Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Циклічність як закономірність сучасної економіки. Види економічних циклів
Українські реферати - Політична економія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Циклічність як закономірність сучасної економіки. Види економічних циклів

Курсова робота

ЗМІСТ

Вступ
Розділ І. Циклічність економіки. Поняття «цикл». Середні й короткі цикли
Розділ ІІ. Циклічність як закономірність сучасної економіки 
2.1. Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази
2.2. Причини циклічності
2.3. Види і тривалість циклів
2.4. Деформація класичного економічного циклу
2.5. Моделі економічних коливань
Розділ ІІІ. Стабілізаційна політика держави
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг курсової роботи - 22 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36



(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

У процесі становлення та розвитку ринкової економіки багато уваги було приділено дослідженню причин і наслідків циклічних коливань та кризових явищ. Виникли різні теорії економічних циклів, в яких досліджувався механізм їх дії та шляхи стабілізації економіки.
Налічується понад 200 концепцій, за допомогою яких описуються економічні кризи та їх циклічність. Так, англієць У. Джевонс пояснював циклічність появою плям на сонці, американець Г. Мур надавав перевагу ритмові руху Венери. Француз Афталіон причиною криз вважав нерівномірність механічного прогресу, С. Сісмонді - недостатнє споживання населення, М. І. Туган-Барановський - диспропорційність між галузями, М. Фрідмен - нестабільність грошової пропозиції, зумовлену втручанням держави в економіку, Н. Калдор - розрив у динаміці інвестицій і заощаджень. Дж. Кейнс пов'язував цикли з надмірними заощадженнями і недостатніми інвестиціями. К. Маркс вважав, що головна причина циклу - протиріччя капіталізму - між суспільним характером виробництва та приватнокапіталістичною формою привласнення результатів виробництва.

Неможливо стверджувати, що всі коливання ділової активності пояснюються дією економічних циклів. Є сезонні коливання ділової активності, наприклад, значне підвищення купівельного попиту напередодні свят: Нового року, 8 Березня, Великодня тощо. Також до сезонних коливань схильні такі галузі, як сільське господарство, будівництво, автомобільний транспорт тощо.

Отже, досить актуальною є тема курсової роботи: «Циклічність як закономірність сучасної економіки. Види економічних циклів».
Мета курсової роботи – визначення циклічності та економічних циклів.
Предмет курсової роботи – циклічність та економічні цикли.

Завдання курсової роботи:
- визначити поняття циклічності та циклів;
- з’ясувати фази економічних циклів;
- визначити причини циклічності;
- надати характеристику видам циклів;
- обґрунтувати доцільність стабілізаційної політики держави.

Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази

Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, відсоткових ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки. Для економіки притаманні три види циклів: короткі, середні та довгі (цикли Кондратьєва). У даному контексті ми детальніше розглянемо характерні риси середніх промислових циклів.
Важливою рисою ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно, а хвилеподібно зростаючий характер. Хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а у формі економічних циклів.

Економічний цикл (цикл ділової активності) - це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.
Економічний цикл характеризується:
1) самовідтворенням;
2) безперервністю;
3) хвилеподібним характером динаміки макроекономічних показників.

(Рис. 2.1.) Модель економічного циклу

Рівень ділової активності знаходить свій вираз у певній кількості товарів та послуг, створених економікою даної країни. Його зниження означає або зниження темпів приросту виробництва, або навіть скорочення виробництва. Зростання - характеризує збільшення обсягів виробництва, робочих місць тощо.

Фази економічного циклу

Основні індикатори фаз циклу складають: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску виробництва.
Спад (криза, рецесія). Надвиробництво і подальше падіння обсягів виробництва. Затоварювання, зменшення обсягів оптової і роздрібної торгівлі, масове банкрутство, скорочення зайнятості. Зменшення платоспроможного попиту, зниження реальної заробітної плати. Нарощування взаємних неплатежів, недостатність кредитних ресурсів, зростання відсоткової ставки, недостатність грошової маси, масове внецінення основного капіталу, затухання інвестиційних процесів, падіння курсів акцій, біржова паніка.

Дно (депресія, застій). Найнижча точка спаду циклу - депресія - критична точка в економіці. Виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня. Спостерігається найбільша кількість банкрутств, дуже висока відсоткова ставка, відсутні нові інвестиції. Поступово починають зменшуватися товарні запаси.

Пожвавлення. Починає оновлюватися капітал, модернізується виробництво, відновлюються інвестиції, активізується попит. Виробництво, зайнятість та споживання зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність. Коли виробництво досягає передкризового рівня, економіка входить до фази піднесення (піку).

Пік (піднесення, експансія, бум). В економіці спостерігається повна зайнятість і виробництво працює на повну потужність. Спостерігається масове оновлення капіталу, розширення виробництва, зростання прибутку та заробітної плати. Рівень цін має тенденцію до підвищення, відчувається недостатність ресурсів, зростання ділової активності припиняється.
Все це призводить до „перегріву" економіки, виникнення диспропорцій та створення передумов для входження економіки у новий економічний цикл.

Економічна криза пов'язана з надвиробництвом, але криза в Україні та інших країнах СНД була пов'язана не з перевиробництвом, а з недовиробництвом. Тривалість фази падіння у західних країнах становить півроку або півтора року, в Україні вона тривала десять років. Глибина падіння ВНП і промислового виробництва у країнах Заходу навіть у повоєнні роки не перевищувала 10%, в Україні вона становила понад 50%.

Причини циклічності

З точки зору факторів економічних циклів виділяють два основних підходи до визначення причин циклів.
Перший пов'язують з зовнішніми (екзогенними) факторами, які перебувають за межами економічної системи:
— політичні й випадкові події (війни, революції, перевороти, «перебудова» в СРСР та перехідний період у нових незалежних державах);
— зміни чисельності населення (міграція);
— поява значних наукових і технічних винаходів і нововведень (автомобіль, залізниці, комп'ютери);
— відкриття нових земель та родовищ корисних копалин;
— виникнення сонячних плям;
— по годно-кліматичні зміни тощо.

Другий - з внутрішніми (ендогенними) факторами, які притаманні даній економічній системі, такими як:
— нестабільність споживчих витрат;
— нестабільність інвестиційних витрат;
— зміна цін на ресурси (нафту, газ та інші види сировини);
— діяльність держави у сфері регулювання економіки (зміни у кредитно-грошовій, податковій політиці) тощо.
Синтез або комбінація зовнішніх та внутрішніх факторів і стають причинами економічних циклів.

Види і тривалість циклів

Економічні цикли суттєво відрізняються один від одного за тривалістю та амплітудою коливань.
Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють механізм його походження.

Короткі цикли (3 — 4 роки) - пов'язані з відновленням економічної рівноваги на споживчому ринку. При формуванні тривалого дефіциту здійснюється перепрофілювання виробництва, створюється нова структура економіки, нова пропорційність. Досліджували короткі цикли американці Уеслі Мітчелл (1874 - 1948) і Джозеф Кітчин (1861 - 1932). Економісти монетаристської школи короткі або малі цикли визначають як грошові цикли.

Середні цикли (промислові) (8-12 років) - пов'язані зі зменшенням попиту на устаткування і споруди. Сам попит, його величина і направленість залежать від впровадження нових технічних та технологічних засобів виробництва, що відбувається через механізм переливу капіталу з наступним інвестуванням. Причини виникнення середніх циклів уперше описав французький економіст Клемент Жугляр (1819 - 1908).

Довгі цикли (Кондратьева) (45 - 60 років) - їх головна рушійна сила - радикальні зміни у технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова. Автором цієї теорії був російський економіст Микола Кондратьєв (1892- 1938).
М. Кондратьєв у великих циклах (хвилях) виділяв дві фази:

I фаза - висхідна хвиля (25 - 30 років) - це довгострокове піднесення, що виникає на базі нових наукових відкриттів, змін технології. її супроводжують значні соціальні коливання (війни, революції);
II фаза - низхідна хвиля (20 - 25 pp.), криза виникає тоді, коли стара структура економіки приходить у конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін.

Піднесення першого циклу він пов'язував з промисловою революцією в Англії; піднесення другого - з розвитком залізничного транспорту; третього - з винаходами та впровадженнями електроенергії, телефону, радіо; четвертого - з автомобілебудуванням. П'ятий цикл сучасні економісти пов'язують з розвитком електроніки, генної інженерії, мікропроцесорів.
Хвилі великих циклів Кондратьєва впливають і на інші цикли. Якщо хвиля висхідна, то інші цикли характеризуються незначними депресіями і інтенсивними піднесеннями. Якщо хвиля низхідна, то відбуваються зворотні явища.
Також іноді виділяють ще аграрні, сировинні, електроенергетичні, екологічні кризи.

Деформація класичного економічного циклу

Умови сучасного економічного розвитку характеризуються глибокими змінами у структурі економічного циклу, змісті його окремих фаз. Це пов'язано:
• по-перше, з впливом на процеси відтворення науково-технічної революції: оновлення основного капіталу внаслідок стрімкого морального старіння відбувається не тільки у фазах пожвавлення та піку, а й у фазах спаду та дна
• по-друге, з державним антициклічним регулюванням та частковим монополістичним плануванням макроекономічних пропорцій;
• по-третє, з інтернаціоналізацією структури відтворення під впливом міжнародних інтеграційних процесів;
• по-четверте, зі збільшенням питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання, а також сфери послуг (їм менше притаманні циклічні коливання);
• по-п'яте, з впровадженням ресурсозберігаючих технологій, що значно вплинуло на рівень витрат виробництва й цін;
• по-шосте, з диверсифікацією виробництва. Внаслідок дії цих факторів у сучасному економічному циклі досить складно виділити всі чотири фази. Відбулася деформація класичного циклу, що проявляється у злитті фази спаду з фазою дна, а фази пожвавлення - з фазою піку. Практично на сучасному етапі цикл функціонує як двофазний. Для першої фази властивим є сповзання вниз, для другої - піднесення (експансія), де пожвавлення розтягується на тривалий час і не завжди переростає в бурхливе піднесення. Схематично сучасний цикл можна зобразити у такому вигляді (рис. 2.2):

(Рис. 2.2.) Сучасний економічний цикл

Моделі економічних коливань

У сучасній економічній науці є багато моделей, які пояснюють зміни економічної динаміки дією різних макроекономічних чинників. В основі розмежування поглядів на економічні коливання є різне розуміння того, що є об'єктом коливань: природний рівень виробництва чи фактичні показники, які відхиляються від природних (рівноважних). Розглянемо деякі моделі.

Неокласичний підхід ґрунтується на тому, що економічні коливання є наслідком змін природного рівня виробництва. Відхилення ж від природного рівня виробництва в короткому періоді, якщо й спостерігаються, то є такими незначними, що ними не можна пояснити природу коливань.

Неокласична модель «реального економічного циклу», яка виходить з існування «циклічного тренду» і коливань природного рівня виробництва, розглядає як вирішальний чинник технологічні зміни та міжчасове заміщення у пропозиції праці різною мотивацією працівників під впливом неоднакових рівнів заробітної плати і ставки відсотка.

Неокейнсіанські уявлення, які ґрунтуються на визнанні відхилень від стану рівноваги у процесі коливань, акцентують увагу на принципах негнучкості цін, що унеможливлює саморегулювання. Кейнсіанська традиція пояснення кон'юнктурних змін знайшла продовження у моделі Калдора і моделі мультиплікатора-акселератора.

Модель Калдора пояснює відхилення і наближення до стану рівноваги різними співвідношеннями заощаджень і інвестицій за неоднакових рівнів доходів. Досліджуючи ці співвідношення, автор моделі дійшов висновку про нестійкість рівноваги за будь-якого рівня доходів.

Модель мультиплікатора-акселератора пов'язує модифікацію коливань з тим, що витрати впливають на обсяги виробництва за різних співвідношень показників інвестиційних витрат (і) та граничної схильності до інвестування (k). Із зростанням граничної схильності до інвестування (k) посилюється тенденція до збільшення амплітуди коливань і дедалі більшого відхилення від рівноважного стану.

Модель політичного кон'юнктурного циклу, або так званого «виборчого» циклу, запропонована В. Нордхаузом у 1975 p., репрезентує теоретичний напрям, у межах якого увага зосереджується на взаємозалежності економічних і політичних змін. Як основний фактор у моделі розглядається зацікавленість уряду у зміні обсягів витрати до і після виборів.

Спад у період переходу від командної економіки до ринкової (трансформаційний спад) є особливою формою економічних коливань. Спільною причиною трансформаційного спаду в перехідній економіці є те, що в певний період механізми адміністративної економіки уже перестають діяти, а ринкові - ще не почали. Спад спричиняють такі специфічні обставини, як обмеження виробничих можливостей на початку ринкових перетворень, необхідність структурної перебудови економіки і відсутність механізму координації економічних дій суб'єктів.

Стабілізаційна політика держави

На сучасному етапі циклічність розвитку економіки існує, але зменшити висоту хвиль та амплітуду коливань - реально, на це спрямована державна політика стабілізації.
Політика стабілізації - це діяльність держави, спрямована на погашення коливань в економіці. Цю діяльність держави ще називають антициклічним регулюванням, чи протидією коливанням кон'юнктури.

Існує два типи політики стабілізації: стримування і експансія. Держава залежно від того, на якій стадії циклу знаходиться національна економіка, застосовує ту чи іншу політику. Ці політики пов'язані з регулюванням сукупного попиту, із впливом на величину витрат, що здійснюють учасники економічного життя. Основними інструментами макроекономічної стабілізації є:

1. Фіскальне (податково-бюджетне) регулювання, що дозволяє через стягування податків з підприємств і домогосподарств і виконання визначених бюджетних витрат здійснювати вплив на рівень ділової активності у країні.
2. Монетарне (кредитно-грошове) регулювання, що припускає вплив на стан національної економіки, рівень ділової активності за допомогою державного контролю над грошовим обігом у країні.

Держава для стабілізації економіки вдається й до інших важелів впливу. Це інструменти зовнішньоторговельного, валютного, прямого цінового регулювання, контроль за заробітною платою, проведення приватизації й ін.
Вибір пріоритетів у використанні тих чи інших інструментів стабілізації економіки залежить від багатьох обставин: особливостей національної економіки, гостроти економічних проблем, світогляду людей, що здійснюють державне регулювання, ступені інтегрованості національної економіки у світову економічну систему і т. ін.

Політика стримування - це діяльність держави, спрямована на обмеження сукупного попиту. Вона застосовується тоді, коли економіки перебуває у стадії піку. У цей час в економіці накопичується інфляційний потенціал, відбувається нарощування попиту, виробники прагнуть розширити виробництво. Але це розширення в кожен даний момент має свої межі, настає час, коли на експансію купівельних витрат виробник починає реагувати не збільшенням випуску, а підвищенням цін. І тут потрібні заходи стримування, спрямовані на розрядку інфляційного потенціалу, охолодження економічної кон'юнктури. Очевидно, що у цьому випадку в хід ідуть заходи, пов'язані з підвищенням податків; зменшенням бюджетних витрат держави; подорожчанням кредитів, тобто збільшення відсоткової ставки за рахунок: підвищення облікової ставки, продажу державних цінних паперів на відкритому ринку, підвищення норм обов'язкових банківських резервів і т. ін. У сфері заробітної плати і тарифів відбувається зниження заробітної плати. Скорочуються державні інвестиції.
Політика стримування може бути антиінфляційним засобом, але в той же час спроможна викликати загострення проблеми зайнятості.

Політика експансії - це діяльність держави, спрямована на розширення сукупного попиту. До таких заходів держава вдається тоді, коли економіка переживає стан спаду. Стимулюючи витрати, держава намагається «оживити» виробництво, збільшити рівень ділової активності. Активізації виробництва держава домагається шляхом зменшення податків, росту витрат державного бюджету. Зменшення ставок банківського відсотка за рахунок зниження облікової ставки, купівлі державних цінних паперів на відкритому ринку, зниження норм обов'язкових резервів, а також, зростання заробітної плати і прискорення використання інвестиційних програм.
Політика експансії створює передумови для економічного росту і зменшення безробіття, але разом з тим загрожує збільшенням цін.

 

 
загрузка...