Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Комплексний фінансовий аналіз діяльності підприємства
Українські реферати - Фінансовий аналіз
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Комплексний фінансовий аналіз діяльності підприємства

Контрольна робота з фінансового аналізу

ЗМІСТ

Вступ
1. Значення та необхідність комплексного оцінювання фінансового стану підприємства
2. Мета організації та проведення комплексного фінансового аналізу
3. Об'єкт і суб'єкти комплексного фінансового аналізу
4. Завдання комплексного фінансового аналізу
5. Інформаційна база комплексного фінансового аналізу
6. Методологія організації комплексного фінансового аналізу
7. Порівняння розрахункових показників з еталонними величинами
Практична частина
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг контрольної роботи - 30 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36



(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

Мета організації та проведення комплексного фінансового аналізу  

Системоутворюючим елементом моделі комплексного фінансового аналізу (КФА) є мета організації та проведення аналізу, від чіткості формулювання якої залежить як ефективність усієї моделі КФА, так і достовірність результатів дослідження.

Комплексний фінансовий аналіз (КФА) ґрунтується на загальних принципах фінансового аналізу, однак їх практичне застосування спрямоване на досягнення принципово іншої мети — у достатньо короткі строки провести розрахунки на основі обраної математичної моделі комплексного фінансового дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства — об'єкта дослідження, ідентифікувати фактичні результати та обґрунтувати прогнозний тренд розвитку фінансового стану суб'єкта господарювання у коротко- або довгостроковому періодах.

При цьому через отримання результатів комплексного фінансового дослідження діяльності підприємства забезпечується обґрунтованість прийняття (або відхилення) управлінських фінансових рішень щодо позиціонування такого суб'єкта господарювання на цільовому ринку (іншому економічному просторі). Під позиціонуванням слід розуміти визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства — об'єкта дослідження щодо формування, підтримання та посилення позиції на цільовому ринку, яким можуть виступати такі інституції ринкової економіки:

• ринок продукції (робіт, послуг), яку виробляє чи планує виробляти підприємство — формування маркетингової стратегії;
• ринок R&D  (research  and development — ринок  науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) — формування виробничої та технологічної стратегій підприємства, забезпечення доступу до новітніх технологій і правовий захист власних розробок;
•  ринок матеріальних ресурсів — формування системи постачання матеріалів, запасів та інших комплектуючих для забезпечення безперервності операційної діяльності суб'єкта господарювання;
•  ринок трудових ресурсів — обґрунтування ефективного фінансового забезпечення політики управління персоналом суб'єкта господарювання;
•  ринок цінних паперів — формування емісійної стратегії на ринку цінних паперів, включаючи ринок прав власності, ринок боргових цінних паперів, а також ринок похідних цінних паперів;
•  ринок кредитних ресурсів — визначення рівня доступу підприємства до банківських кредитів з метою покриття потреби в оборотному та інвестиційному капіталі;
•  ринок корпоративного контролю — визначення рівня привабливості підприємства для ворожого (дружнього) поглинання, проведення корпоративної реструктуризації підприємства;
•  ринок банкрутства — оцінка ймовірності оголошення підприємства фінансово неспроможним та/або оцінка його санаційної спроможності;
•  інші ринки, що формують інфраструктуру ринкової економіки країни та міжнародного економічного простору і які безпосередньо задіяні в забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб'єкта господарювання — об'єкта дослідження.

Особливості цільового ринку, щодо якого здійснюється позиціонування суб'єкта господарювання, а також специфіка операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства визначають вибір об'єкта КФА та суб'єктів проведення такого аналізу.

Об'єкт і суб'єкти комплексного фінансового аналізу   

Для побудови моделі комплексного фінансового аналізу (КФА) та її узгодження з метою такого дослідження необхідно правильно визначити об'єкт КФА, а також суб'єктів його реалізації.

Нагадаємо, що потреба комплексного фінансового аналізу викликана переважно потребами інформаційного, методологічного й організаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо фінансування різних видів діяльності суб'єкта господарювання у коротко- та довгостроковій перспективі. Тому очевидним є твердження, що об'єктом КФА є сукупність фінансових відносин, що виникають при реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності структурного підрозділу підприємства, суб'єкта господарювання в цілому або їх групи (сукупності). Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об'єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах. Іншими словами, комплексний фінансовий аналіз дає змогу кількісно оцінити рівень економічного потенціалу підприємства. При цьому об'єкт дослідження КФА може виражатися у таких формах:

• відокремлений суб'єкт господарювання, що має статус юридичної особи (підприємства у формі господарських товариств, державних чи казенних підприємств тощо);
• відокремлений суб'єкт господарювання, що не має статусу юридичної особи (спільна діяльність без створення юридичної особи, приватне підприємство тощо);
•  структурний підрозділ суб'єкта господарювання (цех, філіал, дочірнє підприємство та ін.);
•  інтегрована корпоративна структура (бізнес-група) або фінансово-промислова група (ФПГ);
• сукупність суб'єктів господарювання, не пов'язаних між собою  формалізованими відносинами  (підприємства-конкуренти, підприємства-бізнес-аналоги);
• інвестиційний проект, що реалізується окремим суб'єктом господарювання або їх групою (включаючи формалізовані та неформалізовані групи).

У встановленні реального рівня економічного потенціалу підприємства зацікавлені всі учасники корпоративних відносин — як інсайд ери, так і аутсайдери. Названі категорії учасників ринку капіталу виступають основними замовниками комплексного фінансового аналізу, хоча при цьому вони як суб'єкти КФА реалізують різні функції. Однак зважаючи на специфічність цілей та завдань, що ставляться замовниками перед КФА, та різний рівень їх інформаційної обізнаності про фінансово-господарську діяльність підприємства, об'єкта дослідження, до реалізації КФА можуть залучатися інші учасники — консалтингові організації, рейтингові та інформаційні агентства. Роль останніх як суб'єктів комплексного фінансового аналізу полягає у виконанні таких функцій:

Для рейтингових та інформаційних агентств:
•  інформаційне забезпечення додатковою інформацією, що потрібна для КФА (наприклад, фінансова інформація щодо підприємств-аналогів, підприємств-конкурентів; середньогалузеві показники, загальноекономічні індикатори; ринкові індекси та інша фінансово-економічна інформація);
•  самостійне проведення КФА як форма реалізації інформаційного посередництва (наприклад, кредитні рейтинги підприємств таких агентств, як Standard&Poor, Moody, Top-100 «Української Інвестиційної Газети» тощо); для консалтингових організацій:
•  надання додаткової інформації для проведення КФА;
•  консалтинг внутрішніх служб замовника КФА щодо питань, які виникають при організації та проведенні КФА;
•  надання послуг щодо обґрунтування моделі КФА та її реалізація;
•  інтерпретація результатів дослідження для його замовників;
•  вироблення рекомендацій щодо формування стратегії діяльності у коротко- та довгостроковій перспективі тощо.

Слід визнати, що згадані вище суб'єкти комплексного фінансового аналізу виконують відмінні функції, специфіка яких обумовлена метою та завданнями, які поставлені перед КФА.
Наприклад, з одного боку, дослідження рейтингових агентств реалізується на інформаційній базі про фінансово-господарську діяльність значної сукупності суб'єктів господарювання. Однак такі дослідження мають спрощений характер і спрямовані на оцінку, як правило, лише окремого аспекту їх діяльності, який визначається потребами цільової аудиторії. Так, часто оприлюднюються рейтинги підприємств за рівнем їх кредитоспроможності або прибутковості їх корпоративних прав, або їх ринкової активності (частки ринку) тощо. Такі рейтинги можуть задовольнити потребу частини замовників КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА виступає гранична простота та швидкість їх отримання, наприклад дрібних інвесторів чи спекулянтів на ринку цінних паперів. З другого боку, менеджерів, власників корпоративних прав підприємства або стратегічного інвестора не завжди (у більшості випадків) задовольняють результати лише такого аналізу, оскільки дана категорія замовників висуває принципово інші вимоги до організації, проведення та надання результатів КФА.

Тому доцільно зупинитися на з'ясуванні завдань комплексного фінансового аналізу, які висуваються різними категоріями замовників, та їх впливу на реалізацію моделі такого дослідження.

Завдання комплексного фінансового аналізу 

Завдання комплексного фінансового аналізу (КФА) можуть бути виражені через сукупність проблемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийняття управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб'єкта господарювання. Наприклад, власники покладають на КФА завдання з обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень як у коротко-, так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризового фінансового управління та провадження справи про банкрутство. Водночас результуючі фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КФА, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання кредиту, його обсягів і умов тощо.

Тому можна стверджувати, що основним завданням комплексного фінансового аналізу операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб'єкта господарювання, що досліджується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб'єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціонування як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо:

• залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;
• оцінки результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та / або його структурних підрозділів;
• порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності окремих   підприємств   (підприємств-конкурентів,   підприємств-аналогів);
• оцінки надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);
• прийняття управлінських рішень з приводу купівлі-продажу бізнесу (merger&acquisition);
• проведення господарських операцій на ринку корпоративного контролю;
•  визначення напрямів та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі організація фінансового оздоровлення суб'єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);
• оцінки необхідності та доцільності проведення реорганізації суб'єкта господарювання;
•  визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;
• оцінки та затвердження інвестиційних проектів, аналізу альтернативних можливостей, доступних замовнику КФА;
• формування ринкового портфеля інвестицій (коротко- чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.

Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування комплексного фінансового аналізу визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Незважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямів буде використана різна фінансова інформація, задіяні різні джерела формування інформаційної бази КФА, вона має відповідати певним критеріям, які буде розглянуто нижче.

Інформаційна база комплексного фінансового аналізу   

Формування інформаційної бази обґрунтування та реалізації моделі комплексного фінансового аналізу має здійснюватися із дотриманням таких критеріїв та вимог:
• проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів відповідно до обраної методики оцінки фінансового стану об'єкта дослідження; сукупність таких показників може характеризувати один або кілька аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об'єкта дослідження;
• вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності підприємства — об'єкта дослідження, що надається для подальшої її обробки, має бути повною, достовірною та поданою у вигляді, прийнятному для обробки;
• забезпечення зіставності фінансової інформації за відповідними напрямами її формування — цільові показники обраної методики, вхідна фінансова інформація мають бути приведені до зіставних одиниць виміру, подані за аналогічні часові періоди, що повинно забезпечити можливість їх адекватної математичної обробки;
• кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієнтів, яка закладається в інформаційну основу моделювання цільового фінансового показника, має бути максимально інформативним, запобігати дублюванню та перекриттю показників;
• подання результатів КФА у простій та доступній для однозначної інтерпретації формі — результати дослідження являють собою, як правило, кількісну величину, яка визначає індекс, ранг, рейтинг об'єкта дослідження відповідно до встановленої шкали.

Методологія організації комплексного фінансового аналізу   

Трансформація результативності моделі комплексного фінансового аналізу в її ефективність досягається через дотримання всіма учасниками комплексного фінансового дослідження певної процедури його проведення.

По-перше, методологічна база комплексного фінансового аналізу має базуватись на таких методиках, які б дали змогу в обмежені строки виконати сукупність завдань, поставлених замовниками перед КФА, та однозначно інтерпретувати результати такого дослідження. Зокрема, експрес-аналіз як часткова форма КФА за період у 1—2 дні на основі даних фінансової звітності, а також розшифровок окремих статей фінансової звітності, інших наявних та доступних джерел інформації (даних управлінського обліку, аудиторського звіту тощо) повинен забезпечити, наприклад, ідентифікацію інвестиційної привабливості об'єкта дослідження (зокрема, доцільності включення цінних паперів підприємства до ринкового портфеля), виявлення та ідентифікацію проблемних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства.

По-друге, на основі практичних результатів проведення КФА його виконавцями (фінансовими аналітиками) було напрацьовано досить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів — порівняльний аналіз. Порівняльний аналіз являє собою внутрішньогосподарський аналіз зведених показників фінансової звітності за окремими напрямами діяльності самого підприємства та його дочірніх підприємств або міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з відповідними показниками конкурентів, середньогалузевими чи середніми показниками. Залежно від поставленого завдання щодо організації комплексного фінансового аналізу конкретного об'єкта необхідно насамперед визначитись із найбільш оптимальною базою для порівняння значень аналітичних індикаторів — значень фінансових показників.

Базою для забезпечення порівняльного аналізу можуть слугувати такі системи індикаторів:
• середньогалузеві значення показників;
• показники фінансово-господарської діяльності підприємств, які є дилерами у галузі, до якої належить об'єкт дослідження;
• певні нормативні значення фінансових показників відповідно до законодавчих та внутрішніх нормативних документів, рекомендацій науковців;
• цільові значення фінансових показників, визначені потенційними інвесторами або замовниками дослідження;
• оптимальні та критичні значення фінансових показників, розраховані аналітиками для підприємства, яке аналізується, ураховуючи специфіку та особливості  його  фінансово-господарської діяльності;
• усереднені за часом значення фінансових показників, визначені на основі даних про фінансово-господарську діяльність підприємства у найсприятливіші періоди його функціонування.

По-третє, для проведення такого аналізу потрібно забезпечити формування системи показників та індикаторів, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного стану об'єкта дослідження, формування та підтримання перспектив його подальшого розвитку. При цьому слід пам'ятати, що використання надлишкової кількості фінансових показників і коефіцієнтів може спричинити невиправдану втрату часу на математичне та аналітичне забезпечення дослідження функціонально взаємозалежних між собою показників (наприклад, індекс постійного активу та коефіцієнт маневреності власних коштів). Це, у свою чергу, значно знизить оперативність комплексного аналізу, яка є базовою характеристикою його ефективності. Наповненість цільової сукупності тими чи іншими фінансовими показниками буде залежати від завдань, що поставлені перед аналізом його замовниками у кожному конкретному випадку. Серед таких вимог, що висуваються до потенційних показників, можна виділити невелику сукупність критичних значень.

По-четверте, ефективність реалізації КФА та його відповідність запитам замовників такого дослідження значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи однозначної інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попередження та уникнення двозначності висновків, протиріч поглядів окремих експертів щодо ідентифікації стану об'єкта дослідження.

У сучасній практиці фінансового аналізу взагалі та комплексного фінансового аналізу зокрема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розробка системи ранжування, відповідно до якої кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангіз, отриманих даним об'єктом дослідження за результатами аналізу, слугує підставою для підсумкової характеристики його фінансово-економічного стану, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Типовим прикладом такого ранжування може бути рейтинг кредитоспроможності суб'єктів господарювання (наприклад, рейтинг Stan-dard&Poor, Moody's)

Отже, оброблена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства на основі математичного моделювання органічно компонується в єдиному інтегрованому фінансовому показнику. Отриманий у результаті КФА інтегрований показник є характеристикою об'єкта дослідження — суб'єкта господарювання щодо його відповідності поточним ринковим умовам. Наступні висновки є інформаційною основою для виконання поставленого управлінського завдання та дають змогу робити обґрунтовані висновки щодо ідентифікації фінансово-економічного потенціалу об'єкта дослідження і сформувати очікуваний тренд його розвитку у коротко- та довгостроковій перспективах.

Особливості досягнення мети та реалізації завдань комплексного фінансового аналізу, а також специфіка вимог замовників такого дослідження виражені через визначені вище основні положення, дають можливість сформувати базову (орієнтовну) процедуру організації та реалізації проведення КФА об'єкта дослідження.

Порівняння розрахункових показників з еталонними величинами   

Відправною точкою проведення комплексного фінансового аналізу шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Ураховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному випадку виступає, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов'язковому порядку підтверджена незалежним аудитором.

При цьому метою такої форми комплексного фінансового аналізу буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств,   середньогалузевими  показниками,  конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.

Однією із форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (benchmarking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об'єкта аналізу. У практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли за еталонні величини прийнято відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.

Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 2).

(Рис. 2.) Процедура КФА на основі порівняння розрахункових показників з еталонними величинами

Для цього введемо такі припущення.
Об'єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство «Альфа-3».
Для цілей комплексного фінансового аналізу за еталонні показники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств «Бета», «Гамма» та «Дельта».

Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження.
• Ліквідність — коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.
•  Рентабельність — рентабельність продажу, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.
•  Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.
•  Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.                                                                          
Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною  ваги
у w1 =1.
Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підприємству, які формують стовпчики матриці (табл. 1). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.

Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:

для нормалізуючої функції max – (Формула) (1)
для нормалізуючої функції min – (Формула) (2)

(Таблиця 1.)
Порівняльна матриця фінансових показників і коефіцієнтів виборці підприємств

Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порівняльної матриці на основі нормалізуючих функцій, отримаємо такі дані (табл. 2). Скориставшись формулою, визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.
,                                   (Формула) (3)
де n — кількість цільових показників (n = 12, w1 = 1).

(Таблиця 2.)
Нормалізований вигляд порівняльної матриці

Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 2), можна зазначити, що підприємство — об'єкт аналізу — демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємство «Альфа» належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, обороту продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до визначених вище основних слабких місць у фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сформований арсенал заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його потенціалу. Отже, перед підприємством «Альфа» постала необхідність поліпшення ситуації з фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.

Крім того, специфіка комплексного фінансового аналізу на основі порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, а саме потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.

Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази з окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації.

 

 
загрузка...