Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Мікроекономіка - Корисність. Функції корисності
Українські реферати - Мікроекономіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Корисність. Функції корисності

ЗМІСТ

Вступ
1. Функції корисності та криві байдужості
2. Бюджетні обмеження
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Сучасна ринкова економіка вимагає від економіста глибоких знань не тільки основ економічної теорії, але й окремих її розділів.
Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає поведінку та механізм прийняття рішень окремими економічними суб’єктами – мікросистемами (окремими споживачами, підприємствами, власниками капіталу, домашніми господарствами тощо) за наявних ресурсів та альтернативних можливостей їх використання. З одного боку, вона пояснює, як і чому приймають рішення окремі господарюючі суб’єкти, а з іншого – вивчає взаємодію суб’єктів у процесі утворення більших структур – галузевих ринків.
Мікроекономіка – це наука про вибір, про те, як роблять вибір економічні суб’єкти кожен окремо і всі разом. Тому предметом мікроекономіки є дослідження прийняття економічними суб’єктами рішень щодо економічних благ.
Об’єктом мікроекономічних досліджень є мікросистема. Оскільки мікросистема виступає як система економічних відносин між господарюючими суб’єктами, то аналізувати її необхідно в трьох аспектах: визначення суб’єктів мікросистеми, об’єкт економічних відносин, основний зміст відносин.

1. Функції корисності та криві байдужості

Надаючи ті чи інші ранги альтернативним варіантам задоволення потреб, споживач виходить із суб’єктивного уявлення про корисність для себе різних благ.
Корисність – це задоволення, яке споживач отримує від споживання економічних благ. Корисність – поняття суб’єктивне, вона не має кількісного виміру (ординалістська точка зору), тому блага може визначити послідовність, в якій він обирав би ці блага для задоволення своїх потреб. Існує також інша точка зору (кардиналістська), яка допускає кількісне вимірювання корисності, запропонована одиниця виміру – ютіль (від англійського utility – корисність). Але вона досить умовна, оскільки корисність – поняття виключно індивідуальне: те що для одного споживача може мати високу корисність, інший може сприймати як анти благо.
Економічна теорія виходить з того, що між корисністю та кількістю продуктів, що споживаються, існує певний функціональний зв'язок. Його відображає функція корисності.
Функція корисності – співвідношення між обсягами спожитих товарів та послуг і рівнем корисності:

(Формула)(1)
де U – корисність;
Q – обсяги відповідних споживчих товарів.
Якщо споживач формує свій вибір за рахунок двох товарів (X та Y), тоді функцію корисності можна подати у спрощеному вигляді:

(Формула)(2)
Якщо, наприклад, споживання формується за рахунок товару X і товару Y, то можна знайти такі їх набори, що мають однакову корисність для споживача. Графічне зображення цих наборів є кривою байдужості.
Крива байдужості (для певного споживача) – це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення (рис. 1, 2).

Рис. 1. Крива байдужості.

Рис. 2. Карта кривих байдужості.

Між наборами товарів N1…N4 споживач не вбачає ніякої різниці. Набір товарів, що відповідає координатам точка N5 забезпечує більший рівень задоволення, а в точці N6 – нижчий. Отже, через будь-яку точку, що відповідає певному набору товарів ы корисності, можна провести криву байдужості. Ці криві утворюють карту кривих байдужості.
Аналізуючи криві байдужості, слід звернути увагу на здатність товарів до взаємо замінювання. Якщо рухатися по кривій байдужості зверху вниз, то можна визначити, якою кількістю товару У споживач згодний поступитися, щоб отримати додаткову одиницю товару Х. Показником такої заміни є гранична норма заміщення.
Гранична норма заміщення (субституції) – кількість товару У, від якого споживач відмовився б, щоб отримати додаткову одиницю товару Х, залишаючись при цьому на одній кривій байдужості:

Рис. 3. Гранична норма заміщення.

Як видно з рис. 3, зменшення обсягу споживання товару У на компенсується збільшенням споживання товару Х на . Тому граничну норму заміщення можна розрахувати так:

(Формула)(3)
де - гранична норма заміщення;
- зміна споживання товару У;
- зміна споживання товару Х.
Криві байдужості мають такі властивості:
- крива байдужості завжди є спадною лінією, отже, гранична норма заміщення, як і еластичність попиту за ціною, завжди є від’ємною величиною;
- абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці характеризується граничною нормою заміщення;
- при переміщенні по кривій байдужості зверху вниз кут її нахилу зменшується. Отже, якщо споживання блага Х збільшується, а блага Н – зменшується, то гранична норма заміщення також зменшується;
- набори товарів на кривих, які більш віддалені від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацького задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих;
- криву байдужості можна провести через будь-яку точку простору;
- криві байдужості не перетинаються.
При пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма зміщення зменшується. В основі цього процесу лежить дія закону спадаючої граничної корисності.
Гранична корисність (МU) - приріст задоволення, який отримує людина при споживанні кожної наступної одиниці товару.

Рис. 4. Загальна корисність.

Рис. 5. Гранична корисність.

Закон спадної граничної корисності: - при збільшенні обсягів споживання товару, кожна нова його кількість буде давати менше задоволення, ніж попередня. Максимальне задоволення загальною корисністю досягається в точці А, при цьому гранична корисність дорівнює нулю. Якщо при споживанні кожної наступної одиниці економічного блага гранична корисність є від'ємною величиною, то загальна корисність при цьому зменшується (рис. 4, 5).

2. Бюджетні обмеження

Індивідуальний вибір споживача визначається не тільки його уподобаннями й перевагами, а й цінами на товари і розміром бюджету.
Бюджет - це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна спроможність грошей визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача припустимо, що:
- весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X і У;
- споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження;
- споживач не дає гроші в борг і не використовує позики. У такому разі весь дохід споживача буде дорівнювати його витратам:

(Формула)(4)
де І - доход споживача;
Рх та Ру — ціни відповідних товарів.
Рівняння (4) дає змогу визначити такі набори товарів X та У, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. Графічне зображення цих наборів є лінією бюджетних обмежень (рис. 6).

Рис. 6. Лінія бюджетних обмежень.

Лінія бюджетних обмежень показує всі ті набори товарів X та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки N6, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N7, то не витратить усіх коштів його бюджету.
Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товару У треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товару X. З рівняння бюджетної лінії (4) випливає, що її положення залежить від доходу споживача та цін на товари X і У. Якщо змінюється дохід споживача, то крива пересувається ліворуч або праворуч, при цьому кут її нахилу залишається незмінним. Зміна ціни товару призводить до зміни кута нахилу лінії бюджетних обмежень (рис. 7, 8, 9).

Рис. 7. Зміна доходу.

Рис. 8. Підвищення ціни товару X.

Рис. 9. Зниження ціни товару У.

Якщо змінюються ціни обох товарів, то положення бюджетної лінії буде визначатися співвідношенням зміни цін товарів. Якщо ціни змінюються так, що їх співвідношення залишається незмінним, то це рівнозначно збільшенню (зменшенню) доходу, і бюджетна лінія переміститься паралельно до вихідного положення.

ВИСНОВКИ

Індивідуальний вибір споживача визначається не тільки його уподобаннями й перевагами, а й цінами на товари і розміром бюджету.
Бюджет - це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна спроможність грошей визначають бюджетні обмеження споживача.
Якщо змінюються ціни обох товарів, то положення бюджетної лінії буде визначатися співвідношенням зміни цін товарів. Якщо ціни змінюються так, що їх співвідношення залишається незмінним, то це рівнозначно збільшенню (зменшенню) доходу, і бюджетна лінія переміститься паралельно до вихідного положення.
Корисність – це задоволення, яке споживач отримує від споживання економічних благ. Корисність – поняття суб’єктивне, вона не має кількісного виміру (ординалістська точка зору), тому блага може визначити послідовність, в якій він обирав би ці блага для задоволення своїх потреб. Існує також інша точка зору (кардиналістська), яка допускає кількісне вимірювання корисності, запропонована одиниця виміру – ютіль (від англійського utility – корисність). Але вона досить умовна, оскільки корисність – поняття виключно індивідуальне: те що для одного споживача може мати високу корисність, інший може сприймати як анти благо.
Економічна теорія виходить з того, що між корисністю та кількістю продуктів, що споживаються, існує певний функціональний зв'язок. Його відображає функція корисності.
Функція корисності – співвідношення між обсягами спожитих товарів та послуг і рівнем корисності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вініченко І. І., Дацій Н. В., Корецька С. О. Мікроекономіка
/Навчальний посібник/, Київ, 2005; 265с
2. Горошко М. Ф., Кулі шов В. В. Мікроекономіка /Навчальний посібник/, Київ: Ельга, Ніка-центр, 2003; 368с
3. Задоя А. О. Мікроекономіка, Київ: Знання, 2001; 211с
4. Ястремський О. М., Грищенко О. Г. Основи мікроекономіки, Київ: Знання, 1998; 674с
5. Семюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка: пер з англ. /Наукова редакція перекладу С. Панчишина, Київ: Основи, 1998; 676с

 
загрузка...