Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Попит на товар. Аналіз формування попиту на товар
Українські реферати - Мікроекономіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Попит на товар. Аналіз формування попиту на товар

ЗМІСТ

Вступ
1. Модель попиту
2. Теорія граничної продуктивності та попит на ресурси
3. Еластичність товару. Зміни у попиті на ресурс
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Головними процесами ринкової економіки є виробництво товарів і послуг підприємствами, споживання цих товарів і послуг домашніми господарствами, регулювання виробництва і споживання пропозицією та попитом.
Домашні господарства (споживачі) прагнуть максимально задовольнити свої потреби. Коли купівельна спроможність (ціни і бюджет) дає можливість задовольнити потреби і ці потреби проявляються на ринках, говорять про попит.
Попит – це бажання і можливість покупця (покупців) придбати певний товар за певних умов.
Величина попиту визначається саме тією максимальною кількістю даного товару, яку може придбати даний покупець (покупці) за даною ціною, яка має назву ціна попиту.
Ціна попиту – це максимальна ціна, яку згоден заплатити покупець за конкретний обсяг товару.
Щоб адекватно реагувати на зміну ринкової ситуації, виробник повинен вміти оцінити попит на товар в поточному моменті і на перспективу.
Існує попит практично постійний , наприклад, на хліб, молоко та інші життєво необхідні товари, а є попит зароджуючийся, що спостерігається при випуску нового продукту.
На попит впливає також ступінь насиченості. Якщо на ринку зявився новий продукт, то попит випереджує пропозицію. Але по мірі задоволення потреби покупців, попит на товар насичується, обсяг виробництва починає відповідати попиту, а іноді й перевищувати його.
На поведінку попиту споживачів впливає багато факторів, і при їх зміні ступінь чутливості споживачів до змін буде різним.
Міра чутливості однієї величини до іншої називається еластичністю. Вона показує, наскільки зміниться один економічний показник при зміні іншого на одиницю.

1. Модель попиту

Ринкові операції базуються на трьох основних явищах: попиті – D, пропозиції – S, ціни – P.
Припущення при поясненні моделі “попит-пропозиція”:
А) всі інші чинники, крім одного, незмінні, задані;
Б) продається товар певної стандартної якості;
В) кожна одиниця продається за однією і тією ж ціною.
Термін “попит” використовують для позначення бажання і здатності людей купувати товари для реалізації на ринку.
Зрозуміло, що бажання покупців придбати будь-який товар залежить від низки чинників: від ціни даного товару P і цін інших товарів (PА, PВ,...) і від доходів покупців, від смаків та переваг. Залежність величини попиту від чинників, що її визначають в економіці функцією попиту. Ця функція може бути подана у такий спосіб:

(Формула) (1)

де QD – обсяг попиту на даний товар;
P,PA, PB,... – ціни даного товару, товарів-замінників і доповнюючи товарів;
Y – грошовий доход;
Z – смаки та переваги споживачів;
N – об’єктивні умови споживання;
W – нагромаджене багатство;
E – очікування споживачів.
Припустимо, що всі названі чинники, які впливають на попит, залишаються незмінними, за винятком одного – ціни даного товару. Така залежність має назву функція попиту від ціни (2):

(Формула) (2)

Функція попиту показує, яку максимальну кількість товару Q бажає і може придбати споживач, якщо ціна однієї одиниці цього товару дорівнює P.
Функція попиту від ціни може бути подана одним із трьох способів:
1) табличним, наприклад:

2) аналітичний, наприклад:
QD = а - bP;
1) графічним. Графічне зображення цієї функції називають кривою попиту. Логічно припустити (і це підтверджує практика), що за інших незмінних умов із збільшенням ціни обсяг попиту зменшується. Така залежність величини попиту від ціни подана графічно у вигляді лінії DD (рисунок 1.)
2) на рисунку 2 ціни P2 відповідає величини попиту Q2 ціни P1 > P2 відповідає величина попиту Q1 < Q2. Тобто, чим більша ціна, тим менша величина попиту.

Рис. 1
Рис. 2


Якщо ж через зміну доходів або смаків покупців виявляється нова залежність між ціною і обсягом попиту, тобто зміниться функція попиту від
D1 D1 до D2 D2, отже, за ціни P1 обсяг попиту зростає з Q1 Q3, а за ціни P2 - Q2 до Q4. В цьому випадку кажуть, що збільшився сам попит. Вочевидь, при зниженні попиту, скажімо, внаслідок скорочення доходів нова лінія пройде ліворуч і нижче D1 D1.
Величина попиту – це кількість товару, яка була б куплена за певною ціною за незмінності інших чинників. Рух уздовж кривої попиту називають зміною величини попиту. Кожній ціні відповідає певний обсяг (величина) попиту.
Попит на товар – це певний набір, низка цін і низка кількостей товарів, які люди хочуть купити при кожній з цих цін. Попит – це комбінація ціни і кількостей товару.
Рух уздовж кривої попиту і зміщення самої кривої необхідно чітко розрізняти. Це зручно показати на схемі (рисунок 3)

Рис. 3

Закон попиту стверджує, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість, яку покупці хочуть і можуть придбати. Тобто між ціною і величиною попиту існує обернена залежність. Закон попиту уточнюється таким чином, що гіпотеза про взаємозалежність ціни товару і його кількості, яку покупці добровільно купують, припускає постійність всіх інших факторів, що впливають на попит.

2. Теорія граничної продуктивності та попит на ресурси

На ринку ресурсів виробники як покупці можуть зустрітися з різними моделями. Проаналізуємо ситуацію, коли виробник купує ресурси та продає продукт на конкурентному ринку.
Ресурси задовольняють потреби виробника не безпосередньо, а опосередковано: виробнику немає ніякого смислу купувати працю чи капітал, якщо вони не можуть бути використані ним продуктивно. Тому попит на будь-який ресурс залежить від:
а) попиту та ціни на товар виробника на ринку кінцевих продуктів;
б) продуктивності ресурсу при створенні товару.
Якщо ресурс є високопродуктивним при виробництві товару, що користується широким попитом на ринку та має досить високу ціну, то попит на такий ресурс буде значним. Разом з тим, якщо ресурс має навіть феноменальну продуктивність, а товар, що виробляється за його допомогою, не має необхідного збуту, то малоймовірно, що якийсь виробник захоче придбати цей ресурс. Унікальність та висота продуктивності ресурсу не є гарантією попиту та високої ціни на нього. Усе з рештою від попиту та ціни на кінцевий продукт. Один з прихильників теорії граничної корисності наголошує: “не тому дорогі токайські вина, що дорогі токайські виноградники, а навпаки, токайські виноградники дорогі тому, що дороге токайське вино”.
Таким чином попит на ресурси є похідним попитом, тобто таким, який залежить від попиту на товари, що виробляються за їх допомогою.
У короткотерміновому періоді змінюється лише один фактор, тоді як інші залишаються незмінними. За цих умов діє закон спадної граничної продуктивності змінного фактора, тобто, починаючи з певного моменту, кожна нова додаткова одиниця фактора призводить до меншого приросту продукту, ніж попередня (табл. 1 ). за цією таблицею можна розрахувати граничний продукт змінного фактора у грошовому вираженні (МRP).
Граничний продукт у грошовому вираженні – це приріст загального доходу внаслідок використання кожної додаткової одиниці змінного фактора виробництва. у табл. 1. наведено дані про граничний продукт у грошовому вираженні для праці, тоді як капітал залишається незмінним. Аналогічно можна було б розрахувати граничний продукт для капіталу за умови незмінності праці.

Таблиця 1.
Граничний продукт змінного фактора в грошовому вираженні на конкурентному ринку (праця – змінний фактор, капітал – постійний)


Для вирішення питання про масштаби залучення праці до виробничого процесу виробник, якщо він керується правилом максимізації прибутку, має зіставляти додатковий ефект від залучення нової порції фактора з додатковими витратами, пов’язаними з таким залученням. Величина, на яку зростають сукупні витрати при збільшенні залучених ресурсів на одиницю, називається граничними витратами на ресурси (MRС). Щоб максимізувати прибуток, фірма має використовувати додаткові одиниці будь-якого виду ресурсів доти, поки кожна наступна одиниця дає приріст валового доходу фірми більший, ніж приріст її сукупних витрат. Межею доцільності залучення додаткових ресурсів буде точка, в якій зрівноважується граничний продукт у грошовому вираженні та граничні на ресурс (3)
MRP = MRС (3)
Оскільки ми припускаємо, що виробник купує ресурси на конкурентному ринку, то ціни на них залишатимуться незмінними і не залежатимуть від кількості ресурсів. Іншими словами, щодо ресурсу праці граничні витрати на ресурс будуть дорівнювати заробітної платі (W). Тоді рівняння (3) набуває такого вигляду:
MRP = W (4)
Якщо, скажімо, заробітна плата становить 20 грн., то для ситуації, що наведена в табл. 1., доцільно зупинитися на залученні шістьох працівників, оскільки сьомий коштуватиме виробникові 20 грн., а приріст валового доходу буде лише 16 грн.
Для моделі конкурентного ринку ресурсів крива попиту на певний ресурс збігатиметься з кривою граничного продукту у грошовому вираженні . Його дослідження дає можливість визначити кілька факторів, що впливають на обсяги залучення фактору до виробничої діяльності. Це, по-перше, рівень заробітної плати, який склався на ринку праці. Його зміна перемістить лінію W1 вгору або вниз, що змінить точку її перетину з кривою MRP. По-друге, сама крива MRP може переміститися на графіку під впливом зміни цін на продукт та під впливом зростання продуктивності праці.
Дещо інакше складається ситуація, коли фірма реалізує свою продукцію на ринку недосконалої конкуренції. У цього випадку для збільшення обсягів продажу вона змушена знижувати ціну, а для збільшення ціни відмовлятися від частини обсягу реалізованої продукції. Отже, граничний продукт у грошовій формі зменшуватиметься не тільки під впливом дії закону спадної граничної продуктивності, як це було в умовах досконалої конкуренції, а й під впливом зниження ціни на продукцію (табл.2.).
Крива граничний продукту у грошовій формі, як і у попередньому прикладі, є кривою попиту на ресурс праці ( рис. 4). Однак для моделей недосконалої конкуренції вона матиме меншу еластичність, ніж на конкурентному ринку. Тому при недосконалій конкуренції виробник менш реагує на зміну заробітної плати при залученні ресурсу праці, ніж виробник в умовах досконалої конкуренції. Це можна продемонструвати, розрахувавши кількість залучених у виробництво працівників при однакових змінах заробітної плати за умов досконалої та недосконалої конкуренції (на основі даних табл. 1. та 2.). Як бачимо з таблиці 3 обсяги залучених ресурсів при досконалій конкуренції більш активно реагують на зміну заробітної плати.

Рис. 4 Графік попиту фірми на ресурс праці

Як ми з’ясували за інших рівнях умов виробник при недосконалій конкуренції виробляє продукції менше, ніж це було бути на конкурентному ринку.

Таблиця 2
Графічний продукт змінного фактора в грошовому вираженні на ринку недосконалої конкуренції (праця -- змінний фактор, капітал – постійний)


Таблиця 3.
Еластичність попиту на ресурси на ринках досконалої конкуренції


Природно, що для виробництва меншого обсягу продукції залучатиме меншу кількість ресурсів, тому попит на ресурси на ринках недосконалої завжди менший, ніж на конкурентних ринках.
Звичайно, криві граничного продукту у грошовому вираженні (криві попиту на відповідні ресурси) для кожної фірми матимуть свій нахил та своє положення на графіку. Відмінності будуть спричинять різним рівнем продуктивності праці та граничного продукту. Щоб визначити попит на той чи інший ресурс, потрібно підсумувати індивідуальні попити на нього окремих фірм.

3. Еластичність попиту. Зміни у попиті на ресурс

На формування попиту на певний товар впливають, насамперед , три фактори: Ціна на сам товар, Ціни на інші товари, доходи покупців.
Еластичність попиту по ціні (Ер)показує, наскільки зміниться обсяг попиту на благо при зміні його ціни на один відсоток. Якщо невелика зміна в ціні призводить до значної зміни в кількості купованої продукції (∆Р<∆Q або Ер> 1), то такий попит називається еластичним (рисунок 5).

Рис. 5
Якщо суттєва зміна в ціні приводить до незначної зміни в кількості покупок (∆Q<∆ Р або 0<Ep<1 ). то такий попит називається нееластичним (рисунок 6).

Рис. 6
Коли відсоткова зміна ціни і наступна зміна кількості купованої продукції дорівнюють одна одній по величині (∆Р = ∆Q), то такий випадок називають одиничною еластичністю, тобто Ер = 1 (рисунок 7).

Рис. 7

Існує два крайніх випадки: абсолютна еластичність й абсолютна нееластичність попиту.
Якщо найменше зниження ціни спонукує покупців збільшувати покупки від нуля до границі своїх можливостей, то такий попит є абсолютно еластичним.
Якщо кількість блага, що користується попитом, не змінюється від того, скільки цей товар коштує, то попит є абсолютно нееластичним. Аналіз еластичності попиту має велике значення при розробці цінової політики підприємства, так як існує залежність між ціновою еластичністю попиту та виручкою виробника.

1. Еластичний попит. Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до збільшення загальної виручки, тому що навіть за меншої ціни, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни. Правильним є і зворотнє: при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загальної виручки.
Таким чином, якщо попит еластичний, зміна ціни викликає зміну загальної виручки в протилежному напрямку.

2. Нееластичний попит. Якщо попит нееластичний, зменшення ціни приведе до зменшення загальної виручки. Розширення продажу виявляється недостатнім для компенсації зниження виручки, одержаної з одиниці продукції, і в результаті загальна виручка зменшується. Зворотнє твердження також вірне.
Таким чином якщо попит нееластичний , зменшення ціни викликає зміну виручки в тому ж напрямку.

3. Одинична еластичність. Збільшення або зменшення ціни залишить загальну виручку незмінною.

Пересування кривої попиту на ресурс на графіку вправо, означає зростання попиту, а вліво, відповідає його зменшенню. Розглянемо детальніше фактори, які можуть спричинити такі зміни.

1. Зміни у попиті на продукт. За інших рівнях умов зміни у попиті на продукт фірми, який вона виробляє за допомогою певних ресурсів, призведуть до зміщення кривої попиту на ці ресурси у тому самому напрямку. Так, фінансова криза в Україні, Росії та в інших країнах призвела до банкротства банків, зниження попиту на їхні послуги. Це, у свою чергу, спричинило зростання безробіття серед банківських працівників.

2. Зміни продуктивності ресурсу. Підвищення продуктивності ресурсу пересуває криву попиту на нього вправо, зменшення продуктивності – вліво. Факторами змін продуктивності ресурсу можуть бути насамперед зміни його власних якісних характеристик (кваліфікація працівників, надійність машин тощо). Крім того, незмінні ресурси можуть забезпечувати більшу продуктивність за рахунок зміни якості інших ресурсів, у поєднанні з якими вони використовують. Так, підвищення рівня кваліфікації працівника веде до зростання продуктивності і праці, і змінного капіталу.

3. Зміни цін на інші ресурси. Як відомо, ресурсам властиві субституційність та компліментарність. Зміни цін на ресурси-субститути та ресурси комплементи по-різному впливають на попит.
Так, при зміні цін на ресурси-замінники одночасно спрацьовують ефекти: ефект заміщення та ефект обсягу. Якщо, наприклад, знизилась заробітна плата, то праця стала дешевшою відносно капіталу, для виробника доцільніше буде збільшувати обсяги залучення праці та зменшувати капітал (ефект заміщення). Отже, попит на капітал зменшиться. З іншого боку, здешевлення праці призведе до зменшення витрат виробника взагалі та зростання обсягів виробництва, що має супроводжуватися зростанням попиту на ресурси в цілому (ефект обсягу). Фактична зміна попиту на ресурс від співвідношення сил, з якими діють ці ефекти. Якщо ефект заміщення перевищує ефект обсягу продукції, то зміни цін та попиту матимуть однакову спрямованість; якщо з більшою силою діє ефект обсягу, то – протилежну.
Якщо змінюється ціни на комплементарні ресурси, то спрацьовує лише ефект обсягу продукції. При цьому зміни цін на одні ресурси та попит на інші мають різну спрямованість.
Отже, можна зробити висновок, що крива попиту на ресурс переміститься вправо (збільшення попиту) під впливом таких факторів:
а) збільшення попиту на продукт, що виробляється за допомогою цього ресурсу;
б) збільшення продуктивності ресурсу;
в) зниження ціни на ресурси-субститути, коли ефект обсягу продукції діє сильніше, ніж ефект заміщення;
г) збільшення цін на ресурси-субститути, коли ефект діє сильніше, ніж ефект заміщення діє сильніше, ніж ефект обсягів продукції;
д) зниження цін на ресурси-комплементи.
Чутливість попиту на ресурси на зміну його цінових та нецінових факторів визначається показниками еластичності.
Цінова еластичність попиту на ресурси залежить, зокрема, від таких факторів:
1. Темпи спадання граничного продукту. Якщо граничний продукт праці знижується помалу при збільшенні кількості праці, що додається до незмінного капіталу, то і крива попиту на ресурс матиме менший нахил та тенденцію до більшої еластичності. Навпаки, при швидкості падіння граничного продукту крива попиту буде слабо еластичною.
2. Легкість ресурсозаміщення. Тут залежність пряма: чим більше існує близьких ресурсів-субститутів, тим вища еластичність попиту на певний продукт.
3. Еластичність попиту на продукт виробника. Оскільки крива продукту у грошовому вираженні залежить від ціни на продукт, еластичність попиту на ресурси буде прямо залежати від еластичності попиту на продукт.

ВИСНОВКИ

Величина попиту – це кількість товару, яка була б куплена за певною ціною за незмінності інших чинників. Рух уздовж кривої попиту називають зміною величини попиту. Кожній ціні відповідає певний обсяг (величина) попиту.
Попит на товар – це певний набір, низка цін і низка кількостей товарів, які люди хочуть купити при кожній з цих цін. Попит – це комбінація ціни і кількостей товару.
На формування попиту на певний товар впливають, насамперед, три фактори: ціна на сам товар. ціни на інші товари, доходи покупців.
Чинники, що впливають на еластичність попиту по ціні такі:
1. Якщо товар має багато товарів замінників, попит на такий товар буде еластичним.
2. На коротких проміжках часу попит є менш еластичним, то що в тривалий проміжок часу існує можливість поміняти споживчий кошик, налагодити виробництво товарів-замінників, або пристосувати смаки до споживання інших товарів.
3. Значимість товару для споживача (попит на товар першої необхідності зазвичай є нееластичним, попит на предмети розкоу звичайно еластичний).
4. Питома вага в доході споживача. Чим більш місце займає товар в бюджеті споживача, за інших однакових умов, тим вища еластичність попиту на нього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базілінська О. Я., Мініна О. В. Мікроекономіка: Навчальний посібник/За ред. О.Я. Базілінської. – Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004.
2. Горобчик Т. Т. Мікроекономіка: Навчально-методичний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002.
3. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка: Навч. посібник. –К.: четверта хвиля, 1997.
4. Лісовий А. В. Мікроекономіа:Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.
5. Піндайк Р., Рубінфельд Д. Мікроекономіка – К,: Основи, 1996.
6. Ястремський О., Грищенко о. Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1998.

 
загрузка...