Людина – частина природи. Її життя, з одного боку, залежить від умов існування, а з другого – її діяльність впливає на них. Щоб зберегти життя на Землі, людина повинна охороняти природу.

Умови існування живих організмів – це наявність води, світла, повітря, продуктів харчування. Усе живе на планеті завжди пристосовується до різних умов існування.

Людина з давніх-давен використовує мінерали та гірські породи. Усі гірські породи або окремі мінерали, які використовує людина, називають корисними копалинами. Корисні копалини поділяються на паливні, рудні та нерудні.

Дуже важливо передбачати, якою буде погода через добу, кілька днів, тижнів, уміти складати прогноз погоди. Наука, що вивчає зміни основних показників стану погоди, називається метеорологією.

Чим вище підніматися в гори, тим нижчим буде атмосферний тиск: через кожні 100 м тиск зменшується на 10 мм рт. ст. Атмосферний тиск у різних місцях земної кулі різний. Завдяки цьому виникає рух повітря.

Повітряна оболонка Землі, або атмосфера, – важлива умова життя на нашій планеті. Температура повітря змінюється з висотою. Чим вище ми піднімаємося над земною поверхнею, тим температура повітря нижча.

Вода – найпоширеніший мінерал на Землі, складова частина живих організмів. У природі відбувається її перетворення з одного агрегатного стану в інший - це є кругообіг води в природі.

Найважливішими умовами існування життя на Землі вважають: - кількість сонячного тепла і світла, яке отримує Земля; - магнітний і озоновий «щити», які оберігають поверхню нашої планети від шкідливої частини сонячного випромінювання; - наявність в атмосфері кисню, необхідного для дихання організмів; - вода в рідкому стані та хімічні елементи в ґрунті, які забезпечують організми поживними речовинами.

Місяць – природний супутник Землі, єдине велике небесне тіло, що обертається навколо нашої планети.

Сонце – це величезна зірка нашої Галактики. Сонячне світло й тепло є основним джерелом енергії для живих організмів.

500 років тому всі попередні уявлення про будову Всесвіту спростував польський учений Микола Копернік. Він після тривалих спостережень і завдяки складним математичним розрахункам довів, що Земля є не центром Всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо Сонця.

Всесвіт – це цілісний живий організм, що існує за єдиними законами. Межі Всесвіту встановити ще не вдалося. Крім фізичних тіл, у природи існують ще небесні тіла. Зорі – це великі вогняні кулі, що складаються з розжареного газу. Сузір’я – це певні ділянки неба з розміщеними на них зорями. Планети – це кулясті тверді тіла, які обертаються навколо своєї осі та навколо Сонця власними траєкторіями.

Зміни, які відбуваються в природі, називаються явищами природи. Явища природи бувають: механічні, хімічні, світлові, звукові, теплові, електричні, магнітні. Будь-яке механічне явище пов’язане з переміщенням тіл одне відносно іншого в просторі.

Явища, пов’язані з поширенням коливань у повітрі, воді, металі, які супроводжуються виникненням звуків, що сприймає наше вухо, називають звуковими явищами. Тіла, що створюють ці коливання, є джерелами звуку.  Для поширення звуку обов’язково потрібна речовина, тобто середовище. Звук поширюється в таких середовищах, як повітря, вода, тверді тіла.

Одержуючи тепло, тіло нагрівається. Явища, пов’язані з нагріванням і охолодженням тіл, називають тепловими явищами. Теплові явища можна спостерігати в природі – це роса, сніг, іній, град, дощ, ожеледь, туман.

Тіла, які випромінюють світло, називають джерелами світла. Явища, пов’язані з поширенням світла, називають світловими.

Явища притягування тіл до магніту називаються магнітними. Явища, пов’язані з електризацією тіл, називають електричними явищами.

Явища, в ході яких не відбуваються утворення нових речовин, називають фізичними. Хімічні явища, або хімічні реакції, на відміну від фізичних, супроводжуються руйнуванням одних речовин і утворенням інших. Хімічні явища виникають, коли атоми та молекули з’єднуються, утворюючи нові речовини.

Розділення суміші – це виділення з неї чистих речовин. Щоб розділити суміш, необхідно знати властивості речовин, які входять до її складу.

Вода існує на Землі у трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному. Вода текуча, прозора, без смаку, без запаху, без кольору. З багатьма твердими, рідкими, газоподібними речовинами утворює однорідні суміші. Ці суміші називаються розчинами. Воду називають розчинником, а іншу речовину розчину – розчиненою речовиною.

У природі існує дуже велика кількість речовин. Для зручності вивчання та використання їх поділили на групи. Речовини бувають прості та складні.

Майже будь-яка речовина може знаходитися в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному. Тверді тіла зберігають форму й об’єм; рідини зберігають об’єм, але не зберігають форму; гази набувають форми й об’єму тієї посудини, в якій їх тримають.

Атом – це найдрібніша частка у природі. Атоми, сполучаючись між собою, можуть утворювати молекули. Молекули з’єднаються одна з одною й утворюють речовини. Речовина – це сполука, що складається з однакових або різних молекул. Дифузія – явище проникнення (поширення) часток однієї речовини між частками іншої.

Тілом у науці називають усе живе та неживе, створене природою або людиною. Тілом можна назвати всі предмети, які нас оточують та мають форму.

Людина завжди прагне вивчати природу. Намагаючись пізнати навколишній світ, людина використовує такі методи, як спостереження, експеримент (або дослід), вимірювання.

Природа – це весь навколишній світ, що тебе оточує: рослини, тварини, ліси, моря, гори, рівнини. Людина – теж творіння природи, але особлива, розумна істота, тому повинна дбайливо ставитись до природи, охороняти її, вивчати її закони.

Уроки природознавства в початковій школі.
1. Урок «Зелене диво землі – рослини».
2. Урок «Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини».
3. Урок «Різноманітність рослин у природі».
4. Урок «Розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин».
5. Урок «Довкілля рослин».
Обсяг - 21 сторінка.

Курсова робота з природознавства.
Розділ 1. Теоретичні основи змісту поняття «рослина» в курсі природознавства початкової школи.
1.1.«Поняття» як структурний компонент змісту навчального предмету.
1.2. Поняття «рослина» у змісті природознавства початкової школи.
1.3. Особливості формування поняття «рослина» у сучасному педагогічному досвіді.
Розділ 2. Експериментальне дослідження. Методика засвоєння змісту поняття «рослина» в курсі природознавства початкової школи.
2.1. Загальна характеристика експериментальної роботи.
2.2. Перевірка ефективності проведеного дослідження.
Обсяг курсової - 27 сторінок.

Курсова робота.
Розділ 1. Науково-теоретичні засади дидактичної гри.
1.1 Наукові теорії та сучасні дослідження гри.
1.2 Особливості гри як засобу всебічного розвитку дитини.
1.3 Особливості дидактичної гри.
1.4 Структура дидактичної гри.
1.5 Види дидактичних ігор.
1.6 Педагогічне керівництво дидактичними іграми.
Розділ 2. Експериментальне дослідження.
2.1 Констатуючий експеримент.
2.2 Формуючий експеримент.
2.3 Аналіз результатів.
Додатки (дидактичні ігри).
Обсяг курсової - 33 сторінки.

1. Охорона диких тварин на Полтавщині.
2. Аналіз програми “Малятко” і “Дитина”.
3. Методика ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з дикими тваринами.

Скачати реферат:

navchannya-ditej-doshkilnogo-viku-tvarinnij-svit.doc

81 Kb

1. Місячний календар.
2. Назви весняних місяців.
3. Назви літніх місяців.
4. Назви осінніх місяців.
5. Назви зимових місяців.

Курсова з педагогіки.
Розділ 1. Науково – теоретичні засади екологічного виховання за народними традиціями в початковій школі.
1.1. Формування екологічної культури.
1.2. Екологічне виховання за народними традиціями.
Розділ 2. Виховання екологічної культури у молодших школярів.
2.1. “Навколишній світ” – складова частина нової вітчизняної педагогічної технології “Довкілля”. 2.2. Дидактичні ігри як засіб стимулювання пізнавальної діяльності у процесі вивчення курсу “Навколишній світ”.
Практична частина.