Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Логіка - Формальна логіка. Етапи розвитку формальної логіки
Українські реферати - Логіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Етапи розвитку формальної логіки

ЗМІСТ

Вступ
1. Етапи розвитку формальної логіки
2. Надати характеристику визначень
3. Визначити за допомогою  “логічного  квадрату”  відношення між    судженнями
4. Відбудувати ентитеми  до повного категоричного силогізму
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

Сучасні  соціально – економічні перетворення, що відбуваються у державі, поставили на порядок денний підготовку таких кадрів, які б виділялись професійною компетентністю, критичним мисленням, ефективністю  прийняття рішень, загальнолюдською  культурою, високою моральністю, які були б гідними представниками не тільки на внутрішньому  ринку, а й міжнародному.
Навчитись вільно, логічно правильно, переконливо  висловлювати  свою думку є надзвичайно  актуальним, особливо для педагога, психолога. Саме на розвиток  логічної культури мислення та  умінь правильно  виражати  думки і спрямований зміст учбового предмету  логіка.
Тема контрольної роботи  “Етапи розвитку формальної логіки”.
Мета контрольної роботи – надати загальну  характеристику історичним етапам розвитку  формальної логіки, визначити   які  бувають відношення між поняттями, надати характеристику  визначенням, відбудувати  ентитеми до повного категоричного силогізму.

1. Етапи розвитку формальної логіки

Логіка, як самостійна  наука про закони і форми мислення, має досить довгу і багату  історію. Історія  свідчить, що окремі логічні проблеми повстали  перед людиною біля  трьох  тисяч  років  тому.
Найбільш глибокий  підхід до розв’язання цих проблем розпочався  в Стародавній  Греції ще у VI ст. до  н.е.
Щодо причин виникнення  логіки як науки, то їх називають  дві.
Одна з них – розвиток наук, перш за усе математики. Наука ґрунтувалась на  теоретичному  мисленні, основою якого були  умовиводи і доведення, що у свою чергу спонукало вчених, зокрема Стародавньої  Греції, до дослідження природи власне самого мислення як форми пізнання. Тому виникнення логіки пов’язується  як намагання виявити  і пояснити ті вимоги, яким мало задовольняти наукове  мислення, яке б правильно  відображало дійсність.
Друга причина – це розвиток ораторського мистецтва, у тому  числі судового, яке набуло розквіту в умовах  старогрецької  демократії. Тут логіка виступає як спроба  розкрити силу промов, зрозуміти, у чому  полягає  ця  сила, на чому  ґрунтується, і показати, якими властивостями має володіти  мова, висловлення, щоб переконувати слухачів, схиляти на свою сторону, змушувати  їх з чимось  погоджуватись, визнавати щось  або за правду, або за  брехню. Визнані оратори користувались  великою повагою, їх брали на високі державні  посади, призначали  послами.
Стародавня  Греція стала батьківщиною логіки як науки. Хоч  проблеми логіки досліджували Демокрит, Сократ, Платон, проте основоположником, “батьком логіки” вважається великий мислитель, старогрецький  філософ, учень  Платона – Аристотель. Аристотель , широко використавши праці своїх  попередників, розробив ґрунтовну систему  логіки, яка є безпосереднім  началом сучасної логіки. Його відкриття полягає у висновку, що  правильність міркувань залежить  тільки від форми цього міркування.
Новий, більш високий  рівень розвитку логіки починається з ХVII  ст.  Цей період характерний тим, що поряд з дедуктивною  логікою  сформувалась  індуктивна, виникнення якої пов’язане з ім’ям англійського філософа Ф. Бекона (1561 – 1626). Пізніше індуктивна логіка була  систематизована  й розвинута  англійським філософом
Дж. Міллем (1806 – 1873) в  його праці “Система логіки  силогістичної й індуктивної”.
Потреби наукового пізнання не тільки в індуктивному, але й в  дедуктивному  методі найбільш  повно показав французький вчений  Декарт (1596 – 1650). Послідовники Декарта А.Арно (1612 – 1694) і П.Ніколь (1625 – 1695)  написали працю “Логіка, або Мистецтво  мислити”.
Вагомий вклад у розвиток логіки, починаючи з XVIIIст., внесли російські  вчені М.Ломоносов (1711 –1765), О.Радищев (1749 – 1802),  М. Карінський (1840 – 1917), С.Поварнін  (1870 – 1952).
Період з IV ст.  до н.е. і до середини ХІХ ст., коли сформувалась сучасна (символічна) логіка, логіка вивчала  міркування , базуючись в основному на природній мові (звідси і назва – “традиційна”). Цей період – період традиційної логіки  - вважається   першим етапом  розвитку  логіки.
Справжню революцію в логічних  дослідженням викликало створення у другій  половині ХІХ ст.. математичної,  або символічної логіки. Період від того часу і до нині  вважається другим етапом  у розвитку  логіки, сучасним.
Зростаючі  успіхи в розвитку математики  і проникнення математичних  методів у інші  науки  в другій  половині 17 ст.  настійно висовували дві фундаментальні проблеми: застосування логіки для розроблення теоретичних основ математики і математизація самої  логіки  як науки.  Найбільш глибока і плідна спроба у вирішенні цієї  проблеми належить  німецькому  філософу і математику Г.Лейбніцу (1646 – 1716), який  став по суті  основоположником математичної (символічної)  логіки.
Ідеї Лейбніца  одержали деяке розроблення у 18 ст. і перший  половині 19 ст. Але найбільш сприятливі умови для розвитку символічної логіки  склались лише з другої половини  19 ст., коли математизація  наук  досягла особливо значного прогресу, а в самій математиці виникли нові фундаментальні проблеми її обґрунтування. Англійський  учений, математик і логік Дж. Буль (1815 – 1864) дав математичний  аналіз  теорії умовиводів , виробив логічне  числення (“Булава  алгебра”). Німецький  логік  і математик  Г. Фреге (1848 – 1925) застосував  логіку для дослідження математики. Біля  джерел математичної (класичної) логіки стояли також де Морган (1806 – 1871) та інші. Результатом  їх праць стало створення таких розділів  сучасної логіки як логіка  висловлень та  логіка предикатів. Першою великою працею класичної логіки  була книга Б.Рассела(1872 – 1970) і А. Уайтхеда  (1861 – 1947) “Принципи математики”, яка вийшла друком у 1910 – 1913 рр. і у якій подається дедуктивно-аксіоматична побудова логіки. Так відкрився новий, сучасний етап у розвитку логічних досліджень, характерна особливість якого полягає у розробленні і використанні формалізованої мови – мови символів для розв’язування традиційних логічних  проблем (звідси і назва сучасної логіки – “символічна”).
Значення символічної мови в логіці Г.Фреге порівняв із значенням  телескопа і мікроскопа. Німецький  філософ Г.Клаус (1912 – 1974 ) вважав, що створення  формалізованої мови  мало для техніки логічного виводу таке ж значення, як у сфері виробництва  мав перехід від ручної праці до машинної.
Символічна  логіка  знаходить усе  ширше застосування в інших науках – е тільки в математиці, а й фізиці, біології, кібернетиці, економіці, лінгвістиці, медицині, юриспруденції. Особливого значення вона набуває у сфері виробництва, в техніці  - при створенні  релейно – контактних схем, обчислювальних машин, інформаційно – логічних систем    і т.д.

Рис. 1. Етапи виникнення логіки.

Сучасна логіка – складна і високорозвинута система знань. Вона включає в себе багато напрямків, окремих, відносно самостійних “логік”, які усе  більш  повно відображають потреби  практики. В ХХ ст., особливо в 20 – 30 –і роки, у працях Л.Лукашевича (1878 – 1956), Л. Бракера ( 1881 – 1966), С. Яськовського ( 1906 – 1965 ), К. Гьоделя (1906 – 1978), Г.Х. Фон Врігта (нар. 1916) та ін. Закладаються  основи  некласичних розділів формальної логіки.
Вагомий  вклад  у науку логіку внесли  вчені Росії та України , зокрема, Д. Єфремов, О. Введленський, М. Грот, П. Порецький, А. Колмогоров,  А. Марков. Всесвітньо – відомою стала  Львівсько – Варшавська  логіко – філософська  школа (20 – 30 рр. ХХст.), фундатором  якої був  К. Твардовський ( 1866 – 1938).
Значний внесок у розвиток  логіки  внесли  і вносять сучасні вчені, зокрема М. Попович, Д.Горський, Е. Войшвилло, В. Свинцов, та ін.
До логіки, як навчальної дисципліни, ц різні часи було різне  відношення. У середні  віки, хоч логіка як наука  перебувала у стані “зимової сплячки”, вона займала провідне місце у програмах навчальних закладів. Як у Середньовіччя. Так і в епоху Відродження орієнтація  в основному була на  античність.
Фундамент  системи  освіти  будувався  з трьох логічних наук (тривіум)  - граматики, риторики і логіки.
Граматика – відповідала на питання, як правильно говорити,
Риторика – як говорити витончено,
Логіка – як зробити так, щоб  висновки, до яких приходить людина у процесі  міркування , були обґрунтовані  і доведені.
Логіка  залишалась одним із основних предметів  у західноєвропейських університетах.
В Україні логіка була обов’язковим предметом  вивчення у Києво-Могилянській академії. З 1947 року логіку почали вивчати у випускних класах середніх шкіл на території СРСР, у тому числі і на Україні. Центральною  ідеєю курсу  була ідея  виховання школярів  з розвинути  логічним  мисленням.
У 50 –ті роки  набуло поширення дослідження з діалектичної  логіки і формальна  логіка  була  виведена  з навчальних  планів  шкіл. З 1954 – 55 навчального року припиняється   вивчення логіки в школах і у більшості  вузів  ліквідовуються відповідні  кафедр.
За останні  роки  відбулись  позитивні  зміни  у ставленні до логіки  як до навчальної дисципліни. Крім юристів курс логіки почали вивчати в університетах майбутні філологи, журналісти, економісти, педагоги, психологи. Як навчальний предмет, факультативний курс, логіка впроваджується у коледжах, гімназіях, загальноосвітніх школах.. Вийшли  в світ  перші  посібники  з  логіки    нового  покоління  для  учнів  шкіл,  студентів  вузів.

Рис. 2. Значення логіки  на сучасному  етапі.

Необхідність знань логіки обумовлена  цілим рядом обставин:
* Особливостями  сучасного розвитку  суспільства;
* Потребами  науки  й техніки
* Необхідністю  підвищення логічної культури  ділового спілкування.

2. Надати характеристику визначень

Надати характеристику : вид, склад, правильність визначень:
а) студент – це людина, яка навчається;
б) рука – це орган і продукт праці.
Логічна  дія, у процесі якої розкривається зміст  поняття, називається  означенням (дефініцією)  поняття.
Номінальне (за функцією, яку виконує означення в пізнанні), неявне   змішане (за  формою означення).
“Студент – це людина, яка  навчається” - це функціональне  означення, так як розкриває призначення та функцію предмета, має реальне визначення.
“Рука – це орган  і продукт праці”  - функціональне, неявне , змішане.

3. Визначити за допомогою  “логічного  квадрату”  відношення між    судженнями

Усі договори – юридичні  угоди.
Деякі  договори – юридичні угоди
Усі заочники виконують  контрольні  роботи самостійно
Жоден заочник  не виконує контрольної роботи самостійно
Між  судженнями А, Е, І, О  існують такі  відношення:
1. відношення  противності (контрарності);
2. відношення під противності;
3. відношення суперечності
4. відношення підпорядкування.
Відношення  між судженнями А,Е, І, о прийнято відображати в логіці у вигляді “логічного квадрата”.
Усі договори – юридичні  угоди
Деякі  договори – юридичні угоди

Дане судження  має відношення противності так, як вони загально підпорядковані. Усі – договори , деякі договори . Тому  вигляд  має (А)  - (І)

Усі заочники виконують контрольні роботи самостійно.
Жоден заочник  не виконує контрольні роботи самостійно.

В даному  прикладі мова йде про суперечні відношення  - (виконують – не виконують). Тому має вигляд А  - О.

4. Відбудувати ентитеми  до повного категоричного силогізму

а) Усі держави  мають свій герб, а Україна – держава
б) Усі  види спорту корисні, тому і волейбол – корисний

Скорочений силогізм  називають ентитемою.
Усі держави  мають свій герб, а Україна – держава
Держава – повинна мати свій герб
Герб – показник  держави
В Україні  прийнято  Закон про державний  герб
Герб, це показник держави, кожна держава повинна мати свій  герб, в Україні  прийнято Закон про державний герб.
Усі  види спорту корисні, тому і волейбол – корисний
Спорт – користь для здоров’я

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Логіка: Посібник для вузів, Київ, 2004
2.Тофтул М.Г. Логіка, Київ, 2002

Скачати реферат:
Скачать этот файл (formalna-logika-etapi-rozvitku.doc)formalna-logika-etapi-rozvitku.doc86 Kb
 
загрузка...