Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Організація контрольно – ревізійної роботи. План ревізії та перевірок
Українські реферати - Контроль і ревізія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Організація контрольно – ревізійної роботи. План ревізії та перевірок

ЗМІСТ

Вступ
1. Сутність, завдання та організація контрольно – ревізійної роботи
2. План ревізії та перевірок, порядок його складання, затвердження та виконання
3. Класифікація ревізій
Практична частина
Висновки
Список використаної літератури

Чтобы получить пароль доступа к ресурсу выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Услуги предоставляет компания «СМС Биллинг Украина»
Юр. адрес: 65123, Украина, г. Одесса, ул. Высоцкого, 36
Тех. поддержка абонентов с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36
Услуги предоставляются только для совершеннолетних

ВСТУП

В ринкових умовах роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентне підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють.
Багатоукладність економіки й наявність різних форм вимагають використання різних організаційних форм контрольно - ревізійної роботи. Ринкова економіка ґрунтується на матеріальних інтересах її учасників, вона також сприяє розвитку й активізації контрольно-ревізійної роботи.
Перебудова господарського механізму зумовлює необхідність відповідної перебудови контрольно-ревізійної роботи, висуває до неї нові вимоги. Тільки чітко організована система контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами суспільного життя дає змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети.
Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок.
Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

1. Сутність, завдання та організація контрольно – ревізійної роботи

В умовах ринкової економіки роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентне підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. При цьому ринок потребує достовірної облікової і звітної інформації про діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності (державних, приватних, комунальних та інших підприємств, асоціацій, концернів, акціонерних і спільних товариств тощо). Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють.
Багатоукладність економіки й наявність різних форм власності (державної, приватної, кооперативної, колективної, змішаної) вимагають використання різних організаційних форм контрольно - ревізійної роботи.
В умовах адміністративно-командної системи господарювання функція фінансово-господарського контролю обмежувалась перевіркою використання підприємствами наданих державою фондових ресурсів. Нерідко збитки підприємств від безгосподарності покривалися за рахунок коштів державного бюджету. Керівники підприємств не були зацікавлені в пошуку джерел створення товарних запасів, у ринках збуту неконкурентоспроможної продукції.
Ринкова економіка ґрунтується на матеріальних інтересах її учасників, вона також сприяє розвитку й активізації контрольно-ревізійної роботи.
Разом із тим підвищується відповідальність підприємницьких структур за результати діяльності, що націлює підприємця на посилення попереднього контролю за здійсненням господарських операцій.
З виходом Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" принципово змінюються функції державного контрольно-ревізійного апарату, посилюється контроль за дотриманням фінансової дисципліни, цільовим та ефективним використанням коштів усіма суб'єктами господарювання.
Перебудова господарського механізму зумовлює необхідність відповідної перебудови контрольно-ревізійної роботи, висуває до неї нові вимоги. Ревізії і перевірки мають спрямовуватися на викриття недоліків і порушень, виявлення внутрішньогосподарських резервів, на боротьбу за економію і ощадливість.
Систему контролю, яка існувала донині, було побудовано на основі адміністративних методів управління, зорієнтовано на виконання плану ревізій, перевірок, обслідувань, що призвело до формалізму і зниження ефективності контрольно-ревізійної роботи. Ревізії і перевірки різних органів контролю (державного, спеціалізованого, позавідомчого) дублювали одна одну. Внаслідок цього практика організації контролю вступила в суперечність з принципами перебудови господарювання на основі розвитку демократії і самоврядування на виробництві.
Для досягнення позитивних результатів ревізій і перевірок слід посилити взаємодію державного контрольно-ревізійного апарату з податковими, банківськими, фінансовими, статистичними, правоохоронними, спеціалізованими та іншими органами контролю. Водночас слід підвищити рівень координації всієї системи контролю (погодження планів ревізій), створити координаційні ради в окремих регіонах країни.
Тільки чітко організована система контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами суспільного життя дає змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети. Добре організований контроль формує у працівників усіх ланок управління діловитість, компетентність і оперативність, що є важливим фактором вирішення завдань економічного і соціального розвитку суспільства.
У ринкових умовах господарювання, у період широкого використання автоматизованих систем управління та комп'ютеризації й за наявності різних форм власності значно підвищується роль контролю, посилюються функції і завдання державної контрольно-ревізійної служби.
Статус державної контрольно-ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. № 2939- ХІІ.
Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. За результатами ревізії складається акт, а перевірки — довідка або доповідна записка. Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, вищевказаним Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.
Вона координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.
Основні функції державної контрольно-ревізійної служби такі.
Головне контрольно-ревізійне управління України та контрольно-ревізійні управління (КРУ) на місцях:
1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;
2) проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку й звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;
3) проводять ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;
4) проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;
5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;
6) розробляють інструктивні та інші нормативні акти щодо проведення ревізій та перевірок;
7) здійснюють методичне керівництво й контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.
Контрольно-ревізійні відділи (КРВ) виконують вищевказані функції за винятком пунктів 1 і 7. Крім цього, органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.
Права, обов'язки і відповідальність ревізорів такі. Права:
— ревізувати й перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження й витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей;
— мати безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження;
— залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних та ремонтних робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;
— вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошей і розрахунків, опечатувати каси, склади, архіви, а у разі виявлення підробок — вилучати необхідні документи, залишаючи в справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;
— одержувати від банків необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів;
— одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;
— пред'являти керівникам, іншим посадовим особам вимоги щодо усунення виявлених порушень;
— стягувати в дохід держави кошти підприємств, отримані за незаконними угодами та з порушенням чинного законодавства;
— накладати на керівників та інших службових осіб адміністративні стягнення;
— застосовувати до підприємств фінансові санкції, передбачені у п.7 ст. 11 Закону "Про державну податкову службу в Україні".
Обов'язки:
— суворо додержуватися Конституції України, законів України;
— у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій і повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам.
При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою ревізор зобов'язаний повідомити про це правоохоронним органам. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії або перевірки. Ревізори повинні забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць. Крім того, ревізор зобов'язаний:
— володіти комплексом способів і прийомів контрольно - ревізійної роботи;
— об'єктивно викладати виявлені факти порушень і зловживань;
— надавати допомогу працівникам підприємства, яке ревізується, в усуненні виявлених недоліків;
— брати участь у розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків;
— доповідати керівництву підконтрольного підприємства про результати ревізії;
— перевіряти повноту і своєчасність виконання рекомендацій за результатами попередньої ревізії.
Ревізор несе відповідальність за:
— своєчасність, належну якість ревізії;
— об'єктивність викладання її результатів;
— повне або часткове приховування виявлених порушень і зловживань або їх заниження;
— правильність і обґрунтованість висновків за результатами ревізії;
— використання службового становища в корисних цілях;
— передчасне розголошення матеріалів ревізії.

2. План ревізії та перевірок, порядок його складання, затвердження та виконання

Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних етапів. Кожний з етапів має свій зміст, функціональне призначення й відокремлений за часом.
У теорії і практиці контрольно-ревізійної діяльності є такі етапи (рис.1):
— планування ревізії;
— підготовка до ревізії;
— складання завдання (програми) проведення ревізії;
— організація роботи на місці (об'єкті) ревізії;
— документальна й фактична перевірка;
— систематизація матеріалів ревізії і складання акта, висновків і пропозицій;
— узгодження і обговорення наслідків ревізії на підприємстві;
— затвердження матеріалів ревізії;
— контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії.
Міністерства, відомства, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об'єднання, які мають у своєму складі контрольно - ревізійний апарат, складають перспективні й поточні плани проведення ревізій і тематичних перевірок у підвідомчих підприємствах, установах і організаціях.
Перспективні плани складають переважно на п'ять років, поточні — на наступний календарний рік. Слід врахувати, що Указом Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" № 1031/2000 передбачено періодичність проведення державною контрольно-ревізійною службою планових ревізій і перевірок використання коштів бюджетів і позабюджетних фондів не рідше одного разу на три роки. Кожна ревізія має охоплювати період, який починається з дня закінчення попередньої ревізії й завершується датою складання балансу, перевіркою якого закінчується запланована ревізія.
Відповідно до Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.10.97 № 121, ревізії та перевірки проводяться на основі піврічних планів:
— Головного контрольно-ревізійного управління, затверджених його колегією;
— контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджених Головним контрольно-ревізійним управлінням України;
— контрольно-ревізійних відділів у районах, містах і районах у містах, затверджених контрольно-ревізійними управліннями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі.
Відповідно до Положення "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 № 515, планування контрольно-ревізійної роботи, згідно з доведеними управлінням завданнями, проводиться керівником ревізійного органу з урахуванням встановленої періодичності ревізій

Рис.1. Блок-схема планування і проведення ревізійного процесу

Термін проведення ревізій визначається залежно від обсягів діяльності та особливостей підприємств, що ревізуються. Обсяг ревізії може вимірюватись оборотом продукції, кількістю підприємств і справ, що підлягають ревізії. Продовження встановленого терміну, як виняток, допускається з дозволу органу, який призначив ревізію.
За кожним ревізором закріплюються об'єкти ревізії на наступний рік з таким розрахунком, щоб не менше 2/3 робочого часу відводилось на ревізії, звіт і підготовку до наступної ревізії. Водночас слід зарезервувати час для виконання позапланових ревізій (наприклад, на вимогу судово - слідчих органів).
При плануванні комплексних ревізій слід вирішити низку організаційних питань. У зв'язку з цим плануванню ревізій повинно передувати глибоке вивчення підвідомчих підприємств, що дасть змогу правильно встановити послідовність і порядок проведення ревізій. Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Крім того, проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, фінансових, банківських та інших органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, що підлягає ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами фінансової звітності, акти попередніх ревізій тощо.
Ревізори ознайомлюються із Законами України з питань оподаткування, розрахунково-платіжної та фінансової дисципліни, праці та заробітної плати, з іншими нормативними актами, з'ясовують, як виконано пропозиції за результатами попередньої ревізії. Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору заздалегідь визначити найбільш неблагополучні ділянки в роботі цього підприємства, а отже, окреслити основний напрям роботи під час ревізії.
Перед виїздом на об'єкт керівник вищестоящої організації, від імені якої проводиться ревізія, видає ревізору (керівнику бригади) розпорядження на право проведення ревізії, у якому вказуються назва підприємства, що підлягає ревізії, дата початку і закінчення ревізії. Розпорядження реєструється в журналі обліку ревізій, який містить майже всі ті самі реквізити, що і розпорядження.
На підставі вивчення даних про минулу фінансово - господарську діяльність підприємства і з врахуванням поставлених у розпорядженні завдань, керівник ревізійної групи (ревізор) складає програму ревізії. Програма включає перелік конкретних питань, що підлягають перевірці, період, за який має бути проведена ревізія, а також опис процедури її здійснення. Програма ревізії затверджується керівником контрольно - ревізійного апарату організації, яка призначила ревізію. Один примірник програми вручають керівнику ревізійної групи (ревізору), а другий залишається у справах організації й служить для контролю виконання. Керівник ревізійної бригади повинен ознайомити всіх членів бригади зі змістом програми і розподілити завдання між ними. Відтак члени бригади (ревізор) складають робочі плани проведення ревізії, які затверджуються керівником ревізійної групи (бригадиром).
Робочий план включає перелік робіт, які підлягають виконанню під час ревізії, строки їх виконання та спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), термін закінчення ревізії. Прибувши на об'єкт, ревізор (керівник ревізійної групи) разом із керівництвом підприємства організовують проведення раптових інвентаризацій каси, матеріальних цінностей. Керівник ревізійної групи (ревізор) встановлює зв'язок з місцевими органами (державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом, антимонопольним комітетом, інспекцією у справах захисту прав споживачів, прокуратурою тощо). Після закінчення організаційної роботи на підприємстві ревізор розпочинає документальну і фактичну перевірки. Протягом ревізії на окремих аркушах паперу (або в робочому зошиті чи журналі) ревізор систематизує матеріали ревізії, реєструє факти порушень, зловживань, групуючи їх за однорідними ознаками і відповідно до структури основного акта ревізії, тобто за його розділами.

Робочий план
проведення ревізії фінансово-господарської діяльності шахти "Великомостівська" за період з 1 березня 200_р. по 1 лютого 200_ р. ревізором І кат. Мельничук В.П.


Наслідки ревізії оформляються актом. Акти ревізії поділяються на основні й проміжні.
Основний акт ревізії — це документ, де в узагальненому вигляді фіксуються виявлені порушення й недоліки в діяльності підприємства, що ревізується. Підставою для включення фактів виявлених порушень чи недоліків в основний акт ревізії є відомості порушень, довідки, проміжні акти тощо. Проміжні акти — це разові документи, які відображають результати перевірки окремих ділянок або об'єктів перевірки. За виявленими фактами порушень від посадових осіб необхідно взяти письмові пояснення.
Результати ревізії обговорюються на загальних зборах колективу підприємства, на яких приймаються відповідні рішення. Основна форма реалізації результатів ревізії — це наказ за її результатами. Він видається як у тому підприємстві, де проводилася ревізія, так і в тій організації, яка призначила ревізію.
Останній етап ревізії — контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії. Виконання прийнятих рішень за результатами ревізії контролюється шляхом одержання інформації від перевіреного підприємства про усунення виявлених недоліків і порушень під час проведення наступної планової ревізії.

3. Класифікація ревізій

Ревізія (від лат. revisio — перегляд) — основна форма контролю.
Ревізія — форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія — це різностороння перевірка діяльності підприємства для встановлення законності, доцільності й ефективності дій. У словосполученні "контроль і ревізія" перше поняття є загальним і абстрактним, а друге — окремим і конкретним.
Якщо економічний контроль пов'язаний із загальним регулюванням суспільних відносин, то ревізія виступає конкретною формою такого регулювання як у просторі, так і в часі. Ревізіям підлягають конкретні низові ланки народного господарства (організації, підприємства, установи) або органи господарського управління після здійснення ними господарських операцій. Результати ревізії оголошуються й обговорюються в колективі суб'єкта господарювання, після чого обов'язково вживаються відповідні заходи (приймаються рішення), що дає змогу повсюдно забезпечити дієвість ревізії.
На відміну від інших форм контролю, ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права і обов'язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного контролю. А тому судово-слідчі органи з усіх форм економічного контролю застосовують як процесуальний засіб виявлення складу злочину тільки ревізії.
Основні причини необхідності ревізій:
— низька свідомість окремих працівників стосовно ощадливості й збереження суспільної власності;
— не завжди ефективний попередній і поточний контроль з боку керівників, бухгалтерів і фахівців відповідних галузей діяльності;
— недоліки в доборі кадрів матеріально відповідальних осіб, неякісна інвентаризація, недосконалість системи матеріальної відповідальності тощо.
Тому під час ревізії поряд із проведенням інвентаризацій цінностей і розрахунків слід організувати надання відпусток з повною передачею цінностей тим матеріально відповідальним особам, які не користувались ними більше року, і здійснити остаточний розрахунок зі звільненими матеріально відповідальними особами, за якими числилися непередані цінності, ліквідувати відсталість у рознесенні облікових даних за окремими бухгалтерськими рахунками тощо.
Ревізії досліджують господарсько - фінансову діяльність підприємств і підприємців з метою виявлення негативних явищ, їх ліквідації та уникнення в майбутньому. Ревізії активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушень законодавства і нормативних актів, сприяють відшкодуванню заподіяних конкретними особами збитків. З цією метою ревізори використовують законодавчі й нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність суб'єктів підприємницької діяльності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал).
Ревізія також вивчає суб'єкт підприємницької діяльності в статиці, ретроспективне, тобто після завершення господарських процесів. Результати ревізії ґрунтуються на документально достовірних доказах. Під час ревізії конкретно встановлюють розмір збитків, втрат, нестач, обґрунтовуючи це системою доказів (первинними документами, даними інвентаризацій, пояснювальними записками відповідальних осіб тощо).
Ревізія проводиться згідно з законодавством про підприємства. При цьому власник (держава чи консолідований власник) ставить перед ревізією мету встановити, як призначений ним керівник підприємства виконує його волю в підприємницькій діяльності. Ревізія сприяє підвищенню ефективності діяльності, але не виконує прогнозної функції.
Ревізії розрізняються за такими ознаками.
За ознакою ревізуючих органів ревізії бувають позавідомчі й внутрішньовідомчі. Позавідомчі ревізії здійснюють органи інших міністерств або відомств: Міністерство економіки, Державний комітет статистики, Антимонопольний комітет тощо. Внутрішньовідомчі ревізії призначаються розпорядженням керівника вищестоящої організації чи установи.
За ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні й часткові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово - господарської діяльності підприємства, часткова — лише окремі види діяльності або господарських операцій (касові, розрахункові, товарні, виробничі тощо).
За організаційною ознакою ревізії бувають плановими й позаплановими. Ревізії, які проводяться за визначений період часу (один, два чи три роки) і охоплюють перевіркою всі види фінансово - господарської діяльності (повні ревізії), вважаються плановими і передбачаються в планах проведення ревізій. До позапланових належать ревізії, які проводяться в окремих випадках і з різних причин (у разі виявлення нестач, за наявності сигналів про недоліки в роботі, порушення і зловживання, з метою контролю за якістю ревізії тощо).
За колом питань, що підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні й тематичні, комплексні й некомплексні.
Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємопов'язаних госпрозрахункових організацій і підприємств.
Тематичні — це ревізії переважно з окремого питання (теми). Вони охоплюють максимальну кількість підприємств (перевірка стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності).
Комплексні ревізії включають усі види контролю й охоплюють виробничу та господарсько - фінансову діяльність підприємств, при цьому здійснюються документальна ревізія, економічний аналіз, перевірку оперативної роботи тощо. Такі ревізії проводить бригада, яка складається з ревізорів, бухгалтерів, економістів, менеджерів та інших фахівців.
Некомплексні ревізії проводяться в невеликих за обсягом роботи підприємствах, а також під час часткових ревізій за участю одного чи двох ревізорів. Наприклад, ревізія в дитячій установі, школі.
Перераховані види ревізій при вмілій, раціональній їх організації забезпечують збереження коштів, попередження фактів зловживань, підвищення ефективності роботи суб'єктів підприємницької діяльності.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Назвіть основні помилки, які зустрічаються при проведенні ревізії необоротних активів згідно з чинним законодавством України

При проведені даних ревізій основними помилками є :
1. невідповідність зарахування до необоротних активів тих чи інших об’єктів;
2. неправильне нарахування амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи.

2. За даними складського обліку на складі готової продукції станом на 01.08.2005 року обліковувалося 40 виробів, станом на 01.09.2005 року – 55 виробів, що підтверджується актом інвентаризації готової продукції. За даними відділу збуту покупцям було відпущено за серпень 357 виробів, а за даними обліку в серпні було виготовлено і продано на склад 392 вироби. Порівняйте фактичні та облікові дані про наявність готової продукції на складі за серпень , дати оцінку причин можливих розбіжностей, відповіді обґрунтуйте , згідно з чинним законодавством України.

Виходячи з отриманих даних маємо наступні показники:

(Показники)

Отже, визначимо, що дані фактичні та дані які існують в обліку мають розбіжності, а саме
392-357 = 35 шт. виробів , це можливо за рахунок недогляду кількості виробів які були випущені у серпні місяці, виходячи з цього маємо якби фактичний перерахування.
3. Підприємство провело ремонт основних засобів на загальну суму 17000 грн. Балансова вартість 1 групи основних засобів на початок звітного періоду складало 245000 грн. Бухгалтер списала на валові витрати 17000 грн. Чи було порушення законодавства?
Згідно чинного законодавства валові витрати які стосуються витрат на капітальні ремонти, а також постійні ремонти є дійсно валовими витратами і тому відображаються у повній кількості. Тому ніяких порушень законодавства у даному випадку немає.

4. При перевірці касових документів, ревізор встановив , що згідно з видатковим ордером № 136 від 01.09.2005 р списано 800 грн. За розрахунково – платіжною Відомості № 6 фактично видано 720 грн. за 80 грн. підпис працівника відсутній . Визначте дії ревізора.

Звичайно. ми маємо справу з прямим порушенням законодавства. Тому дії ревізора згідно чинного законодавства наступні:
1. складається акт ;
2. накладаються штрафні санкції.

ВИСНОВКИ

Добре організований контроль формує у працівників усіх ланок управління діловитість, компетентність і оперативність, що є важливим фактором вирішення завдань економічного і соціального розвитку суспільства. Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.
Ревізійний процес складається із цілої низки послідовних етапів.
Плани ревізій у системі міністерств і відомств складаються контрольно-ревізійними управліннями (відділами) й затверджуються керівниками вищестоящих організацій.
При плануванні комплексних ревізій слід вирішити низку організаційних питань. Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Крім того, проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, фінансових, банківських та інших органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, що підлягає ревізії.
На підставі вивчення даних про минулу фінансово - господарську діяльність підприємства і з врахуванням поставлених у розпорядженні завдань, керівник ревізійної групи (ревізор) складає програму ревізії. Робочий план включає перелік робіт, які підлягають виконанню під час ревізії, строки їх виконання та спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), термін закінчення ревізії. Після закінчення організаційної роботи на підприємстві ревізор розпочинає документальну і фактичну перевірки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Усач Б. Ф. Контроль і ревізія, підручник. – Київ: “Знання – Прес”, 2001. –253с.
2.Аудит и ревизия / Под ред. А. Л. Бавдея, И. Н. Белого, Н. П. Дробышевского. – Минск: Мисанта, 2004, - 221 с.
3.Черноморд Л. В. Организация и проведение ревизий. – Москва: Финансы и статистика, 2005. – 158 с.
4.Дерій В. А. Контроль і ревізія: Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівня акредитації за спеціальністю 7.050106 “Облік і аудит”. – Бучач: МІФ, 2000. – 54с.
5.Бобыр С. Б. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности промышленных предприятий. – Москва: Высшая шк., 2005. – 392 с.