця група може бути сформована по-різному. Поштові сервери мають засоби розпізнавання групи. У загальному режимі кореспонденція відправляється користувачам — власникам поштових скриньок. За допомогою двох останніх режимів можна організувати телеконференцію, електронні дошки оголошень.
Електронна дошка оголошень (Bulletin Board System — BBS) функціонує як форма загальної пам'яті. Спільна пам'ять (СП) заснована на поєднанні технологій сервера та електронної пошти. Сервери забезпечують сумісне використання інформації так, що користувачі, незалежно від місця знаходження, отримують доступ до останньої версії цієї інформації, а електронна пошта зв'язує цих користувачів.
Електронна пошта підтримує текстові процесори для перегляду і редагування кореспонденції, інформаційно-пошукові системи для визначення адресата тощо.
Більшість глобальних мереж ЕОМ підтримують електронну пошту. В сучасних інтегрованих пакетах використовується об'єктно орієнтована технологія, а робота користувача зводиться до роботи меню. Поштова скринька доповнюється корзиною для сміття, куди користувач може скинути непотрібну кореспонденцію. Однак, у разі необхідності він може її звідти забрати або зовсім викинути.
Електронна пошта застосовується в усіх ділових сферах, скорочуючи час організації угод. Для розширення сфери послуг уже створені системи взаємодії електронної пошти з мережами факсів і телексів. Наприклад, система DECfaxMail забезпечує обмін факсимильними повідомленнями по телефонній лінії з такими системами електронної пошти, як Digital, cc: Mail, MS Mail, Word for Windows. Електронна пошта проникає на побутовий рівень, стаючи засобом спілкування людей з одного будинку, вулиці, різних країн.
Мережеві технології дозволяють створювати геосистеми для доступу до будь-яких світових сховищ інформації всіх типів.

Особливості інформаційної технології за типом користувацького інтерфейсу.
За типом користувацького інтерфейсу виділяють пакетні, діалогові та мережеві IT.
Пакетний режим — це режим, при якому користувач не має доступу до машинних ресурсів, а обробка інформації виконується у спеціальному підрозділі. Для організації роботи ЕОМ в такому режимі створюється підрозділ, основною функцією якого є обробка інформації.
У пакетному режимі через відсутність у користувача змоги мати безпосередній доступ до машинних ресурсів існують затримки у видачі результатів користувачеві. Іноді такі затримки можуть досягати кількох днів. Це пов'язано з особливостями технології обробки інформації і необхідністю обробки багатьох завдань в одному місці почергово. У такому режимі внаслідок можливих затримок не розв'язуються деякі задачі оперативного характеру. Це задачі, які потребують видачі результату з непередбаченою періодичністю та в короткий термін. Наприклад, до задач оперативного характеру можна віднести задачу формування довідок про залишки неоплаченої продукції на конкретний день місяця або щодо конкретного одержувача. Потреба розв'язувати таку задачу може виникнути під час укладання договорів з одержувачами або у разі, коли доводиться давати дозвіл на відвантаження продукції в конкретний день.
Найчастіше оперативна результатна інформація вже наступного дня або години не потрібна, тому затримка з видачею результатів обробки в пакетному режимі призводить до того, що в такому режимі розв'язуються лише задачі регламентного характеру. У регламентних задач відома періодичність їх розв'язування та термін, до якого необхідно отримати результат. Наприклад, заробітна плата нараховується один або два рази на місяць, результат розрахунку необхідно передати до бухгалтерії за один-два дні до видачі грошей із каси.
Бувають випадки, коли на робочому місці користувача встановлено ПЕОМ, але може йтися про обробку інформації у пакетному режимі. Це буває тоді, коли програми обробки інформації побудовані так, що кожна програма запускається в роботу окремою командою, без втручання користувача виконує всі розрахунки і формує результати. До функцій користувача належить лише набрати на клавіатурі ЕОМ команди для запуску програм, тобто користувач працює як оператор. Цей варіант обробки інформації можна віднести до прорахунків у проектних розробках, оскільки для користувача не створений зручний інтерфейс для роботи з ЕОМ.
Інтерактивний режим роботи ЕОМ — це режим, в якому користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів і впливає на процес обробки інформації. Такий вплив спричиняє відповідну реакцію системи.
Діалоговий режим роботи ЕОМ — це режим, в якому людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною.
Інтерактивному і діалоговому режиму притаманна робота у вигляді діалогу. Користувач безпосередньо бере участь у реалізації процесу обробки даних на ЕОМ, тобто посередник в особі різних підрозділів обчислювального центру відсутній. З'являється можливість втручання користувачів у процес розв'язування задач на ЕОМ, що особливо важливе для тих задач, які реалізуються операційними методами і в алгоритмі розв'язання яких передбачаються формалізовані параметри (вони заздалегідь не можуть бути введені в інформаційну базу, а задаються користувачем при одержанні результатів розв'язання задачі на ЕОМ). Підвищується культура управління. Діалоговий режим може використовуватися як при централізованій, так і при розподіленій обробці інформації.
Виділення діалогового режиму обумовлено не лише особливостями доступу до ресурсів ЕОМ, але і принципами побудови програмного забезпечення для обробки інформації. При діалоговому режимі програми побудовані таким чином, що користувач може вибирати під час діалогу з ЕОМ той чи інший розрахунок або визначати напрямки подальшої роботи.
Режим "діалог" передбачає багаторазове поступлення запитів користувача через дисплей у систему. На кожен запит дається відповідь або зустрічне запитання. При цьому запит формується системою автоматично, на основі здійснення діалогу між ЕОМ і користувачем. У процесі діалогу ЕОМ задає користувачеві запитання, супроводжуючи їх необхідними підказками (коментарями).
Вхідна інформація зберігається в БД, алгоритм і програми заздалегідь введені в ЕОМ. Відповідь видається на принтер, на екран або магнітні носії інформації.
Застосування діалогової технології дозволило вести обробку інформації в режимі реального часу, коли результати обчислень видаються в необхідні моменти фактичного проходження виробничого процесу. Інформація видається кінцевому користувачеві в наочному вигляді, і це дозволяє підвищити оперативність і достовірність обробки даних.

Мережеві IT.
Із збільшенням масштабів застосування електронної обчислювальної техніки в наукових дослідженнях, проектно-конструкторських роботах, управлінні виробництвом і транспортом та в інших галузях стала очевидною необхідність об'єднання систем обробки даних (СОД), які обслуговували окремі підприємства і колективи. Об'єднання розрізнених СОД забезпечує доступ до даних і процедур їх обробки для всіх користувачів, об'єднаних загальною сферою діяльності.
У кінці 60-х років минулого століття був запропонований спосіб побудови обчислювальних мереж, які об'єднують ЕОМ (обчислювальні комплекси) за допомогою базової мережі передачі даних. Сукупність ЕОМ, об'єднаних мережею передачі даних, утворює мережу ЕОМ. До ЕОМ безпосередньо або за допомогою каналів зв'язку підключаються термінали, через які користувачі взаємодіють з мережею. Сукупність терміналів і засобів зв'язку, які використовують для підключення терміналів до ЕОМ, утворює термінальну мережу.
Таким чином, обчислювальна мережа є композицією базової мережі передачі даних, мережі ЕОМ і термінальної мережі.
Обчислювальні мережі — найбільш ефективний спосіб побудови великомасштабних СОД. їх використання дозволяє автоматизувати управління галузями виробництва, транспортом, матеріально-технічним постачанням у масштабі великих регіонів і держави в цілому. За рахунок концентрації в мережі великих обсягів інформації і загальнодоступності засобів обробки значно покращується інформаційне обслуговування наукових досліджень тощо. Крім цього, об'єднання ЕОМ в обчислювальні мережі дозволяє суттєво підвищити ефективність їх використання. Як показує практика, вартість обробки даних в обчислювальних мережах (глобальних) в 1,5 рази менша, ніж при застосуванні автономних ЕОМ.

Інформаційні мережеві технології обробки економічної інформації.
Найпростішою мережею можна назвати щонайменше два комп'ютери, з'єднані між собою. Поняття "з'єднані між собою" означає виконання двох умов:
1) ці машини мають фізичний зв'язок через спеціальні мережеві кабелі;
2) підтримують однаковий мережевий протокол.
Мережевий протокол — це стандарт, який обумовлює певний спосіб взаємодії пристроїв у мережі. Основна його функція полягає у визначенні послідовності передавання електричних сигналів і порядку функціонування об'єктів мережі, інакше кажучи, мережевий протокол — це мова, за допомогою якої об'єкти мережі можуть спілкуватися між собою.
Такі два комп'ютери вже є локальною мережею. Отже, локальна мережа (LAN — local area network) — це система двох і більше комп'ютерів, об'єднаних у межах невеликої території, призначена для спільного використання мережевих пристроїв (принтерів, сканерів, плотерів тощо) та обміну інформацією.
Усі комп'ютери в мережі поділяють на два типи: робочі станції та сервери. Робочі станції — це комп'ютери, за якими безпосередньо працюють користувачі, а сервери — спеціально виділені машини, призначені для обслуговування робочих станцій користувачів. Проте, бувають також мережі, в яких немає спеціально виділеної машини під сервер, тобто функції сервера виконує комп'ютер, який одночасно є і робочою станцією. Така мережа називається одноранговою і сьогодні є рідкісною.
Отже, сервер (від англ. serve — обслуговування) — це окремий комп'ютер, на якому встановлене спеціальне програмне забезпечення. Таке програмне забезпечення також називають сервером. Тому потрібно розрізняти терміни "програма-сервер" і "комп'ютер-сервер". На одному комп'ютері-сервері можна завантажити кілька програм-серверів, які виконуватимуть різні функції. Основне завдання програми-сервера — обслуговувати запити клієнтів. Клієнт (від англ. client — замовник) — це робоча машина, за якою працює користувач і на якій встановлена спеціальна програма — клієнт. Вона завантажується для того, щоб робоча станція могла подавати запит до сервера, який її обслуговує. Наприклад, працюючи в мережі, ви хочете на своїй робочій станції переглянути або скопіювати файл, який міститься на файловому сервері. Для цього програма-клієнт зв'язується з сервером і посилає до нього запит на отримання вказаного вами файла. Сервер, отримавши запит від робочої станції, відшукує файл на своєму твердому диску і передає на ваш комп'ютер. Такий принцип роботи між сервером та робочою станцією називається "клієнт — сервер".
Об'єднання локальних мереж утворює так звану глобальну мережу (WAN — wide area network). Слово "глобальна" в цьому випадку не зовсім доречне, бо "глобальною" всесвітньою мережею є саме Internet, а глобальна мережа (WAN) — лише його складова частина.
Глобальна мережа об'єднує щонайменше дві локальні мережі незалежно від їхнього розміру. У цьому випадку між локальними мережами повинен бути фізичний зв'язок і підтримуватися зрозумілий для них протокол.
Глобальні обчислювальні мережі реалізують міжмережеву взаємодію і можуть об'єднувати ЕОМ з локальними мережами, а також одні локальні мережі з іншими ЛОМ. WAN — це мережа мереж або інтермережа, оскільки об'єднання ЛОМ глобальних мереж відкрило доступ до світових інформаційних ресурсів.
Програмно-апаратну основу мережевих технологій складають: комп'ютерні компоненти (основні та допоміжні ЕОМ, host-ЕОМ); топологія мережі (зірка, кільце, дерево, шина); фізичне середовище передачі даних (коаксіальні та оптово-волоконні кабелі); методи доступу до фізичного середовища: випадковий і детермінований (централізований і децентралізований); операційні системи (ОС-мережеві та клієнтські); системи стандартів і мережеве забезпечення (семирівневі моделі ISO); засоби розробки прикладного програмного забезпечення (Gupta's, SQL, Microsoft Office 97); засоби підтримки БД (SQL — орієнтовані системи управління БД, Oracle); засоби організації користувацького інтерфейсу.
Однією з найважливіших мережевих технологій є розподілена обробка даних. ПЕОМ встановлені на робочих місцях — у місцях виникнення і використання інформації — і з'єднані каналами зв'язку. Це дає можливість розподілити їх ресурси по окремих функціональних сферах діяльності та змінити технологію обробки даних у напрямку децентралізації.
Перевагами розподіленої обробки даних є: велика кількість користувачів, які взаємодіють між собою і виконують функції збору, реєстрації, зберігання, передачі та видачі інформації; зняття пікових навантажень з централізованої БД на різних ЕОМ; забезпечення доступу інформаційного працівника до обчислювальних ресурсів мережі ЕОМ; забезпечення обміну даними між віддаленими користувачами.
Організація обробки даних залежить від способу їх розподілу. Існує централізований, децентралізований і змішаний способи розподілу даних.
Централізована організація даних є найпростішою для реалізації. На одному сервері знаходиться єдина копія бази даних. Усі операції з базою даних забезпечуються цим сервером. Доступ до даних виконується за допомогою віддаленого запиту (одиничного запиту до одного сервера) або віддаленої трансакції. Перевагою такого способу є легка підтримка БД в актуальному стані, а недоліком — те, що розмір бази обмежений розміром зовнішньої пам'яті; всі запити направляються до єдиного сервера з відповідними затратами на вартість зв'язку і тимчасову затримку. Звідси — обмеження на паралельну обробку. База може бути недоступною для віддалених користувачів при появі помилок зв'язку і повністю виходить з ладу при відмові центрального сервера.

(Рис. 1.1. Централізована організація даних)

Децентралізована організація даних передбачає розбиття інформаційної бази на кілька фізично розподілених. Кожен клієнт користується своєю базою даних, яка може бути або частиною загальної інформаційної бази (рис. 1.2), або копією інформаційної бази в цілому (рис. 1.3), що призводить до її дублювання для кожного клієнта.
При розподілі даних на основі розбиття база даних розміщається на кількох серверах. Існування копій окремих частин недопустиме. Переваги цього методу: більшість запитів задовольняються локальними базами, що скорочує час відповіді; вартість запитів на вибірку та оновлення зменшується порівняно з централізованим розподілом; система залишиться частково працездатною, якщо вийде з ладу один сервер. Є і недоліки: частина віддалених запитів може вимагати доступ до всіх серверів, що збільшує час очікування і ціну обслуговування; необхідно мати дані про розміщення інформації в різних БД. Однак доступність і надійність збільшаться.

(Рис. 1.2. Децентралізована організація даних способом розподілу)

(Рис. 1.3. Децентралізована організація даних способом дублювання)

Спосіб дублювання заключається в тому, що в кожному сервері мережі ЕОМ розміщається певна база даних. Недоліки способу: підвищені вимоги до обсягу зовнішньої пам'яті; ускладнення коригування баз, оскільки необхідна синхронізація з метою узгодженості копій. Переваги: всі запити виконуються локально, що забезпечує швидкий доступ. Цей спосіб використовується, коли фактор надійності є критичним, база невелика, інтенсивність оновлення незначна.

(Рис. 1.4. Змішана організація даних)

Можлива і змішана організація зберігання даних, яка об'єднує ва способи розподілу: розбиття і дублювання (рис. 1.4), набуваючи при цьому і переваг, і недоліків обох способів. З'являється і необхідність зберігати інформацію про те, де знаходяться дані в мережі. При цьому досягається компроміс між обсягом пам'яті під базу в цілому і під базу в кожному сервері, щоб забезпечити надійність і ефективність її роботи; легко реалізується паралельна обробка, тобто обслуговування розподіленого запиту. Незважаючи на гнучкість змішаного способу організації даних, залишається проблема взаємозалежності факторів, проблема її надійності та виконання вимог до пам'яті. Змішаний спосіб організації даних можна використовувати лише при наявності мережевої СКБД.

 

 
загрузка...