Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Основні фонди. Відтворення основних фондів
Українські реферати - Економіка підприємства
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Основні фонди. Відтворення основних фондів

Контрольна робота

ЗМІСТ

Вступ
1. Основні фонди та їх класифікація
2. Відтворення основних фондів
3. Фінансові ресурси відтворення основних фондів
Практична частина
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг роботи - 22 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Дивіться також:
Курсова робота - Аналіз основних засобів підприємства
Курсова робота - Аудит основних засобів
Курсова робота - Аудит амортизації основних засобів
Контрольна робота - Особливості обліку основних засобів
Контрольна робота - Основні засоби. Прискорена амортизація основних засобів


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

Тема основних засобів в умовах розвитку ринкової економіки на Україні, є дуже актуальною і залишатиметься такою й в майбутньому. Вона має велике значення для діяльності кожного підприємства, бо практично не існує жодної організації без наявності основних засобів. Основні засоби надають найглибше та найповніше уявлення про технічний стан, виробництво та в цілому загальне становище підприємства.
Процес виробництва здійснюється за умови поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (виробничі засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні. Головними ознаками основних фондів є термін їх експлуатації (більше одного календарного року), вартість і спосіб її перенесення. Основні фонди, у свою чергу, поділяються на основні виробничі та основні невиробничі фонди.

До основних виробничих фондів відносять засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва упродовж тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами.
Основні невиробничі фонди за тривалістю функціонування і втратою споживної вартості подібні до основних виробничих фондів, але між ними існує різниця. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва. Джерелом відтворення їх є прибуток підприємства, тоді як джерелом простого відтворення основних виробничих фондів є амортизаційні відрахування. До основних невиробничих фондів належать фонди житлово-комунальних господарств, будинки відпочинку, спортивні табори, дошкільні установи, об'єкти соціально-побутового призначення.

1. Основні фонди та їх класифікація

У промисловості залежно від сфери функціонування основні виробничі фонди поділяються на промислово-виробничі та непромислово-виробничі.
До промислово-виробничих фондів належать засоби праці підприємства, призначені для виробництва промислової продукції. Непромислово-виробничі фонди — це засоби праці непромислових підприємств (підприємства сільськогосподарського призначення, ремонтно-будівельні дільниці, транспортні цехи та ін.).
Основні фонди неоднорідні і різняться між собою натурально-речовим складом, термінами служби, призначенням і роллю у виробництві. Все це обумовлює необхідність їх класифікації.
Класифікують основні фонди за видами, функціональною ознакою, галузевою належністю, віковим складом.

Видова класифікація основних фондів, що застосовується в бухгалтерському обліку (згідно з П(С)БО 7), така:
• земельні ділянки;
• капітальні витрати на поліпшення земель;
• будинки, споруди та передавальні пристрої;
• машини та обладнання;
• транспортні засоби;
• інструменти, прилади, інвентар (меблі);
• робоча і продуктивна худоба;
• багаторічні насадження;
• інші основні фонди.

Група основних фондів "Земельні ділянки" відображає вартість земельних ділянок, які було придбано відповідно до Указу Президента від 19 січня 1999 р. № 32/99 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення".
До групи "Капітальні витрати на поліпшення земель" відносять витрати неінвентарного характеру (не пов'язані зі створенням споруд) на культурно-технічні заходи щодо поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування, здійснювані за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізування купин, осушення та ін.).

Група "Будинки, споруди та передавальні пристрої охоплює будинки і будови, у яких відбуваються основні "допоміжні" та обслуговуючі процеси, адміністративні будівлі та господарські споруди; житлові будинки; споруди (інженерно-будівельні об'єкти — нафтові та газові свердловини, стволи шахт, штольні, тунелі, мости, очисні споруди тощо); передавальні пристрої, лінії та мережі зв'язку, лінії електроживлення та ін.

До групи "Машини та обладнання" відносять насамперед робочі машини та устаткування, силові машини та устаткування (двигуни, генератори та трансформатори), пристрої розподілу електроенергії тощо.
До групи "Транспортні засоби" належать засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газоподібних речовин від постачальника до місця їх перебування.

До групи "Інструменти, прилади та інвентар (меблі)" відносять: ріжучі, ударні, давлючі та ущільнюючі знаряддя праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які працюють за допомогою електроенергії, стисненого повітря тощо, а також будь-які пристрої для обробки матеріалу, здійснення монтажних робіт та ін. До виробничого інвентарю і приладдя належать предмети виробничого призначення, які використовуються для полегшення виробничих операцій під час роботи, обладнання для охорони праці, ємності для зберігання рідких та сипучих речовин. До цієї групи входять також меблі.

До групи "Робоча і продуктивна худоба" належать: робоча худоба — коні, воли, верблюди, віслюки та інші робочі тварини, продуктивна худоба — корови, бики-плідники, буйволи та яки, жеребці-плідники та племінні кобили та ін.
До групи "Багаторічні насадження" відносять усі штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку.
До групи "Інші основні засоби" належать усі основні засоби, що не увійшли до зазначених вище груп.

Відповідно до податкового обліку основні фонди класифікують за функціональним призначенням на три групи (Державний класифікатор України "Класифікація основних фондів", який був затверджений 19 серпня 1997 р.).
До першої групи відносять будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.
До другої групи належать транспортні засоби, меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації.
До третьої групи відносять інші основні фонди, що не увійшли до першої та другої груп, включаючи сільськогосподарські машини й знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження.

Згідно з наведеною вище класифікацією та роллю, яку відіграють у процесі виробництва ті чи інші види основних фондів, розрізняють активну та пасивну частини.
До активної частини відносять основні фонди що беруть безпосередню участь у процесі виробництва. Це машини та устаткування, інструменти, прилади та пристрої для вимірювання тощо. До пасивної частини (будівлі, споруди) належать основні фонди, що забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу, створюють умови для цього.
Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості становить функціональну (технологічну) структуру основних фондів.
Чим більша питома вага активної частини основних фондів, тим прогресивніша їх структура.

Технологічна структура основних фондів залежить від багатьох факторів, і передусім від таких, як виробничі та матеріально-технічні особливості галузі; технічний рівень виробництва; форми відтворення основних фондів, форми суспільної організації виробництва; географічне розташування підприємства.
Поліпшення структури основних фондів досягається за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; механізації та автоматизації виробництва; правильного розроблення проектів будівництва та високоякісного виконання планів будівництва підприємств; ліквідації не використовуваного або маловикористовуваного устаткування та встановлення устаткування, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.

Галузева структура основних фондів характеризується співвідношенням величини основних фондів різних галузей у їх загальній вартості.
Вікова структура основних фондів являє собою співвідношення різних вікових груп основних фондів у їх загальній вартості.
В організації правильного обліку основних засобів головною є науково обґрунтована їх класифікація (групування). Група основних засобів представляє собою сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенню і умовами використання об’єктів необоротних матеріальних активів [10,15].

В Україні використовуються два напрямки класифікації основних засобів: один з метою оподаткування і інший для бухгалтерського обліку. В основу класифікації основних засобів з метою оподаткування покладений критерій строку використання з врахуванням фактору морального зносу, а мета класифікації – розподіл об’єктів за групами для застосування до кожної групи встановленої саме для цієї норми амортизації. Тому згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” основні засоби поділяються на чотири групи [1,58]:

1 група – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;
2 група – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
3 група – будь – які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;
4 група – електронно – обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Податковий облік основних засобів першої групи ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об’єктів такої групи. Облік основних засобів груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних засобів групи 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться. Чим більший строк потенційного використання об’єктів, які входять до складу групи, тим нижча норма амортизації.

За функціональним призначенням основні засоби розрізняють:
виробничі – ті, що безпосередньо приймають участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, обладнання, робочі машини та ін.), що діють у сфері матеріального виробництва;
невиробничі – ті, що не використовуються у процесі виробництва, а призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працюючих (будівлі, споруди, обладнання та ін.), які використовуються у невиробничій сфері.

За ступенем використання основні засоби поділяються на діючі ( всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).
Велике значення в обліку основних засобів має розподіл їх за належністю тобто на власні й орендовані.
Власні основні засоби є власністю підприємства і можуть бути придбані за рахунок Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільових надходжень та цільового фінансування.

2. Відтворення основних фондів

Планування відтворення основних фондів, амортизації, використання резервів підвищення фондовіддачі зумовлюють необхідність організації обліку й оцінювання основних фондів.
Облік основних фондів
здійснюється у натуральних та вартісних показниках.
Кожний об'єкт основних фондів обчислюється у натуральних одиницях (штуках), які характеризують певні його параметри (продуктивність, вагу, габарити тощо). Натуральні показники основних фондів використовуються для розрахунку виробничих потужностей, складання балансів устаткування, визначення технічного стану основних фондів.

Вартісні показники основних фондів дають змогу визначити загальний їх обсяг, динаміку, знос, нарахувати амортизацію, розраховувати собівартість продукції, рентабельність підприємства.
Залежно від часу оцінювання, характеру і стану основних фондів розрізняють:
• балансову вартість основних фондів на рівні їх первісної (реальної) вартості;
• балансову вартість основних фондів на рівні їх первісної вартості.

Об’єктами контролю основних засобів є: первинні документи про надходження, передачу, реалізацію, інвентаризацію, нарахування амортизації (зносу), ліквідацію об’єктів основних засобів (акт приймання – здавання відремантованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів ф. № ОЗ – 2, акт на списання основних засобів ф. № ОЗ – 3, акт на списання автотранспортних засобів ф. № ОЗ – 4 , акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини ф. № ОЗ-5, інвентарна картка картка обліку основних засобів ф. № ОЗ-6, опис інвентарних карток обліку основних засобів ф. № ОЗ - 7, картка обліку руху основних засобів ф. № ОЗ – 8, інвентарний список основних засобів ф. № ОЗ – 9, розрахунок амортизації основних засобів для промислових підприємств ф. № ОЗ – 14, розрахунок амортизації основних засобів для будівельних організацій ф. № ОЗ – 15, розрахунок амортизації автотранспорту ф. № 03 – 16, інвентаризаційні описи, порівнювальні відомості), регістри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінансового обліку, дані квартальної і річної звітності; податкова, статистична й оперативна звітність [9].

Основними завданнями ревізії операцій з основними засобами є перевірка:
* правильності віднесення матеріальних активів до основних засобів;
* реальності оцінки і переоцінки основних засобів;
* правильності відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку;
* своєчасності й правильності документального оформлення й відображення у облікових регістрах надходження й вибуття основних засобів;
* правильності нарахування й списання зносу основних засобів;
* відповідності й правильності оформлення списання основних засобів та ін.

Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному інвентарному об’єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуатації чи в запасі, присвоюється відповідний інвентарний номер. Цей номер зберігається за об’єктом на час його знаходження на підприємстві. Інвентарні номери об’єктів, які вибули (передані безоплатно, реалізовані, ліквідовані як зношені чи з інших причин), не можуть присвоюватись іншим основним засобам із нових надходжень.

Під час перевірки необхідно простежити, чи проставляються інвентарні номери в актах, накладних та інших первинних документах, які служать підставою для прийняття на облік або зняття з обліку окремих об’єктів.
Аналітичний пооб’єктивний облік основних засобів веде бухгалтерія на інвентарних картках у гривнях (без копійок). Інвентарна картка форми ОЗ – 6 використовується для обліку всіх видів основних засобів (будівель, споруд тощо), а також для групового обліку однотипних об’єктів основних засобів, які прийняті в експлуатацію в одному календарному місяці й мають однакові виробничо – господарське призначення, технічну характеристику й вартість.

Інвентарну картку відкривають на кожний інвентарний об’єкт (групу). Якщо до інвентарного об’єкта належать окремі пристрої та прилади, що становлять із ним одне ціле, в картці подають перелік цих частин. До інвентарних карток не вносять усіх показників технічної документації. Характеристика об’єктів і їхніх окремих конструктивних елементів має бути короткою і відображати індивідуальні особливості об’єктів. Проіндексовані (переоцінені) об’єкти основних засобів записують за відновною вартістю в розділі картки “Реконструкція, модернізація”. Картки недіючих основних засобів групують окремо.

Облік об’єктів основних засобів за місцем їхньої експлуатації (розміщення) здійснюють в інвентарному списку. Дані пооб’єктного обліку основних засобів за місцями їхнього знаходження мають бути тотожні записам в інвентарних картках (книгах).
В окремих випадках облік об’єктів за місцем їхньої експлуатації може здійснюватися на інвентарних картках, які бухгалтерія виписує у двох примірниках. Другий примірник передається за місцем знаходження об’єкта. У разі переміщення об’єкта інвентарна картка разом із накладною на переміщення передається за новим місцем експлуатації (знаходження).

Кількість карток за об’єктами в місцях експлуатації (знаходження) має відповідати їхній кількості в бухгалтерії, що досягається підрахунком та зіставленням карток. Інвентарні картки підлягають обов’язковій реєстрації. сукупність карток утворює картотеку.
Інвентарні картки, картки обліку руху основних засобів сумарно звіряють з даними синтетичного обліку основних засобів.
Якщо основні засоби ліквідовано, то в картці обліку руху основних засобів необхідно зробити запис про вибуття на підставі актів про списання основних засобів (ф. № ОЗ – 3) або автотранспортних засобів (ф. № ОЗ – 4).
Перевірці також підлягають орендовані основні засоби, які записуються в балансі орендодавця чи орендаря так, аби уникнути подвійного врахування основних засобів. Якщо виявлено нестачу або лишки, встановлюють причини й винних осіб.

3. Фінансові ресурси відтворення основних фондів

Економічна ефективність функціонування підприємства (фірми) значною мірою залежить від раціонального використання задіяного капіталу і насамперед основних засобів, які становлять особливо вагому його частку. Це спонукає підприємства систематично аналізувати величину і стан основних засобів, давати оцінку ефективності їх віддачі. На практиці таку роботу проводять у декількох напрямках, а саме:

1. Розглядають динаміку величини основних засобів з урахуванням інфляції;
2. Аналізують структуру основних засобів, в тому числі:
- технологічну структуру , яка показує співвідношення між активною та пасивною частинами основних засобів;
- вікову структуру , що характеризує основні засоби за їх терміном використання;
3. Проводять аналіз оновлення, вибуття і зношування основних засобів.

Виробничо – господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та їх використання.
Розпочинаючи аналіз основних засобів необхідно ознайомитися із складом основних засобів в цілому на підприємстві та за окремими групами. При цьому виявляється рух і напрямок зміни основних засобів, питома вага промислових засобів, виробничих основних засобів в інших галузях і невиробничих основних засобів.

Розглянемо систему показників ефективності.
Вона пропонується в розгорнутому вигляді, тобто завдання обгрунтування оптимального набору показників у даному випадку ігнорується, оскільки є необхідність ознайомитися з тим, якими вони бувають у принципі. Але все ж попередньо сформулюємо загальні принципи раціонального вибору системи показників. Отже, система показників ефективності має:

• відображати витрати всіх видів ресурсів, що споживаються на підприємстві;
• створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва;
• стимулювати використання всіх резервів, наявних на підприємстві;
• забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки управлінської ієрархії;
• виконувати критеріальну функцію. Тобто для кожного з показників мають бути визначені правила інтерпретації їх значень.
У системі показників ефективності виробництва можна виділити такі групи показників:
• ефективності використання основних фондів;
• ефективності використання оборотних фондів;
• ефективності використання праці (трудових ресурсів);
• ефективності окремих видів діяльності;
• узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства.

Що стосується перших трьох груп показників, то їх зміст детально розкривається у розділах, присвячених вивченню відповідних видів ресурсів. Тому наведемо лише їх узагальнення у вигляді таблиць.
Для решти показників, крім узагальненого подання їх у таблицях, наводяться також більш детальні коментарі стосовно їх змісту та методології визначення.

Виробнича потужність розраховується за формулою:

(Формула),
Пу – продуктивність устаткування у відповідних одинцях виміру певної продукції;
К уст- середньорічна кількість устаткування;
Т – трудомісткість виготовлення продукції

(Формула),
ВП= (Розрахунки)
Коефіцієнт використання виробничої потужності
К = (Розрахунки)

Оцінювання ефективності капітальних вкладень.
Певні особливості має визначення ефективності капітальних вкладень. Розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі; порівняльна ефективність розраховується з метою визначення кращого з можливих варіантів (проектів) інвестування виробництва. Абсолютну ефективність визначають за допомогою двох взаємозв'язаних показників: коефіцієнта економічної ефективності капітальних витрат Ер та іншого (оберненого йому) них вкладень.

(Таблиця 1.)
Показники ефективності використання основних фондів


ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача 1
Вартість основних фондів на початок року становила 75300 тис. грн. Сума накопиченої амортизації на кінець року сягає розміру 22590 тис. грн. Протягом року було введено в дію нових фондів на суму 7500 тис. грн., а вибуло з експлуатації фондів на суму 3400 тис. грн.
Обчислити коефіцієнти економічного спрацювання, вибуття, оновлення за оцінюваний період.

Рішення:
Визначимо балансову вартість фондів на кінець періоду.
(Розрахунки)
визначимо коефіцієнт економічного спрацювання
(Розрахунки)
визначимо коефіцієнт вибуття
(Розрахунки)
визначимо коефіцієнт оновлення
(Розрахунки)

Задача 2
За прогнозними розрахунками фірма, що випускає товари народного споживання у звітному періоді мала виробити продукції на загальну суму 1200 тис. рн.. за наявності оборотних коштів у межах 150 тис. рн.. фактично за наявності цих самих оборотних коштів фірма випустила та реалізувала продукції на суму 1320 тис. рн... Визначити суму вивільнених коштів.

Рішення:
Визначимо коефіцієнт оборотності оборотних засобів або швидкість обороту, що показує кількість кругообігів, як ці засоби здійснюють за певний період:

Qреал.пл. – обсяг реалізації продукції у плановому періоді в діючих оптових цінах за рік, грн.
Фоб.с.о- середній залишок всіх оборотних фондів, грн.

(Розрахунки)
Знайдемо коефіцієнт завантаження оборотних засобів характеризує їх суму на одну грн. реалізованої продукції (обернене співвідношення коефіцієнта оборотності)
(Розрахунки)
Визначимо за отриманими обчисленнями обсяг вільної готівки внаслідок збільшення кількості реалізованої продукції:
(Розрахунки)

Задача 3

Планується підвищення продуктивності праці на 3%, а обсяг виробництва збільшився на 5%. Як змінилася кількість персоналу у звітному періоді?

Рішення:
Продуктивність праці рівна відношенню кількості виготовленої продукції до кількості персоналу, тобто:
Продуктивність праці = Виготовлена продукція/ Кількість персоналу.
Згідно до даного виразу припустимо Продуктивність праці = 5, Виготовлена продукція = 10, Кількість персоналу = 2. згідно до умови проводимо збільшення продуктивності праці та виготовленої продукції маємо:
5,25=10,3/кількість персоналу
звідси кількість персоналу стала 1,96 тобто зменшилася на 2%.

Задача 4

У звітному році підприємство випустило 100000 кг продукції А і 300000 кг продукції Б. Відпускна ціна 1 кг становить відповідно 50 та 60 грн. Комплектуючих виготовлено на суму 2500 тис. грн., з них 1500 тис. грн. – для сторонніх замовників. Залишки нереалізованої продукції на складах виробника становили на початку року 20000 грн., а на кінець 5000 грн. рівень рентабельності продукції 20%. Розрахувати обсяг і собі вартість реалізованої продукції.

Рішення:
Визначимо собівартість реалізованої продукції:
(Розрахунки)
визначимо обсяг реалізованої продукції
(Розрахунки)

Задача 5

Валовий прибуток підприємства становив 17600 тис. грн., прибуток від реалізації основних фондів 400 тис грн., інші операційні доходи 650 тис. грн., витрати пов’язані з рекламою та збутом продукції 200 тис грн. Розрахувати прибуток підприємства від звичайної діяльності.

Рішення:
Визначимо прибуток підприємства від звичайної діяльності:
(Розрахунки)

ВИСНОВКИ

Основні засоби надають найглибше та найповніше уявлення про технічний стан, виробництво та в цілому загальне становище підприємства.
В ході роботи було вивчено якими законодавчими та нормативними актами й наказами регулюється бухгалтерський облік основних засобів на підприємстві. Досліджено різниці, які виникають між бухгалтерським та податковим обліком основних засобів.
Вивчення теоретичних основ відтворення основних засобів дало можливість:
- зрозуміти економічну сутність основних засобів, їх поняття та призначення;
- розглянути класифікацію основних засобів;
- зрозуміти, що таке амортизація та дослідити методи її нарахування;
- з’ясувати, які первинні документи використовуються для обліку основних засобів, а також їх взаємозв’язок між собою.
Встановлено, що придбання або переміщення основних засобів відбувається на підставі акту прийому – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, а списання – за допомогою акту на списання основних засобів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бутинець Ф.Ф., Івахненков С.В. Інформаційні системи обліку. Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит".-Житомир: ЖІТІ, 1997. - 304 с.
2. Бухгалтерський облік і нормативна база / Уклад. С. Ільяшенко. - X.: Фактор, 2001. - 264 с.
3. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288 с.
4. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.:Лібра, 2001.-840с,
5. Деващук Л.П., Єрмолаєва В.І,, Квач Я.П., Рудинська О.В. Теоретичні основи та практика бухгалтерського обліку. Частина 1. Навчальний посібник. - X.: ТОВ "Одісей". - 2001. - 496 с.
6. Завгородний В.П., Савчєнко ВЯ. Бухгалтерский учет, контроль й аудит в условиях рынка. - К., 1995. - 832 с.
7. Аналіз вигід і витрат. Практичний посібник / Секретаріат Ради скарбниці. Канада. Пер. з англ. — К,: Основи,1999.

 

 
загрузка...