Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Попит та пропозиція на ринку. Закон попиту та пропозиції
Українські реферати - Мікроекономіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Попит та пропозиція на ринку. Закон попиту та пропозиції

ЗМІСТ

Вступ
1. Попит та пропозиція на ринку
2. Закон попиту та пропозиції
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Економічна наука покликана вивчати та пояснювати процеси і явища економічного життя суспільства. Вона має відкривати та обґрунтовувати об’єктивні економічні закони, що управляють економічними процесами, визначаючи шляхи використання їх.
Економіка – комплексне поняття, під яким розуміють господарство у широкому значенні цього слова (економіка підприємства, економіка регіону чи області, економіка країни, світова економіка).
Отже, економіка в широкому розумінні – це сукупність підприємств, галузей господарства, що забезпечують суспільство життєво необхідними благами і послугами. На основі поділу праці вона утворює окремі галузі чи їх комплекси (паливно-енергетичний, машинобудівний, агропромисловий тощо), економічні регіони та інфраструктури (сукупність видів господарств, що забезпечують умови виробництва та життєдіяльності людей: транспорт, зв'язок, мережа електропередач, система водозабезпечення тощо). Вона охоплює також економічні зв’язки між державами, зовнішню торгівлю, фінансово-економічні та інші сфери співробітництва.

1. Попит та пропозиція на ринку

У буденному розумінні ринок — це місце, де купують і продають різні товари. Однак це спрощений підхід. Ринок — явище надзвичайно складне і багатогранне, італійський економіст А. Пезенті, узагальнюючи уявлення багатьох економістів про ринок, визнає його центральним явищем економіки. За його висновком, ринок — це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка. Інакше кажучи, ринок, за словами Пезенті, визначається як те уявне місце, куди сходяться виробники товарів, що пропонують свій товар покупцям, споживачі, що пред'являють попит на товар. Проте такий загальний підхід не дає змоги визначити справді наукову сутність економічної категорії «ринок».
У процесі історичного розвитку ринкового (товарного) господарства змінювалися розуміння ринку й ринкового механізму, їх сутність.
Ринок — одне з основних понять економічної теорії й господарської практики. Часто поняття «ринок» вживається як само собою зрозуміле, начебто не вимагаючи пояснень. Насправді це поняття складне, у нас і за рубежем існують різні його тлумачення .
Одне з них полягає в тому, що ринок розглядається як обмін, організований за законами товарного виробництва й грошового обігу, як форми товарно-грошового обігу. Коли ринок розглядають з боку суб'єктів ринкових відносин, то виникають нові визначення ринку як сукупності виробників і покупців.
Однак ці визначення ринку однобічні, неповні, оскільки не охоплюють усю сукупність суб'єктів ринкових відносин, не включають відносини виробництва, розподілу, споживання у сфері обігу.
Ринок сьогодні розглядають як тип господарських зв'язків між суб'єктами господарювання. Існують два типи господарських зв'язків: натурально-речові, безоплатні, відповідно до структури потреб; товарні зв'язки, що опосередковуються через ринок. Характерними рисами цього типу зв'язків є взаємні угоди сторін, еквівалентна платність, вільний вибір партнерів, наявність конкуренції. Ринкові зв'язки можливі тільки за умови вільної купівлі-продажу товарів і послуг. Звідси можна дати таке визначення ринку.
Ринок — це конкурентна форма зв'язку між господарюючими суб'єктами.
Оскільки на поверхні ринок виглядає як зв'язок між продавцями, по-середниками-торговцями та покупцями, то визначення його може бути таким.
Ринок — це система економічних відносин, що виникають на основі стійкої взаємодії товарного і грошового обігу.
Ринок виступає як суспільна форма організації й функціонування економіки, при якій забезпечується взаємодія суб'єктів виробництва й споживання.
Суб'єктами ринку є продавці та покупці. В ролі продавців і покупців виступають домогосподарства (одна особа або кілька осіб), підприємства (фірми), держава. Більшість суб'єктів ринку діють одночасно і як покупці, і як продавці. Усі господарські суб'єкти тісно взаємодіють на ринку, створюючи взаємопов'язаний «потік» купівлі-продажу.
Об'єктами ринку є товари і гроші. Товарами виступає не тільки вироблена продукція, чинники виробництва (земля, праця, засоби виробництва, а й послуги, ноу-хау, інформація. Функцію грошей виконують усі фінансові засоби (самі гроші та цінні папери).
Виходячи з територіальних меж і масштабів операцій купівлі-продажу розрізняють місцевий ринок (у межах селища, міста, регіону), національний (внутрішній) і світовий (зовнішній) ринки.
Первісно, в умовах простого товарного господарства виникає звичайний (примітивний) ринок, де реалізуються товари повсякденного попиту Стародавньою формою ринку був базар, тобто місце, де торгували продуктами і товарами, як правило, власного виробництва й обміну. Надалі, з розвитком виробництва і обміну з'явилися ринки зі складнішою, розвиненішою структурою. На сучасному ринку розвинених країн можна придбати не тільки будь-які засоби виробництва, споживчі товари, сільськогосподарську продукцію, а й науково-технічні розробки, інвестиції (грошові засоби, які використовуються на будівництво та придбання устаткування}, цінні папери (акції, облігації), іноземну валюту.
У кожній ринковій операції можна виділити два типи зв'язків: «товар— товар» і «людина—людина». Другий характеризує економічні відносини між товаровиробниками. Такі відносини відбивають укладені між підприємствами і фірмами господарські договори щодо закупівлі різноманітних товарів.
Розглядаючи ринок як категорію обміну, слід зауважити, що його не слід плутати з поняттям «торгівля». Ринок є економічною категорією, а торгівля — галуззю економіки. У взаємозв'язку «ринок—виробництво» ринок визначає:
- забезпечення безперервності виробництва товарної маси, оскільки на ринку відбувається нескінченний процес реалізації товарів;
- здійснення контролю над виробництвом — обсягом вироблюваної продукції, асортиментом товарів, їх якістю;
- установлення суспільної корисності товарів, тобто виявлення, наскільки витрачена на них праця, матеріальні та фінансові ресурси відповідають суспільне необхідним обсягам;
- визначення реальної (суспільної) вартості товару, вплив на ціноутворення.
Розвиненість ринку і ринкових відносин залежить від розвитку його складових. Йому притаманні такі ознаки.
1. Необмежена кількість учасників актів купівлі-продажу, вільний доступ на ринок і вільний вихід з нього. Виробники (продавці) обирають будь-який вид діяльності — підприємництво, фондові операції, банківську діяльність, сільськогосподарське виробництво тощо. В свою чергу споживачі (покупці) можуть купити все, що бажають. Отже, виробники і споживачі, продавці і покупці мають однакові права, і саме так реалізується свобода економічної поведінки партнерів.
2. Мобільність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, оскільки підприємницька діяльність передбачає збільшення отримуваного доходу. а на це можна розраховувати тільки при розширенні виробництва, застосуванні нової техніки, новітніх технологій тощо.
3. Отримання кожним суб'єктом ринку достовірної та повної інформації про пропозицію, попит, норму прибутку тощо. Це потрібно для орієнтації на ринку і прийняття правильних рішень про доцільність купівлі або продажу.
4. Усунення монополії виробника, однорідність однойменних товарів, інакше на ринку не буде свободи економічної поведінки продавців і покупців.
5. Купівля і продаж товарів мають здійснюватися за цінами, прийнятними як для продавців, так і для покупців за домовленістю між ними в результаті торгу на вільному ринку у вигляді попиту і пропозиції, що формує ринкову ціну.

2. Закон попиту та пропозиції

Розвиток ринку відбувається внаслідок дії усіх економічних законів товарного виробництва:
- закону вартості;
- закону попиту і пропозиції;
- закону грошового обігу;
- закону конкуренції;
- закону співвідношення індивідуальної та суспільної вартості тощо.
Як регулятор товарного виробництва закон вартості стихійно зумовлює розподіл матеріальних, трудових і фінансових ресурсів між різними галузями та сферами виробництва, встановлює пропорції між ними, впливає на масштаби і темпи суспільного відтворення. При цьому механізм його дії ґрунтується на стихійному коливанні цін навколо вартості внаслідок незбігання попиту і пропозиції на товари.
Дія системи економічних законів надає ринку значення саморегулюючої системи, що впливає на функціонування всього товарного виробництва й обігу.
Другим важливим економічним законом, що регулює механізм ринку, є закон попиту і пропозиції. Як відомо, у ринкові відносини вступає багато суб'єктів — виробників, споживачів, посередників тощо. Через це на ринку складається певне співвідношення між попитом і пропозицією як на окремі товари та їхні партії, так і за товарною масою в цілому.
Попит — це форма вираження потреби, що виступає на ринку і забезпечена відповідною сумою грошей.
Іншими словами, попит — це платоспроможна потреба.
На ринку в різні відрізки часу складається певна функціональна залежність між ринковою ціною товару та грошовим вираженням попиту на нього. В цьому відбивається дія економічного закону попиту: чим вища ціна на цей товар, то менший на нього попит з боку покупців.

Рис. 1. Крива залежності попиту від ціни.

Попит знаходиться у зворотній залежності від ціни. Якщо ціни на товари зростають, то попиту на них зменшується тому, що високі ціни обмежують купівельні спроможності людей. При зниженні цін попит зростає. (див. рис. 1, де Ц – ціна, П – попит).
Отже, на попит впливають такі чинники:
- рівень доходів населення;
- розміри ринку цього товару, його кількість у продажу;
- наявність у продажу товарів-субститутів (товарів-дублерів);
- суб'єктивні смаки та психологія покупців.
Ступінь кількісної зміни попиту як реакція на зміну цін характеризує еластичність попиту. Мірою такої зміни є коефіцієнт еластичності попиту.

(Формула) (1)

Для різних товарів цей коефіцієнт неоднаковий. Якщо, припустімо, ціни на хліб і м'ясо знизяться вдвічі, то попит на м'ясо може зрости більшою мірою, а на хліб, скоріше всього, — знизиться (споживання дещо переміститься з хліба на м'ясо).
Далі розглянемо функціональну залежність пропозиції від ціни.
Пропозиція — це сукупність товарів з певними цінами, яку готові продати виробники.
Звичайно, продавці виграють, коли ціна товарів зростає, і тому вони будуть намагатися продати більше товарів, тобто збільшувати пропозицію. Іншими словами, у кожного продавця обсяг пропозиції змінюватиметься залежно від ціни: що вища ціна, то за інших рівних умов, вищий розмір пропозиції на ринку цього товару.

Рис. 2. Крива залежності пропозиції від ціни.


За умовними даними побудуємо криву пропозиції (рис. 2, де Ц – ціна, Пр. – пропозиція).
Головним чинником, що визначає пропозицію, є витрати виробництва. На зниження їх впливають передусім, як уже зазначалося, науково-технічний прогрес, запровадження нової технології, скорочення витрат сировини, матеріалів, підвищення продуктивності праці та якості продукції. Крім того, зниження витрат виробництва залежить від монополізації ринку, що впливає на рівень цін, їх коливання.
Отже, закон пропозиції можна сформулювати так: що вища ціна, то більшою мірою зростає пропозиція товарів з боку продавців. і навпаки, що вища пропозиція, то нижча ціна.
Сутність зміни обсягу пропозиції у зв'язку зі збільшенням ціни характеризує еластичність пропозиції. Мірою цієї зміни є коефіцієнт еластичності пропозиції:

(Формула) (2)

Зіставивши два розглянутих закони, впевнимося, що попит і пропозиція є двома протилежними силами, що зумовлюють зростання або падіння ціни.
Залежно від співвідношення попиту і пропозиції як щодо окремих товарів, так і товарної маси в цілому складається кон'юнктура ринку. Вона змінюється під впливом таких чинників:
- обсягу виробництва товарів;
- розміру товарних запасів;
- динаміки цін і грошових доходів;
- організації ринкової торгівлі та реклами.
Залежно від цих чинників на ринку може скластися різна кон'юнктура тобто співвідношення між попитом і пропозицією. Припустімо, що попит перевищує пропозицію. Це, як правило, буває тоді, коли доходи населення зростають швидше, ніж випуск товарів, які користуються попитом, особливо підвищеним. Постійний дефіцит товарів може за певних умов перерости в кризу недовиробництва. Ринок реагує на товарний дефіцит прямим чи прихованим зростанням цін. Це посилює спекуляцію, що означає скуповування речей, яких бракує, за нижчими цінами та їхній перепродаж за вищими цінами з метою наживи (так звані ножиці цін). Вихід з такого становища можливий при дотриманні таких умов: «замороження» або деяке скорочення доходів населення; збільшення виробництва товарів, що мають попит; підвищення цін на дефіцитні вироби.
Інша ситуація виникає, коли пропозиція товарів перевищує попит. Вона можлива тоді, коли виробництво «викидає» на ринок надмірну кількість товарів, при різкому “роздуванні” цін, дефіциті грошей у населення, незадоволеності покупців якістю товарів або при виникненні якихось інших обставин. Ці чинники можуть діяти поодинці або водночас. Однак за надмірної насиченості ринку продукцією, яка не знаходить швидкого збуту, за певних умов може виникнути криза надвиробництва. Уникнути цього можна лише поліпшенням якості та зовнішнього оформлення виробів відповідно до потреб і смаків покупців, посилення їхньої привабливості. Доцільно також провадити тимчасове зниження цін на нереалізовані товари (уцінення, сезонні розпродажі, організація ярмарків тощо).
Ідеальний випадок — коли на ринку виникає рівновага попиту і пропозиції. Ця ситуація характеризує загальну і часткову відповідність між обсягом і структурою попиту на товари, обсягом і структурою їхньої пропозиції. Виникає так звана рівноважна ціна, яка цілком збігається із суспільною вартістю товару. А це означає, що продуктів вироблено саме стільки, скільки потрібно покупцям. Отже, і вся праця, витрачена на виробництво споживних вартостей, є суспільне необхідною. Така рівновага засвідчує про досягнутий максимум ринкової економіки. Оригінальне з цього приводу висловився лауреат Нобелівської премії французький економіст М. Алле: “Усяка рівноважна ситуація ринкової економіки є ситуацією максимальної ефективності і, навпаки, усяка ситуація максимальної ефективності є рівноважною ситуацією ринкової економіки”.

Рис. 3. Функції закону попиту і пропозиції.

Закон попиту і пропозиції виконує ряд важливих економічних і соціальних функцій у ринковій економіці. (рис. 3).
Отже, попит і пропозиція є важливими інструментами механізму ринкової економіки.

ВИСНОВКИ

Важливим економічним законом, що регулює механізм ринку, є закон попиту і пропозиції. Як відомо, у ринкові відносини вступає багато суб'єктів — виробників, споживачів, посередників тощо. Через це на ринку складається певне співвідношення між попитом і пропозицією як на окремі товари та їхні партії, так і за товарною масою в цілому...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базилевич С.О. Макроекономіка, Київ, 2004
2. С. Панчишин Макроекономіка, Київ, 2002
3. Мочерний О.П. Основи економічної теорії, Київ, 2002
4. Основи економічної теорії: Навчальний посібник для навчальних закладів, Київ, 1999

 

 
загрузка...