Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Методика викладання аудіювання в школі
Українські реферати - Педагогіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Методика викладання аудіювання в школі

Курсова робота з педагогіки


ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Науково – теоретичні засади викладання англійської мови в загальноосвітній школі
1.1  Основні методи та прийоми навчання англійської мови
1.2  Використання різноманітних засобів навчання
Розділ 2. Методика проведення аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
2.1. Характеристика та вимоги до базового рівня володіння аудіюванням
2.2. Психофізіологічні механізми та вимоги до текстів для навчання аудіювання
2.3. Суб'єктивні труднощі, пов'язані з індивідуально-віковими особливостями слухачів
2.4. Труднощі аудіювання, зумовлені умовами сприймання
2.5. Опори та орієнтири для подолання труднощів аудіювання
Розділ 3. Практичне дослідження. Етапи навчання аудіюванню
3.1. Система вправ для навчання аудіювання
3.2. Практичні рекомендації щодо роботи з текстом для аудіювання
Висновки
Список літератури
Обсяг курсової роботи - 42 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Також дивіться:
Навчання іноземної мови. Методи навчання
Методика викладання іноземної мови в початковій школі
Курсова робота - Використання віршів та пісень на уроках іноземної мови у початковій, основній та старшій школах
Курсова робота - Навчання письма на уроках англійської мови у початковій, середній та старшій школах

(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

ВСТУП

В останні роки  вчені і методисти все більш запропоновують нові сучасні методики викладання англійської мови. Однією з таких методик є комунікативний підхід, який спрямовано на формування іншомовної комунікативної компетенції: спроможності зрозуміти та породжувати іншомовні висловлювання у зв’язку з комунікативними намірами та конкретною ситуацією. Як українські, так і зарубіжні методисти та лінгвісти вважають необхідною таку організацію навчального процесу, при який навчання англійської мови органічно пов’язано з вирішенням проблем міжнаціональної, міжкультурної комунікації. В мові як в дзеркалі відображена вся система цінностей, культура народу (Тер-Мінасова ). Щоб уникнути при природній комунікації з носіями мови непорозуміння, треба знати норми мовленнєвої поведінки, включаючи невербальну поведінку. Часто характер подачі інформації обумовлено екстралінгвістичними факторами. Без адекватних екстралінгвістичних країнознавчих знань неможливе повноцінне спілкування з носіями мови, особливо на офіційному рівні, навіть при наявності граматично правильного мовлення. У зв’язку з цим особливого значення набуває  лінгвокраїнознавство, метою якого є ознайомлення студентів з культурою та традиціями країни через мову і в процесі її вивчення. Досягнення культурологічної компетенції - мотивація для вивчення іноземної мови.  
Використання країнознавчого текстового матеріалу при навчанні різним аспектам  звичайно вимагає певної методичної роботи з боку викладача.
При навчанні мовленню виконується ціла низка вправ, які спрямовані на розвиток як монологічної, так і діалогічної форми мовлення з фаху. Деякі вправи понукають студентів до порівняння правової системи України і англійської правової системи. Відомо, що мова це інструмент, який людина використовує з метою комунікації. Використання комунікативного підходу ураховує комунікативні призначення мовних одиниць, їх співвідношення з діяльністю та соціальним статусом людини, при цьому комунікативна діяльність є предметом розвитку у процесі навчання іноземної мови. У підручнику є вправи, які відповідають такій спрямованості процесу навчання і сприяють переходу від контрольованого мовлення до дискусії з юридичної тематики. Обмін думками з певних правових питань дає можливість повніше зрозуміти конкретну тему, удосконалити процес спілкування на професійну тематику. Створення різноманітних ситуацій спілкування  сприяє комунікативному підходу та творчій орієнтації навчання.  Тільки творчі завдання дають можливість використовувати іноземну мову як засіб комунікації.
Слід зазначити, що раціональне поповнення країнознавчих знань учнів у значній мірі залежить від вміння викладача оцінити об’єм їх знань на початку навчання і, виходячи з цього, відбирати для занять, якщо це потрібно, додаткові до підручника тексти, які відповідають рівню вмінь та навичок студентів і сприяють їх подальшому формуванню, а також використовувати усі  можливості з підвищення ефективності проведення аудіювання на уроках іноземної мови.

Актуальність даної проблеми зумовила нас обрати темою курсового дослідження питання: “Методика викладання аудіювання в старшій школі”.
Мета курсової роботи – теоретично обґрунтувати методичні аспекти роботи з аудіювання на середньому етапі навчання.
Предмет курсового дослідження – актуалізація теоретичних та практичних аспектів  навчання аудіювання учнів загальноосвітньої школи.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання курсової роботи:
1. Опрацювати наукову та методичну літературу з поставленого питання;
2. Визначити загальнотеоретичні аспекти аудіювання як мовленнєвої діяльності;
3. З’ясувати основні етапи навчання аудіювання на середній ступені розвитку при вивченні іноземної мови.


В реальних умовах комунікації на аудіювання припадає від 40 до 50% часу. Є дані, які свідчать про те, що аудіювання у класі займає 57% навчального часу. У навчальному процесі — це основне джерело мовних знань і важливий засіб мовленнєвої практики на уроці і в позаурочний час. Ці дані зумовлюють необхідність урахування в практиці навчання головних аспектів аудіювання, впливу умов перебігу цієї діяльності на характер сприйняття та методів формування цього уміння.
Психофізіологічні механізми аудіювання — механізми сприйняття мовлення (рецепція) і зокрема механізм антиципації або ймовірного прогнозування смислового змісту — визначають структуру аудіювання. Виявлено, що структура аудіювання, як і говоріння, складається з трьох частин: спонукально-мотиваційної, аналітико-синтетичної і виконавчої. Проте роль і співвідношення цих частин специфічні. Так, мотиваційно-цільовий аспект аудіювання не тільки визначається потребами слухача, але й опосередковується діяльністю говоріння іншого учасника спілкування.
Метою аудіювання є осмислення почутого мовленнєвого повідомлення. Аналітико-синтетичний аспект структури аудіювання є більш розгорнутим і повним, ніж при говорінні, і включає кілька етапів обробки почутого мовленнєвого сигналу. Ця частина діяльності забезпечується такими операціями внутрішнього оформлення як відбір, зіставлення і встановлення внутрішньопонятійних відповідностей. Вона об'єднується з виконавчою частиною, яка зумовлює і забезпечує прийняття рішення на основі аналізу і синтезу.
Мовленнєвий сигнал як об'єкт смислового сприймання характеризується спільністю смислового та акустичного планів. Цим, очевидно, і пояснюється складність його обробки. Процеси накопичення і переробки смислової та акустичної інформації постійно взаємодіють, в деяких ланках вони відбуваються паралельно, в деяких — послідовно. Обробка самого мовленнєвого сигналу здійснюється одночасно по всіх параметрах, зміна гіпотез (смислових) та їх підтвердження чи відхилення проходить послідовно. Мовленнєвий матеріал групується за смислом — членується, аналізується, об'єднується і в результаті виділяються смислові опорні пункти для розуміння сприйнятої інформації. Цей процес реалізується в поєднанні з механізмом накопичення та укрупнення блоків інформації. Вищою формою смислового групування є процес перекодування інформації при взаємодії мислення і пам'яті.
Процес осмислення сприйнятої мовленнєвої інформації може мати як позитивний, так і негативний результат. Позитивний результат — це розуміння мовленнєвого повідомлення, що реалізується у відповіді, адекватній дії чи зміні психічного стану. Розуміння сприйнятої інформації відбувається в тому випадку, коли розкриті і встановлені зв'язки предметів і явищ дійсності, які наявні в даному аудіотексті, тобто коли процес осмислення завершується результатом, адекватним ситуації спілкування. Нерозуміння як негативний результат смислового сприйняття може виражатися в установленні неадекватних або неповних зв'язків і відношень, які виражені/ не виражені в аудіотексті (неповне або недостатньо глибоке розуміння).
Глибина розуміння співвідноситься з рівнями розуміння. Рівнями розуміння є розуміння плану значення і плану смислу, або рівні мовного і надмовного розуміння. Перший характеризують як розуміння буквального і поверхового значення аудіотексту на основі частини мовних фактів і значень окремих мовних одиниць. Другий рівень передбачає розуміння глибинного ситуативного значення аудіотексту. Досягнення цього рівня відбувається у випадку співпадання інтерпретації мовного значення реципієнтом з вихідною інтерпретацією цього значення автором аудіотексту.
Сприйняття мовлення на слух супроводжується подоланням труднощів, викликаних переважно трьома факторами:
- індивідуально-психологічними особливостями слухача;
- умовами сприймання;
- мовними особливостями мовленнєвого повідомлення.
Труднощі значною мірою ускладнюють роботу психофізіологічних механізмів аудіювання.
Для цілеспрямованого розвитку психофізіологічних механізмів аудіювання потрібно знати характер їх функціонування. Зрозуміло, що в реальній комунікації механізми функціонують майже синхронно. Проте в навчально-методичних цілях проілюструємо, яку з ділянок процесу аудіювання забезпечує кожний окремий механізм.
Процес аудіювання починається зі сприймання мовлення, під час якого слухач завдяки механізму внутрішнього промовляння перетворює звукові (а якщо він спостерігає за співрозмовником, то й зорові) образи в артикуляційні. Від того, наскільки точною буде "внутрішня імітація", залежить і майбутнє розуміння. Але правильне озвучення про себе можливе лише за умови добре сформованих вимовних навичок у зовнішньому мовленні. Тому на початковому ступені школи аудіювання має розвиватися паралельно з говорінням та читанням уголос, що сприяє встановленню міцних зв'язків між артикуляційними та слуховими відчуттями (адже той, хто говорить, одночасно сприймає власне мовлення на слух).
Недосвідченому аудитору іншомовне мовлення здається суцільним єдиним потоком. Для осмислення всього повідомлення необхідно вичленити в ньому окремі лексико-граматичні ланки (фрази, синтагми, словосполучення, слова) і зрозуміти смисл кожної з них. Цим членуванням і займається механізм сегментування мовленнєвого ланцюга.
Один з найважливіших механізмів аудіювання — механізм оперативної пам'яті— утримує у свідомості слухача сприйняті слова і словосполучення протягом часу, необхідного йому для осмислення фрази чи завершеного фрагмента. Чим краще розвинена оперативна пам'ять, тим більший обсяг одиниці сприймання. Якщо ж інформація сприймається великими блоками, то на її опрацювання витрачається менше часу, і процес аудіювання стає успішнішим.
Значну роль у процесі аудіювання відіграє механізм антиципації або ймовірного прогнозування, який дає можливість за початком слова, словосполучення, речення, цілого висловлювання передбачити його закінчення. Прогнозуванню піддається не лише структурна, формальна, але й смислова сторона мовлення. Передбачаючи смисл висловлювання, слухач спирається на такі фактори як ситуація мовлення, контекст, особливості того, хто говорить, мовленнєвий досвід спілкування, тобто мовні та позамовні фактори.
Проте антиципація та ідентифікація можуть здійснюватись лише на базі механізму довготривалої пам'яті, завдяки якій відбувається зіставлення мовленнєвих сигналів, що надходять, з тими стереотипами, які зберігаються у нашій свідомості. В залежності від того, чи існують у нашій довготривалій пам'яті ті чи інші зразки мовлення, мовна інформація сприймається як знайома чи незнайома. На відміну від інших мовленнєвих механізмів довготривала пам'ять формується не спеціальними вправами, а попереднім мовленнєвим досвідом слухача.
Найвідповідальнішу роль в аудіюванні відіграє механізм осмислення, який здійснює еквівалентні заміни шляхом перетворення словесної інформації в образну. Він виконує операції компресії фраз, окремих фрагментів або цілого тексту за рахунок уникнення подробиць і, залишаючи лише "згустки" смислу, звільняє пам'ять для прийому нової порції інформації.
Матеріальною основою аудіювання є аудіотекст. Як і всякий текст, він має свою композицію, структуру і смислову організацію. На відміну від письмового тексту він інтонаційно оформлений, а його відтворення зумовлюється відповідним темпом, однократністю та необоротністю сприйняття, контактністю комунікантів і спрямованістю спілкування, яке підтримується паралінгвальними засобами.
В середній школі використовуються в основному два види аудіотекстів — тексти-описи і фабульні тексти-повідомлення.
В текстах-описах представлена сукупність ознак об'єкта і фактів, які об'єднані загальною темою. Логічні зв'язки між окремими фактами нестійкі, допускається їх перестановка. Через це в такому тексті не завжди легко виділити головне та другорядне, і розуміння тексту залежить переважно від суми зрозумілих фактів, які необхідно запам'ятати. Текст-опис складається головним чином з простих речень, іноді з однорідними членами. Варіативність синтаксичних структур обмежена. Іноді зустрічаються складні речення з метою вираження відношень зв'язку чи протиставлення. В кожному реченні описується, як правило, один факт.
Визначальною ознакою фабульних текстів-повідомлень є динамізм подій, дій та вчинків персонажів, що зумовлюються логічним інваріантом та означенням часу. В таких текстах легко виділити основне і другорядне. Між окремими фактами та епізодами існують логіко-смислові (часові, умовні і причинні) зв'язки. Розуміння загального смислу такого тексту неможливе без розуміння окремих фактів, проте воно не виводиться з їх суми, а вимагає переосмислення інформації, пов'язаної з фактами.
Фабульні тексти-повідомлення відрізняються експліцитно вираженими смисловими зв'язками і відношеннями між окремими фактами. В них наявні складні синтаксичні конструкції, бо в них виражається головна і детальна інформація.
Крім структурних ознак, зумовлених типологічними характеристиками аудіотекстів, останнім притаманні ще й мовні характеристики, які допомагають або утруднюють процес аудіювання. Це передусім неточна інтерпретація звучання слів, явища фонетичної редукції, асиміляція, злиття звуків. В лексичному аспекті виникають труднощі у зв'язку з особливостями сприйняття коротких і довгих слів та розходженням семантичних структур у двох мовах при полісемії. Стосовно граматичних особливостей слід мати на увазі незвичний порядок слів, вставні звороти в реченнях, а також омофонію морфологічних і словотворчих суфіксів та флексій. Допомогти в аудіюванні тексту може перерозподіл синтаксичних позицій і можлива заміна складних морфологічних явищ.
Основною вимогою до змісту аудіотекстів слід вважати їх інформативність та цікаву фабулу. Градація труднощів смислового змісту може виражатися в переході від цікавих до інформативних текстів. Посильність забезпечується оптимальним поєднанням інформативності та надлишковості інформації в аудіотекстах.
У практиці навчання іноземних мов тексти для аудіювання мають бути автентичними, доступними за змістом та мовним складом, короткими за тривалістю звучання, в основному монотематичними. Відбираються такі типи текстів:
а.  Мовлення партнера у стандартних ситуаціях спілкування.
б.  Оголошення програм, прогнозу погоди (по радіо, телебаченню тощо).
в.  Фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення, роздуми.

Практичні рекомендації щодо роботи з текстом для аудіювання

Наведемо також приклад роботи з текстом для аудіювання на уроці під безпосереднім керівництвом та контролем учителя.
I. Перед опрацюванням тексту учнями вчитель повинен спрямувати їх увагу на аудіювання та розуміння тексту. Він повідомляє деякі факти з життя і творчої діяльності автора, або називає проблему, яка розглядається в тексті. Можна запитати учнів, що їм відомо з цієї проблеми.
II. Підготовча робота до аудіювання тексту.
На цьому етапі необхідно виконати передтекстові вправи, для того щоб зняти деякі мовні та смислові труднощі тексту. Наприклад:
1. Підготовка до визначення граматичних орієнтирів.
Учитель: Послухайте кілька речень і назвіть присудок у кожному з них.
2. Підготовка до сприймання речень, які містять незнайомі слова, що не впливають на розуміння смислу висловлювання.
Учитель: Послухайте кілька речень і намагайтесь зрозуміти їх зміст, ігноруючи незнайоме слово, яке є обставиною способу дії.
3. Підготовка до визначення різних видів зв'язку між реченнями. Учитель: Послухайте складне речення і назвіть сполучник, який зв'язує обидві його частини.
III. Аудіювання тексту з метою розуміння основного або повного і точного змісту (кількість прослуховувань тексту визначається вчителем залежно від обсягу та складності тексту). Наприклад.
Учитель: Послухайте текст один раз і придумайте до нього заголовок.
IV. Контроль розуміння прослуханого (виконання після текстових вправ). Наприклад.
1. Контроль розуміння основного змісту тексту.
Учитель: Послухайте текст і виберіть із малюнків такий, що відповідає змісту тексту.
2. Контроль точності розуміння тексту.
Учитель: Послухайте текст і визначіть, які твердження відповідають змісту почутого, а які ні.
Учитель: Послухайте текст один раз і придумайте до нього заголовок.
Робота з текстом для аудіювання може завершуватися його переказом учнями. У цьому випадку учнів необхідно підготувати до переказу тексту: скласти план розповіді, вибрати з тексту слова / словосполучення / фрази для використання у власних висловлюваннях, навчити виражати своє ставлення до проблеми, персонажів, їх дій, давати оцінку прослуханому тексту .
Підсумовуючи викладене, нагадаємо, що в системі вправ для навчання аудіювання виділяють дві підсистеми:
1) вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання і 2) вправи для розвитку вмінь аудіювання. У свою чергу, кожна підсистема включає групи вправ, які мають конкретну мету.

 

 
загрузка...