Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Зміст поняття «Рослина» в курсі природознавства початкової школи
Українські реферати - Природознавство
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Зміст поняття «Рослина» в курсі природознавства початкової школи

Курсова робрта з природознавства


ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи змісту поняття «рослина» в курсі природознавства початкової школи
1.1.«Поняття» як структурний компонент змісту навчального предмету
1.2. Поняття «рослина» у змісті природознавства початкової школи
1.3. Особливості формування поняття «рослина» у сучасному педагогічному досвіді
Розділ 2. Експериментальне дослідження. Методика засвоєння змісту поняття «рослина» в курсі природознавства початкової школи
2.1. Загальна характеристика експериментальної роботи
2.2. Перевірка ефективності проведеного дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг курсової - 27 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

Підготовка вчителів початкової школи до формування природничих знань учнів має свої особливості. Курс природознавства, який входить до сучасної програми “Я і Україна”, має інтегрований характер, бо він передбачає формування основ багатьох природничих наук. Це вимагає від учителя обізнаності в різних напрямках науки. Він повинен сформувати у дітей систему первісних природознавчих понять, необхідних для розуміння навколишнього світу, які базуються на чуттєвому досвіді дітей та забезпечують перехід від поняття явища до його сутності.

Тема курсової роботи:
«Зміст поняття «Рослина» в курсі природознавства початкової школи»
.

Мета курсової роботи: розглянути методику засвоєння змісту поняття «рослини».
Завдання курсової роботи:
1) розглянути «поняття» як структурний компонент змісту навчального предмету;
2) розглянути основи змісту поняття «рослина» в курсі природознавства початкової школи;
3) визначити особливості формування поняття «рослина» у сучасному педагогічному досвіді;
4) провести експериментальне дослідження з поставленого питання.

У процесі дослідження використано наступні форми наукового пізнання:
* робота з літературними джерелами;
* аналіз;
* експеримент.

Особливості формування поняття «рослина» у сучасному педагогічному досвіді

Аналіз кожної логічно завершеної частини змісту,  показує, що в ньому виділяються три види знань:
1. Знання, які засвоюються учнями під час безпосередньої діяльності з натуральними об'єктами (живими гербарними чи колекційними зразками). В наведеному прикладі вони складають першу логічно завершену частину змісту — поняття «Зернові рослини».
2.  Знання про предмет або явище, які здобуваються з інших джерел знань, зокрема, з образотворчих засобів наочності, розповіді вчителя, діафільмів, додаткової літератури. Це стосується другої і третьої логічно завершених частин змісту: уявлення про значення зернових рослин і про їх вирощування.
3. Знання, які відомі учням з попередніх уроків та життєвого  досвіду.  Вони  актуалізуються  у кожній логічно   завершеній   частині,   але   виконують   різні функції. Одні з них служать основою для усвідомленого сприйняття нових знань. Наприклад, щоб сформувати поняття «зернові рослини», насамперед необхідно актуалізувати знання про органи рослин та їх значення, оскільки суть істотних ознак поняття полягає в особливостях будови зернових рослин: кореня, стебла, квіток (суцвіть), плодів. Другі, — у поєднанні із  засвоєними на уроці,  після узагальнення складають зміст нового уявлення чи поняття. Прикладом є актуалізація знань про значення для людини окремих видів зернових рослин.

Згідно з названими особливостями змісту навчального матеріалу, а також психолого-дидактичними закономірностями процесу його засвоєння та критеріями вибору методів і прийомів організації пізнавальної діяльності школярів, розробляється мікроструктура даного етапу. Проілюструємо хід міркування вчителя під час його планування на прикладі згаданого вище предметного уроку.
У першій логічно завершеній частині змісту розкривається поняття «зернові рослини». Форма знань — поняття вказує на хід процесу засвоєння, Його етапи: сприйняття, осмислення, узагальнення, закріплення. Зміст поняття — це ті ознаки, що відображають його суть, які мають бути усвідомлено сприйняті учнями в кожному об'єкті (в окремих зернових рослин), за якими вони порівнюються між собою з метою виділення істотних ознак. Отже, на даному етапі процесу навчання виникає дидактична задача, яка полягає в організації засвоєння учнями поняття «зернові рослини». Реалізується вона шляхом розв'язання логічно пов'язаних між собою дидактичних підзадач, зміст яких зводиться до залучення дітей у процес:
а) усвідомленого сприйняття пшениці, жита, ячменю, вівса, рису, кукурудзи за такими ознаками: форма кореня, особливості будови стебла, довжина і ширина листків, тип суцвіття, особливості плодів;
б) осмислення сприйнятого матеріалу, тобто аналіз, порівняння рослин за вказаними ознаками; в) узагальнення істотних ознак, формування висновку про суть поняття;
г) закріплення змісту засвоєного поняття.

Дидактична задача розв'язується за допомогою взаємодіяльності вчителя й учнів, До основних факторів, які зумовлюють вибір методів у конкретній ситуації, належать: зміст навчального матеріалу і можливості школярів виконувати певний вид навчально-пізнавальної діяльності. Так, у даній частині змісту вивчаються зовнішні ознаки рослин, які не потребують істотних змін або перетворень останніх. У зв'язку з цим, найбільш об'єктивно відповідним способом засвоєння цього навчального матеріалу є практична робота з натуральними об'єктами — гербарними зразками зернових рослин. Діяльність дітей у даній ситуації може бути тільки репродуктивною, адже матеріал новий для учнів, великий за обсягом, зі складними термінами, якими позначаються результати роботи. Виконання репродуктивної практичної роботи доцільно організувати фронтально, під безпосереднім керівництвом учителя. Інструкція про послідовність дій пропонується учням усно. Як було сказано вище, матеріал містить складну термінологію, якою діти оперуватимуть під час осмислення сприйнятого  матеріалу,  тому   фіксувати   результати роботи слід письмово, у вигляді заповнення таблиці. Вона в процесі засвоєння служитиме опорою для запам'ятовування, а на відповідному етапі — для систематизації й узагальнення.
Кожна дидактична підзадача в структурі методу розв'язується за допомогою найбільш відповідних конкретній ситуації прийомів організації пізнавальної діяльності школярів. Учителеві слід пам'ятати, що керування передбачає прийоми не тільки організації навчально-пізнавальної діяльності дітей, а й стимулювання, контролю (або організації самоконтролю і взаємоконтролю), коригування (або організації самокоригування і взаємокоригування) [11, с. 118].

Пропонуємо фрагмент цієї частини уроку.
Учням роздаються гербарні зразки рослин: пшениці, жита, ячменю, вівса, рису, а кукурудза показується демонстраційно. Щоб забезпечити усвідомлене сприйняття, актуалізуються опорні знання:
— Пригадайте, на які групи за будовою стебла поділяються рослини? (Якщо дітям важко відповісти, їм пропонується опора для згадування: зображення дерева, куща, трав'янистої рослини). До якої групи належать рослини, що знаходяться на парті? Доведіть свою думку. Щоб правильно висловитися, користуйтеся записаним на дошці реченням: «Ці рослини є ..., тому що ...». Що у рослини називається органом? (Орган — це частина рослини). Назвіть і покажіть на одній із розданих вам рослин всі її органи. Але перед цим пригадайте, в якій послідовності їх слід називати. (Починати потрібно з ..., далі називаємо ...). Візьміть першу рослину. Уважно розгляньте її. Якщо впізнали, назвіть. (Якщо дітям важко, рослину називає вчитель).

Можливий інший прийом: щоб допомогти учням назвати рослину, активізувати їхню діяльність, використовується загадка:
У землі спала, в літі вставала,
У лантусі відпочивала, в млині танцювала — людей годувала.
Аналізується зміст загадки і за вказаними в ній ознаками визначається назва рослини.
Далі усно описується рослина за таким планом:
1.  Назва рослини.
2.  Форма кореня, (Довгий чи росте пучком).
3.  Форма стебла. Чи заповнене воно всередині?
4.  Довжина і ширина листя.
(Довге — коротке. Вузьке —широке).
5.  Як зібрані квітки. (Колосок, Волоть. Початок).
6.  Який має плід. (Зернівка).
Цей план попередньо записується на дошці. Вчитель показує зразок роботи за ним, коментуючи кожну свою дію та її результати. Діти працюють услід за вчителем. У процесі роботи заповнюється таблиця 1.1.:

(Таблиця 1.1)

Під час практичної роботи міра самостійності учнів зростає. Вони почергово описують кожну наступну рослину і заповнюють таблицю. Обов'язково організовується взаємоконтроль і взаємокоригування, тобто діти уважно стежать, доповнюють, коригують відповіді товаришів. Але там, де вводиться новий термін, зокрема, при визначенні суцвіть (колосок, волоть, початок), учитель показує і пояснює сам, а школярі повторюють. Після опису кожної рослини визначаються ті особливі ознаки, за якими її можна розрізнити серед інших зернових рослин. Далі на основі таблиці порівнюються зернові рослини між собою, визначаються їх спільні і відмінні ознаки. Отримані результати узагальнюються і формулюється висновок: Трав'янисті рослини, у яких корінь росте пучком, стебло порожнє, листки довгі, вузькі, а плід — зернівка, називаються зерновими рослинами. Висновок об'ємний. Його слід зробити вчителеві, демонструючи на рослинах (без зайвих коментарів) істотні ознаки, які ним називаються. Це допоможе учням цілісно осмислити суть поняття з опорою на конкретні об'єкти і закріпити його шляхом репродуктивного повторення...

Методика засвоєння змісту поняття «рослина» в курсі природознавства початкової школи

Загальна характеристика експериментальної роботи

Мета експерименту – визначення та поширення знань дітей про рослини згідно з програмовими темами, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти.
На початку експерименту було опитування дітей 3 класу за наступними питаннями:
1. До якої частини природи належать рослини?
2. Що потрібно для життя рослин?
3. Чим відрізняються між собою дерева, кущі і трави?
4. Чому рослини необхідні тваринам і людям?
В залежності від відповідей, було визначено рівень знань дітей з даної теми. Високий рівень отримали учні, які відповіли вірно на всі запитання, середній – на 2-3 питання, низький – не відповіли на жодне питання.
Результати занесені в таблицю 2.1.

(Таблиця 2.1)

Згідно отриманих даних, високий рівень має 25% учнів, середній - 60% учнів, низький – 15%  учнів.
Для підвищення рівня знань учнів, були проведені уроки з природознавства для засвоєння поняття «рослина»

Перевірка ефективності проведеного дослідження  

Для перевірки впливу проведених уроків на знання учнів було проведене підсумкова самостійна робота з теми «Рослини». Результати знань занесені в таблицю 2.2.

(Таблиця 2.2)

Отримали наступні результати: високий рівень має 35% учнів, середній 60% учнів, низький – 5 %.
Отже, знання учнів з теми «Рослини» значно поширилися.

 

 
загрузка...