Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Пізнавальна активність школярів
Українські реферати - Педагогіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Пізнавальна активність школярів

Курсова робота з педагогіки


ЗМІСТ

Вступ
Розділ I. Пізнавальна активність школяра
1.1. Загальне поняття про пізнавальну активність
1.2. Пізнавальна активність школярів
Розділ ІІ. Пізнавальний інтерес як фактор формування пізнавальної активності школярів
2.1. Види, рівні, критерії пізнавальної діяльності
2.2. Активізація пізнавальної діяльності учнів
2.3. Проблемне навчання як один із шляхів активізації пізнавальної діяльності
Розділ IIІ. Аналіз дослідницької роботи
Висновки
Список літератури
Обсяг курсової роботи - 42 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


Дивіться також:
Курсова робота - Індивідуалізація навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів

ВСТУП

Провідна роль пізнання в житті людини визначає значення пізнавальної активності особи в усіх сферах діяльності: учбово – пізнавальній, трудовій, громадській, в процесі занять мистецтвом, фізичною культурою. Це положення зумовило те місце, яке посідає ця проблема у психічно–педагогічних дослідженнях.
Розкриття сутності пізнавальної активності школяра вимагає наукового визначення “активність”. Про необхідність і важливість аналізу наукового поняття “активність” пишуть філософи, психологи, педагоги: В. З. Коган,  М. С. Квєтной, С. Л. Рубінштейн, В. О. Петровський та інші. Розкриттю сутності  активності допомагає логіко–семантичний аналіз поняття  “активність”. Для цього були вивченні статті словників, енциклопедій. Семантичний аналіз слова створює можливість підійти до наукового визначення поняття.
Слово “активність походить від латинського “activus” і означає діяльний, енергійний, ініціативний. Тобто людина з такими рисами характеру прагне до живої участі усьому, виявляє себе в діяльності.
В цілому логіко–семантичний аналіз статей словників показує , що активність визначається через діяльність, вказує на її характер, на ставлення суб’єкта до діяльності. Взаємозв’язок понять “активність” і “діяльність” простежується і в мовах інших народів. Так, в англійській ці два поняття передаються одним і тим же словом – activity; в італійській мові attivita та operosita означають і активність, і діяльність.
Визначення поняття “активність” у працях філософів, педагогів, психологів також випливає з поняття “діяльність”, але діалектика взаємозв’язку цих двох понять розкривається по–різному.
У деяких дослідженнях активність розглядається як широка, всеосяжна категорія , яка включає в себе діяльність. Діяльність розкривається при цьому як специфічна для соціальної системи форма активності, тобто активність виступає щодо діяльності родовим поняттям.
Так, М. В. Дьомін визначає активність як надзвичайно високий етап діяльності. Тому поняття “активність” ширше ніж “діяльність”, бо “активність” властива всьому матеріальному світові (Дёмин М. В. Проблемы теории личности. – М.,1997. с. 142 ).  Такої ж думки дотримується Журавльов, який називає діяльність у широкому розумінні, а власне термін “діяльність” слугує для визначення одного окремого виду активності.
У працях інших учених поняття “активність” та “діяльність” ототожнюється. Зокрема, В. П. Іванов пише: “Діяльність і є активність, яка за формою спрямована назовні, але за змістом завжди звернена до суб’єкта”. ( Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание - искусство. – К, . 1977. с. 66 ).  Вважаємо, що, зв'язок цих понять, їх потрібно розрізняти. Так вважають психологи С. Л. Рубінштейн  і Т. С. Лапіна.

Проблемою курсового дослідження є пізнавальна активність школярів.
Об’єкт курсового дослідження являє собою формування пізнавальної активності молодого школяра.
Мета курсового досліджень – визначити ефективні шляхи і засоби формування пізнавальної активності молодшого школяра
.

Завданнями курсового дослідження є:
1. Визначити психологічно–педагогічну літературу з проблеми дослідження.
2. З’ясувати сутність понять:
– пізнавальна активність;
– навчальний інтерес;
3. Визначити ефективні шляхи та засоби формування пізнавального інтересу та пізнавальної активності учнів початкової школи.
4. Практично перевірити ефективність зроблених теоретичних висновків.

Гіпотеза  дослідження:
Пізнавальна активність школяра – це риса людини, яка виявляється в прагненні до самостійної діяльності та живому участі в усьому.
Шляхами формувальна пізнавальної активності є:
– застосування проблемного навчання;
– включення дитини в дослідницьку діяльність;
– навчання дитини працювати самостійно;
– спільна діяльність сім’ї і школи по створенню сприятливої психологічної атмосфери для учнів;
– формування мотивів навчання;
– формування пізнавального інтересу;
Методи досліджень, що були використанні в ході підготовки курсової роботи:
– методи роботи з літературою;
– методи аналізу і синтезу;
– спостереження;
– анкетування;
– дослідницька бесіда.

Деякі вчені розглядають активність як якісну характеристику, міру діяльності, ступінь її виявлення. Так, В. З. Коган зазначає: “На рівні аналізу людини не взагалі, а особи як суб’єкта конкретної соціальної діяльності поняття “активність” вже не тотожне поняттю “діяльність” і вступає як самостійна, окрема категорія, яка відбиває кількісно–якісну сторону діяльності особи”. (Коган В. З. Понятие активности личности как категория социальной психологии  // Некоторые проблемы личности. – М., 1977, с. 128).
Ряд науковців визначає активність як рису людини. Зокрема М. О. Данилов вважає за недолік те, що в дослідженнях активність часто розглядається в плані засвоєння знань, а не як риса особистості.
Такі головні напрямки у визначенні поняття “активність”.
Активність людини – це не природна риса, вона може змінюватися у зв’язку з розвитком особистості, зміною того соціального середовища, у якому людина перебуває. Отже, можна говорити про абсолютну активність людини як біологічної істоти, частину природи і про відносну, змінну, якщо йдеться про особистість, активність якої виявляється лише у діяльності.  В той же час не можна ототожнювати поняття “активність” і ”діяльність”, бо вони не піднімають одне одного.
Діалектний підхід до визначення поняття “активність” знаходиться у працях В. О. Сухомлинського. Вважаючи , що активність характеризує перш за все сутність діяльності, бо тільки в діяльності виявляється активність особи, він не раз вживає означення  “активна” до слова “діяльність”. У той же час видатний педагог розглядає якісну характеристику діяльності лише у зв’язку з самою особою, її ставленням до діяльності. Це не дало йому підставу говорити про активність як про її рису.
Наведені приклади дають змогу зробити висновок, що визначення активності як якісних характеристик діяльності є правильним, але таким, яке не вичерпує суті поняття, вживаного в педагогічній праці. Активність дійсно характеризує діяльність, цього процесу, тобто через готовність, прагнення до діяльності, бажання досягти певної мети.
Отже, питання про сутність активності є багатоаспектним. Тому не можна дати одне визначення його, оскільки активність розглядається то як загальна категорія, то як біологічна, психологічна, то як фізіологічна особливість. У біологічному аспекті вивчається у зв’язку з пристосуванням організму до навколишнього середовища, фізіологічний аспект охоплює активність у плані регуляції мозку, у психологічному вбачають в активності діяльність, у якій суб’єкт змінює свою поведінку і свої психічні властивості.
Поняття “активність” у педагогічному розумінні можна трактувати як рису людини, яка виявляється в стані готовності, в прагненні до самостійної діяльності, а також у якості здійснення діяльності, виборі оптимальних шляхів до досягнення поставленої мети. Активність як риса особистості передбачає індивідуальні знайому форму поведінки, в якій реалізується її ставлення до діяльності. Як риса особистості пізнавальна активність відбиває психологічну та практичну її готовність до пізнання , що припускає: певні мотиви діяльності опорними знаннями та методами пізнання.
Основою пізнавальної активності, її внутрішніми стимулами виступають пізнавальні потреби, тобто потреби в набутті нових знань, у поглибленні тих, що вже набуті, в тому, щоб осягти духовну культуру суспільства, потреби в самовиявленні. Проблема формування пізнавальних потреб знайшла глибоке обґрунтування в працях психологів ( Б. Г. Анан’єв, Л. І. Божович, М. Ф. Добрині ), педагогів ( М. О. Данилов, В. С. Ільїн, Ю. В. Шаров ).

 

 
загрузка...