Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Фінансовий контроль. Органи фінансового контролю
Українські реферати - Фінансове право
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Фінансовий контроль. Органи фінансового контролю

ЗМІСТ

Вступ
1. Органи фінансового контролю
2. Органи аудиторського контролю
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

До загальних функцій управління належать планування, регулювання, керівництво, організація, координація і контроль. Однією з найважливіших функцій державного управління є контрольна діяльність, і зокрема, фінансовий контроль. Розглядаючи співвідношення фінансового контролю й державного управління, стає зрозуміло, що фінансовий контроль є засобом досягнення конкретного завдання, яке стоїть перед державою, - встановлення правопорядку й законності.
Фінансовому контролю притаманні риси, що взагалі належать контрольній діяльності як такій, а саме:
- оперативність;
- цілеспрямованість;
- безпосередність;
- обґрунтованість;
- дієвість.
Слід зазначити, що фінансам як економічній категорії, крім розподільної та регулюючої, належить також і контрольна функція. Вона виявляється як під час контролю розподілу валового внутрішнього продукту, та і під час витрачання публічних грошових фондів відповідно до їх цільового призначення. Все це свідчить про те, що контрольна функція фінансів є об’єктивною основою фінансового контролю.
У сучасних непростих умовах становлення ринкової економіки контрольна функція фінансів набуває особливої актуальності. Це пов’язано з певною специфікою цієї діяльності, що дозволяє активно впливати на економічні процеси. Ефективний фінансовий контроль сприяє прискоренню економічного й соціального розвитку країни, раціональній організації використання всіх наявних ресурсів, забезпеченню схоронності загальнодержавної і муніципальної власності.

1. Органи фінансового контролю

Для здійснення фінансового контролю задіяно цілу систему органів, наділених відповідною компетенцією (їхнє формування в Україні ще не завершено). Різноманіття й багатовекторність цих органів неминуче потребують класифікації.
Підстави класифікації можуть бути різними, залежно від:
I. Рівня:
1) загальнодержавні:
- Верховна Рада України;
- Президент України;
- Кабінет Міністрів України;
2) органи місцевого самоврядування.
II. Інститутів:
- податкові органи;
- контрольно-ревізійні органи;
- органи державного казначейства;
- фінансово-кредитні установи тощо.
III. Компетенції:
- загальної компетенції (для яких здійснення фінансового контролю не є основною діяльністю);
- спеціальної компетенції (спеціально створені для діяльності в сфері фінансового контролю).
Розглянемо докладніше найважливіші органи фінансового контролю.
Відповідно до ст. 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль під час затвердження Державного бюджету й внесення змін у нього, під час його виконання, ухвалення рішення за звітом про його виконання. Дуже важливий також парламентський контроль за використанням Україною кредитів, отриманих від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій і не передбачених Державним бюджетом України.
Слід зазначити, що фінансовий контроль Верховна Рада України здійснює також і через свої комітети та тимчасові спеціальні комісії. До їхньої компетенції належить законопроектна робота, підготовка й попередній розгляд питань, що віднесені до повноважень Верховної Ради. Природно, що основне навантаження в здійсненні фінансового контролю полягає на спеціалізовані комітети Верховної Ради України - Комітет з питань бюджету й Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.
Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата (постійно діючий орган контролю, що створює Верховна Рада України, підпорядкований і підзвітний їй), її діяльність регулює Закон України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року. До завдань Рахункової палати належать:
- організація й здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, використанням бюджетних коштів;
- здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього й зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності витрат державного бюджету, валютних і кредитно-фінансових ресурсів;
- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального й національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища;
- контроль за дотриманням законності під час надання Україною кредитів і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;
- контроль за законністю й своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів в установах Національного банку України й уповноважених банків;
- аналіз установлених відхилень від показників Державного бюджету України й підготовка пропозицій щодо їхнього усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому.
Місце Президента України в здійсненні фінансового контролю визначено його статусом глави держави. Наприклад, Президент має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із поверненням їх на повторний розгляд. У здійсненні контрольних повноважень Президент спирається на створені ним консультативні та інші допоміжні органи й служби.
Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади щоденно керує державними фінансами й паралельно здійснює загальний фінансовий контроль. Кабінет Міністрів розробляє та здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального й культурного розвитку країни; розробляє проект закону про Державний бюджет України й забезпечує його виконання після затвердження, подає у Верховну Раду звіт про виконання держбюджету; здійснює та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.
Міністерство фінансів України є центральним спеціалізованим органом державної виконавчої влади з керування й контролю фінансами. Воно здійснює контроль за складанням проекту й виконанням державного бюджету, за дотриманням банками правил касового виконання держбюджету щодо доходів, установлює порядок ведення бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ, координує відомчий фінансовий контроль.
Крім того, Міністерство фінансів контролює: схоронність і ефективність використання державного майна, закріпленого за підприємствами; випуск і оборот цінних паперів, видає дозволи на здійснення цієї діяльності; веде загальний реєстр випуску цінних паперів в Україні.
У системі Міністерства фінансів діють такі спеціальні контрольні служби, як Державне казначейство й Головне контрольно-ревізійне управління.
Державне казначейство як орган фінансового контролю здійснює контроль за організацією виконання Державного бюджету України та за надходженням і використанням коштів державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів установ і організацій, що існують за рахунок коштів Держбюджету України. Крім того, Державне казначейство веде облік касового виконання Державного бюджету, складає звіт про стан його виконання.
До основних завдань Головного контрольно-ревізійного управління належить: підготовка пропозицій щодо формування державної політики в сфері державного фінансового контролю й забезпечення реалізації цієї політики в діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших бюджетних установ, підприємств і організацій, що дістають кошти з бюджетів державних цільових фондів.
За цього ГоловКРУ організує ревізії і перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей і їхньої схоронності, стану й вірогідності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; проводить ревізії і перевірки використання й схоронності державного та комунального майна (в тому числі майна, переданого в користування); проводить перевірки використання бюджетних коштів і коштів державних цільових фондів; належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.
Національний банк України в системі органів фінансового контролю займає особливе місце. Чинним законодавством на нього покладено здійснення банківського регулювання й нагляду; здійснення сертифікації аудиторів, що проводять аудиторські перевірки банків; організацію і здійснення валютного контролю; аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин.
Державна митна служба України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, за точною й своєчасною сплатою мита та інших митних платежів.
Міністерство зв'язку України здійснює контроль за дотриманням установлених правил під час видачі та прийому грошових переказів.
До компетенції Державної пробірної палати як спеціального органу державного фінансового контролю належить здійснення контролю за випробуванням, виробництвом, використанням, оборотом, обліком і збереженням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виконанням операцій з цими цінностями.

2. Органи аудиторського контролю

Професійний незалежний фінансовий контроль виник у Англії на початку XIX століття. В умовах формування в Україні ринкової економіки, з розвитком підприємництва, поширенням приватної власності, становленням ринку капіталу виникає потреба створення системи незалежного й професійного фінансового контролю. Основне завдання аудиторського контролю - отримання об'єктивної інформації про фінансовий стан суб'єкта, який перевіряють, відповідність його господарської діяльності чинному законодавству. В існуванні такого виду контролю зацікавлені як держава, так і підприємці, він дозволяє сполучати їхні інтереси без додаткового навантаження на бюджет. Але слід відзначити, що аудит у жодному разі не замінює державний фінансовий контроль.
Аудиторську діяльність в Україні врегульовано Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року.
Законодавець ототожнює поняття «аудит» і «аудиторська перевірка», закріплюючи аудит як перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів і іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення вірогідності їхньої звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству й встановленим нормативам (ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність»).
Аудит в Україні здійснюють як фізичні особи (аудитори), так і юридичні особи (аудиторські фірми). Громадянин України може стати аудитором (від лат. auditor — слухач) за умови наявності кваліфікаційного сертифіката на право заняття аудиторською діяльністю на території України й отримання на його основі ліцензії. Аудиторам заборонено безпосередньо займатися торговою, посередницькою та виробничою діяльністю, ними не можуть бути особи, що мають судимість за корисливі злочини.
Аудиторською фірмою може бути організація, незалежно від форми власності, що має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України й займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторській фірмі дозволено здійснювати аудиторську діяльність за умови, що в ній працює хоча б один аудитор. Керівником її може бути тільки аудитор.
З метою забезпечення незалежності аудита, законом заборонено займатися наданням аудиторських послуг органам державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевих Рад народних депутатів, контрольно-ревізійним установам, що мають державно-владні повноваження.
Під час проведення перевірки аудитори (аудиторські фірми) мають право:
- самостійно встановлювати форми й методи аудита на основі чинного законодавства, наявних норм і стандартів, умов договору з замовником, професійних знань і досвіду;
- отримувати необхідні документи щодо предмета перевірки, які знаходяться як у замовника, так і в третіх осіб;
- отримувати потрібні пояснення в письмовій або усній формі від керівництва й працівників замовника;
- перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюючого суб'єкта проведення контрольних оглядів, вимірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких проводять перевірку документів;
- залучати на договірних умовах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Під час здійснення професійної діяльності на аудитора (аудиторську фірму) покладено такі обов'язки:
- належним чином надавати аудиторські послуги, здійснювати перевірку;
- повідомляти власникам, замовникам про виявлені під час аудита недоліки ведення бухгалтерського обліку й звітності;
- зберігати в таємниці інформацію, отриману під час проведення аудита (послуг), не використовувати її у власних інтересах або інтересах третіх осіб;
- нести відповідальність за порушення умов договору;
- обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг і роботами, що безпосередньо їх стосуються.
Аудиторська перевірка може бути добровільною (ініціативною, проведеною за рішенням самого господарюючого суб'єкта) та обов'язковою.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиторської перевірки є обов'язковим для:
1) підтвердження вірогідності й повноти річного балансу та звітності комерційних банків, фондів, бірж, інших господарюючих суб'єктів, незалежно від форм власності й виду діяльності, звітність яких офіційно публікують, за винятком установ і організацій, що цілком утримуються за рахунок держбюджету й не займаються підприємницькою діяльністю. Якщо розмір річного господарського обороту менший ніж 250 неоподатковуваних мінімумів, аудит проводять один раз на три роки;
2) перевірки фінансового положення засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних і довірчих товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів та інших фінансових посередників;
3) емітентів цінних паперів;
4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;
5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.
Однак, у будь-якому випадку, аудит проводять на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) й замовником. Господарюючі суб'єкти, для яких законодавством встановлено обов'язкове проведення аудита, зобов'язані до 1 грудня поточного року повідомити відповідні податкові інспекції про укладання договору на аудиторську перевірку. Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). В договорі на проведення аудита й надання інших аудиторських послуг передбачають предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. Проведення аудиторської перевірки можна розділити на три етапи:
а) підготовчий;
б) аналітичний;
в) підсумковий.
За результатами аудиторської перевірки складають аудиторський висновок, дотримуючись відповідних норм і стандартів. Він повинен містити підтвердження або аргументоване відмовлення від підтвердження вірогідності, повноти й відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника. Виконання договору на проведення аудита підтверджують актом прийому-передачі аудиторського висновку.
Крім того, потрібно відзначити, що аудиторська діяльність значно ширша, ніж поняття «аудиторська перевірка» й містить у собі організаційне та методичне забезпечення аудита, практичне виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надавати в формі аудиторських перевірок і пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподатковування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

ВИСНОВКИ

Для здійснення фінансового контролю задіяно цілу систему органів, наділених відповідною компетенцією (їхнє формування в Україні ще не завершено). Різноманіття й багатовекторність цих органів неминуче потребують класифікації.
Підстави класифікації можуть бути різними, залежно від:
I. Рівня:
1) загальнодержавні:
- Верховна Рада України;
- Президент України;
- Кабінет Міністрів України;
2) органи місцевого самоврядування.
II. Інститутів:
- податкові органи;
- контрольно-ревізійні органи;
- органи державного казначейства;
- фінансово-кредитні установи тощо.
III. Компетенції:
- загальної компетенції (для яких здійснення фінансового контролю не є основною діяльністю);
- спеціальної компетенції (спеціально створені для діяльності в сфері фінансового контролю).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность, Киев, 1993
2. Бачило И.Л. Функции органов управления, Москва, 1976
3. Державна служба та розвиток її демократичних основ, Харків, 1990
4. Основи держави та права / За ред. Котюк В.О., Харків, 2003
5. Фінансове право України: Підручник /За ред. доктора юр. Наук М.П. Кучерявенка, Київ: Юрінком Інтер, 2004; 315с.

 

 
загрузка...