| Екологічне виховання молодших школярів |
| Українські реферати - Педагогіка |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).Екологічне виховання молодших школярів
Курсова робота з педагогіки
ВСТУП Одна з причин недоліків екологічного виховання молодших школярів — недосконалість освітніх програм, порушення наступності в змісті та забезпеченні міждисциплінарних зв'язків. Зміст навчального матеріалу недостатньо впливає на структурні компоненти екологічного виховання, тому ми вважали за доцільне його вдосконалити для старших дошкільників і першокласників, враховуючи принцип наступності, міждисциплінарного підходу. Звичайно, важливу роль в екологічному вихованні відіграють навчальні предмети «Рідна природа» в дитячому садку і курс «Ознайомлення з навколишнім світом» у першому класі школи. Проте, окремий предмет «Екологія» до цього часу в практиці дитячих закладів і шкіл ще не введено. Хоча досвід багатьох зарубіжних країн свідчить про необхідність введення такого предмета. Приміром, в початковій школі Швеції цей предмет введено ще в 1919 р. і зараз розглядається як важлива складова наукової та соціальної освіти і слугує сполучною ланкою між різними шкільними предметами. Початковою шкільною освітою Великобританії охоплено дітей від 5 до 12 років. Крім основних предметів, велика частина часу приділяється вивченню питань навколишнього середовища. Цікавою, на наш погляд, є широка система заходів з екологічного виховання молодого покоління в американській педагогіці. її структура визначається довготривалими програмами, які розробляються науковими дослідними центрами, суспільними організаціями, окремими педагогами. В зарубіжній педагогіці широко впроваджується ідея безперервної екологічної освіти і виховання громадянина. Тому проблеми природи та екології включено до програм навчальних предметів для всіх рівнів. Зважаючи на актуальність даної проблеми, темою курсової роботи обрано питання: «Екологічне виховання молодших школярів». Мета курсової роботи – теоретично визначити методи екологічного виховання та практично визначити рівень екологічних знань молодших школярів. Предмет курсової роботи – методи ознайомлення молодших школярів з екологічними проблемами. Об’єкт курсового дослідження – молодші школярі. Завдання курсової роботи: - визначити компоненти екологічного виховання; - ознайомлення з психолого-педагогічними основами екологічного виховання; - надати методичні поради стосовно методів екологічного виховання. У процесі роботи використано наступні форми пізнання: - робота з літературними джерелами; - бесіда; - експеримент; - аналіз; - синтез; - спостереження. У змісті програми екологічного виховання молодших школярів простежуються основні лінії: «Екологія і культура», «Природа навколо нас», «Різноманітність зв'язків у природі», «Охорона природи», «Екологія і здоров'я», зміст яких включає інтелектуальний, емоційний, ціннісний і практично-дійовий компоненти. Призначення інтелектуального компонента змісту — сприяти екологічній обізнаності дітей. Новим доповненням до змісту є культурологічні і валеологічні знання. Формування особистості та її ріст відбувається в «полі Культури» і зміст навчального матеріалу повинен сприяти тому, щоб дитина засвоїла високі зразки явищ матеріальної і духовної культури. Павло Флоренський говорив, що «Культура — це середовище, ростить і живить особистість» (Основы гуманитарного подхода к экологическому воспитанию // Дошкольное воспитание. — 1993. — №7. — С.39—40). Зміст пізнавального матеріалу повинен допомогти засвоїти елементи екологічної культури (історію, господарство, народну медицину свого краю). Екологія — наука про Дім, про охорону житла. Від того, наскільки чистим буде наше житло, залежить і наше здоров'я. Охорона природного середовища нерозривно пов'язана з охороною здоров'я. Приклад тому — американська навчальна програма «Здоров'я» (шт. Майямі), мета якої — навчити дітей берегти своє здоров'я, жити в гармонії з природою. Екологічне виховання молодших школярів передбачає не тільки відповідний рівень розвитку широкого кола знань, а й обов'язково достатній рівень розвитку його емоційної сфери. Велику роль в екологічному вихованні дітей відіграє виховання культури почуттів, постійне закріплення їх у конкретних життєвих ситуаціях і справах. Емоційне відчуття у ставленні до навколишнього середовища допомагає їм побачити прекрасне, правильно сприйняти явища і об'єкти, виразити свої пережиті почуття. Призначення емоційного компонента змісту — викликати у дітей емоційний відгук на різноманітні явища і об'єкти природи, бажання милуватися і насолоджуватися природою, прагнення виразити свої почуття від спілкування з нею засобами художнього слова, мистецтва; визначення стану і настрою в природі. Важливою складовою поновлення змісту екологічного виховання старших дошкільників і першокласників є ціннісний компонент — залучення особистості до культури, орієнтування дітей на культурно-національні і загальнолюдські цінності. Досвід вітчизняних і зарубіжних педагогів, які працювали в цьому напрямку, показав, що зміст екологічного виховання, в основному, спрямований на екологічні проблеми як проблеми навколишнього середовища і захист його від забруднення. Розглядати екологічні проблеми слід в ширшому розумінні, як такі, що виходять з ідей І. Вернадського: проблеми особистості, свідомості, виховання, проблеми людини та її внутрішнього світу. Екологічне виховання слід розглядати як екологію особистості, екологію душі, екологію культури, ґрунтуючись на концепції М. Вересова, в основі якої лежить ідея: екологічна освіта — залучення особистості до Культури. Отже, ціннісний компонент змісту дає можливість розкрити дітям значення «природи як частини Культури», природи як універсальної цінності: естетичної, практичної, пізнавальної; виявляти ціннісне ставлення до власного дому — Землі, явищ духовної (казки, пісні, народні ігри, звичаї, традиції тощо) та матеріальної культури; орієнтування дітей на культурно-національні і загальнолюдські цінності у ставленні до природи. Формування екологічної культури особистості — це не тільки знання морально-етичних норм і правил, а й таке ставлення, що перетворює їх у внутрішнє надбання людини, робить регулятором її поведінки. Як часто ми зустрічаємося з тим, що дитина знає правила поведінки і водночас порушує їх. Річ у тім, що ці правила не стали її внутрішнім, особистішим знанням, не ввійшли в систему її внутрішніх цінностей. Тому система ціннісних відносин — ядро особистості. Вони можуть виникнути тільки в реальному світі — світі Культури. Людина як істота соціальна засвоює норми і правила поведінки, що прийняті в суспільстві, і як істота духовна, відкриває для себе людську культуру. Але екологічні знання і розвиток емоційного та ціннісного компонентів не гарантують екологічного виховання. Школа також повинна розвивати у дітей бажання практично-дійового характеру і навчити давати справедливу оцінку наслідкам, впливу людської діяльності в природному середовищі. Дослідження показали, що основи екологічної вихованості особливо інтенсивно формуються у процесі діяльності і залежать від того, наскільки часто дитина залучається до різних її видів. Практично-дійовий компонент змісту. Природа — об'єкт трудової діяльності людини, спрямованої на її раціональне використання, покращення, відновлення, охорону. Характер трудової діяльності людини в різні пори року. Види дитячої праці для покращення і охорони навколишнього середовища. Зміна видів діяльності за сезонами. Пропаганда ідей охорони природи серед своїх друзів і дорослих. ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ (експериментальне дослідження)Констатуючий експериментМета даного дослідження визначити вплив занять з екології на екологічні знання дітей. Формуючий експеримент
Для підвищення рівня екологічних знань дітей, з ними проводилися уроки з використанням наступних дидактичних ігор. Аналіз результатів
Для виявлення впливу використання дидактичних ігор на екологічні знання дітей, було проведено опитування учнів за питаннями, що наведені вище. Результати занесені в таблицю 2.2.
|