Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Використання народознавчого матеріалу на уроках математики в початковій школі
Українські реферати - Педагогіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Використання народознавчого матеріалу на уроках математики в початковій школі

Курсова робота з педагогіки


ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади методики українського народознавства в початковій  школі
1.1.     Витоки народної педагогіки
1.2.     Принципи методики ознайомлення дітей з українським народознавством
1.3.     Завдання ознайомлення дітей з витоками народознавства
Розділ 2. Використання народознавчого матеріалу на уроках математики в початкових школах
2.1.     Елементи народної математики в процесі навчання молодших школярів
2.2.     Проблеми народної математики в процесі навчання
2.3.     Специфіка народного математичного письма та обчислення в Україні
Розділ 3. Експериментальна частина
3.1.     Опис експерименту (розробки уроків)
3.2.     Методичні рекомендації
Висновки
Список літератури
Обсяг курсової роботи - 45 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Також дивіться:
Курсова робота - Використання інтерактивних завдань на уроках математики в початкових класах
Курсова робота - Розвиток логічного мислення на уроках математики в почаковій школі
Курсова робота - Створення та використання дидактичних засобів у процесі навчання математики у початковій школі

Для шкільних закладів розроблено програми з українського народознавства, якими передбачено прилучення дітей з раннього віку до витоків народної культури. Все це зумовило необхідність проведення дослідження з питання “Використання народознавчого матеріалу на уроках математики в початковій школі”, в якому висвітлювалися б методичні засади ознайомлення найменших громадян України з національними традиціями, звичаями, оберегами тощо.
Проблема курсового дослідження - визначення актуальності проведення уроків математики з елементами народознавства в класах початкової школи.
Предмет дослідження – уроки математики з використанням народознавчого матеріалу в початковій школі та їх роль і значення.
Мета курсового проекту – теоретично та практично обґрунтувати необхідність проведення уроків математики з використанням народознавчого матеріалу в початковій школі та визначення їх виховно–навчальної специфіки.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1. З’ясувати теоретичні засади методики українського народознавства в початковій школі;
2. Надати загальну характеристику принципам методики ознайомлення дітей з українським народознавством;
3. Визначити завдання ознайомлення дітей з витоками народознавства.
4. З’ясувати елементи математичних знань в історії України;
5. Надати загальну характеристику використанням народознавчого матеріалу на уроках математики в початковій школі.


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

Елементи народної математики в процесі навчання молодших школярів   

Упродовж століть десятки і сотні майстрів, народних учителів, умільців різних поколінь створювали різні речі, накопичували знання, необхідні людям у житті. І для того щоб оцінити, відчути і зрозуміти справжню їх вартість, кожному з нас потрібно знати, як народжувався той чи інший народний скарб.
До загальної народної скарбниці належить і народна математика. Вивчення народної математики, ознайомлення зі способами лічби, народними мірами, народним математичним письмом є складовою частиною дослідження історії народу.
Вивчення еволюції мір і ваги має велике значення для дослідження економічного й культурного розвитку народу. Знайомство з мірами і способами вимірювань дає можливість дізнатися про просторові уявлення народу, про його відомості з геометрії, лічби і таким чином дослідити еволюцію математичних знань.

Простежити за всім багатством так званої народної математичної думки, а отже, й математики в її етнографічній давності, ознайомити дітей з окремими своєрідними способами лічби і вимірів у минулому в зв'язку з усією історією народу цікаво і потрібно вихователю дошкільного закладу.
Є чимало своєрідного і самобутнього в розумовому розвитку кожного народу. Щоправда, творці народних способів лічби, математичного письма, відмінностей у методах вимірів здебільшого невідомі в історії науки. Але те, про що пощастило довідатися з уст народу, говорить про його творчу енергію, живу ініціативу, могутню діяльність допитливої думки.

Історія розвитку математичних знань українського народу мало досліджена не тільки істориками математики, а й етнографами. Проте ця галузь дає цінний матеріал для вивчення розвитку культури українського народу, який на своєму довгому історичному шляху був у постійних стосунках зі своїми сусідами і здобув певну кількість власних емпіричних і запозичених математичних знань.
Народні способи лічби та вимірів, а також геометричні відомості з різних видів промислів і будівництва набули значного розвитку ще за часів Київської Русі в IX —XII ст. Цілком природно, що в народній математиці росіян, українців і білорусів багато спільного. Математична культура цих народів протягом усієї їхньої історії розвивалась у тісному взаємозв'язку, оскільки вони творили спільну культуру. У щоденній практичній діяльності людям доводилося проводити лічильні операції у виробництві й обміні, викопувати землемірні роботи, будувати житла тощо. Спочатку система лічби була дуже простою, а прилади для виміру — досить примітивними. Проте, за свідченням археологічних знахідок й літописів, народні математичні знання як за часів Київської Русі, так і в наступний період невпинно розвивалися.
З лічбою український народ був обізнаний давно, але засоби обчислення в нього були дуже своєрідні. Щоб звільнитись від запам'ятовування різних чисел, а також для того, щоб сповістити про результати лічби іншу людину, у старовину використовували камінці, горошинки, хлібні зернятка, лічильні дерев'яні палички тощо.

З розвитком інтелекту людина набула здібність абстрагуватися від конкретної лічби. Поступово протягом дуже довгого часу формувалося поняття числа. Десять пальців — це та стандартна множина, з якою порівнювала первісна людина будь-яку іншу множину, поки в неї у свідомості не утворилась певна нова множина у вигляді ряду натуральних чисел, пише педагог Й. Я. Депман.
На зорі цивілізації люди задовольнялися так званою малою лічбою, а саме трьома числами: один, два, багато. Отже, спочатку людина рахувала до двох. Через деякий час вона стала рахувати до п'яти, шести, а потім і до десяти.
І в наших слов'янських предків число сім було символом невизначеної множини. Це стверджують приказки та прислів'я: «Семеро на одного не чекають», «За одного письменного сім неписьменних дають», вираз «за сімома печатками» тощо. Тут число сім вживається в розумінні «багато».

Пройшло чимало часу, і таким символом повноти («багато») стало число дванадцять. Засвоївши цей числовий ряд, людина стала вважати наступне число тринадцять зайвим і через те «нечестивим» чи нещасливим. Як пережиток це дійшло і до наших днів. Щоправда, стосується воно більше західноєвропейських народів. У нас ще з часів Київської Русі число тринадцять було поширене поряд з іншими числами і ніяких містичних властивостей йому не приписувалося.
Основною системою числення в українців була десяткова. У деяких народів зустрічається п’ятирічна і двадцятирічна системи. Десяткова система виникла з пальцевого рахунку.
Археологічні пам'ятки свідчать, що вже в IX —X ст. східні слов'яни застосовували прості математичні прийоми лічби і вимірювання. У XVIII —XIX ст. математичні знання народу поступово набули дальшого розвитку. Але деякі засоби лічби та практичних вимірів, що виникли в давнину, подекуди залишалися ще навіть до початку XX ст. і були у вжитку серед населення України, про що свідчать матеріали досліджень.

Проблеми народної математики в процесі навчання   

Проблеми народної математики давно цікавили вчених. Так, на VII з'їзді природознавців та лікарів у Одесі (1883р.) В. В. Бобинін запропонував включити до програми роботи Географічного товариства збирання пам'яток народної математики.
Сам В. В. Бобинін був одним із перших збирачів пам'яток народної математики, багата колекція яких, на жаль, не збереглася. Деякі зібрані твори він вмістив у своїх працях.
У “Програмі для збирання відомостей з етнографії” О. Русова та Ф. К. Волкова, виданій у 1873 р. Південно-західним відділенням Географічного товариства і перевиданій у 1875 р., окремий параграф присвячений народним знанням. До цієї програми входило кілька питань про народні прийоми лічби та вимірювань.
У 1876 р. відомий український етнограф М. Драгоманов зібрав і упорядкував цікаві народні задачі.

К. М. Щербина вказує на роль народних задач, прийомів лічби і вимірювання у програмі початкових класів школи, подає для використання в шкільній практиці матеріали, зібрані вчителями в різних областях України. Він закінчує свій виклад так: «Збирання й уважне вивчення «народних» математичних знань має величезне значення не лише для етнографів та істориків, а й для вчителів, оскільки ці «народні» знання дають дуже цікаві дидактичні, а іноді й методичні вказівки для їх шкільної роботи».
Проте найґрунтовніше дослідження з історії розвитку народної математики в Україні провела Л. М. Граціанська. Ознайомлюючи нас із способами лічби та вимірювання, народними мірами українців на різних етапах історичного розвитку, відкриваючи цікавий світ еволюції поняття числа та його властивостей, а також процес формування просторових уявлень і знань у галузі геометрії, автор дозволяє нам проникнути в глибини народної мудрості. Дослідниця узагальнила матеріал, зібраний у містах і селах України (1925— 1968 рр.) за пропозицією К. М. Щербини.

Специфіка народного математичного письма та обчислення в Україні   

Розглянемо специфіку народного математичного письма та обчислення в Україні.
У сиву давнину в наших предків засобом «запису» чисел були бирки, тобто дерев'яні дощечки чи палички, на яких ножем, сокирою або шилом робилися риски, хрестики, інші позначки, якими відмічали число голів худоби, кількість здобичі на полюванні тощо. Сама назва «бирка» вказує на її східне походження з пастушого побуту (біри, бирки — означає вівці). Записи на паличках називалися «черти», «рези», «мітки». Нарізки, зарубки, що використовувалися в господарстві, робилися на будь-якому предметі: на стінах, одвірках, стелі, па зрубах криниць, на ціпках пастухів, на дощечках, паличках та інших предметах. Часто зустрічалися числові знаки, написані крейдою або вуглиною на одвірках млинів і вітряків.
На бирках результати лічби записувалися майже скрізь однаково:
I  — один          III — три             © — сотні
II  — два           X — десять          ІЕІ — тисячі
Цією нумерацією широко користувалися збирачі податків, які зобов'язані були вести записи в податних зошитах.
Щоб не можна було зробити ніяких додаткових позначень, усі знаки окреслювали навколо прямими лініями. Записувати потрібно було не тільки кількість грошей, а й інші предмети.

Натрапляємо в Україні і на свої місцеві записи. У давні часи в Україні неписьменні люди не користувалися записами, але, щоб не тримати в пам'яті потрібні числа і не витрачати час на перелік удруге, фіксували лічбу здебільшого квасолипками, картоплинами, паличками або колосками. Цим користувалися при лічбі порівняно невеликої кількості предметів, а коли лічили копи на полях, дерева в лісі, мішки із зерном, тоді користувалися бирками.
Бирки використовували також і в різних позичках, при цьому на них зазначалась величина боргу. Одна половина бирки залишалась у боржника, друга — у позикодавця. Коли борг повертали, то після звірки зарубок обидві частини бирки знищувались. Між іншим, від «запису» на бирці ведеться звичай і в наш час не записувати числами кількість проданих предметів або вироблених деталей, а позначати рисками чи іншими знаками для економії часу або для зручності. В Україні бирки називали ще «карбижі», що походить від слова «карбувати». З цим пов'язана і назва «карбованець»...

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

(Скорочений текст для ознайомлення)

Опис експерименту

Після теоретичного дослідження ми перейшли до практичної апробацій здобутих знань. У процесі проходження педагогічної практики на базі загальноосвітньої школи № 30 м. Кременчука ми з’ясували, що нині стало на часі опанування народознавства, зразків національної культури. Народознавство вперше виділено як окремий предмет в одному з варіантів навчального плану в системі народної освіти. Він дає знання про культуру та побут народів світу, їхню схожість і відмінність, багатство й непересічність господарське-культурної спадщини українського народу, народні традиції, допомагає оволодіти навичками господарської діяльності, жанрами художньої творчості. Цей предмет має велике виховне значення, він формує етнічну самосвідомість, кращі риси національного характеру: патріотизм, любов до свого народу, його спадщини.
Великий ігровий матеріал дає дитячий фольклор. Ігри, віршики, казки, забавлянки роблять урок цікавим. Одним із напрямків методичного оновлення уроків у початкових класах є проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з декількох предметів, об'єднай навколо однієї теми. Цей підхід має інформаційне й емоційне збагачення сприйманні мислення і почуттів учнів через використанні цікавого матеріалу. Але інтеграція потребує високого професіоналізму, тому доцільно розглядати дану проблему як використання міжпредметних зв'язків. У цьому випадку народознавчі елементи мають допоміжне значення для вивченні курсу математики.

1.  Дитячі віршики, де повторюється певне число разів  кожний  рядок.   На  уроці   читання  віршами вчиться без повторів, а на математиці — виставляємо цифру, скільки разів треба повторити рядок! Або вчитель читає віршик з повторами,  а учні записують    в   зошит    рядок    цифр    (диктант) Наприклад:
Та й унадився (4)
Журавель (2),
Журавель-вель-вель (4),
Журавель (2)
До бабиних конопель (2),
Конопель-пель-пель (4).
А я тому журавлю (4),
Журавлю (2)
Цибки-ніжки переб'ю.
Та й було в баби сім котів,
Сім котів, сім котів.
Та й впорала сім ланів
Та й насіяла конопель.
2.    Під   час   усного   рахунку   використовуємо фланелеграф. Вивішуємо малюнки, а діти хором називають числівники.
... півники, ... півники (два)
Горох молотили.
... курочки, ... курочки  (дві)
У млинок носили.
... цап меле, цап меле (1),
... кізка підсипає (1),
А маленьке козенятко (1)
З ковша вигрібає.
3. Скількох нагодували борщиком?
Дощику, дощику,
Наваримо борщику,
Поставимо на горі,
Виїдять 3 комарі.
Останеться трошки — Виїдять 2 мошки.
Останеться крапля — Виїсть чапля.
Останеться трішки — Виїсть мишка.
4.  Скільки в равлика ріжок?
Павлику-равлику,              Тобі два, мені два
вистав свої ріжки.             Поділимось обидва.
5.  З кількох чоловік сімейка в Омелька?
А у нашого Омелька Сімейка маленька: Сім пішло, сім поїхало, Сім дома зосталося.
6.  Необхідно поставити по порядку дні тижня і прочитати віршик.
У неділю орав,
У вівторок плуг поламав.
У п'ятницю волів погубив,
У суботу шукав,
У понеділок знайшов,
У середу додому пішов.
7.  Скільки у дядька стогів пшениці?
Що в дядька, дядька Стоги стоять:
Один стіг гречки — на варенички,
А ще один вівса — Та й колядка уся.
8. Загадки з числами дають можливість розвивати образне і логічне мислення.
Чотири брати під одним капелюхом стоять,
Одним поясом підперезані. (Стіл)
Два брати спереду гудуть,
За ними ще двоє женуться,
Біжать, ніяк не доженуть,
Об землю спересердя б'ються. (К о л е с а)
Сам чорний, а не ворон,
Є роги, та не бик,
Шість ніг без копит. (Жук)
Під час вивчення величин доцільно звернутися до книжки С. Кордюкової «Одиниці потрібні всім!» Тут зібрано цікаві історичні відомості про виникнення мір довжини, часу, їх вимірювання в різні часи. І розв'язування вправ з багатоцифровими числами не здаватиметься таким нудним.

А ось наводимо приклад використання елементів народознавства на уроці математики в 1 класі.
Тема. Таблиці додавання й віднімання 1.
Мета. Формувати навички додавання й віднімання 1; звернути увагу на те, що додаючи 1, дістаємо наступне число, а віднімаючи 1 — попереднє; закріпити вміння розв'язувати задачі; розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу; виховувати інтерес до предмета.
Обладнання: силуетні картинки, таблиці «Додати 1», «Відняти 1», зображення казкових персонажів.

Хід уроку...   

Методичні рекомендації

Опрацювавши з учнями дану розробку уроку ми дійшли висновку, що діти дуже  охоче сприймають інформацію  про давні  традиції рідного народу, реалізовуючи міжпредметні зв'язки методам евристичної бесіди, розповіді, практичної роботу обов'язково спираючись на життєвий досвід дітей. Попередньо все продумавши, можна знайти час на уроці і для повідомлення нової інформації. Одного разу загадати загадки, іншого — використай вивчений вірш як гру, ще іншого — повідомити якусь цікавинку. А в результаті — не лише розширюються знання, а й створюється особливий емоційний фон, що посилює виховний вплив. У зв'язку з тим, що сучасні підручники з математики не удосконалені, можна скласти задачі і завдання на народознавчому матеріалі. Перш за все — це дитячий фольклор.

 

 
загрузка...