| Конфліктологія - Стилі конфліктної взаємодії |
| Українські реферати - Конфліктологія |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).Стилі конфліктної взаємодіїКурсова робота ВСТУП Першим звернув свій погляд на конфлікт Арістотель. Певні думки щодо природи та розв'язання конфлікту присутні у філософських системах Т.Гоббса, Ж.-Ж. Руссо. Як соціальне явище конфлікт був уперше розглянутий А. Смітом, який вважав його основою поділу суспільства на класи та економічної боротьби між ними. Г.-В.-Ф. Гегель вбачав причину конфлікту в соціальній поляризації суспільства. На окремих аспектах соціальних конфліктів та засобах їх вирішення зосереджувалися фрейдистські, неофрейдистські концепції, теорії соціал-дарвінізму та соціобіологїї. Фундаторами власне соціологічної теорії конфлікту вважають К. Маркса, М. Вебера, Г. Зіммеля. К. Маркс застосовував конфліктологічну парадигму до всього історичного розвитку, розглядаючи його як боротьбу класів. Міжкласовий конфлікт він вважав передусім антагоністичним зіткненням інтересів правлячого та пригнобленого класів, стверджуючи, що чим виразнішою буде їх поляризація, тим більше насильницьких форм набуде розв'язання конфлікту. Підхід до вивчення конфліктів у теорії К. Маркса був однобічним та обмеженим. Об'єктивно і глибоко проаналізувавши реальне розгортання конфлікту, він бачив лише один варіант його розв'язання — соціальний вибух і революцію. Ширший і багатогранніший розгляд суспільства у світлі конфліктологічної парадигми зробив М. Вебер. Головний конфлікт сучасного йому суспільства він вбачав у боротьбі між політичними партіями, які репрезентують інтереси громадськості, та бюрократією. Будь-який конфлікт, оскільки він виникає в суспільстві та існує між людьми, завжди має суспільний характер, тобто є конфліктом соціальним у широкому значенні цього слова. При такому підході конфлікт виступає як зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил з метою реалізації їх соціальних інтересів в умовах взаємної протидії. Суб’єктами цих конфліктів можуть бути індивіди, малі і великі групи, соціальні рухи, економічні і політичні угрупування тощо. Темою курсової роботи обрано питання: «Стилі конфліктної взаємодії». Мета курсового дослідження полягає у визначенні стилів конфліктів. Предмет – визначення стилів конфліктної взаємодії. Об'єкт курсового дослідження – конфліктна взаємодія. Гіпотеза – визначаючи стилі конфліктної взаємодії ми формуємо та з’ясовуємо рівень психологічної сумісності та шляхи виходу із конфліктної ситуації. Завдання курсової роботи – визначити особистісні чинники конфліктів; з'ясувати джерело конфлікту; визначити шляхи вирішення конфліктних ситуацій. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: 1. Проаналізувати філософську, соціологічну, психологічну, конфліктологічну літературу для розкриття сутності конфлікту, з'ясування його функцій, структури і динаміки, визначення причин, типів конфліктів. 2. Визначити сутність, узагальнити форми і методи діагностики, запобігання й розв’язання конфліктів. У процесі дослідження було використано методи: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, з'ясування теоретичних питань з метою визначення основних понять.
|