Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Уроки природознавства. Назви місяців
Українські реферати - Природознавство
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Уроки природознавства. Назви місяців

ЗМІСТ

Вступ
1. Місячний календар
2. Назви весняних місяців
3. Назви літніх місяців
4. Назви осінніх місяців
5. Назви зимових місяців
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Услуги предоставляет компания «СМС Биллинг Украина»
Юр. адрес: 65123, Украина, г. Одесса, ул. Высоцкого, 36
Тех. поддержка абонентов с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36
Услуги предоставляются только для совершеннолетних


ВСТУП

На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.
Перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно-орієнтованим на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.
Водночас практика свідчить, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їхньої самостійності, ініціативи.
Значно кращі успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми.
Важливе не тільки вміння вчителя створювати проблемну ситуацію, а й здатність організувати обговорення і розв’язання її учнями.
Однак сьогодні проблемне навчання є лише теоретичною моделлю розливального навчання. Основні положення проблемного навчання недостатньо методично конкретизовані, не розроблені численні питання його доцільного застосування на практиці.
Основний зміст технології проблемного навчання має становити методика застосування проблемних ситуацій на різних етапах уроку.
Урок природознавства в початковій школі – це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій. Саме на цих уроках у дітей виникає дуже багато питань: “Чому?”, “Як?”, “Звідки?”. Вчитель разом з дітьми може розв’язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:
- через проблемне викладання знань учителем;
- через організацію частково-пошукової діяльності;
- через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду.
У ході вивчення курсу природознавства можна створити певну постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, а також до самостійної пошукової діяльності.
Важливе значення на уроках природознавства має наочний матеріал, який допомагає заохочувати дітей до праці та викликає позитивні емоції.
Адже зацікавленість, впевненість у своїх силах, задоволення – усе це могутній стимул до праці. Без інтересу, подиву, радості неможливе успішне навчання в початкових класах. Тому вчителям початкових класів, щоб зацікавити дітей, доводиться до кожної теми добирати додатковий матеріал, який не завжди легко відшукати. Та допомагає їм у цій роботі науково-методичний журнал “Початкова школа”, інші навчальні посібники та особливо новий навчальний посібник “Супутник природознавства” (упорядник О.А.Біда). У ньому подано додаткові дані про предмети та явища неживої і живої природи, що сприятиме кращому засвоєнню учнями шкільного курсу природознавства. Школярів зацікавлять запропоновані завдання, і вони залюбки відгадуватимуть загадки, ребуси, кросворди, чайнворди. Така робота активізуватиме їхню розумову діяльність, розширить кругозір, сприятиме вихованню кмітливості, наполегливості.
Книга “Супутник природознавства” допоможе зробити уроки природознавства більш інформативними і цікавими.
Отже, щодня, щогодини вчителі торкаються вразливого дитячого серця. Дотик їх мудрий і чутливий, добрий і вимогливий. Вони повинні не тільки запалювати вогник любові до знань, а й дбати, щоб він ніколи не згас.
Важливе значення у викладанні природознавства в молодших класах належить народним святам і традиціям, які пов’язані з порами року, природою.

1. Місячний календар

Поділ року на місяці зафіксований археологічними знахідками в Україні. Більшість стародавніх календарів зображалися навколо глиняних глечиків у вигляді своєрідних орнаментів із 12 або 13 прямокутних рамок, що мають різні малюнки, які означають ті чи інші сезонні роботи, або фази місяця. Так, наприклад, на одній скіфській чарочці зображено 12 півмісяців у різних фазах. Найбільше календарів знайдено при розкопках поселень черняхівської культури.
Одвічною проблемою будь-якого календаря є те, що число діб в астрономічному календарі не ціле, а дробове. Місяць складається з 29,53059 доби. Помноживши це число на 12 місяців, отримаємо 354,36706 доби за рік.
Але ж астрономічний рік має 365 днів. Куди ж подіти цю різницю? Відомо, що певний час в Україні існували 13-місячні роки, які чергувалися з І2-місячними.
Перший в Україні календар створив засновник давньо-арійської віри Рама (V тис. до н.е.) , який за найдавнішими хроніками був вихідцем із лісів Скіфії (за Едуардом Шюре). Це він відкрив багатьом народам світу знаки Зодії, якими ми користуємось і досі. Цікаво, що цими знаками Рама передав свою власну долю й історію свого народу. Ось як її прочитав Фабр Д'Оливе: рік починається з Овна, який зображується з повернутою назад головою — це сам Рама, який залишає рідний край, виводячи плем'я на нові землі, він оглядається востаннє на свою батьківщину. Бик (Телець) перетинає Рамі дорогу, але потрапляє в болото, яке його засмоктує, тому він падає на коліна — це переможені Рамою кельти. Близнюки означають братання — союз Рами з туранцями. Рак — це відпочинок Рами після боїв, його медитація, заглиблення в самого себе. Лев — наступні бої з ворогами. Крилата Діва — перемога. Терези — рівність між переможцями і переможеними. Скорпіон — повстання і зрада. Стрілець — помста над зрадниками. І лише три знаки — Козерог, Водолій, Риба — належать до внутрішньої суті Рами. Досі жоден астроном чи міфолог навіть приблизно не розгадав цих таємничих знаків, які найбільше шанують усі індоєвропейські народи.
Усі знаки Зодії означають сходинки, які треба пройти людській душі, щоб досягнути найвищого посвячення.
У 13-місячному році праукраїнців був ще знак Змієносця, який розпочинався 30 листопада і закінчувався 18 грудня, а далі йшов Стрілець.
Слід зауважити, що сучасний поділ екліптики на 12 знаків є досить умовним: кожному місяцю відведено 30° річного кола. Хоча межі впливу кожного сузір'я зовсім не однакові: наприклад, Скорпіон має найменший час впливу (8 днів), а Діва — найбільший (44 дні). Крім того, частина сузір'я Скорпіона розміщена майже паралельно з сузір'ям Змієносця. Чи не тому серед людей, котрі вважають себе Скорпіонами, існує найбільша різноманітність типів і характерів: від жорстоких, хижих до вразливих і беззахисних або закомплексованих осіб, які нібито самі себе «жалять своєю ж отрутою».
Поділ року на тринадцять різних за часом місяців існував, крім слов'ян, і в інших народів. Кількість днів у місяці залежала від зовнішніх природних ознак: фази місяця, проходження Сонцем того чи іншого сузір'я тощо. Кожен місяць починався з Молодика, тому не завжди сучасні числа відповідають тому розташуванню небесних світил, яким керувалися в давні часи.
Хоча ми не завжди можемо дослідити й точно визначити час настання цих періодів, проте мусимо зберегти все, що можливо: стародавні назви знаків Зодії, сузір'їв та окремих планет. Наші пращури, користуючись давніми календарями, пов'язували виконання тих чи інших господарських робіт, вживання конкретних ліків з певними знаками Зодіаку. Тому стародавні назви допоможуть з часом зрозуміти стародавні календарі й пов'язані з ними справи.
У кожній місцевості, вірогідно, існували свої народні назви Зодії. Вони ще чекають на сумлінного збирача і дослідника. Зодіак у житті стародавніх мешканців нашої землі займав значно більше місця, ніж це прийнято було думати раніше. Археологи підтверджують це знахідками із зображенням різних знаків Зодії.
Наша Україна успадкувала від індоєвропейської цивілізації знак Бика (Тельця). Чи не тому саме в цього знаку збереглося найбільше назв, даних сузір'ю нашим народом. Це сузір'я (назване астрономами — Плеяди), складається з семи зірок, скупчених так, неначе курчата навколо квочки, — звідси народна назва Квочка, Курочка, Квочка з курчатами. Назва Баби, або Баби-звізди ідентична розумінню Плеяд як групи жінок, яке відоме в багатьох інших народів світу.
Чимало можуть розказати нам назви знаків Зодіаку та пов'язані з ними назви понять, що стосуються нашої історії й культури. От, приміром, Іоаникій Галятовський : Змієносець в народі нині змішується зі Скорпіоном.
В усіх слов'янських народів, крім росіян, збереглися нині прадавні назви місяців. Росіяни ж запозичили їх у римлян.

2. Назви весняних місяців

Розглянемо деякі назви місяців, котрі існували в різних куточках України.
Оскільки в давнину рік починався з березня, то й почнемо з цього місяця.
Назва першого місяця весни - березень - пов’язана з брунькуванням у цей час берези, із збиранням її соку. Із давньоукраїнської мови веде своє походження рідкісна тепер назва третього місяця «березіль», або «березоль», де компоненти «золь» і «зіль» - це різні варіанти одного кореня зі значенням «зелений», пор.: «Про весну шумів весною березіль» (В. Сосюра). Саме оцю стародавню назву використав наш геніальний режисер Лесь Курбас для свого мистецького об’єднання «Березіль» (1922 - 1933), що вписало золоту сторінку в історію світового театру. При нагоді зазначимо, що англійська назва March походить від імені римського бога війни Марса (Mars).
Березень. Інші назви: березоль, березозорь, сочень, соковик, протальник, «з гір потоки», заграйярочки, капельник. У слов'ян переважає походження назви цього місяця від берези. Біла береза в цей час уже дає сік.
Михайло Максимович записав назву цього місяця як «місяць-чернець» і пояснив, що в народі вважають таким тільки той місяць, який народжується й сходить у Великий піст. Проте таке пояснення не зовсім задовольняє. Існує приказка: «Як буде місяць-чернець, то буде й світу кінець». Значення її значно глибше — народ вклав у цей вислів стародавні астрономічні знання, пов'язані з сонячним затемненням, коли Місяць, закриваючи Сонце, стає чорним.
Астрономи підтверджують вірогідність глобальних природних катаклізмів саме в момент збігу весняного рівнодення і затемнення Сонця.
Такі збіги відбуваються кожні: 532, 1596, 7980, 9576 років. Причому найбільші природні катастрофи відбуваються саме в 7980-річні й 9576-річні періоди: таким був катаклізм рубежа палеоліту й мезоліту .
На думку Миколи Чмихова Зодіак виник як спосіб виживання людства: уміння розрахувати й передбачити час настання стихійного лиха вселяє віру в можливість такого виживання. Глобальні катастрофи найчастіше відбуваються тоді, коли найбільше порушується екологічна рівновага в природі. Проте після кожного космічного катаклізму людство вступає в нову епоху свого відродження, встановлюється природна рівновага, збагачується знання людства на новому, вищому ступені розвитку.
Квітень. Назва четвертого місяця - квітень, бо саме тоді наступає пора цвітіння рослин; травень позначає місяць буйного розвитку трави. Інші назви: цвітень, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лукавець. Як бачимо — всі назви походять від тонкої спостережливості наших пращурів, їхньої любові до природи. Квітень — це пробудження лісів, гаїв, цвітіння садків, яким поклонялися українці.

Травень. Англійська назва April походить від латинського слова «ареrіrе» - «відкриватися», May - від імені латинської богині росту Маіа Майже у всіх слов'ян цей місяць названий від «трави». Але існують і деякі інші назви: май, травник, пісенник, місяць-громовик тощо. У деяких районах Росії він ще має назву мур (від «мурава» — трава).
В українців є й назва май, проте вона не латинського походження, як у росіян, а давньослов'янського: «май» означає зелень, буяння дерев, трав, квітів. Римляни ж запозичили цю назву в аборигенів завойованої країни: нащадків пе-ласгів та етрусків, і так само, як і вони, вшановували богиню Майю. На честь богині Майї, яка вважалася матір'ю природи, влаштовували свята й інші нащадки арійців — індійці. Отже, це одна з найдавніших традицій і назв.

Пробудження
Снилось мені ясне сонце,
Що в хаті світило,
А то меш так моя мама
Дивилася мило.
Приснивсь мені легкий вітрик,
Що пестив колосся,
А то мені мама
Гладила волосся.
Снилась мені ягідочка,
Як мед, солоденька, -
А то мене цілувала
Мама дорогенька!

Загадки
Н. Вернигора
1. Перші квіти проростають З цибулиночок малих,
Красну весну зустрічають, Розпізнайте, діти, їх.
2. Я той сніг колю "голками" – Зелененькими листками,
Білу квітку вивільняю – В ноги березню схиляю. (Підсніжник)
3. Я на інших геть не схожий, Кучерявий та пригожий
Постелю під голе віття Фіолетове суцвіття. (Ряст)
4. Ну, а я за ним у квітні Голубим намистом квітну.
Не одну вже квітку маю - Сім до неба підіймаю.
Прислів’я:
1. У березні день з ніччю зустрічаються.
2. Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.
3. Травень ліс одягає - літо в гості чекає.
Легенда про весну: «Лада весну несе»:
Як прийшла пора, спустилася Лада з Вирію, щоб нести тепло на Вкраїну.
Довгим був її шлях. Вона вже й Крим пройшла, вже ступила у неозорі таврійські степи. І скрізь, де багиня проходила, буяли трави і проростали квіти. Вельми стомилася Лада. Прилягла на зелений моріжок та й міцно заснула. Угледіла те підступна богиня зла - Мара. Підкралася до сплячої Лади й густо засіяла довколо неї дерезу і колюче терня. Швидко проростало зілля, а Лада безпечно спала. Пробудилася лише тоді, як почула чиїсь відчайдушні моління. То українці - орачі благали тепла на свої ниви.
Підхопилася Лада. Як могла вона спати в той час, коли люди, змучені холодом, чекають на неї? Кинулась бігти Лада - аж навколо огорожа тернова.
Вперто продиралась богиня крізь терен. Він колов її ніжні руки, дер її тіло - та Лада не відступалася. І такі вирвалася з полону! Понесла тепло і сонце українцям. А там, де упали в землю краплі гарячої крові, виросли згодом кущі калини...
Легенда про походження свята: «Трійця, зелене свято» :
Де коріння цього свята? Одні запевняють, що в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню. Інші розповідають, що триденне свято присвячене триєдиному Богу: Богу-отцю (неділя), Богу-сину (понеділок), Богу-духові (вівторок). А в українській міфології є легенда про те, як Слава (перша мати) народила триголового сина Трояна, що став володарем неба, землі і підземелля. Як би там не було, але після різдва та Великодня Трійця вважається в народі одним з найбільших свят.

3. Назви літніх місяців

Червень. Щодо назви шостого місяця, то найпереконливішою видається версія, згідно з якою слово червень пов’язане з тим, що в цьому місяці масово з’являються черв’яки, зокрема червець, з якого виготовляють червону фарбу для тканин. Англійська назва June, найправдоподібніше, асоціюється з Юноною (Juno), в римській міфології дружиною Юпітера, володаркою небес, богинею шлюбу.
Має назви: кресник, червець, ізок, гнилець. «Кресник» означає літній сонцеворот. Походить це слово від «кресати» вогонь, тобто запалювати купальське вогнище. Іноді мовознавці пояснюють назву червень від назви личинки з якої в минулому виготовляли червону фарбу. Але більш переконливими і правдоподібними є пояснення назви від достигання ягід, плодів, квітів, які в цей час червоніють.
Липень. Англійська назва July завдячує своє походження Юлію Цезарю. Походження назви липень цілком прозоре: у цю пору цвітуть липи, і бджоли знаходять собі смачну поживу. У діалектах українсь-кої мови вживаються ще й інші назви сьомого місяця: «білень» (бо тоді білять полотно), «косень» (починають косити трави), «кивень» (відганяючи мух, коні енергійно кивають головами), «ґедзень» (тоді тварини особливо терплять від ґедзів). На Поділлі побутує діалектна форма «липець» (очевидно, полонізм), пор.: «Та ще далеко було до п’ятнадцятого липця, тільки червень недавно почався» (А. Свидницький). Слово липець - полісемантичне і позначає також липовий мед, як ось:
Мудрої мови мед золотистий,
липець пахучий нам до сподоби.
(М. Драй-Хмара).
Інші назви: липець, сінокіс, косень, грозовик, іллюх. Назва прозора — в цей час цвіте липа, збирають липовий цвіт, який є цілющими ліками від застуди та інших хвороб. Інші назви походять від назв літніх робіт та погодних явищ.
Серпень. Серпень - місяць серпа, тобто жнив. Англійське слово August веде свій родовід від імені римського імператора Майже у всіх слов'ян назви цього місяця пов'язані зі жнивами, серпами (у білорусів — «жнивень»). Інші народні українські назви: копень, гедзень, хлібочол, жнивець, спасівець. У росіян його називають «прибериха-припасиха».

Загадки:
1. В небі ластівка летить, З вітром листя шелестить. Воду п’є лелека. Сонце палить. Спека. Дозріває жито. Яка пора? ... (Літо)
2. То стоїть на березі, То сидить, Цілий день прив’язаний До води. (Рибалка)
3. І великі і малі Повдягалися в брилі. І дощу ці одноніжки Не бояться ані трішки. Ліс улюблений їх край, А як звуться відгадай?
(Гриби)
4. У склянці є, В ковбані є І в Тихім океані є.
Є в будь-якій оселі, Нема лише в пустелі (Вода)
Прислів’я:
1.Червень - рум'янець року.
2. Липень - вершина літа.
3. Як у серпні дбагш, так узимку маеш.

4. Назви осінніх місяців

Вересень. Вересень пов’язують із важливою у бджільництві рослиною верес (вереск), що найбуйніше цвіте у вересні..
Означає «вересовий місяць», тобто час збирання вересового меду та винограду. Інші давньоукраїнські назви: сівень, вереснець, ревун, «бабине літо».
Жовтень. Жовтень - місяць, коли листя жовтіє, а листопад - коли воно опадає. Інколи для позначення одинадцятого місяця вживається назва «падолист». Англійські назви September, October, November, December походять від латинських числівників sept, octo, novem, decem, бо в римському календарі, де рік починався в березні, це були, відповідно, сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий місяці. Місяць жовтого листя. Інші назви: падзерник, костричник, весільних, зазимник. У цей час починають м'яти льон, коноплі, справляють весілля.
Листопад. Прозора загальнослов'янська назва, пов'язана з опаданням листя з дерев. Ще звався падолистом, напівзимником. Назва листопада «братчин» вірогідно пов'язана з язичницькими братчинами, які присвячувалися мисливським святам.
1. Я - руда, І ти руда! Я з хвостом - Ти без хвоста! Я - звірятко, ТИ - грибок,
А ім'я – Одне на двох! (Лисичка)
2. В барлогу скоро піду спати, Щоби зиму переждати.
Коли тепло прийде назад- І я повернуся до вас. (Ведмідь)
Прислівя:
Вересневий час - сім погод у нас.
Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю.
Листопад зимі ворота відчиняє.

5. Назви зимових місяців

Грудень. Український же грудень пов’язаний із тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає, і дорога стає грудкуватою. Названий від мерзлих грудок землі, що іноді серед дослідників викликає сумнів. Проте в літописі знаходимо пояснення: «поидоша на колвхъ, а по грудну пути, бо тогда місяць грудень». Інші назви: хмурень, мочавець, андрієць (християнське), солоноворот. У цьому місяці сонце «повертає на літо», тобто дні починають збільшуватися.
Січень. Перший місяць року називають січнем від давньоукраїнського слова «сікти»: саме в цю пору наші предки вирубували ліс, чагарник, готуючи землю для посіву сільськогосподарських культур. Водночас, це місяць, коли у вітряну погоду січе снігом. У західноукраїнських говірках січень називають інколи «просинець» (від слова «синь»): адже в цьому місяці стає більше сонячних днів. Англійська ж назва January походить від римського бога Януса (Janus), що вартував небо.
Інші назви: тріскун, сніговик, льодовик, про-синець. Остання назва за деякими версіями означає «просити в Богів добра», бо в цей час випадають різдвяні свята. Однак це не відповідає дійсності, оскільки в січні різдвяні свята стали відзначати лише в XX ст. В січні сікли ліс, готували ділянки під поля. Інша гіпотеза — від «мороз січе».
Лютий. Назва лютий закріпилася за другим місяцем тому, що лютневі морози бувають болюче дошкульні. Англійська назва February походить від латинського слова februo («очищаюсь жертвою»).
Усі назви місяців в українській мові (крім казок, де вони є дійовими особами) пишуться з малої літери. Усі вони - іменники, крім «лютого». Але лютий - прикметник лише за формою. У назві місяця він перейшов в іменник, а тому поряд із числом, що вказує на певний день, завжди вживається в родовому відмінку, пор. «дев’ятнадцятого лютого» (а не «дев’ятнадцяте люте»).
Названий від лютих морозів, лютих вовків, які в цей час найбільше голодують. Інші народні назви: крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, громник. Остання назва від свята Стрітення (Громниця), коли за народними повір'ями Зима зустрічається з Весною.
Отже, як бачимо, усі назви місяців передають одвічний зв'язок українців з природою, сезонною працею хліборобів.

Загадки:
1. Що за гостя в нас така І зелена, і струнка?
Сяє зірка у горі, На гіллячках ліхтарі.
І ростуть на ній не шишки, А цукерки і горішки! (Ялинка)
2. Прийшла до нас бабуся У білому кожусі.
Поля причепурила, Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте:”Хто вона така, Бабуся чепурна?” (Зима)
Прислів’я:
Грудень землю грудить і хату студить.
Новий рік - до весни відлік
Лютневий сніг весною пахне.
Прийшла громниця - зими половиця.

ВИСНОВКИ

Важливе значення у викладанні природознавства в молодших класах належить народним святам і традиціям, які пов’язані з порами року, природою.
На перше місце тут виходить фольклорно-календарна обрядовість.
Призначення народних літніх урочистостей, фольклорно-календарної обрядовості — уславлення, поетизація розквіту і краси природи, збирання врожаю, турбота про його збереження, побажання і оспівування добробуту людини, її вільної праці.
У житті часто бувають нестандартні, а то й екстремальні ситуації (в лісі, на воді, вночі тощо), тому глибоке пізнання учнями народного прогнозування, методів і прийомів орієнтації в будь-яких драматичних обставинах сприяє зміцненню здоров'я, попередженню трагічних випадків.
Продовжуючи традиції народного передбачення, учні переконуються в тому, що люди праці проводили постійні спостереження за сонцем, місяцем, небом, хмарами, вітром, рослинами і тваринами, відкриваючи певні закономірності і фіксували їх у прислів'ях, приказках, прикметах. Народ помічав за народним календарем закінчення літа знаменує день Маковея, "Першого Спаса", (14 серпня). У цей день можна було востаннє робити хліборобські толоки. За народними спостереженнями, починається відліт у вирій ранніх птахів. У храмах освячують воду, квіти, голівки маку. 19 серпня починається другий, або "Великий Спас". Це одне з найбільших народних землеробських свят. Зібрані овочі, фрукти, ягоди, гриби, мед тощо несуть освячувати до храмів. Це і день, поминання померлих родичів.
У таких звичаях кінця літа - гідність господаря землі, гордість за високі врожаї. Народ освячує, поетизує нелегку хліборобську працю і, як дорогоцінну естафету, передає свою працелюбність, хазяйновитість, творчу підприємливість у спадок підростаючим поколінням. Участь учнів, у таких традиціях, звичаях формує в них пошану до важкої хліборобської праці, вчить розуміти її високу красу.
Народний календар виконує життєво важливу функцію прогностика погоди, інших явищ, природи, видів трудової діяльності людини, поведінки. Календар втілює в собі відомості про походження українських, в тому числі регіональних назв місяців, а також пов'язані з ними крилаті вирази, жанри фольклору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Концепція національного виховання.
2. Булашов Т. Український народ в своїх український народ в своїх легендах, релігійних поглядах і віруваннях. – К., 1992. – с. 105-106.
3. Чабанівська Л. Календарик їжачка-Лісовичка: Кн.-картинка /Худож. Т.Юрченко.- К.: Грайлик, 1991.- 10 с.: іл. [Д Ч-12]
4. Скуратівський М. Місяцелік: український народний календар. - К, 1993.
5. Весна красна: Вірші, оповідання та казки /Ред.-упоряд. С.Вишенський; Худож. Л.Постних.- К.: Веселка, 1987.- 72 с.: іл. [Д В 38]
6. 12 месяцев: Сказки, стихи, загадки: Сб. для детей /Ред.-сост. В.Карачун; Худож. Е.Кравцова и др.- Х.: АО "Полиграфсервис", 1996.- 51 с.: ил. [Д Д 23]
7. Дивувалась зима: Вірші укр. класиків про природу /Мал. Л.Задорожна.- К.: Веселка, 1971.- 16 с.: іл. [Д Д 44]
8. Запартович Б. и др. С любовью к природе: Дидакт. материал по прородоведению для нач. шк.- М.: Педагогика, 1978.- 232 с.: ил. [В 20 З-30]
9. Корнєєв О. Юним фенологам.- К.: Рад. шк., 1984.- 40 с.: ил.- (Коли зроблено уроки). [ст 28.08 К 67]
10. Скуратівський В. Вінець /Худож. В.Кущ.- К.: Вид-во УСГА, 1994.- 232 с.: іл. [ст 63.5(4УКР) С 46]