Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Збут. Витрати на збут
Українські реферати - Контролінг
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Збут. Витрати на збут

ЗМІСТ

Вступ
1. Сутність та завдання збуту
2. Облік витрат, пов’язаних зі збутом
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Більшість людей сприймає поняття «збут товарів» і «продаж товарів» як синоніми. Проте ці поняття не слід ототожнювати. Збут товарів є набагато ємкісною категорією, для якої продаж товарів є лише одним з її елементів.
Найпростіше визначення продажу товарів — це передавання товару однією особою іншій і отримання замість нього грошового еквівалента. Проте перед самим актом купівлі-продажу певного товару відбувається певний діалог між продавцем і покупцем. Покупець просить показати товари-аналоги, нерідко запитує думку продавця про якість товарів; якщо це складний товар, просить показати його в дії тощо. Звідси випливає визначення продажу.
Продаж товару — особисте ділове спілкування продавця і покупця щодо якості та ціни товару, спрямоване на передавання продавцем товару покупцеві за грошову оплату.
Водночас існує бартерна торгівля, тобто натуральний товарообмін, за якого один товар обмінюється на інший без грошової оплати. Проте така торгівля за розвинутих товарно-грошових відносин є аномальним явищем, хоча обсяг її в Україні у 1998 р. становив майже 45%.
Для предметного спілкування з покупцем продавець повинен мати необхідну суму знань, навичок, володіти необхідними рисами.
Оскільки продаж товару є лише одним з елементів категорії «збут», розглянемо сутність збуту.

1. Сутність та завдання збуту

Збут — комплекс післявиробничих операцій, які здійснюють юридичні та фізичні особи з моменту виготовлення продукції до її продажу покупцеві за грошову оплату.
До таких операцій належать доробка, сортування, фасування, пакування, транспортування, складування, зберігання, доставка до оптових та роздрібних покупців і продаж. Операції із збуту товарів здійснюють транспортні підприємства, складські організації, збутові лабораторії, центри інформації із збуту, організації оптової торгівлі та торгівлі на замовлення, товарні біржі, торгові доми, універмаги, спеціалізовані магазини, банки та інші фінансові установи, які спеціалізуються на торговельних операціях.
Основними функціями збуту, в яких повніше розкривається його сутність, є:
1) продовження процесу безпосереднього виробництва, основними елементами якого є доробка і підготування до продажу, що передбачає сортування, пакування і маркірування. Доробку товару нерідко здійснюють з метою його пристосування до місцевих умов, зокрема до вимог регіональної системи стандартів;
2) остаточне визначення вартості та ціни товарів з урахуванням співвідношення попиту і пропозиції;
3) посилення конкурентоспроможності товару за рахунок грамотної реклами, надання комплексу післяпродажних послуг та ін.;
4) дослідження ринку, активний вплив на виробництво на підставі вивчення потреб покупців.
Конкретизацією категорії «збут товарів» є поняття «канал збуту».
Канал збуту — шлях товару від безпосереднього виробника до споживача, в тому числі оптових та роздрібних торговців.
Цей шлях забезпечують окремі організації, люди. Розрізняють канали: нульового рівня (коли продаж товару кінцевому споживачу здійснюється самим виробником); однорівневий (коли між виробником і покупцем існує роздрібний продавець); дворівневий (коли між виробником і покупцем послідовно розміщуються оптовий і роздрібний продавці). В Україні в першій половині 90-х років між виробником і споживачем налічувалося до п'яти посередників, внаслідок чого зростала ціна на товар.
Оптовий продавець — фізична або юридична особа, яка купує великі партії товарів у виробників і продав їх роздрібним торгівцям або споживачам.
Цей процес здійснюється через певну мережу оптових і дрібнооптових покупців-посередників (дилерів).
Роздрібний торговець — фізична або юридична особа, яка купує товар у виробника або оптового продавця продає його кінцевому споживачеві.
Продавати товар може і комісіонер, який має склад з товарами і продає їх від свого імені, але за рахунок підприємства-виробника, і позбавлений прав власності на них.
Важливу роль у реалізації товару відіграють дилери (фізичні або юридичні особи, які закуповують продукцію оптовими партіями, стають її власниками і продають оптом або вроздріб) та брокери (особи, які продають товари, виступають посередниками між продавцями і покупцями, отримують за це комісійну винагороду, але не стають при цьому власниками). Дилери спеціалізуються, як правило, на продажу товарів тривалого користування (автомобілі, трактори тощо) і забезпечують покупців післяпродажним сервісом. Для цього вони можуть наймати необхідну кількість працівників, у тому числі роздрібних покупців.
Розкриття сутності та структури збуту дає змогу перейти до з'ясування методів збуту.
Методи збуту товарів:
- опосередкований збут
Він здійснюється через товарні біржі, торгові дома, супермаркети та інші посередницькі структури, є основним методом збуту товарів.
Товарна біржа — постійно діючий ринок, де купівля-продаж товарів здійснюється на основі встановлення стандартів та зразків і відповідних документів, які регламентують номенклатуру, обсяг, ціни, терміни й види поставки та інші умови.
Товарні біржі поділяють на міжнародні та національні, універсальні та спеціалізовані.
На універсальних товарних біржах продають різноманітні промислові та сільськогосподарські товари. Наприклад, на такій біржі в Чикаго продають пшеницю, кукурудзу, сою-боби, бройлерів, золото, срібло, нафту, фанеру та ін.
На спеціалізованих товарних біржах продають окремі товари або споріднені групи товарів. Наприклад, на Нью-Йоркській біржі — каву, какао і цукор. Існують лондонські біржі вовни, нафти, тощо. На спеціалізованій товарній біржі в Англії (де продають каву, какао, цукор) за торговий день укладають до 2,5 тис. контрактів на какао в обсязі 10 т кожний. На Лондонській біржі металів щороку укладають майже 14 млн. контрактів.
На біржах здійснюють два види товарообігу: реальний і ф'ючерсний. Реальний товарообіг передбачає перехід товару від продавця до покупця. На такі поставки припадає до 10% світової торгівлі відповідними товарами. За ф’ючерсного товарообігу здійснюється продаж прав на товар (наприклад, на майбутній урожай), тому рух товару тут не обов'язковий. Різницю між цінами контракту в дні його підписання і виконання виплачують або продавець (якщо ціна зросла), або покупець (якщо ціна знизилася). На випадок можливих збитків, зумовлених зміною цін на ринку в майбутньому, ф'ючерсні контракти страхують (так зване хеджування). Операції щодо хеджування — основна сфера діяльності товарних-бірж. На них припадає до 60% усієї діяльності.
Важливу роль у діяльності товарних бірж відіграє котирування цін. Для цього створюють котирувальні комісії. Котирувальні ціни, як правило, встановлюють на рівні середніх серед заявлених продавцями. Котирувальна комісія фіксує їх на момент відкриття біржі, в середині торгів та наприкінці дня і публікує. Крім того, на біржі встановлюють стандарти на біржові товари, розробляють типові контракти, здійснюють арбітражні функції, узагальнюють і розповсюджують інформацію про фінансовий стан членів біржі, відбуваються розрахунки між ними та ін.
Торговий дім — велика торгова оптове-роздрібна фірма, яка укладає широкомасштабні торговельні угоди з широкої номенклатури товарів (переважно нестандартизованих споживчих товарів) і отримує прибутки за рахунок придбання товарів із значною знижкою.
Для придбання товарів вони використовують як власний, такі залучений капітал. Крім того, торгові доми виконують певне коло споріднених операцій — транспортно-експедиторських, маркетингових, кредитно-фінансових, страхових, забезпечують технічне обслуговування й постачання запчастин.
У крупних продовольчих супермаркетах розвинутих країн світу покупцям пропонується понад 30 тис. різних товарів. Переважна більшість з них реалізується опосередковано тобто через торгових посередників одно- і двоканальними видами збуту. Зокрема, майже 70% експортних поставок машин та устаткування здійснюється через посередників.
- безпосередній збут
Це другий за значенням метод збуту товарів, за якого між виробниками і споживачами відсутні посередники, Цей метод широко використовують підприємства добувних галузей промисловості, які разом із підприємствами-споживачами вивчають ринок збуту, здійснюють заходи з покращення якості продукції.
Формою безпосереднього і опосередкованого збуту є реалізація товарів і послуг телефоном. У цьому разі виробник або торгова фірма розсилають поштою споживачам каталоги, в яких наведено зразки товарів, ціни на них. В останні роки зростає частка торгівлі через Інтернет. Споживач замовляє телефоном певну кількість необхідних йому товарів, надсилає на адресу продавця документ про оплату замовлення, отримує підтвердження і товар. В середині 90-х років у США торгівля телефоном досягла приблизно 500 млрд. дол.
Торгівля в кредит, переважно товарами тривалого користування (автомобілями, телевізорами тощо), — важливий метод збуту товарів. Формами споживчого кредиту є комерційний (передбачає продаж товарів через роздрібні магазини з відстрочкою платежу) та банківський (передбачає надання позичок кредитними установами покупцям). Максимальний термін надання споживчого кредиту у розвинутих країнах світу становить три роки.
Заборгованість населення США з кредиту через високі відсотки (до 30% на рік) досягла на початку 90-х років майже 4 трлн дол. Категорії населення у віці до 65 років з доходами до 50 тис. дол. на рік (основна частина американських споживачів) витрачають приблизно 20% свого бюджету на відшкодування заборгованості по кредиту.
Продаж товару — особисте ділове спілкування продавця і покупця щодо якості й ціни товару. Це означає, що продавець повинен сам володіти професійними якостями. Розглянемо способи добору кадрів для роботи з покупцями.

2. Облік витрат, пов’язаних зі збутом

Витрати на збут включають наступні витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):
- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
- витрати на ремонт тари;
- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;
- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
- інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Облік витрат, пов’язаних зі бутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут».
Типові проводки з використанням 93 рахунку наведено в табл. 1.

Таблиця 1.
Основні бухгалтерські проводки з обліку витрат на збут


По дебету рахунку відображається сума визнаних витрат на збут (витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг і рекламу, витрати на оплату праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг), по кредиту – списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат. При організації обліку за центрами витрат відповідні відомості отримують у розрізі складів і служб, пов’язаних зі збутом готової продукції.
При обчисленні повної собівартості необхідно розподілити витрати на збут між окремими видами продукції. У такому випадку механізм розподілу витрат на збут за видами продукції, подібний механізму розподілу загально виробничих витрат. Відправною точкою є вибір бази розподілу за окремою статтею непрямих витрат. Власне, у спрощеному вигляді процедуру розподілу непрямих витрат за видами продукції можна описати трьома етапами: вибір бази розподілу; вирахування ставки розподілу як відношення «величина витрат/база розподілу»; розподіл витрат за видами продукції, виходячи з формули:
(Формула) (1)
де НВВП – непрямі витрати, які відносяться (розподіляються) на діний вид продукції;
СР – ставка розподілу;
БРВП – база розподілу за даним видом продукції.
Із наведеної формули видно, що показник, який обирається в якості бази розподілу, спочатку повинен бути ідентифікований з окремими видами продукції. При цьому величина бази розподілу повинна знаходитьсь у пропорційній залежності від величини непрямих витрат для того, щоб розподіл більш чи менш адекватно відображав реальний «внесок» кожного виду продукції в утворенні сукупної величини витрат. Двом вказаним умовам відповідають показники обсягу – вартісного обсягу продажу (виручка від реалізації) чи фізичного обсягу продажу (в натуральних одиницях відвантаження). При цьому для кожної групи статті непрямих витрат на збут обирається окрема база розподілу.
Найчастіше більш адекватним є вибір в якості бази розподілу показників фізичного обсягу продаж, так як у даному випадку на пропорцію розподілу витрат між окремими видами продукції не впливає фактор цінової кон’юктури. Вартісний показник (виручка) використовується в якості бази розподілу у двох випадках:
- коли метою здійснення витрат на збут є збільшення вартісного обсягу продаж, у тому числі за рахунок збільшення рівня відпускних цін. Наприклад, якщо підприємство має власний торговельний павільйон чи фірмовий магазин у людному місці, то це дозволяє йому здійснювати роздрібний продаж за більш високою відпускною ціною У даному випадку доцільно розподілити витрати на утримання даного павільйону між видами продукції, що в ньому продається, згідно з показниками виручки (вартісного обсягу продаж);
- коли неможливо застосувати в якості бази розподілу показник фізичного обсягу продаж, через неможливість порівняльних фізичних характеристик продукції, що реалізується (тони, штуки, погонні метри і т.д.). У цьому випадку показник виручки використовується в якості бази розподілу вимушено, так як іншого не залишається.

ВИСНОВКИ

Витрати на збут включають наступні витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):
- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
- витрати на ремонт тари;
- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;
- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
- інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Облік витрат, пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Миннет С. Промышленный маркетинг: принципиально новый подход к решению маркетинговых задач: Пер. с англ. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2003. – 208с.
2. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг. /За ред. Л.А. Мороз. – Львів: Інтелект-Захід, 2002. – 241с.
3. Промисловий маркетинг: Підручник. /За ред. А.О. Старостіной. – Київ: Знання, 2005. – 764с.
4. Старостина А.А. Маркетинговые исследования. – К.; М., СПб.: Изд. дом «Вильямс», 2001. – 310с.
5. Штерн Л.В., Эль-Ансари А.И., Кофлан Э.Т. Маркетинговые каналы: Пер. с англ. – 5-е изд. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2002. – 624с.

 

 
загрузка...