Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Навчання дітей дошкільного віку. Тваринний світ Полтавщини
Українські реферати - Природознавство
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Навчання дітей дошкільного віку. Тваринний світ Полтавщини

ЗМІСТ

Вступ
1. Охорона диких тварин на Полтавщині
2. Аналіз програми “Малятко” і “Дитина”
3. Методика ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з дикими тваринами
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

Полтавська земля не обділена тваринним світом. Незважаючи на багаторічне активне використання природних ресурсів, вона зберегла типові для Лісостепу і Степу фауністичні риси.
Завдяки значному ландшафтно-біологічному різноманіттю області, пов'язаному з її географічним положенням і непоганою збереженістю природних комплексів, особливо в долинах великих річок, тваринний світ Полтавщини донині залишається порівняно багатим і різноманітним. За показниками видового різноманіття, представленості рідкісних та чисельності фонових видів тварин він є чи не найбагатшим в українському Лісостепу. Фауна хребетних області нараховує близько 450 видів, в тому числі - ссавців — близько 60, птахів - понад 300, плазунів - 11, амфібій — 11, риб — 46. Склад фауністичних комплексів, їх сезонні особливості та специфіка значною мірою обумовлені розташуванням області в межах Лісостепової і Степової природних зон.
Наслідком цього є переважання в фауністичних комплексах лісостепових елементів із значною участю степових. Слід відзначити, що саме серед типових "степняків" найбільшою є кількість зникаючих в області і рідкісних видів. Це пояснюється різким зменшенням площ степових ділянок під впливом господарської діяльності людини. Ще на початку XX століття майже зникли на Полтавщині степовий орел, степовий журавель, стрепет, був винищений байбак. В 50-60-ті роки різко скоротилася чисельність дрофи, сокола сапсана, степового тхора, земляного зайця великого. В останні десятиріччя майже зникли і мишівка степова, перегузня, різко скоротилася чисельність перепела, жайворонків і навіть ховрахів.

1. Охорона диких тварин на Полтавщині

Сучасна фауна Полтавщини характеризується переважанням лісостепових тварин при значній участі неморальних і синантропних видів. Наприклад, ядро орнітофауни області утворюють грак, сіра ворона, сорока, зеленяк, щиглик, коноплянка, вівсянка звичайна, щеврик лісовий, сорокопути — жулан і чорнолобий, припутень, горлиця звичайна, дремлюга, одуд, сова вухата, канюк звичайний, лелека білий, які є типовими мешканцями Лісостепу. Із неморальних видів птахів в області досить звичайні яструб великий, сова сіра, крутиголовка, дятел великий строкатий, сойка, кропивник (волове очко), повзик, костогриз та інші.
В цілому лісостепова та степова частини області не мають різкої відмінності у фауністичному відношенні. Певні особливості відрізняють лише північно-східну частину області від південної. В першому випадку значною є участь у фауністичних комплексах мешканців широколистяних лісів, а в другому — степових ділянок. Дещо вищим є різноманіття тварин на екотонній смузі, тобто на межі Лісостепу і Степу.
Непоганою є забезпеченість охороною лісових тварин — в області створено понад 100 лісових, ботанічних, ландшафтних заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, в яких зберігаються лісові формації.
Для кращого розуміння відповіді на поставлене питання, з’ясуємо ,що дикими називають тварин, які самостійно знаходять собі їжу та притулок.
Заєць. Тіло в зайця вузьке, витягнуте, гнучке, хвіст короткий. Задні ноги сильніше і довше передніх, тому тварина гарно стрибає і швидко бігає. Ноги рятують його від ворогів. На голові насторожено стирчать вуха, що добре уловлюють звуки; слух чуйний, очі спрямовані в різні сторони, тому заєць, може, не повертаючи голови, бачити далеко навколо себе.
Лисиця. Забудовою тіла лисиця схожа на вовка і собаку. Мордочка довга, загострена, верхня губа піднята, очі з вертикальною зіницею добре бачать у темряві. Вуха стоячі, завжди насторожі.
Ноги в лисиці сильні, лапи маленькі, їхні підошви узимку покриті вовною. Лисиця може довго і швидко бігати.
Вовк. Звір покритий сіркою або димчастою вовною. У нього широкі груди, утягнені боки, високі і сильні ноги. Він може швидко і довго бігти. Великий волохатий хвіст тримається прямо. Стоячі рухливі вуха добре уловлюють звуки. Живуть вовки родинами в гаях, невеликих лісах, у степових ярах, недалеко від населених пунктів, біля яких пасуться череди корів, овець, свиней і коней. На цих домашніх тварин, а також на зайців, птахів, що гніздяться на землі, і полюють вовки. Це дуже небезпечний і сильний звір, що приносить велику шкоду домашнім тваринам.
Ведмідь бурий — хижак. Це великий і дуже сильний звір, що живе в лісах. Вовна в нього тверда, довга, густа, бурого кольору. Морда витягнута, на голові невеликі округлі вуха. Ноги товсті, лапи широкі, на кожній по п'ятьох пальців з великими пазурами.
На Полтавщині найчисленнішим і найрізноманітнішим є населення тварин в заплавних лісах внаслідок їх біотопічної неоднорідності, із ссавців тут звичайні лось, свиня дика, козуля європейська, місцями трапляється реакліматизований олень європейський, а по Хоролу — акліматизована лань.
Хижаки представлені нечисленним вовком, лисицею звичайною, собакою єнотовидним, тхорем чорним, куницею лісовою, горностаєм, ласкою, а на прибережних ділянках — видрою річковою, рідше європейською і більш звичайною американською, норками.
З комахоїдних майже повсюдно мешкають їжак, землерийки - бурозубка звичайна і білозубка. Місцями трапляється кріт. Характерними для заплавних лісів є кажани, із яких найзвичайніші кажан пізній, вухань та нетопир Натузіуса.
Численними серед гризунів є лісова та жовтогорла миші, полівка лісова, польова миша. Місцями по заліснених схилах заплав трапляється поселення полівки підземної. Зрідка зустрічається вовчок лісовий, а під час мандрівок — білка.
Найбіднішими у фауністичному відношенні лісами області є соснові. Постійним мешканцем цих лісів із ссавців є борсук. Багаторічні поселення цього рідкісного звіра нерідко можна зустріти в сосняках. Досить часто трапляється тут і білка. Молоді соснові насадження приваблюють взимку лосів і свиней диких. Перші живляться верхівками соснового підросту, другі — днюють в їх заростях. В невеликій кількості в сосняках, особливо на ділянках, що межують з полями або листяним лісом, трапляються козулі, зайці сірі та лисиці. Останні часто риють в таких місцях виводкові нори. Не відрізняється особливим різноманіттям орнітофауна сосняків - бідніша в молодих насадженнях і багатша в спілих та перестойних. Звичайними видами тут є зяблик, щеврик лісовий, мухоловка сіра, повзик, підкоришник, зеленяк. В старих сосняках гніздяться ворон, чеглок, канюк, сови сіра та вухата. Поселяються великі строкаті дятли і дремлюги, ковалик жовтобровий, синиця велика та інші. На узліссях і галявинах поселяється жайворонок лісовий. В старих сосняках можна зустріти дуже рідкісного гніздового птаха - орла-могильника; з рептилій - гадюку звичайну; по галявинах - ящірку прудку, а із земноводних - лише ропуху сіру.
Найцінніші у фауністичному відношенні водно-болотні угіддя сформувалися в придніпровській частині Полтавщини, що зазнала підтоплення внаслідок зарегулювання Дніпра. Особливо багаті комплекси гідрофільних тварин склалися в нижніх течіях дніпровських приток — Сули, Псла і Ворскли. Саме тут мешкає основна маса рідкісних і малопоширених гідрофільних тварин, таких як видра річкова, норка європейська, горностай; зосереджені на гніздуванні та зупиняються під час сезонних міграцій орлан-білохвіст, скопа, лелека чорний, чапля жовта, лежень, кулик-сорока, реготун чорноголовий, крячок білощокий, крячок малий, чернь білоока, гоголь та багато інших. Саме тут зосереджені основні нерестовища і місця нагулу молоді риб. В межах водосховищ розташовані головні місця зимівлі орлана-білохвоста і ряду видів водоплавних птахів, а також ями для зимівлі риб.
Увага всього світу прикута нині до охорони біорізноманіття, оскільки зникнення видів рослин і тварин відбувається із небаченою раніше швидкістю. Хоча в багатьох країнах проводиться робота по складанню національних списків рідкісних видів (Червоних книг), вона має бути доповнена заходами міжнародного співробітництва.
В Європі, у зв'язку із необхідністю досягнення мети збереження загальної спадщини дикої природи Європи, особливо видів тварин та рослин, які знаходяться під загрозою, у 1992 р. було складено і схвалено Європейською Економічною Комісією (ЄЕК) Європейський Червоний список тварин і рослин. До нього увійшли види, що знаходяться під загрозою у всесвітньому масштабі. До Європейського Червоного списку занесено 60 видів ссавців, 28 видів птахів, 37 видів рептилій, 19 — амфібій, 38 — прісноводних риб. 238 - безхребетних та близько 4500 видів судинних рослин.
Країни Європи враховують цей Червоний список при формулюванні та проведенні в дію пріоритетів і стратегій в області збереження природи па національному та міжнародному рівнях. В цій книзі прийнято міжнародні категорії ступеня загрози для видів. Вони були прийняті Міжнародним Союзом Охорони Природи (МСОП).
Від стану збереженості лісів, степів, лук, водойм та боліт значною мірою залежить і різноманіття тваринного світу будь-якої місцевості. Більше того, наявність у фауні рідкісних видів, особливо тих, що зникли па прилеглих територіях, є надійним показником того, що в даній місцевості вціліли біотопи, що зазнали знищення в іншій місцевості. Це обумовлено тим, що для більшості рідкісних тварин характерна стенобіотопність, тобто прив'язаність до певних, суворо обмежених умов середовища. Зміна цих умов, трансформація біотопів викликає відповідну реакцію — зменшення чисельності виду, міграцію та зникнення.
У фауні Полтавщини нараховується понад 130 видів рідкісних і зникаючих тварин, в тому числі 110 - занесених до Червоної книги України, 15 регіонально рідкісних (охороняються в області) та 9 — малопоширених. Це досить високий показник, за яким Полтавська область посідає перше місце серед інших лісостепових областей України. Певною мірою цей показник характеризує і загальний стан збереженості природних комплексів Полтавщини.
Серед тварин, які виявлені па Полтавщині і потребують охорони, особливу групу складають види (17), занесені до Європейського Червоного списку. Це 7 видів безхребетних тварин (п'явка медична, красотіл пахучий, жук-самітник, вусач великий дубовий західний, поліксена, мнемозина, бражник Прозерпіна), 6 видів птахів (казарка червоновола, орел-могильник, орлан-білохвіст, боривітер степовий, дрохва, деркач) та 4 види ссавців (вечірниця велетенська, перев'язка звичайна, видра річкова, сліпак звичайний).
Групу червонокнижних тварин, що відмічені на території Полтавської області, складають безхребетні (в основному комахи) та хребетні (2 види риб, 2 -- плазунів, 38 — птахів. 12 - ссавців).
Відповідно з категоріями МСОП серед тварин, що виявлені і підлягають охороні на Полтавщині, є зниклі (54 види), зникаючі (4), вразливі (31), рідкісні (31), невизначені (13). Половину червонокнижних тварин області слід вважати зниклими, оскільки сучасні відомості про їх мешкання у типових біотопах, де вони вказувались раніше, відсутні. Це стосується більшості комах, які мають давні поодинокі вказівки про знаходження на території області і не підтверджені в останні десятиріччя. Це також пов’язано з тим, що в області не проводились останнім часом спеціальні ентомологічні дослідження, які б дозволили виявити сучасні місцезнаходження комах, занесених до Червоної книги України.
Серед хребетних тварин, що зникли з території Полтавщини, переважають птахи: типові степові (дерихвіст степовий, хохітва), лісові (підорлик малий, орел-карлик, пугач), а також водно-болотні (казарка червоновола, колпиця, лебідь малий). Є і зальотні птахи, які були відмічені в області понад 20 років тому (сич волохатий, сичик-горобець). Із ссавців на Полтавщині, можливо, зникли норка європейська та перев'язка звичайна. Причинами зникнення цих тварин (із категорії вразливих) було, перш за все, порушення та знищення місць їх поселення.
До категорії зникаючих належать 2 види птахів - луні степовий та польовий; із комах — вусач земляний, хрестоносець і пістрянка весела.
Група вразливих та рідкісних тварин в області представлена комахами — переважно великими яскраво забарвленими метеликами (махаон, подалірій, поліксена, ведмедиця Гера, бражник дубовий), жуками (жук-олень, вусач мускусний та ін.) та птахами. В широколистяних лісах (найчастіше заплавних) зрідка зустрічаються балобан, підорлик великий, змієїд. Значна кількість червонокнижних птахів гніздиться у Придніпровській смузі (скопа, гоголь, орлан-білохвіст, кулик-сорока). Надійною домівкою із сприятливими умовами існування, що забезпечує заповідний режим охорони, є система островів у гирлі р. Ворскли ("Вишняки", "Новоорлицькі кучугури", "Вільховатський", "Крамареве"), а також "Петренкові острови" у Глобинському районі, де створено орнітологічний заказник загальнодержавного значення.
Найчисельнішими на території області є такі види, занесені до Червоної книги України: борсук, видра річкова, горностай, журавель сірий. Деякі з цих видів (реготун чорноголовий, чапля жовта, балобан) вказуються лише в одному місці.
Серед регіональне рідкісних тварин, що охороняються в області, а також серед малопоширених видів, що характеризуються зменшенням чисельності за останні роки, переважають водно-болотні птахи (чапля мала біла, чернь чубата, крячки білощокий та світлокрилий, очеретянка індійська) та степові тварини (ховрахи малий та крапчастий, сліпак звичайний).
Основними причинами зменшення чисельності рідкісних тварин в області стали розорювання степів, вирубування лісів, інтенсивне випасання, меліорація, застосування пестицидів, різкі коливання рівня води у водосховищі, затоплення піщаних кіс, збіднення кормової бази, браконьєрство тощо.
Раритети тваринного світу Полтавщини охороняються перш за все па території орнітологічних та загальнозоологічних заказників, а також в заповідних урочищах, ландшафтних та гідрологічних заказниках, комплексних пам'ятках природи.
Отже, найефективнішим напрямком охорони рослинного і тваринного світу, який забезпечує індивідуальну охорону видів, є організація природно-заповідних територій. Адже тільки за умови охорони всієї різноманітності й багатства всередині природного виду можливе дійсно повноцінне у біологічному та екологічному відношеннях збереження всього багатства генофонду.

2. Аналіз програми “Малятко” і “Дитина”

Перша програма виховання дітей дошкільного віку "Малятко" була рекомендована Колегією Міністерства освіти України в 1991 р. Протягом дев'яти років за нею успішно працювали в дошкільних закладах нашої країни.
Програмний зміст програм “Малятко” та “Дитина” узагальнює багаторічні дослідження вітчизняної та світової психологічної і педагогічної наук. Програми покликана орієнтувати батьків і вихователів у тому, що можуть і повинні знати та вміти діти дошкільного віку, у вимогах до їхніх вихованості та розвитку. Особливо наголошуємо: обов'язковим компонентом процесу формування особистості є знання та вміння, а кінцевим його продуктом — ставлення до себе та навколишнього світу, яке проявляється в емоційно-чуттєві й сфері, судженнях та поведінці дитини.
Головна мета виховання — виховання цінностей. Саме вони здебільшого детермінують потреби, які впливають на рушійні механізми активної діяльності людини.
Зміст розділу "Рідна природа" програми “Малятко” пов'язаний з формуванням у дітей світоглядних уявлень. Картина світу має розгортатися перед дитиною поступово, у певній системі: від найпростіших уявлень про окремі об'єкти, явища природи та їхню суть до узагальнених понять.
У розділі простежується чітка екологічна спрямованість змісту, який передбачає ознайомлення з такими основними ідеями та поняттями: єдність та взаємозв'язок живого і неживого в природі.
Нежива природа — джерело задоволення потреб живих організмів; зв'язок рослин і тварин проявляється в різноманітній пристосованості до середовища існування; поняття живий організм розкривається таким чином: живі істоти дихають, живляться, пересуваються, відчувають, розмножуються; живе може існувати тільки за умов цілісності його зв'язків з природним середовищем та відповідності умов середовища його потребам; єдність людини і природи. Людина як біологічна жива істота є частиною природи, вона здатна усвідомлено діяти, передбачаючи наслідки своїх дій; взаємодія людини і природи розкривається через вплив природи на людину і людини на природу.
Величезне значення природи зумовлене її універсальністю, адже вона є колискою, оберегом життя, а також соціальною цінністю, яка визначається естетичною, пізнавальною, моральною значущістю для людини, суспільства. Саме на цих положеннях акцентуємо увагу вихователів і батьків, бо ж від рівня екологічної культури людей залежить збереження життя на Землі.

3. Методика ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з дикими тваринами

Згідно програми виховання та навчання дітей дошкільного віку потрібно знайомити дітей з домашніми тваринами, не розповсюдженими в даній місцевості (верблюд, олень, осел — їхній зовнішній вигляд, звички, користь, принесена людям), розширювати уявлення дітей про диких звірів (вовк, їжак, заєць, лисиця, ведмідь — місце розповсюдження, спосіб добування їжі). При розгляданні тварин треба навчити дітей розрізняти і правильно називати частини тіла (голова, спина, живіт, ноги, лапи, крила, очі, вуха й ін.), підвести до розуміння, що від особливостей будівлі кінцівок залежить характер пересування (вовк бігає, заєць стрибає). Діти привчаються дбайливо відноситися до тварин , охороняти їх.
Для первісного ознайомлення дітей з дикими тваринами, безпосереднє спостереження над якими неможливо, використовують серію картин «Дикі звірі», по яких вихователь проводить бесіди.
Якщо є можливість відвести дітей до зоопарку, то вихователю варто заздалегідь побувати в зоопарку, переглянути, де знаходяться звірі, яких потрібно показати, намітити маршрут екскурсії. Підійшовши до клітки, треба поставити дітей так, щоб вони бачили звіра і чули вихователя. Показуючи тварину, варто звернути увагу на зовнішній вигляд (колір вовни, будівля тулуба, голови, ніг), рухи, харчування, звички.
Якщо екскурсію в зоопарк провести не можна, потрібно показати діапозитив « Зоопарк» або провести бесіду з показом діафільму, наприклад, про життя звірів узимку, показати діафільм «Ведмежа» (Г. Скребицький, В. Чапліна).
Показують перші 20 кадрів, на яких зображений ведмідь, вовк, лисиця і заєць у природних умовах їхнього життя взимку. Показ супроводжують читанням тексту діафільму. Потім демонстрацію повторюють і проводять бесіду з дітьми за кожним кадром окремо.
Зразковий конспект заняття «Бесіда про білок»
Програмний зміст. Закріпити й узагальнити знання дітей про білок, про її зовнішній вигляд, звички, про те, як готується білка до зими.
Попередня робота і підготовка до заняття. На прогулянках у парку діти бачили білок, годували їх; дітям читали оповідання про білок; вони розучували вірші. До заняття підібрана картина «Білки».
Хід заняття. Вихователь пропонує дітям уважно розглянути картину.
Вихователь (звертаючись до дітей з питаннями). Скажіть, діти, кого ви бачите на цій картині. Що білочки роблять? Якого кольору шубка в білок? Як ви думаєте, чому на картині намальовані білки в сірих шубках?
— Наступила зима, стало холодно, білки злиняли, у них виріс теплий м'який пушок — підшерстя, а шубка стало красивого сіро-блакитного кольору. А навіщо білці узимку потрібна така шубка? Узимку на білому снігу білка в рудій шубці буде далеко видна її ворогам, а в сіро-блакитній шубці її не побачать. Крім того, руда шубка в білки не така тепла, вона літня, а сіра — тепла, тепер білка й взимку не змерзне.
— Подивитеся ще раз на картину. Що ви бачите на сучках? Як ви думаєте, чому на сучках висять гриби? Хто їх розвісив? А що ще білка запасає на зиму? Чим ще вона годується взимку?
— Вірно ви помітили. Білка сидить на гілці, хвостик розпушила, а в лапках тримає шишку. У шишках вона знаходить смачні насіння. Шишки це основний корм білок взимку. Якщо шишок у лісі багато, білкам живеться добре, ситно, а якщо в лісі неврожай шишок, то білки спускаються на землю, йдуть зі свого рідного лісу, щоб знайти такий, у якому багато шишок.
— А хто з вас бачив живу білку? Розкажіть, де ви бачили білку. Згадайте, які ми вчили вірші про білку.
Діти розповідають про білок і читають вірші.
Для вправи дітей у дізнаванні, назві й описі звірів проводять гру «Довідайся, хто це». Вихователь роздає дітям картинки з зображенням знайомих їм звірів і описує їх або загадує загадки, наприклад: «Літом-сірий, взимку —білий, короткий хвіст, живе в лісі, стрибає спритно, любить морквину. Хто це?» Діти відгадують, потім самостійно по черзі описують різних тварин або загадують про них загадки, а інші діти відгадують і називають тварину.

ВИСНОВКИ

Величезне значення природи зумовлене її універсальністю, адже вона є колискою, оберегом життя, а також соціальною цінністю, яка визначається естетичною, пізнавальною, моральною значущістю для людини, суспільства. Саме на цих положеннях акцентуємо увагу вихователів і батьків, бо ж від рівня екологічної культури людей залежить збереження життя на Землі...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрієнко Т.Д., Байрак О.М., Залу дяк М.І. Заповідна краса Полтавщини / Полтава. Іва “Астрея” 1996 . – 150 с.
2. Веретенникові С.А. Ознакомление детей с природой / Москва “Просвещение” 1973. – 250 с.
3. Детям обо всем на свете. Популярная энциклопедия. — Харьков.: ПДК, 1998. – 118 с.
4. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання К.1998. – 225 с.
5. Нарочна Л. К., Гончарова К.Д., Ковальчук Г. В. Методика викладання довкілля. — К.: Вища школа, 2001. – 220 с.
6. Програма виховання та навчання в дошкільному закладі “ Малятко” , “Дитина”
7. Яршева Н. Ф. Природа України. — К.: Вища школа, 1995. – 125 с.

Скачати реферат:
Скачать этот файл (navchannya-ditej-doshkilnogo-viku-tvarinnij-svit.doc)navchannya-ditej-doshkilnogo-viku-tvarinnij-svit.doc81 Kb
 
загрузка...