Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Створення та використання дидактичних засобів у процесі навчання математики у початковій школі
Українські реферати - Педагогіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Створення та використання дидактичних засобів у процесі навчання математики у початковій школі

Курсова робота з педагогіки


ЗМІСТ

Вступ
Розділ І. Визначення дидактичних засобів які використовуються в процесі навчання молодших школярів
1.1.    Завдання сучасної дидактики початкового навчання
1.2.    Види і методи дидактичних досліджень
Розділ ІІ. Створення та використання дидактичних засобів у процесі навчання математики у початковій школі
2.1.    Особливості використання дидактичних матеріалів у процесі навчання математики у початкових класах
Експериментальне дослідження
2.2.    Формуючий експеримент
2.3.    Констатуючий експеримент
2.4.    Аналіз результатів
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг курсової роботи - 31 сторінка

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Також дивіться:
Уроки математики в початкових класах
Курсова робота - Використання інтерактивних завдань на уроках математики в початкових класах
Курсова робота - Використання народознавчого матеріалу на уроках математики в початковій школі
Курсова робота - Розвиток логічного мислення на уроках математики в почаковій школі
Курсова робота - Дидактичні методи навчання у початкових класах


ВСТУП

Докорінна зміна цілей освіти переорієнтовує процес навчання на особистість дитини - його гуманізацію, загальнорозвивальний характер.
У початковій школі мають здійснюватися подальше становлення і формування особистості учня, його морально-етичне виховання і загальний розвиток засобами наукової і народної педагогіки. У початкових класах, особливо в першому і другому, повинні продовжуватися лінії дошкільного розвитку: пріоритетність виховних завдань, цілісність впливу на дитину через взаємозв'язок навчальної і позанавчальної діяльності, використання гри та праці, цілеспрямований розвиток сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки і загальномовленнєвого розвитку.
З огляду на це дидактика початкової школи має активно сприяти формуванню в учителів педагогічного мислення, визначати шляхи досягнення гуманістичних цілей національної освіти з урахуванням можливостей різних педагогічних технологій, здобутків вітчизняної і світової педагогіки.

У зв'язку з цим актуальною стає розробка теоретико-методологічних основ сучасної дидактики, особливо цілей освіти: визначення головних напрямів і засобів найповнішого задоволення освітніх потреб усіх громадян, прогнозування розвитку освіти.
Для всіх ступенів освіти на часі стає розробка теоретичних основ її неперервності. Наступність і послідовність вимог суспільства до кожного ступеня освіти (дошкільна, загальна, професійно-технічна, вища та післядипломна) вимагають розробки державних стандартів, оцінки її якості та управління освітою.
Зміна цілей і цінностей в освіті потребує істотного оновлення її змісту. Це - тривалий процес, який передбачає дослідження багатьох теоретичних і практичних питань.
Щоб розвиток учнів здійснювався у педагогічно доцільному напрямі, навчальна діяльність має бути змістовною і особистісно-значущою для дитини. Сьогодні дидакти шукають такі засоби, які б допомагали усім дітям фундаментально засвоїти програму початкової школи, набути вмінь самостійно вчитися, сприяли б їхньому розвиткові.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, темою курсової роботи обрано питання: «Створення та використання дидактичних засобів у процесі навчання математики у початковій школі».
Предмет курсової роботи – дидактичні засоби, що використовуються у процесі навчання математики в початковій школі: їх створення та використання.
Об’єкт курсової роботи – молодші школярі.
Мета курсової роботи – визначити вплив дидактичних засобів на рівень навчальної діяльності учнів початкових класів.
Гіпотеза дослідження – використання дидактичних засобів сприяє підвищенню активності навчальної діяльності учнів початкових класів.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні  завдання  роботи:
1. Опрацювати методичну  та педагогічну  літературу з поставленого питання;
2. Скласти план проведення дослідження, визначити методи дослідження;
3. Провести практичне дослідження, застосовуючи отримані  теоретичні  знання;
4. Узагальнити отримані  дані та  надати висновків  з поставленого питання.


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

РОЗДІЛ І. ВИЗНАЧЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ  ЗАСОБІВ ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Завдання сучасної дидактики початкового навчання   

Сучасна початкова школа працює в умовах вибору з-поміж варіантів навчальних планів і програм найбільш відповідного для даного типу школи. У зв'язку з цим виникають проблеми визначення базового компонента змісту початкової освіти, критеріїв вибору навчальних планів і програм, шляхів відображення в змісті варіативної частини культурно-виробничих особливостей регіонів.
Донедавна зміст початкової освіти визначався переважно у формі предметів. Нині перед дидактами і методистами — нова проблема: поєднати предметну основу навчання з інтеграцією і диференціацією змісту. А для цього, зокрема, треба подбати про добір матеріалу для інтегрованих курсів, досягнення їх цілісності, вплив на розвиток дітей, співвідношення інтегрованих курсів з предметами з основ наук. Гадаємо, що вже найближчими роками для вчителів стане реальністю можливість вибирати інтегровані курси з природничо-математичних і гуманітарних предметів.
З відмовою від політизації, класового підходу до визначення змісту й методичного забезпечення навчання гостро постало питання, як при цьому досягти належної соціалізації дітей, забезпечити світоглядну функцію освіти.

Незмінно актуальною, незважаючи на значний доробок у психології, лишається проблема взаємозв'язку навчання і розвитку. Стосовно початкової школи вона передбачає своєчасність і повноту педагогічних впливів на розвиток пізнавальних здібностей та інтересів учнів. Центральним напрямком, який вбирає різні аспекти розвивального навчання, є формування у школярів бажання і вміння вчитися. Зміст роботи за цим напрямком визначається програмою «Формування загальнонавчальних умінь та навичок», яка передує програмам з предметів початкової школи.
Розвивальне навчання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальними сьогодні є дослідження таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи.
Навчання, орієнтоване тільки на мотиви обов'язку, стає для молодших школярів одноманітним, зарегламентованим. Щоб з об'єкта педагогічної дії учень став суб'єктом, який з особистою готовністю включається у навчання, важливо сформувати в нього позитивну мотивацію учіння.
Особливо сприятливими для посилення мотивації учіння є ситуації вільного вибору, а також наявність різних за складністю завдань, емоційне «підживлення» розумових зусиль дітей.

Дидактика сьогодні досліджує роль різних видів діяльності в розвитку молодших школярів, наприклад: взаємозв'язок навчальної та ігрової діяльності сприяє їх взаємозбагаченню, зміцненню інтересів дітей, формуванню саморегуляції поведінки.
В учнів початкових класів, особливо в першокласників, яскраво помітні відмінності в рівнях готовності до навчання. Вони не зникають і надалі, хоча їх характер змінюється. Ці відмінності виявляються в загальному розвитку учнів, темпі читання, письма, рівнях мислення, фізичної витривалості, працездатності тощо. Щоб досягти гарантованого засвоєння курсу початкової школи всіма учнями без їх психічного і фізичного перевантаження, треба максимально враховувати індивідуальні відмінності дітей на всіх рівнях організації навчального процесу. Тому проблема диференціації навчання потребує постійної уваги дослідників, зокрема до способів диференціювання завдань, їх постановки, контролю, керівництва класом в умовах диференційованого навчання тощо.

Сучасна початкова школа шукає гнучкі форми організації навчання. Урок та інші заняття не можуть лишатися незмінними, шляхи їх удосконалення дуже різноманітні. Дидакти, які розробляють структуру і методику уроку, мають ураховувати: вік учнів, силу їх статичного і розумового навантаження; об'єктивні можливості змісту предмета для зміни видів діяльності; специфіку підготовки учнів до деяких уроків (наприклад, вихід за межі класу на уроках природознавства чи ознайомлення з навколишнім, підготовка робочого місця до уроків праці, малювання тощо).
Актуальними є пошуки такої структури уроків, яка відповідала б особливостям інтегрованих курсів, урокам з ігровим сюжетом, урокам-змаганням тощо.
Гуманізація відносин учителя з учнями, задоволення потреб дітей у спілкуванні та співпраці мають привести до певної системи поєднання індивідуальних, групових і фронтальних видів роботи. Завдання дидактів — визначити переваги і недоліки кожної з них залежно від завдань уроку і навчальних можливостей дітей, наявності дидактичного матеріалу. Отже, потрібні розробки видів групових завдань, методики формування в дітей позитивної мотивації до навчального співробітництва, комплектування груп різними способами тощо.

Інформатизація освіти в Україні вимагає дидактико-методичного обґрунтування функцій нових інформаційних технологій на всіх етапах шкільної освіти, пошуків засобів і форм їх реалізації, розробки науково-педагогічних основ навчальних програм з комп'ютерною підтримкою. Для початкової школи актуальною є розробка розвивальних та ігрових дидактичних матеріалів для роботи в комп'ютерних класах.
Зміна цілей початкової освіти має відображатися передусім у нових навчальних програмах, посібниках і підручниках. Це - складна комплексна проблема, для розв'язання якої мають об'єднати зусилля дидакти і методисти, вчені і практики. Особливо це важливо, коли йдеться про створення нових підручників для пріоритетних цілей - виконання Закону про мову в Україні, забезпечення Державного стандарту загальної середньої освіти.
Академія педагогічних наук України в 1994 р. розробила основні напрями наукових досліджень з педагогіки і психології.

1.2. Види і методи дидактичних досліджень

Дослідження в дидактиці, як і в інших науках, є процесом і результатом діяльності дослідника. Його мета - здобути нові для суспільства знання про закономірності, зміст, форми, методи, особливості організації навчально-виховного процесу в різних умовах навчання.
Наукове дослідження відрізняється від звичайної педагогічної праці наявністю чітко визначеної мети, розробкою методики дослідження, яка спрямована на перевірку певного припущення, сформульованого дослідником.

Педагогіка належить до найдавніших наук, але спеціально організовані наукові дослідження, зокрема в галузі дидактики, стали проводитися порівняно недавно. Відомо, що И.Г. Песталоцці на початку XIX століття запропонував експериментальне вивчення проблем виховання і навчання. А в 1908 р. уперше були розроблені тести для контролю якості знань. На початку XX століття (у 1915 р.) в Америці були створені Асоціація американських педагогічних досліджень і Національне товариство по вивченню освіти. В Росії в 20-х роках активно розвивалися експериментальна педагогіка і психологія (в цій галузі працювало близько 20 установ). Розвиток науки педології дав поштовх експериментальним дослідженням, лабораторному вивченню можливостей дитини. Після оголошення педології «псевдонаукою» інтерес науковців до експериментальних дидактичних досліджень поступово знизився.

В Україні дидактичні дослідження в довоєнні і повоєнні роки проводилися переважно в Інституті педагогіки, Харківському педагогічному інституті, Київському університеті. Помітними були дидактичні дослідження 80 - 90-х років (А.М. Алексюк, В.О. Онищук, В.Г. Коротяєв, В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко, І.П. Підласий, В.І. Лозова, В.І. Євдокимов).
Розподіл дидактичних досліджень за видами залежить від того, які експериментальні методи в них використовуються, і від можливостей впливу їх результатів на педагогічну практику (рис. 1.1.).

(Рис. 1.1.) Види дидактичних досліджень

Дидактичні дослідження фундаментального характеру розкривають загальнотеоретичні положення, зв'язки, залежності, закономірності навчання і є основою для поглиблення, розширення теоретичних знань з даної галузі. Таким, наприклад, є масштабне дослідження взаємозв'язку навчання і розвитку молодших школярів під керівництвом Л.В.Занкова.
Фундаментальні дослідження, як правило, є основою для розгортання низки прикладних. Так, фундаментальні психологічні дослідження пізнавальних можливостей дітей 6-річного віку зумовили розгортання в республіках колишнього СРСР досліджень з проблеми «Навчання і виховання дітей 6-річного віку», які проводилися на рівні прикладних. У дослідному навчанні (1974 - 1985) українські вчені поставили завдання розробити організаційно-педагогічні засади для поступового переходу на навчання у початковій школі з 6-річного віку. Зокрема, перевірялися доступність нового змісту, можливості застосування ігрових методів, гігієнічні вимоги, загальний розвиток дітей тощо. Результатом цієї роботи було створення нових підручників і посібників для 4-річної початкової школи. Прикладні дослідження, як правило, включають методичні розробки, рекомендації щодо впровадження у педагогічну практику їх результатів.

Предметом педагогічного дослідження є діяльність учителя і учнів в усіх видах і формах викладання і учіння. Дії вчителя і учнів завжди взаємопов'язані, ці зв'язки виявляються у певних фактах, станах, наслідках навчання.
Вивчати ці зв'язки можна на різних рівнях: описовому, порівняльному і перетворювальному.
Дидактичні дослідження описового рівня мають оглядово-аналітичний характер і присвячені вивченню літератури під певним кутом зору. Вони допомагають ознайомитися з великою кількістю праць, розкривають погляди автора та інших дослідників, допомагають побачити роль і місце проблеми у різні періоди розвитку суспільства.
Особливо цінні порівняльні дослідження, які висвітлюють розвиток дидактичних систем у різних країнах та в різних суспільно-політичних умовах, запобігають однобічному підходу в оцінці дидактичних явищ. Установлюючи подібність і відмінність у різних системах навчання, дослідники виходять на пояснення причин, що їх зумовлюють. Результати описових і порівняльних досліджень використовуються для інформативного забезпечення діяльності як практичних, так і наукових працівників.

Дидактичні дослідження перетворювального типу вивчають зміни в навчальному процесі, зумовлені введенням нових методів і засобів навчання. При цьому увага дослідника зосереджена на причинно-наслідкових зв'язках, виявленні їх взаємовпливу та умов, за яких він здійснюється. Такі дослідження мають статус експериментальних.
Розглянемо основні методи дидактичних досліджень. їх можна поділити на дві великі групи: емпіричні і теоретичні.

Найдавнішим емпіричним (чуттєвий досвід сприймання) методом дидактики (як і педагогіки) є спостереження. Наукове спостереження від епізодичного споглядання відрізняється тим, що має спеціальну мету, визначені об'єкти спостереження і проводиться систематично. Наукове спостереження передбачає фіксацію результатів спостереження, їх аналіз і проводиться в природних і лабораторних умовах. Наприклад, учитель може вивчати методом спостереження ставлення учнів свого класу до розв'язування задач підвищеної складності, їхню поведінку під час виконання індивідуальних чи групових завдань, участь у творчій роботі, активність на уроці тощо.

Метод спостереження дає лише загальне і неповне уявлення про об'єкти дослідження. Це - переважно початковий етап дослідження. Для глибшого вивчення явища, дидактичної залежності треба зібрати й проаналізувати значну кількість фактичних даних. Цього можна досягти, застосовуючи методи бесіди (інтерв'ю), анкетування.

Бесіда (інтерв'ю) допомагає зібрати матеріал про індивідуальні, особистісні якості учителів і вихованців. Запитання бесіди готуються і ставляться таким чином, щоб людина не відчувала себе «піддослідною». У бесіді важлива атмосфера взаєморозуміння, довіри, урахування емоційного та фізичного стану співрозмовника. Враження від бесіди можуть бути загальними, нечіткими, тому вони мають допоміжне значення, їх треба порівнювати з результатами інших методів дослідження.

Анкетування дає змогу зібрати інформацію про типові тенденції, скажімо, про ефективність використання того чи іншого методу навчання, цінність підручника, дидактичних або методичних новацій. Анкета в дидактичних дослідженнях має різні форми. Це може бути звичайний питальник. Наприклад, низка запитань, що мають на меті виявити ставлення вчителів до впровадження безбального оцінювання або диференційованих домашніх завдань. Бувають анкети, де запитання мають характер міркувань дослідника, з якими можна погодитися чи ні. Інколи анкетованому пропонують вибрати одне серед кількох розв'язків, завершити певну схему, дописати речення тощо.

Поширеним методом дидактичних досліджень є вивчення літератури і документів праці вчителя та учнів.
Учитель має поступово оволодівати методами вивчення літератури, адже він доти вчитель, поки сам учиться.
Відомі три групи методів опрацювання спеціальної літератури:
1. Бібліотечно-бібліографічні (уміння стежити за виходом нової літератури, працювати з каталогом, картотекою, розшукувати потрібну книжку, добирати літературу з певного питання).
2. Логічної обробки тексту (анотування, складання плану, тез, конспекту за прочитаним).
3. Творчої діяльності в зв'язку з прочитаним (перенесення знань у нову ситуацію, вміння бачити й формулювати проблему, переконструювати відомі знання і відкривати для себе нове).

Література, яку вивчає дослідник дидактичних проблем, дозволяє розглядати об'єкт дослідження з різних боків: як це питання висвітлене у філософській, історичній, психологічній, дидактичній і методичній літературі. Насамперед слід визначити за допомогою «Педагогічного словника», «Педагогічної енциклопедії» сутність понять і основну літературу, простежити, в яких термінах проблему сформульовано. Вивчаючи літературу, доцільно нагромаджувати відомості в певній системі, сортуючи матеріал. Скажімо, працюючи над проблемою розвитку пізнавальної самостійності учнів, студент збирає дані історико-педагогічного характеру — для пояснення ролі й сутності пізнавальної самостійності в різні історичні періоди, психологічні — про особливості самостійної творчої діяльності учнів цього віку, дидактичні — про умови і шляхи розвитку пізнавальної самостійності у взаємозв'язку різних аспектів навчального процесу (зміст, методи, засоби, організаційні форми), методичні - про визначення прийомів розвитку певної якості з урахуванням можливостей конкретних предметів.

У дидактичних дослідженнях обов'язковим є вивчення нормативної літератури: навчальних планів, програм, інструкцій, підручникового фонду. Цей аналіз — надзвичайно важливий для з'ясування стану проблеми в педагогічній практиці. Без детального, точного розуміння того, як досліджувану проблему відображено в цих документах, не можна розпочинати роботу.
У кожному дидактичному дослідженні відповідно до його мети вивчаються результати учнівської праці: виконані класні й домашні завдання, творчі роботи, результати тестувань, саморобки, малюнки тощо.
Вивчення результатів учнівської праці має самостійне значення як складова аналізу педагогічного досвіду, вони також - важливе джерело інформації про хід і результати експерименту.

Найважливішим методом дидактичних досліджень є експеримент, який у комплексі емпіричних і теоретичних методів дає змогу здобути нові знання про взаємозв'язок, взаємозалежність умов навчання і прогнозованих результатів. Головна ознака експерименту - цілеспрямована і точно зафіксована зміна умов, які впливають на якість навчання.
Залежно від етапу дослідження розрізняють два види експерименту. Констатуючий - який допомагає зібрати відомості про вихідний рівень сформованості знань, способів діяльності, пізнавальних здібностей. Формуючий - в якому цілеспрямовано змінюють умови навчання відповідно до гіпотези і вивчають, що відбувається під впливом цих змін. У дидактичній літературі інколи використовують й інші терміни. Наприклад, зондуючий, або пошуковий, експеримент може означати вибіркове вивчення якогось питання в процесі з'ясування стану проблеми дослідження. Дидактичний експеримент може проводитись у класі - природний експеримент і в спеціальних лабораторних умовах — лабораторний. Масова перевірка ефективності певної дидактичної системи, якості нових програм, підручників тощо, характеризується як дослідне навчання.
Дидактичне дослідження розгортається від вибору теми до його завершення за певною програмою (підготовчий етап, основний, завершальний), має комплексний характер, оскільки включає сукупність різних методів збирання, опису, перетворення умов навчання і оцінки здобутих результатів.

Особливості використання дидактичних матеріалів у процесі навчання математики у початкових класах  

До предметного унаочнення, яке використовується на уроках математики, відносяться як предмети навколишньої дійсності, так і їх зображення, а також цифри, знаки дій; відношень (<, >, =). У вчителя мають бути зображення різноманітних реальних предметів: картинки із зображенням посуду, одягу, взуття, спортивних речей, інструментів, сільськогосподарських машин і знаряддя, транспорту тощо.
Операції об'єднання множин, вилучення з даної множини певної підмножини, поділ множини на підмножини є теоретичною основою арифметичних дій додавання, віднімання і ділення натуральних чисел. їх учні виконують разом з учителем, використовуючи лічильний матеріал. Наприклад, ілюструючи задачі, вчитель на набірному полотні виставляє послідовно 3 і 1 картинку із зображенням автомобілів, 3 і 1 картинку із зображенням хлібин (рис. 2.1.), а учні — відповідно лічильний матеріал.

(рис. 2.1.)

Щоб операції над множинами виступали як основа формування математичних понять і закономірностей, треба, аби операції над множинами виконувались постійно і кожним учнем.
У такому випадку, по-перше, якість засвоєння учнями математичних понять і закономірностей значно зростає, оскільки в роботу включаються всі аналізатори: зорові, слухові, моторні й мовленнєві; по-друге, учні навчаються самостійно користуватись наочними посібниками, що досить важливо під час проведення самостійних робіт.
Важливим засобом наочності в процесі вивчення математики є таблиці. За метою застосування вони різноманітні: таблиці для формування математичних понять і закономірностей (навчальні таблиці); таблиці-інструкції; таблиці, що служать засобом відшукання способу розв'язування задачі; таблиці для усних обчислень; таблиці-довідники. Окремі з них мають не одну, а кілька цілей.

Наведемо приклади...

Експериментальне дослідження

2.2. Формуючий експеримент   

Завдання експериментального дослідження полягає у визначенні впливу використання дидактичного матеріалу на уроках математики і на навчальну діяльність учнів початкових класів.
В дослідженні приймали участь учні третіх класі: 3-А – експериментальний клас; 3-Б – неекспериментальний. З експериментальним класом проводилися уроки з використанням дидактичного матеріалу, а з 3-Б проводилися типові уроки математики без використання дидактичних засобів.
На початку експерименту з учнями досліджуваних класів провели типовий урок математики. Було виявлено, що протягом даного уроку учні були інертні, не активні. В кінці уроку визначили рівень активності навчальної діяльності учнів на основі відповідей дітей та їх активності. Результати  занесені в таблицю 2.1.

(Таблиця 2.1.)

Високий рівень – активний на уроці, відповіді вірні.
Середній рівень – активність низька, відповіді не завжди вірні.
Низький – неактивний на уроці, відповіді не вірні.
Зобразимо графічно-процентний склад кожного рівня активності досліджуваних класів (додатки А, Б).
Отже, в експериментальному класі, високий рівень активності мають 2 учня; середній – 12 учнів; низький – 6 учнів. В неекспериментальному класі: високий рівень – 2 учня; середній – 13 учнів; низький – 5 учнів.

2.3. Констатуючий експеримент   

Для визначення впливу використання дидактичного матеріалу на рівень активності учнів, з експериментальним класом проводилися протягом двох тижнів уроки математики з використанням дидактичних матеріалів, а з учнями не експериментального класу проводилися типові уроки математики без використання дидактичного матеріалу. Приклади уроків наведені в додатках  В, Г, Д, Е, Є.

2.4. Аналіз результатів   

Протягом останнього уроку експериментального періоду було визначено рівень активності навчальної діяльності учнів експериментального та неекспериментального класів. Результати отримані занесені в таблицю 2.2.

(Таблиця 2.2.)

Маємо наступні результати: в експериментальному класі, високий рівень активності мають 4 учня; середній – 13 учнів; низький – 3 учнів. В неекспериментальному класі: високий рівень – 2 учня; середній – 13 учнів; низький – 5 учнів. Отже, рівень активності підвищився лише в учнів експериментального класу.
Зобразимо динаміку активності навчальної діяльності учнів експериментального класу.

(Рис. 2.1. Динаміка активності навчальної діяльності учнів експериментального класу)

Тобто, використання дидактичних матеріалів на уроках математики призвело до підвищення рівня активності навчальної діяльності учнів. Отже, дидактичні засоби необхідно використовувати у процесі навчання математики у початковій школі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Байтова М.А., Бельтюкова Г.В., Полевщикова A.M. Методика прєподавания математики в начальних классах: Учебное пособие для учащихся школ. отд-ний пед. уч-щ (спец. №2001)/ Под. ред. М.А. Бантовой. — 3-є изд., испр. — М.: Просвещение, 1984. — 335 с.
2. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 368 с.
3. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 280 с.
4. Внедрение достижений педагогики в практику школы. —М.: Педагогика, 1981.  145 с.
5. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень / /Вісник АПН України. —1993. —№ 1. —С. 11-24.
6. Король Я.А. Математична скарбничка: Навч. посібник для дітей 6-7-річного віку у двох частинах. — Тернопіль: Мандрівець, 1997. — чЛ — 64 о; ч. II — 48 с.
7. Король Я. А. Практикум з методики викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник для педагогічних університетів та інститутів. —Тернопшь: Мандрівець, 1998. —134 с.
8. Менчинськая Н.А., Моро М.И. Вопросы методики начального обучения математики. — М.: Учпедчиз, 1960.
9. Ожогін В.Я. Технічні засоби в навчальному процесі. Інформаційні властивості і ергономічні особливості застосування. — К.: Вища шк., 1984. —194 с.
10. Педагогіка /За ред. Н.Д.Ярмаченко.—К.: Вища школа, 1986. — 549 с.
11. Педагогіка: Навчальний посібник. – Харків, ТОВ «Одіссей», 2003. – 352 с.
12. Питання методики дидактичних досліджень.—К.: Вища шк., 1972. —157 с.
13. Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. — К.: Освіта, 1994. — 254 с.
14. Психология /За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968. — 574 с.
15. Пчелко А.С. Методика преподавания арифметики в начальных классах. — М.: Учпед. изд., 1953. — 390 с.
16. Оконь В.А. Введение в общую дидактику. - М., 1990. - Разд. 13.-С. 58-69.
17. Савченко О. Я. Від людини освіченої — до людини культури // Рідна шк. - 1996. - №5 - 6.
18. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. — К.: Генеза, 1999. — 370 с.
19. Скрипченко Н. Ф. Лабораторія навчання і виховання молодших школярів (Історія становлення педагогіки і методики початкового навчання в Україні) // Почат. пік. — 1996. — №3. -С 7-14.
20. Шандрівська Г. Уроки математики у 3 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 216 с.

 

 
загрузка...