Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Судово-психологічна експертиза
Українські реферати - Психологія
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Судово-психологічна експертиза


ЗМІСТ

Вступ
1. Експертиза особистості, завдання даної експертизи
2. Експертне оцінювання соціальних проявів особистості
3. Навіювання
4. Обов’язки експерта при проведенні експертизи особистості
Висновки
Список використаної літератури
Обсяг роботи - 22 сторінки

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


(Скорочений текст роботи для ознайомлення)

При розслідуванні злочинів і розгляді справ у суді виникає потреба у використанні спеціальних психологічних знань. Кримінально-процесуальний закон установлює дві основні форми використання спеціальних знань: 1) участь спеціаліста у слідчих діях (наприклад, участь психолога при проведенні допиту неповнолітнього); 2) призначення і провадження судових експертиз. Ці форми мають певну подібність; відрізняються ж вони процесуальними особливостями, повноваженнями і статусом особи, запрошеної до участі як спеціаліст чи експерт.

Судово-психологічна експертиза — це експертне дослідження, предметом якого є факти, що належать до психічної діяльності людини і мають значення для органів правосуддя.
Значний внесок у розвиток вітчизняної судово-психологічної експертизи зробили також М. М. Коченов, О. Р. Ратінов, А. В. Дулов, М. В. Костицький, В. Т. Hop, Ю. М. Грошевий та ін. У працях цих авторів не лише дається визначення предмета і методів судово-психологічної експертизи, функцій експерта, а й розглядаються проблеми, які стосуються підстав призначення експертизи, кола вирішуваних нею питань, компетенції судового експерта, порядку й умов проведення комплексних судових експертиз і можливостей державних судово-експертних установ, де такі експертизи повинні і можуть провадитися на сучасному рівні. Основна функція судово-психологічної експертизи полягає в одержанні на основі практичного застосування спеціальних психологічних знань і методів дослідження нових фактів, які дають змогу точно й об'єктивно оцінювати індивідуальні особливості психіки людини (індивідуально-психологічних особливостей особистості, психічних станів у той чи інший момент, особливостей пізнавальних процесів та ін.). Слід зазначити, що судово-психологічна експертиза досліджує прояви людської психіки, які не виходять за межі норми (дослідження проводиться щодо психічно здорових людей).

Нині існують широкі можливості у проведенні судово-психологічної експертизи. До компетенції (основних напрямів) судово-психологічної експертизи можуть належати:

1) встановлення здатності неповнолітніх обвинувачених, які мають ознаки не пов'язаного з психічними захворюваннями відставання (тимчасової затримки) у психічному розвитку, цілком усвідомлювати значення своїх дій і визначення ступеня їх здатності керувати цими діями;

2) встановлення принципової здатності психічно здорових свідків і потерпілих (з урахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей, рівня психічного розвитку) правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них правильні показання;

3) встановлення, чи перебував обвинувачений у момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту;

4) встановлення, чи перебував обвинувачений у період, який передував вчиненню злочину, або в момент вчинення злочину, в емоційному стані, який істотно впливає на здатність правильно усвідомлювати явища дійсності, зміст конкретної ситуації і на здатність довільно регулювати свою поведінку (емоційні стани типу великого нервово-психічного напруження);

5) встановлення здатності психічно здорових потерпілих у справах про зґвалтування (передусім неповнолітніх) розуміти характер і значення дій, які застосовані до них, і чинити опір;

6) установлення принципової можливості виникнення у суб'єкта в конкретній ситуації різноманітних психічних станів, які роблять неможливим або істотно утруднюють виконання професійних функцій у галузі управління сучасною технікою; визначення, чи перебував суб'єкт у такому психічному стані в момент вчинення конкретних дій; встановлення у суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, які не дають змоги виконувати професійні функції на досить високому рівні у разі виникнення несподіваних перешкод у його діяльності, ускладнення ситуації і у зв'язку з цим — підвищення вимог до психологічних можливостей людини;

7) встановлення у суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, здатних істотно впливати на зміст і спрямованість дій у конкретній ситуації;

8) встановлення, чи перебував померлий у період, який передував смерті, у психічному стані, що схилив до самогубства, і, якщо перебував у цьому стані, чим він міг бути викликаний [3, с. 72].

Наведений перелік не вичерпує всього кола питань, що можуть виникнути в процесі судочинства. Обставини, з'ясування яких може мати значення для розслідування і судового розгляду, різноманітні й нерідко диктуються конкретною ситуацією.
Так, досить часто призначається судово-психологічна експертиза для визначення наявності чи відсутності фізіологічного афекту в момент вчинення злочину.

У кримінальному праві використовується термін «сильне душевне хвилювання», яке викликане неправомірними або аморальними діями потерпілого і вважається обставиною, що пом'якшує покарання (ст. 66 КК України). Сильне душевне хвилювання вживається як синонім психологічного поняття фізіологічного афекту.
У психології та психіатрії розрізняють фізіологічні й патологічні афекти. Патологічний афект визначається як емоційний вибух, при якому людина не може управляти своїми діями і усвідомлювати власні вчинки. Свідомістю людини опановує одна емоційно-конкретна ідея (непоправне горе, нестерпна образа). Патологічний афект установлює комплексна психолого-психіатрична експертиза.
Фізіологічний афект — стан, що знижує здатність особи розуміти значення своїх дій і управляти ними. Такий афект розглядається як емоційний стан, що не виходить за межі норми і досліджується у межах психології.
Афект — це відносно короткочасні й сильні емоційні переживання (яскрава короткочасна емоційна реакція). Виникнення афекту — це критична точка переживання. У літературних джерелах зазначається, що афект — це надзвичайно сильне, бурхливе переживання (гнів, що переходить у лють, страх, що доходить до жаху, туга, що перетворюється на розпач, тощо). Для фізіологічного афекту характерне істотне уповільнення інтелектуальних і вольових процесів, порушення цілісного сприйняття навколишнього. Розрізняють три стадії в розвитку афекту: 1) підготовча; 2) афективний вибух; 3) післяемоційний період.

Складність установлення стану фізіологічного афекту пов'язана з тим, що його не можна відтворити вдруге. У процесі судово-експертного дослідження проводиться ретроспективний аналіз, психологічний аналіз результатів діяльності людини. Так, у кримінальній справі щодо Т., обвинуваченого у вчиненні вбивства, була призначена судово-психологічна експертиза з метою визначення, чи перебував обвинувачений у момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту. З матеріалів кримінальної справи було відомо, що 7 січня 1998 р. близько 4 год. ЗО хв. біля ресторану «Ювілейний» у м. Харкові під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, що згодом переросла в бійку між Т. і П., з одного боку, і Б., В. — з іншого, Т., вважаючи Л. одним із нападників на нього і на його брата (П.), завдав останньому удару в груди кухонним ножем, що був у нього, від якого Л. через незначний проміжок часу помер.
Т. народився 11 червня 1974 р. першим із двох дітей у родині (має молодшого брата П., 1979 року народження). У дитинстві розвивався без особливостей. У 1981 р. пішов до школи, в 1989 р. закінчив 8 класів середньої школи. У цьому ж році вступив до машинобудівного технікуму, де провчився півроку, далі вступив до МПТУ-11, яке також не закінчив. У 1991 р. вступив до вечірньої школи, де провчився півроку і не закінчив освіту. Пізніше працював реалізатором. Т. раніше притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку і хуліганство.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи Т. ознак психозу, недоумства, інших психічних розладів не виявляє, може усвідомлювати власні дії й керувати ними.
Випробуваний Т. під час бесіди контактний, мету дослідження розуміє правильно, тримається вільно, на запитання відповідає адекватно. У бесіді оцінює свою особистість як конфліктну, що претендує на лідерство.
Встановлення психічного стану Т. у момент вчинення злочину передбачає здійснення ретроспективного психологічного аналізу протиправної поведінки за матеріалами справи...

 

 
загрузка...