Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Розумове виховання - Пізнавальна активність. Активізація пізнавальної діяльності
Українські реферати - Педагогіка
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Розумове виховання. Пізнавальна активність дитини. Активізація пізнавальної діяльності

Контрольна з учбового предмету «Педагогіка» виконана на замовлення на підставі підручників та посібників. У работе є: експериментальна частина - практичне дослідження. Ключові слова та фрази: дошкільнята, пізнавальний інтерес, пізнавальна активність, активізація пізнавальної діяльності дитини. Обсяг - 21 сторінка. Формат - Word (doc)

ЗМІСТ

Вступ
1. Розумове виховання
2. Рівні пізнавальної активності
3. Чинники підвищення пізнавальних здібностей дитини
4. Практичне дослідження
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36

Дивіться також:
Курсова робота - Формування здібностей у молодших школярів
Курсова робота - Пізнавальна активність школярів
Курсова робота - Індивідуалізація навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів

(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

ВСТУП

Виховання і навчання спрямовані на те, щоб нові покоління, засвоюючи основи наук, суспільно-історичний досвід, були підготовленими до самостійної життєдіяльності, цивілізованого ставлення до природи, культури, інших людей, адаптації у світі, який динамічно змінюється. Ці вимоги особистість засвоює свідомо чи несвідомо як необхідні умови життя і діяльності. Разом із знаннями, які формуються у дитини в процесі виховання, розвиваються способи пізнавальної діяльності: вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Очевидно, тому розумова досконалість високо цінується всіма народами. «Не краса красить, а розум», «Знання та розум — скарб людини», — гласить народна мудрість, пов'язуючи з розумовими даними формування моральних якостей особистості («Немає доброти без розуму»). Розум є важливим засобом пізнання навколишньої дійсності («Бачить око далеко, а розум — ще далі»). Він свідчить не лише про дану людині від природи кмітливість і тямовитість, а й про здобутий у процесі виховання і самовиховання рівень розвитку («Не той дурний, хто не вчився, а той, хто вчитися не хоче»). Отже, у процесі засвоєння дитиною знань, розвитку її інтелекту, мислення відбувається формування культури розумової праці. У цьому і полягає сенс розумового виховання.
Розумове виховання — систематичний, цілеспрямований вплив дорослих на розумовий розвиток дитини з метою формування системи знань про навколишній світ, розвитку пізнавальної діяльності, здатності до самостійного пізнання.
Важливими напрямами розумового виховання, крім розвитку ерудиції, формування світогляду, оволодіння системою наукових і прикладних знань, досвіду пізнавальної діяльності, здатності до прийняття нетрадиційних рішень, що загалом характеризують інтелект людини, є формування емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до себе, а також розвиток пізнавальних інтересів, потреби у самоосвіті.

Моральні, естетичні та інші якості людини тісно пов’язані з розумовими. Здібність прогнозувати наслідки своєї діяльності і поведінки, самостійно прийняти рішення, адекватно оцінювати їх та нести за них відповідальність базується на розумі.
Розумове виховання, в широкому розумінні, — це формування інтелекту, освіченості, життєвого досвіду, вихованості, а у вузькому — розвиток самостійності мислення та вміння вчитися.
Розумове виховання вирішує такі завдання:
1. Формування системи базисних знань.
2. Розвиток усіх видів мислення.
3. Формування пізнавальних інтересів.
4.  Розвиток умінь самоосвіти, тобто вміння вчитися. Будь-який вид мислення здійснюється на основі інформації. Це може бути образна, символьна або словесна інформація, але без неї ніяке «чисте» мислення неможливе, тому що мислення — не переробка інформації за допомогою різноманітних інтелектуальних операцій. Всю інформацію засвоїти неможливо, та й немає такої потреби, адже частина її не має суттєвого значення для розвитку людини; інша частина інформації дуже швидко застаріває. Ще китайський філософ VI-V ст. до н.е. Конфуцій писав, що важливо не стільки знати все, скільки знати головне і вміти розмірковувати.
Крім того, для оперативного і самостійного прийняття оптимальних рішень, важливо мати не багато знань, а мати систему знань, тобто інформацію, ієрархічно впорядковану, в якій розмежовано причини і наслідки, суттєве та другорядне, загальне та часткове тощо.
Тому в процесі розумового виховання школа повинна сформувати в учнів систему базових (нестаріючих) знань про природу, суспільство, людину, техніку, що включає, по-перше, закони та закономірності наук і мистецтв, поняття, терміни, символи, формули, в яких відображені закони; по-друге, засоби використання знань на практиці, алгоритми діяльності, досвід творчої діяльності (перенесення знань та вмінь у нову ситуацію, бачення нових проблем, нових функцій об'єкта, альтернатив, комбінування тощо); по-третє, — факти, що ілюструють закони, твори літератури і мистецтва та емоційно-оцінне ставлення до них.
Найсуттєвіше завдання розумового виховання — це розвиток усіх видів мислення. До них належать:
—  діалектичне мислення — вміння бачити явища і процеси з різних боків, розуміти єдність протилежностей, виявляти тенденції їх розвитку;
— логічне мислення — вміння оперувати інформацією за допомогою законів логіки, визначати поняття, розмірковувати, доводити, робити висновки;
— абстрактне мислення — передбачає вміння залишати осторонь несуттєві, другорядні ознаки та виділяти суттєві, загальні у багатьох об'єктах, процесах, формувати абстрактні поняття і оперувати ними;
— наочно-образне мислення — оперування художньо-естетичними або просторовими образами;
— узагальнене мислення — характеризується вмінням знаходити загальні принципи або способи дії;
— теоретичне мислення — здібність до засвоєння знань високого рівня узагальненості, наукове розуміння суті та механізмів дії явищ і процесів, уміння встановлювати закономірності, тобто суттєві зв'язки між явищами;
— індуктивне (від часткового до загального) та дедуктивне (від загального до часткового) мислення;
—  алгоритмічне мислення — вміння працювати за інструкцією, суворо дотримуючись послідовності операцій.
Можна виділити й інші види мислення, але одним з найголовніших, найважливіших завдань школи є розвиток в учнів уміння здійснювати мислительні операції (аналіз, порівняння, класифікація, виділення суттєвого, узагальнення, моделювання, систематизація, прийняття рішень або умовивід тощо). Розумове виховання полягає не в абстрактній вимозі «думайте, діти!», а у використанні для засвоєння знань та вмінь усіх мисленнєвих операцій, поступово від найпростіших (наприклад, порівняння контрастного) до складних (самостійне вирішення проблем) на кожному уроці (від математики до музики). До інтелектуальної культури відносять також уміння відповідати, розповідати, розв'язувати задачі, мовну та математичну, а в наш час — і комп'ютерну грамотність та культуру; розвинуту пам'ять.
Формування пізнавального інтересу теж дуже важливе для розумового виховання, оскільки розвиток інтелекту, самостійності мислення, формування системи знань можливі тільки у процесі пізнання. Якщо дитина вчиться тільки з престижних мотивів, або щоб уникнути неприємностей, вона не досягає максимально можливих для неї результатів.
Пізнавальний інтерес — це спрямованість особистості на сам процес пізнання, від якого вона одержує емоційне задоволення, а не тільки на результат. Дитина, в якої є пізнавальний інтерес, виходить за межі заданого у школі, пізнає більше, стає самостійнішою і здатною до творчості. Тому не слід, у гонитві за механічним запам'ятовуванням великої суми знань, залишати учня інтелектуально не підготовленим до сучасного життя.
Для того, щоб реалізувати пізнавальний інтерес, освоїти нові знання, оволодіти професією, не відстати від вимог часу у своїй спеціальності, необхідною є самоосвіта, тобто вміння самостійно вчитися, оволодіти пізнавальними та навчальними вміннями, а саме: читати і писати з достатньою швидкістю, слухати і конспектувати; працювати з літературою (комп'ютером), знаходити необхідну інформацію, складати план, тези, реферувати; викладати, аргументувати, захищати свої думки усно та письмово, спостерігати, зосереджуватися, бути уважним, використовувати мнемонічні прийоми для запам'ятовування; планувати, своєчасно контролювати та оцінювати свою роботу; організовувати свій робочий час і робоче місце.
Здійснюючи розумове виховання, необхідно розглядати навчальне пізнання, як цілісний процес, що включає мотиви, емоції, почуття, вольові якості і мислення. Навчальний процес передбачає атмосферу співробітництва, толерантності, доброзичливості. Навчання повинно йти попереду розвитку (Л. С. Виготський), тому навчально-виховний процес, має бути не тільки репродуктивним, а й проблемно-пошуковим, творчим. Для цього необхідно навчити учнів описувати явища, усвідомлювати суперечності, формулювати проблеми, висувати гіпотези, вибирати оптимальне рішення.
Розумове виховання повинно здійснюватися не тільки на уроках математики чи природничих наук, а на кожному уроці з будь-якої дисципліни, наприклад, у мистецтві треба вміти аналізувати художні твори, порівнювати засоби художньої виразності, жанри, узагальнювати і виділяти суттєве при визначенні стилів.
Розумове виховання закладає базу для подальшого розвитку суспільства.

Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності полягає не в тому, щоб ще глибше занурити дітей у той чи інший конкретний програмовий матеріал. Суть у тому, щоб у межах однієї теми виявити та встановити зв'язки між різними предметами і явищами, об'єднати навчальний матеріал і навчальні предмети, підпорядковуючи все це єдиній універсальній логіці. Так, наприклад, при ознайомленні з навколишнім світом дітей дошкільного віку предмет чи явище що розглядаються, мають характеризуватися шляхом пошуково-дослідницької та експериментальної роботи, методом синтезу і аналізу, цілісно, різнобічно.
Необхідними засадами, дотримання яких забезпечує реалізацію пізнавальної та розвивальної функцій навчально-виховних заходів на різних етапах взаємодії педагога з дитиною вважається:
- введення дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх подачі;
- створення умов для використання на уроці чи іншому навчально-виховному заході наукової інформації, здобутої поза дошкільним закладом і школою;
- передбачення певних інтелектуальних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом;
- активізація пізнавальної діяльності з використанням проблемно-пошукових методів.
Що одержимо в результаті такого підходу?
По-перше, у дітей формуватиметься цілісна система сприйняття навколишнього світу;
по-друге, діти одержуватимуть знання інтегративно, а це зумовить економію навчального часу;
по-третє, і що надзвичайно важливо, це ефективно впливатиме на активізацію мислення, а отже, і на розвиток та вдосконалення пізнавально-розвивальних процесів.

Практичне дослідження

В експериментальній частині ми використовували тести, бесіди з дітьми, ігрову діяльність, дидактичні ігри, художню літературу, ігри, драматизації, сюжетну-рольову гру.
Місце проведення експерименту в ДВЗ № 81 м. Кременчука.
Старша група, 12 дітей.
Ми  використовували таку методику:
Групу умовно розділили на дві частини: одній надали статус експериментальної. Усі дані, які маємо на початок експерименту зареєструємо в таблиці 1.

(Таблиця 1)

Дітям пропонуємо виконати завдання, але стимулюємо лише дітей з експериментуємої групи.
Проведемо експеримент з використанням наступних дидактичних ігор.

Дидактична гра «Побудуємо зайчикам хатку»
Мета: Закріпити поняття «куб». вчити розрізняти площини та об ємні геометричні фігури. Використовувати  свої знання в ігрових ситуаціях. розвивати елементи доказового мислення.
Обладнання. Іграшковий зайчик та ілюстрація зайчика; квадрат, трикутник, куб, дах – елементи конструктора.
Ігрові дії...

«Ведмедики прокинулися»
Мета: Супроводжувати розповідь вихователя ігровими діями. Засобом використання математичних навичок в ігровій ситуації вчити розповідати на запитання: «Скільки всього стало?» Закріплювати рахунок в межах 10, поняття «багато», «жодного».
Ігрові дії...

Законстатуємо, що після використання дидактичних ігор для підвищення пізнавальної активності у дітей було виявлено, що діти з експериментальної групи в ході ігор були значно активнішими, відповідали на всі запитання, а після занять задавали питання вихователю. Рівень активності кожної дитини ми оцінили в балах (таблиця 2.)

(Таблиця 2)

 

 
загрузка...