Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Психіка і особливості будови мозку
Українські реферати - Психологія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   
Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат)

Психіка і особливості будови мозку

Контрольна робота | реферат з психології

ЗМІСТ

Вступ
1. Розвиток та напрямки сучасної психології
2. Психіка і особливості будови мозку
Висновки
Список літератури
Обсяг роботи - 15 сторінок

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36



(Скорочений текст для ознайомлення)

Психологія тісно пов'язана з природничими науками, що вивчають будову і діяльність матеріального субстрату психіки — головного мозку. Недаремно відомі вчені І. Сєченов, І. Павлов, П. Анохін, Олексій Ухтомський (1875— 1942) та ін. ставили перед собою завдання розкрити фізіологічні механізми людської психіки. Разом із тим у природничих науках виникають проблеми, які потребують психологічних досліджень. Так, проблема виникнення і розвитку психіки в процесі біологічної еволюції, яку німецький вчений Ернест Геккель (1834—1919) назвав «світовою загадкою», для подальшого розвитку біологічних наук є не менш важливою, ніж проблема виникнення життя.

Головний мозок находиться у порожнині черепа. Він складається із двох півкуль (найновіша частина в еволюційному розвитку) і стовбура (довгастий мозок, міст, ніжки мозку) з мозочком. Верхньолатеральна поверхня головного мозку опухла, а нижня (основа) – нерівна, тут від головного мозку відходить 12 пар черепно-мозкових нервів. Маса мозку дорослої людини становить 1245-1375 г, новонародженого – 330-340 г. В ембріональному періоді і в перші роки життя головний мозок росте досить інтенсивно, але лише до 20 років сягає своєї сталої величини.

(Рис. 1.) Основа головного мозку і вихід корінців черепних нервів

Основа головного мозку і вихід корінців черепних нервів:
1 – нюхова цибулина; 2 – нюховий шлях; 3 – передня пронизана речовина; 4 – сірий горб; 5 – зоровий шлях; 6 – сосочкові тіла; 7 – трійчастий вузол; 8 – задня (міжніжкова) пронизана речовина; 9 – міст; 10 – мозочок; 11 – піраміда; 12 – оліва; 13 – спинномозкові нерви; 14 – під’язиковий нерв; 15 – додатковий нерв; 16 – блукаючий нерв; 17 – язиково-глотковий нерв; 18 – присінково-завитковий нерв; 19 – лицевий нерв; 20 – відвідний нерв; 21 – трійчастий нерв; 22 – блоковий нерв; 23 – око руховий нерв; 24 – зоровий нерв; 25 – нюховий нерв.

Головний і спинний мозок розвиваються із зовнішнього зародкового листка. На дорсальній стороні зародка формується нервова трубка з розширенням у головній частині. Спочатку це розширення представлене трьома мозковими пізхурцями: переднім, середнім та заднім (ромбоподібним). У подальшому передній і задній міхурці діляться й утворюється п’ять мозкових міхурців: довгастий, задній, проміжний та кінцевий. Стінки мозкових міхурців ростуть нерівномірно: вони то потовщуються, то залишаються досить тонкими, проникаючи у порожнину мозкових міхурців і утворюючи судинні сплетення шлуночків. Залишки порожнин мозкових піхурціві нервової трубки мають назву шлуночків головного мозку і центрального каналу спинного мозку, які  заповнені спинномозковою рідиною. З кожного мозкового міхурця розвиваються певні відділи головного мозку.

Кінцевий мозок розвивається з переднього мозкового міхура і складається із правої та лівої півкуль. Півкулі розмежовані повздовжньою щілиною, в глибині якої лежить мозолисте тіло. Воно побудоване з волокон, які з’єднують півкулі між собою. Під мозолистим тілом знаходиться склепіння, яке представлене двома волокнистими тяжами. В середній частині тяжі з’єднуються, а спереду і ззаду розходяться, утворюючи стовпи і ніжки. Спереду від стовпів знаходиться передня спайка мозку. Між передньою частиною мозолистого літа і склепінням натягнута тонка пластинка мозкової тканини – прозора перегородка. Вона належить до нюхового мозку.  

(Рис. 2.) Склепіння:

1 – тіло склепіння; 2 – передня спайка; 3 – стовп склепіння; 4 – сосочкове-згірний пучок; 5 – сосочкове тіло; 6 – торочки гіпокампа; 7 – гіпокамп; 8 – ніжка склепіння; 9 – спайка склепіння; 10 – ніжка гіпокампа.
Кожна півкуля утворена білою та сірою речовинами. Сіра речовина – це кора головного мозку (плащ), яка утворює борозни та звивини. Скупчення сірої речовини всередині півкуль – це базальні ядра.
До кінцевого мозку належать: плащ, нюховий мозок, базальні ядра, а його порожнину становлять бічні шлуночки.

У кожній півкулі розрізняють три поверхні: верхньолатеральну, нижню і медіальну. Поверхня півкуль має численні борозни і підвищення між ними – звивини. Величина і форма борозен та звивин має індивідуальні особливості, проте існує декілька постійних борозен, які досить добре помітні в усіх індивідуумів. Ними користуються і для поділу півкуль на частки. Розрізняють лобову, тім’яну, скроневу, потиличну частки та острівець, який знаходиться на дві бічної борозни. Скронева  частка відокремлена від інших бічної борозною (Сільвія), лобова – центральною борозною і потилична – тьмяно-потиличною.

У лобовій частці паралельно до центральної борозни проходить перед центральна борозна. Перпендикулярно від неї відходять верхня та нижня лобові борозни, які відокремлюють верхню, середню і нижню лобові  звивини. Між центральною та перед центральною борознами знаходиться перед центральна звивина.

(Рис. 3.) Борозни та звивини верхньолатеральної поверхні півкуль великого мозку:

1 – латеральна борозна; 2 – покришкова частина; 3 – трикутна частина; 4 – очноямкова частина; 5 – нижня лобова борозна; 6 – нижня лобова звивини; 7 – верхня лобова борозна; 8 – середня лобова звивина; 9 – верхня лобова звивина; 10 – нижня перед центральна борозна; 11 – верхня передцентральна борозна; 12 – перед центральна звивина; 13 – центральна борозна; 14 – за центральна борозна; 15 – міжтім’яна борозна; 16 – верхня тім’яна частота; 17 – нижня тім’яна часточка; 18 – над крайова звивина; 19 – кутова звивина; 20 – потиличний полюс; 21 – нижня скронева борозна; 22 – верхня скронева звивина; 23 – середня скронева звивина; 24 – нижня скронева борозна; 25 – верхня скронева борозна.

У тьмяній частці паралельно до центральної борозни проходить за центральна борозна. Перпендикулярно від неї відходить внутрішня тім’яна борозна, яка ділить частку на верхню та нижню тім’яні часточки. У нижній часточці вирізняють над крайову і кутову звивини. Між центральною та за центральною борознами знаходиться за центральна звивина.
У скроневій частці паралельно до бічної борозни проходять верхня та нижня скроневі борозни, які розмежовують верхню, середню і нижню скроневі звивини.

У потиличній частці є поперечні потиличні борозни та звивини.
На медіальній поверхні кожної півкулі над мозолистим тілом заходиться борозна мозолистого тіла, над якою і паралельно до неї  проходить поясна борозна. Ці дві борозни обмежовують поясну звивину, яка входить до складу звивини склепіння. Остання, крім поясної, включає перешийок, звивину біля ноги морського коника та гачок.   

(Рис. 4.) Борозни і звивини медіальної та нижньої поверхонь правої півкулі великого мозку:

1 – склепіння; 2 – кіль мозолистого тіла; 3 – коліно мозолистого тіла;
4 – стовбур мозолистого тіла; 5 – борозна мозолистого тіла;
6 – поясна звивина; 7 – верхня лобова звивина; 8. 10 – поясна борозна; 9 – при центральна часточка; 11 – перед клин; 12 – тім’яно-потилична борозна; 13 – клин; 14 – острогова борозна; 15 – язикова звивина; 16 – медіальна потилично скронева звивина; 17 – потилично-скронена борозна; 18 – латеральна потилечно-скронена звивина; 19 – борозна гіпокампа; 20 – пригіпокампальна звивина.

Кора великих півкуль у вигляді тонкого шару нервових клітин з’явилась у плазунів і птахів. Чим більше високоорганізована тварина, тим більшого розвитку у неї досягла кора. Найбільш розвинута вона у людини.
Із появою кори відбувається кортикалізація функцій, тобто кора починає контролювати всі підкіркові центри регуляції, всю нижчу нервову діяльність людини.
Кора великих півкуль є основою вищої нервової діяльності людини (психіки, свідомості, мислення). Вчення про вищу нервову діяльність створене І. П. Павловим.

Діяльність кори зумовлена динамівкою і мозаїкою процесів збудження та гальмування. Складний рух кіркових процесів пов’язаний з явищами іррадіації,концентрації та індукції.
Іррадіація збудження – це поширення збудження з ділянки виникнення на сусідні ділянки кори. Протилежне явище – концентрація, тобто зосередження фізіологічного процесу у вогнищі його виникнення.
Індукція полягає в тому, що концентроване збудження призводить у сусідніх ділянках кори до протилежного процесу – гальмування. Це негативна індукція. Наведення гальмуванням на прилеглі ділянки збудження називається позитивною індукцією.

У кожній даний момент процеси збудження і гальмування перебувають у складних взаємозв’язках: виникають вогнища збудження та гальмування у різних ділянках кори, причому одні затухають, інші з’являються, а потім навпаки.
І. П. Павлов назвав це функціональною мозаїкою кори. Якщо уявити вогнище збудження лампочкою, що світиться, а гальмування – такою, що згасла, то жива кора буде мати вигляд миготливого світла, причому лампочка в наступний момент засвідчується, тоді знову згасає, засвідчується... і так до того  часу, поки кора має здатність діяти. Функціональна мозаїка лежить в основі діяльності кори великих півкуль.

Найважливішими функціями кори є аналіз і синтез тих подразнень, що дор неї надходять. Аналіз подразнень – це диференціювання різноманітних впливів на організм. Синтез подразнень – узагальнення, об’єднання тих збуджень, що виникають у різних ділянках кори.
Аналіз і синтез тісно пов’язані з аналізаторами. Аналізатором І. П. Павлов назвав систему, яка складається з рецепторів, що сприймають подразнення, до центрованого шляху від рецепторів до центру, що передає збудження, і відповідної ділянки кори, де відбувається сприйняття імпульсу від рецепторів. Цією системою зумовлена аналітико-синтетична діяльність кори. Аналіз і синтез відбувається у нерозривному зв’язку один з одним. Аналітико-синтетична діяльність кори лежить в основі пристосування організму до зміни умов середовища, визначає необхідну реалізацію організму в даних обставинах.

 

 
загрузка...