Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Макроекономіка - Сукупний попит. Крива сукупного попиту
Українські реферати - Макроекономіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Сукупний попит. Крива сукупного попиту

ЗМІСТ

Вступ
1. Сукупний попит, його складові. Крива сукупного попиту
2. Політика «дорогих» та «дешевих» грошей
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Дивіться також:
Курсова робота - Особливості форми споживання і заощадження і їх вплив на сукупний попит

ВСТУП

Макроекономіка є однією з галузей економічної науки, що формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Аналізуючи основні фактори ї наслідки економічного розвитку, ця наука водночас пропонує певні методи активного впливу на об’єкт свого дослідження, тобто на процес розширеного відтворення.
Макроекономіка досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб’єктів, тобто національну або світову економіку в цілому. Макроекономіка формує наше уявлення про функціонування  економічної системи на національному рівні.
Макроекономіка є однією з наймолодших економічних наук. За загальним значенням, своєї зрілості вона досягла в 30-х роках ХХ ст.., в період світової економічної кризи, коли набула здатності впливати на економічну практику. Але свій початок макроекономічна наука бере ще з епохи середньовіччя (з XVI).
До цілей макроекономіки можна віднести:
- економічне зростання;
- повну зайнятість;
- економічну ефективність виробництва;
- стабільний рівень цін;
- справедливий розподіл доходів;
- соціальний захист;
- оптимальний баланс;
- економічну забезпеченість громадян;
- зовнішньоекономічну безпеку;
- економічну свободу.

1. Сукупний попит, його складові. Крива сукупного попиту

Сукупний попит – це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними).

Фактори попиту
Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів усіх ресурсів. А це потребує підвищення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту. Фактори попиту: споживчий, інвестиційний попит, попит держави та закордону. Сюди також можна віднести непрямі фактори — податковий тиск, ефективність кредитно-банківської системи тощо.
Основними покупцями товарів і послуг, вироблених національною економікою, є домогосподарства, фірми, уряд та зарубіжні покупці. Тому існують чотири основні складові сукупного попиту.
1. Споживання – сума видатків домогосподарств на різні товари і послуги (С).
2. Інвестиції – видатки фірми на купівлю устаткування, виробничих будівель та видатки домогосподарств на купівлю житла (І).
3. Державні видатки – уряд на різних його рівнях купує певні товари і послуги – танки й автомобілі, оплачує працю суддів, викладачів державних закладів освіти тощо (G).
4. Чистий експорт дорівнює різними між вартістю експорту та імпорту товарів і послуг (К –М). Інакше кажучи, чистий експорт – це різниця між видатками іноземців на вітчизняні товари і послуги (експорт) і видатками резидентів на іноземні товари і послуги (імпорт).
Позначивши сукупний попит АD його можна записати так:

АD = (Формула)(1)

Як нам уже відомо, вітчизняні покупці – домогосподарства, фірми та уряду – купують як вітчизняні товари і послуги (C + I + G)в, так і імпортні (C + I + G)і. Звідси:

AD = (Формула)(2)

Оскільки (C + I + G) і є імпортом країни (М), то сукупний попит дорівнює:

AD = (Формула)(3)

де (C + I + G)в – внутрішній попит;
К – зовнішній попит.

Отже, сукупний попит сумою внутрішнього і зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги. Сукупний попит має грошову форму. Зрозуміло, що чим нижчий рівень цін у вітчизняній економіці, тим більше реальний обсяг національного продукту захочуть придбати покупці (за інших рівнів умов). І чим вищий рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони готові купити. Отже, між рівнем цін і обсягом національного продукту існує обернена залежність.
Однак форму кривої сукупного попиту не можна пояснити ні ефектом доходу (коли зі зниженням ціни на певне благо грошовий дохід дає змогу придбати більшу його кількість, не відмовляючись від інших благ), ні ефектом заміщення (коли зі зниженням ціни на певне благо в покупця є стимул купувати це дешевше благо замість тих, які тепер відносно дорожчі.
Від’ємний нахил кривої сукупного попиту поясняється в макроекономіці впливом так званих цінових цінників. По-перше, ефектом майна (багатства). Зі зростанням цін зменшується купівельна спроможність фінансових активів. Припустімо, що ціни зросли на 10% збільшилися поточні доходи. На перший погляд може здатися, що сукупний попит залишається на попередньому рівні. Проте це не так. Зростання цін означає, що купівельна спроможність майна, яке існує у грошовій формі, зменшується; відбувається ерозія купівельної спроможності нагромаджених фінансових активів. Покупці стають немовби біднішими і змушені скорочувати свої видатки. Тому сукупний попит звужується. І навпаки, коли рівень цін знижається, то купівельна спроможність фінансових активів, зокрема грошей, збільшується. За гроші, якими володіють споживачі, вони можуть купити більше товарів і послуг. Отже, зі зниженням рівня цін споживачі відчувають себе багатшими, що відповідно стимулює їх збільшувати видатки. На ефекті майна наголосив Артур Пігу, і тому цей ефект називають ефектом Пігу.
Другим ціновим чинником є ефект процентної ставки. Рівень цін істотно впливає на величину попиту на гроші. Зі зниженням цін домогосподарства потребують меншої кількості грошей для купівлі потрібної кількості товарів і послуг. Тому в них виникають надлишкові гроші, які можна покласти на заощаджу вальні рахунки в банк або купити на них активи, що приносять дохід, тощо. У будь-якому разі, коли домогосподарства перетворюють свої гроші в активи , що приносять процент, вони знижують процентні ставки. За нижчих процентних ставок фірми збільшують обсяг інвестицій, а домогосподарства купують більше товарів тривалого користування. Отже: нижчий рівень цін знижує процентні ставки, стимулює збільшення видатків на інвестиційні блага і розширює сукупний попит. І навпаки, зі зростанням цін процентна ставка підвищується. Зросла процентна ставка зменшує видатки на інвестиції та споживчі товари, а отже звужує сукупний попит. Інакше кажучи, вищий рівень цін, збільшуючи попит на гроші, підвищує процентну ставку і скорочує попит на реальний обсяг національного продукту. На ефекті процентної ставки наголосив Джон Мейнард Кейнс, тому його називають ефектом Кейнса.
По-третє, це ефект обмінного курсу. Він означає, що ці зниженням рівня цін у країні знижується і процентна ставка. Це веде до знецінення національної грошової одиниці щодо інших валют, унаслідок чого іноземні товари дорожчають порівняно з вітчизняними. Покупці даної країни купуватимуть більше вітчизняних виробів і менше імпортних. Іноземці також купуватимуть більше товарів цієї країни. Тому за рівних інших умов чистий експорт збільшиться і відповідно зросте сукупний попит. Отже, падіння рівня цін у країні знижує в ній процентні ставки та реальний обмінний курс. Знецінення національної грошової одиниці стимулює експорт і стримує імпорт, що розширює чистий експорт, а отже й сукупний попит.
По-четверте, чимало економістів уважають, що найважливішим (і навіть єдиним) чинником спадної траєкторії кривої АD є ефект пропозиції грошей. Цей ефект означає, що зростання цін за сталої номінальної кількості грошей супроводжується зменшенням реального попиту на товари і послуги.
Для простоти аналізу припустімо, що центральний банк так управляє грошовим обігом грошей в обігу не змінюється за різних рівнів цін. Відтак навіть коли індекс споживчих цін міг би збільшитися зі 100 до 150, пропозиція грошей у країні залишиться незмінною.
Однак за сталої пропозиції грошей і зростання рівня цін реальна пропозиція грошей має зменшитися. Реальна пропозиція грошей - це їхня номінальна пропозиція, поділена на рівень цін. Якщо, наприклад, реальна пропозиція грошей становила, скажімо, 9 млрд. грн. У першому періоді і рівень цін зріс зі 100 до 150, то реальна пропозиція грошей у другому періоді впала б до 6 млрд. грн.
Звуження реальної пропозиції грошей впливатиме на сукупний попит через монетарний механізм, про який йтиметься далі. Коротко суть цього явища можна пояснити так. Зменшення реальної пропозиції грошей означає, що вони стають відносно рідкіснішим й починається період “дорогих грошей”. У цьому періоді процентні ставки зростають і кредит є менш доступним, курси цінних паперів знижуються, обмінний курс валюти зростає. “Дорогі гроші” ведуть до зменшення обсягів інвестицій, чистого експорту і споживання, а отже й сукупного попиту.
Загалом коливання цін зумовлюються такі зміни в обсязі видатків покупців – домогосподарств, фірм, держави та іноземців, що дають змогу прогнозувати зміни в реальному обсязі національного продукту. Це означає, що підвищення цін за інших рівних умов зменшуватиме величину попиту на реальний обсяг виробництва. Навпаки, зниження цін збільшуватиме цю величину. Ситуація, коли змінюється лише рівень цін, а інші чинники залишаються сталими, можна зобразити як рух від однієї точки до іншої по стабільній кривій сукупного попиту. Проте якщо ода або кілька умов змінюються, то крива сукупного попиту переміщується. Ці інші умови називають неціновими чинниками сукупного попиту.
Для розуміння динаміки обсягу національного виробництва, потрібно розрізняти зміни у величині сукупного попиту на національний продукт, викликані коливання цін, і зміни сукупного попиту, зумовлені дією одного або кількох нецінових чинників, які впливають на сукупний попит.
Збільшення сукупного попиту  переміщує криву АD вправо в положення АD1, що показано на малюнку. Це означає, що за певного рівня цін бажаний обсяг товарів і послуг зросте. І навпаки, зменшення сукупного попиту переміщує криву АD вліво у положення АD2 - це показує, що покупці купуватимуть менший обсяг національного продукту. Отже, коли змінюється один або декілька нецінових чинників сукупного попиту, крива АD переміщується.
Які ж основні нецінові чинники спричиняють зміни в сукупному попиті? Їх можна поділити на три групи.
Перша – основні політико-економічні чинники, або змінні, що перебувають під контролем уряду: це передусім монетарна і фіскальна політика.
До другої групи належать зовнішні чинники: обсяг виробництва в зарубіжних країнах, динаміка вартості активів та цін на ресурси тощо.
Третю  групу становлять сподівання споживачів та підприємців.
Ці три групи чинників позначаються на поведінці основних покупців, а отже й на сукупному попиті. Розглянемо детальніше вплив цих змінних на поведінку покупців у національній економіці.
Монетарна політика, як уже зазначалось, буває стримувальною і стимулювальною. Остання сприяє збільшенню пропозиції грошей зниженню процентних ставок та полегшенню доступу до кредитних ресурсів. За стимулювальної монетарної політики зростають обсяги інвестицій та споживання товарів тривалого користування, що збільшує сукупний  попит і переміщує криву АD вправо. Стримувальна монетарна політика зменшує сукупний попит , і крива АD переміщується вліво.
Фіскальна політика, як відомо, пов’язана з державним бюджетом. Збільшення державних видатків на товари і послуги прямо розширює сукупний попит, і крива АD переміщується вправо. Зменшення ставок прибуткового податку з громадян збільшує їхній використаний дохід і обсяг закупівель за даного  рівня цін. Це означає, що зниження податків переміщуватиме криву сукупного попиту вправо. Водночас підвищення прибуткового податку з громадян зменшить видатки на споживання і переміщуватиме криву сукупного попиту вліво.
Підвищення податків з прибутку підприємств зменшуватиме їхній нерозподілений прибуток, а отже. Зменшуватимуться обсяг інвестицій і сукупний попит. Навпаки, зниження податків збільшуватиме нерозподілений прибуток та видатки на інвестиції, що переміщуватиме криву сукупного попиту вправо.
Вагомий вплив сукупний попит справляють зовнішні чинники. Серед них важливе місце належить величині національного доходу інших країн. Крива сукупного попиту  країни переміщуватиметься, якщо змінюватиметься обсяг товарів і послуг країни, який купуватимуть іноземні фізичні та юридичні особи незалежно від рівня цін в останній.
Підвищення темпів економічного зростання в інших країнах збільшує попит на товари і послуги даної країни, якщо вона входить у систему міжнародного поділу праці і є торговельним партнером цих держав. Чому розширюється сукупний попит у даній країні? Прискорення економічного зростання в інших країнах збільшує доходи громадян і фірми цих країн, які можуть купувати більше товарів і послуг як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Отже, експорт країни збільшується з поліпшенням стану ділової активності її торговельних партнерів. Уповільнення темпів економічного зростання зовнішньоторговельних партнерів країни зменшує її торговельних партнерів країни зменшує її чистий експорт, і крива сукупного попиту переміщується вліво.
Зміни в динаміці курсів цінних паперів та вартості нерухомого майна істотно позначаються на сукупному попиті. Майно споживачів складається з різних активів, у тому числі нерухомості (будинки, земля) та фінансових активів (акції, облігації). Падіння реальної вартості активів споживачів зробить їх біднішими, тому вони зменшать закупівлі споживчих благ. Скорочення видатків на споживання перемістить криву сукупного попиту вліво. Зростання реальної вартості фінансових активів або нерухомого майна збільшуватиме споживчі видатки за даного рівня цін. Ці зміни у вартості активів позначатимуться також на обсязі ділових інвестицій, а отже й на сукупному попиті.
Важливим  зовнішнім чинником сукупного попиту є стан світового виробництва ключових продуктів економіки, зокрема енергоносіїв. Збільшення світового виробництва, наприклад нафти, зменшить світову ціну на неї. Тому в країнах – імпортерах нафти зростуть прибутки фірми, реальні доходи споживачів, посилиться довір’я бізнесу до стану ділової активності. Споживчі та інвестиційні видатки збільшаться, і крива сукупного попиту переміститься вправо.
Вагомим чинником сукупного попиту є сподівання населення і фірм. Коли люди сподіваються, що їхні реальні доходи в майбутньому зростатимуть, вони витрачають більше свого поточного доходу. Поточні видатки на споживання зростають (поточні заощадження зменшуються), і крива сукупного попиту переміщується вправо. Песимістична оцінка людьми своїх майбутніх доходів зменшить їхні поточні споживчі видатки (заощадження зростатимуть), а отже, крива сукупного попиту переміщуватиметься вліво. Очікування високої інфляції в майбутньому підвищує сукупний попит сьогодні, бо споживачі купують продукти. Доки ціни на них не зросли.
Сподівання підприємців щодо поліпшення стану ділової активності й підвищення прибутків від інвестиційних проектів збільшать попит на капітальні блага і перемістять криву сукупного попиту вправо. Навпаки, якщо перспективи отримання прибутків від можливих інвестиційних проектів нерайдужні, інвестиційні видатки зменшаться ,внаслідок цього впаде і сукупний попит.
Конкретні чинники сукупного попиту розглядають як цінові або нецінові залежно від причин, що викликають їхню зміну. Наприклад, чистий експорт країни може збільшитись унаслідок як зниження внутрішніх цін, так і зниження курсу її валюти. У першому випадку простежується вплив цінового чинника. Збільшення сукупного попиту буде пов’язане з переміщенням вниз по кривій АD. У другому випадку фіксується вплив нецінового чинника: сукупний попит  зростатиме внаслідок переміщення кривої АD вправо. Інакше кажучи, за даного рівня цін сукупний попит буде більший.
Макроекономічні криві сукупного попиту АD відрізняються від мікроекономічних кривих попиту DD.  Макрокрива відображає зміни в цінах та обсязі виробництва для всієї національної економіки, тоді як мікро крива – для окремого блага. Крива АD має від’ємний нахил головно ефекту пропозиції грошей, тоді як мікро крива DD – у результаті ефектів заміщення та доходу.

2. Політика «дорогих» та «дешевих» грошей  

Політика «дорогих грошей»
Центральний банк:
- продає державні облігації комерційним банкам;
- збільшує облікову ставку;
- підвищує норму обов’язкових резервів комерційних банків.
Результат:
- зменшується пропозиція грошей;
- скорочується обсяг інвестицій;
- зменшується обсяг ВВП.
Політика «дешевих» грошей
Центральний банк:
- скуповує державні облігації у комерційних банків;
- знижує облікову ставку відсотка;
- знижує норму обов’язкових резервів комерційних банків.
Результат:
- збільшується пропозиція грошей;
- зростає обсяг інвестицій;
- зростає обсяг ВВП.
Використання інструментів монетарної політики можна проілюструвати на прикладі концепції дешевих і дорогих грошей. У разі «перегріву» економічної кон’юктури, коли економічне зростання набирає темпів, а у виробництво залучено всі наявні ресурси, починає зростати заробітна плата, а з нею і ціни, ринок цінних паперів набуває спекулятивного характеру. Наче сніжна лавина росте фіктивний капітал. Щоб не допустити обвалу піраміди, а з ним і різкого спаду виробництва і зайнятості, держава використовує політику дорогих грошей: ЦБ продає облігації, тим самим зв’язуючи гарячі гроші; збільшує облікову ставку відсотка, сприяючи зменшенню попиту на кредитні гроші; збільшує розмір обов’язкових резервів комерційних банків, що зберігаються на спеціальних рахунках ЦБ і не можуть бути використані для поточного кредитування. Завдяки таким заходам зменшується пропозиція грошей, скорочуються інвестиції, спадає рівень зайнятості, скорочується виробництво.
Політика дешевих грошей проводиться з метою стимулювання виробництва і збільшення зайнятості. Уряд викуповує державні облігації, вивільняючи інвестиційні ресурси. ЦБ знижує облікову ставку, стимулюючи попит на кредитні ресурси, і зменшує розмір обов’язкових резервів комерційних банків, розширюючи можливості кредитування приватного капіталу. У результаті збільшується пропозиція грошей, зростають інвестиції, ростуть виробництво і рівень зайнятості.

ВИСНОВКИ

Сукупний попит – це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними).
Основними покупцями товарів і послуг, вироблених національною економікою, є домогосподарства, фірми, уряд та зарубіжні покупці. Тому існують чотири основні складові сукупного попиту.
5. Споживання – сума видатків домогосподарств на різні товари і послуги (С).
6. Інвестиції – видатки фірми на купівлю устаткування, виробничих будівель та видатки домогосподарств на купівлю житла (І).
7. Державні видатки – уряд на різних його рівнях купує певні товари і послуги – танки й автомобілі, оплачує працю суддів, викладачів державних закладів освіти тощо (G).
8. Чистий експорт дорівнює різними між вартістю експорту та імпорту товарів і послуг (К –М). Інакше кажучи, чистий експорт – це різниця між видатками іноземців на вітчизняні товари і послуги (експорт) і видатками резидентів на іноземні товари і послуги (імпорт).
Отже, сукупний попит сумою внутрішнього і зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги. Сукупний попит має грошову форму. Зрозуміло, що чим нижчий рівень цін у вітчизняній економіці, тим більше реальний обсяг національного продукту захочуть придбати покупці (за інших рівнів умов). І чим вищий рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони готові купити. Отже, між рівнем цін і обсягом національного продукту існує обернена залежність.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. — Т. 4: Соціальна та регіональна політика в умовах переходу до ринкової економіки. — К., 1996. — С. 243—280.
2. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя) / НАН України; Ін-т економіки. — К., 1997, — 455с.
3. Основи економічної теорії / за ред. Климко П.В.  Київ, Вища школа, 2002.
4. Основи економічної теорії / за ред. Мочерного  В.В.  К. 2004.
5. Основи  економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н.  Климка, В.П.  Нестеренка.  — 2-ге вид. — К.: Вища пік.: Т-во "Знання", КОО, 1999.
6. Основы теории переходной экономики: Учеб. пособие. — Киров, 1991.
7. Перехідна українська економіка; стан і перспективи. — К.: Академія, 1996.

 
загрузка...