Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Цінні папери. Види цінних паперів
Українські реферати - Ринок цінних паперів
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Цінні папери. Види цінних паперів

ЗМІСТ

Вступ
1. Цінні папери. Види цінних паперів
2. Курс акцій
3. Ринок цінних паперів в Україні
4. Відповідальність за порушення на ринку цінних паперів в Україні
Задачи
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Услуги предоставляет компания «СМС Биллинг Украина»
Юр. адрес: 65123, Украина, г. Одесса, ул. Высоцкого, 36
Тех. поддержка абонентов с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36
Услуги предоставляются только для совершеннолетних


ВСТУП

Основні засади ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність підприємств і організацій, що функціонують у народному господарстві, вступаючи при цьому в різноманітні виробничі, господарські та інші зв’язки. Всі ці суспільні відносини ( як між підприємствами та організаціями – безпосередніми товаровиробниками, так і між ними і державними та іншими органами) потребують правового регулювання, завдяки якому вони набувають характеру правовідносин.
Ринкова економіка породила різноманітні організаційні форми підприємств: господарські товариства, виробничі кооперативи, приватні, казенні підприємства. Виникла необхідність врегулювання правового статусу об’єднань, встановлення правового режиму вільних економічних зон та визначення правового режиму іноземного інвестування.
З’явилися нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання (банкрутство, свобода конкуренції, антимонопольне регулювання). Все більшого розвитку, у тому числі завдяки приватизаційним процесам, набуває ринок цінних паперів.
Всі ці чинники зумовлюють необхідність не тільки відповідного правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської, банківської діяльності.

1. Цінні папери. Види цінних паперів

В умовах становлення ринкової економіки дедалі ширшого застосування як в господарському обороті в межах України, так і в сфері внішньоекономічної діяльності набувають цінні папери. Маючи певну вартість, вони можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.
Легальне визначення цінних паперів вміщене в ст. 1 Закону України від 18 червня 1991 року “Про цінні папери і фондову біржу”.
Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою , яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу і вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Цінний папір відрізняється від інших документів тим, що він завжди є документом майнового характеру. Але на відміну від інших документів, що фіксують певні майнові права (боргових розписок, страхових полісів, заповітів тощо), цінний папір може бути реалізований лише шляхом його пред’явлення. Інакше кажучи, цінний папір – це такий документ, пред’явлення якого потрібне для здійснення засвідченого ним майнового права.
Цінний папір має бути складений у визначеній законом формі і повинен мати всі необхідні реквізити, перелік яких щодо конкретних видів цінних паперів встановлюється законодавством. Поліграфічне виконання бланків цінних паперів повинно відповідати встановленим вимогам.
Слід, проте, мати на увазі, що чинним на сьогодні Указом Президента України від 25 травня 1994 року (із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 2 березня 1996 року) “Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність” було встановлено, що випуск цінних паперів може здійснюватися як у паперовій ,так і без паперовій формі (у вигляді записів в електронних базах даних).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” зараз вживається термін “бездокументарна форма цінного паперу”, під яким розуміється здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.
Однією з головних ознак цінного паперу є те, що в ньому мають бути чітко засвідчені права володіння або відносини позики чи визначені ті юридичні можливості, на здійснення яких має право законний володілець цінного паперу (одержання доходу у вигляді дивідендів або відсотків чи певного майна).
Цінні папери характеризуються також можливістю передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Способи передачі та можливі обмеження щодо передачі залежать від виду цінного паперу і можуть бути різними – від вільного обігу до повного індосаменту або до заборони передачі іншим особам.

Таблиця 1
Види цінних паперів

Акція - Цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства та право на участь в управлінні ним, що дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Облігація - Цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента.
Види:
1. Облігації внутрішніх і місцевих позик;
2. облігації підприємств.

Казначейські зобов’язання України - Вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.
1. довгострокові – від 5 до 10 років;
2. середньострокові – від 1 до 5 років;
3. короткострокові – до одного року.

Ощадний сертифікат - Письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Вексель - Цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.
Акція - цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства й дає право її власнику на отримання доходу в формі дивіденду. Розмір дивіденду залежить від рівня доходності підприємства.
Але акція - не лише свідоцтво на отримання доходу на вкладений капітал. Це документ який дає її власнику певні права по відношенню до акціонерного підприємства. Комплекс таких прав формує соціально-економічні функції акцій. Першою функцією є та, що акція є свідоцтво про внесення паю до сукупного капіталу акціонерного товариства. Друга функція: акції є титулом власності й безпосередньо самою власністю. Власник акції користується нею як власністю - він може отримувати на неї дивіденди, продати, подарувати, закласти в банку. Третя функція акції - вона дає право на отримання дивіденду (доходу) пропорційно вартості акції й величині отриманого акціонерним товариством прибутку. В четвертій функції акції виступають як джерело здійснення інвестиційного процесу, фінансування капіталовкладень, пов'язаних з технічним розвитком підприємств. Грошові кошти, отримані з допомогою випуску акцій, стають фінансовими ресурсами й через банківську систему інвестуються в народне господарство. Нарешті, п'ята - контрольна функція акції, її суть полягає в тому, що людина, яка володіє акціями, прямо чи безпосередньо має право контролю й участі в справах акціонерного підприємства. Про форми цього контролю мова буде далі.
Будь-яка акція має певні обов'язкові реквізити. Див. схему 1.
Є два основних види акцій: привілейовані й прості. Привілейовані акції своїм власникам гарантують першочергову виплату дивідендів у фіксованих процентах до номінальної вартості акції. Вони забезпечують також пріоритетну участь у розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства.

Схема 1 – Інформаційна база акції

Водночас власники привілейованих акцій не мають права голосу на зборах акціонерів, а отже, не мають формального права брати участь в управлінні акціонерним товариством. Але це не означає, що власники привілейованих акцій зовсім не можуть впливати на діяльність акціонерних товариств. Акціонер, який володіє "безголосими" акціями, голосує тим, що може раптово продати їх на біржі. Масовий продаж таких акцій веде до падіння їх ринкового курсу. А падіння ринкового курсу може привести до банкрутства акціонерного підприємства. Тому його керівництво змушене вживати захисні заходи у вигляді підвищення розмірів дивідендів, скуповування знецінених акцій тощо. Таким чином, контроль за діяльністю акціонерного товариства виявляється досить сильним.
Згідно з Законом України "Про господарські товариства" акціонерне товариство може випустити до 10% привілейованих акцій від загальної їх кількості або, що одне й те ж, від вартості статутного фонду товариства.
Прості або звичайні акції дають право участі їх власнику в справах акціонерного підприємства: брати участь у загальних зборах акціонерів, бути обраним до складу правління, спостережницької ради або ревізійної комісії. Так здійснюється формування з акціонерів всьог апарату управління акціонерного товариства. В якомусь сторонньому зовнішньому механізмі управління підбором, просуванням керівних кадрів акціонерне товариство не має потреби, так само як воно не потребує зовнішнього контролю за своєю діяльністю.
Міра участі акціонера в роботі акціонерного товариства визначається кількістю акцій, якими він володіє. Кожна акція дає своєму власнику право на один голос. Отже, хоча формально кожен акціонер має право бути обраним на керівні посади в товаристві, реально ці посади займають лише ті, хто має більшу кількість акцій, а політику акціонерного товариства визначають власники контрольного пакету акцій.
Окрім права участі в управлінні акціонерним товариством прості акції дають своєму власнику також право на отримання дивіденду, але після виплати його по привілейованих акціях і здійснення різних першочергових платежів, тобто, коли є чистий прибуток. Тому сподівання на великі доходи або збагачення за рахунок дивідендів для власників невеликих пакетів акцій є ілюзорними, черговим міфом, який створюється засобами масової інформації з рекламною метою. Збагачуються лише ті акціонери, які володіють великими пакетами акцій, знаходяться в керівництві акціонерних товариств, або ті, хто займається спекуляцією на фондовій біржі, купуючи й перепродаючи цінні папери. Різниця в цінах є джерелом збагачення або ж банкрутства. При ліквідації акціонерного товариства претензії власника простих акцій задовольняються останніми.

2. Курс акції

Засновники акціонерного товариства частину акцій залишають у себе (згідно з Законом України не менше 25%), а решту реалізують за відкритою підпискою всім бажаючим (відкрите акціонерне товариство). Це так званий первинний ринок цінних паперів, де вони продаються за номінальною вартістю. Подальший рух акцій (їх купівля-продаж) здійснюється на фондовій біржі, яка виступає як вторинний ринок цінних паперів. Тут реалізація акцій здійснюється за ринковими цінами.
Ціна, за якою акції продаються й купуються на біржі, називаються курсом акцій.
Курс акцій залежить від двох факторів: величини дивіденду й норми позичкового процента (ставки процента, яку банк виплачує по депозитах). Він прямо пропорційний дивіденду й обернено пропорційний нормі позичкового процента. Будь-який власник вільних грошей стоїть перед альтернативою: вкласти їх до банку чи купити на них акції. Вибір визначається вигодою, яку принесе той чи інший варіант. Необхідно зіставляти величину дивіденду, що виплачує щорічно акціонерне товариство по акціях, з величиною процента, який щорічно виплачує банк по депозитах. Розраховується курс акцій за формулою 1:

(Формула) 1.

Приклад. Припустимо, що номінальна ціна акції дорівнює 100 гри. А) дивіденд = 10 грн., позичковий процент =5%. Тоді 10 х 100

(Розрахунки)

Б) Дивіденд = 5 грн., позичковий процент = 5%. Курс акцій у такому випадку буде дорівнювати 5 х 100

(Розрахунки)

Відповідні зміни курсу акцій будуть при змінах норми позичкового процента.
Звідси видно, що курс акцій - це капіталізований дивіденд. Тобто, це така сума грошей, яка , якщо її покласти в банк, принесе доход, рівновеликий тому дивіденду, який виплачується по акціях.
На курс акцій впливають й інші фактори. Зокрема, економічна й політична стабільність, інфляційні процеси, ступінь ризику капіталовкладень, можливість вкладення грошових коштів (у нерухомість, товари), розміри грошових нагромаджень, міра їх концентрації у кредитних закладах тощо.
Курс акцій формується на кожній біржі або самостійно, або, якщо вони входять у між біржову систему, на основі як власних угод, так і угод на інших біржах світу. Наприклад, на Нью-Йоркській фондовій біржі за орієнтир беруться дані про угоди на Лондонській фондовій біржі. В зв'язку з тим, що на великих біржах світу котується велика кількість акцій (Нью-йоркська - 2 тис., Лондонська - 550, Токійська - понад 300), ціни яких рухаються в різних напрямках, для оцінки середньої зміни цін застосовуються узагальнюючі індекси курсів акцій. Найвідомішим є індекс Доу-Джонса, який розраховується на Нью-Йоркській фондовій біржі. Він відображає ціни на акції 30 найбільших американських компаній. Застосовуються й інші узагальнюючі індекси. У Великобританії - індекс "Рейтера", у ФРН - "Франкфуртер Агемайне Цайтунг", на Токійській біржі - "Ніккей", у Гонконзі - "Хенг сенг". Рух курсів акацій певною мірою є індикатором ділової активності у виробництві й обігу, тому розрахункові індекси застосовуються в маркетингових дослідженнях, при аналізі біржової торгівлі, оцінці стану й перспектив розвитку різних галузей економіки.
Поруч з акціями акціонерні товариства можуть випускати й такий вид цінного паперу, як облігації. Ці акції відрізняються за:
1.Акції не підлягають викупу. Облігації після закінчення певного строку викупляються;
2.По акції виплачується дивіденд, величина якого залежить від прибутку підприємства. По облігації виплачується певний, заздалегідь встановлений процент;
3.Власник акцій є співвласником акціонерного товариства, має право брати участь у зборах акціонерного товариства, бути обраним до його керівних органів. Власник облігацій такого права не має, бо він не є співвласником підприємства, а лише його кредитором.
З курсовою ціною акцій пов'язаний засновницький прибуток, який привласнюється засновниками акціонерного товариства. Він являє собою різницю між курсовою ціною акцій і сумою капіталу, реально вкладеного в акціонерне товариство.

3. Ринок цінних паперів в Україні

З переходом економіки України до розвитку на ринкових засадах у державі більшого поширення набули цінні папери, почав формуватися і все активніше функціонувати і розвиватися ринок цінних паперів як складова ринку капіталів.
Ринок цінних паперів – це багатофункціональна система, яка сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку громадян за рахунок володіння і вільного розпорядження цінними паперами, підготовленості населення до ринкових відносин.
У юридичній літературі ринок цінних паперів визначається як сукупність відносин цивільно-правового характеру, що опосередковують рух капіталів у формі цінних паперів. Але реальний ринок цінних паперів являє собою сукупність різноманітних суспільних відносин, що регулюються, зокрема нормами цивільного, адміністративного, господарського, фінансового та інших галузей законодавства.
Як зазначено в Основних напрямках розвитку фондового ринку України на 2001 – 2005 рр., схвалених Указом Президента України від 26 березня 2001 року “Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України”, головною метою функціонування та розвитку фондового ринку в Україні повинно стати залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення подальшого зростання виробництва.
Ліквідний, надійний та прозорий фондовий ринок має забезпечити реалізацію національних інтересів України, сприяти зміцненню економічного суверенітету шляхом:
* сприяння надходженню інвестицій у реальний сектор економіки;
* створення ефективної системи захисту прав та інтересів інвесторів, як вітчизняних так і іноземних;
* створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування , у тому числі недержавних пенсійних фондів;
* розбудови сучасної надійної системи виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери;
* розбудови ефективної системи організованої торгівлі, яка має визначити ринкову вартість цінних паперів вітчизняних емітентів;
* концентрації і централізації торгівлі корпоративними цінними паперами українських емітентів на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій;
* створення умов для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з подальшою цивілізованою його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;
* гармонізації політики держави на фондовому ринку з грошово–кредитною, валютною і бюджетною – податковою політикою з метою розвитку фондового ринку України.
Ринки цінних паперів можна класифікувати за різними критеріями.

Таблиця 2

Прикладом первинного ринку є ринок, на якому здійснюється купівля-продаж акцій відкритого акціонерного товариства при відкритій підписці. Головна особливість первинного ринку цінних паперів полягає в тому, що інвестори, придбанні цінні папери, передають свої грошові кошти або майно безпосередньо емітенту цінних паперів ( особі, яка їх випустила в обіг), а не іншому інвестору, їх посередньому власнику.
Вторинний ринок цінних паперів призначений для подальших купівлі – продажу цінних паперів.
І хоч вони не збільшують обсягів фінансових активів, проте їх існування підвищує ліквідність фондових інструментів і тим самим сприяє розвитку первинного ринку.
За місцем проведення торгів виділяють біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів.
На біржовому ринку торгівля цінними паперами здійснюються на фондових біржах, порядок створення і діяльності яких встановлюється чинним законодавством та внутрішніми документами самих бірж.
Позабіржовий ринок, як правило, оперує з фондовими інструментами, що не допущені до торгів на фондовій біржі. Проте на ньому можуть обертатися і цінні папери, що є предметом біржових операцій.
З розвитком суспільних відносин на ринку цінних паперів України формується і відповідне законодавство , що охоплює сьогодні досить значну кількість нормативно – правових актів, серед яких слід назвати , насамперед, закони України від 18 червня 1991р. “Про цінні папери і фондову біржу”, від 9 липня 1996 року “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”
Від 10 грудня 1997 року “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”;
Від 25 вересня 2002 р. “Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку”; постанову Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. “Про виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку”, а також нормативно - правові акти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України тощо.
Державне регулювання ринку цінних паперів – це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів і їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері (ст. 1 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів”).
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:
* реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;
* створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;
* одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів , результати фінансово – господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;
* забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;
* гарантування прав власності на цінні папери;
* інтеграція в європейський та світовий фонові ринки та інше.

4. Відповідальність за порушення на ринку цінних паперів в Україні

Питання щодо відповідальності юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів регламентує Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” із змінами і доповненнями Законами України від 18 листопада 1997 року № 642/97 – ВР, від 14 липня 1999 року № 938 – ХІV, стаття 11,котра встановлює, що державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи:
* за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів відповідно до чинного законодавства – у розмірі до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;
* за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання кого передбачено чинним законодавством, - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* за ненадання, несвоєчасне надання або надання за відомо недостовірної інформації – у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;
* за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством, у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації – у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.
Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.
Про накладення штрафів на комерційні банки Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку інформує Національний банку України і триденний термін.
Також стаття 13 Закону України “ Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” з’ясовує відповідальність за адміністративні правопорушення , пов’язані з діяльністю на ринку цінних паперів.
Здійснення операцій по випуску в обіг або розміщення не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення операцій на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено чинним законодавством ,тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання, несвоєчасне подання або подання за відомо недостовірних відомостей Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Протоколи про вчинення правопорушення складаються посадовими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виявлення ними відповідних правопорушень.
Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою цієї статті, накладаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами. Від імені цих органів право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення мають Голова Комісії, члени Комісії, голова відповідного територіального органу Комісії.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою – четвертою цієї статті, здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також існує кримінальна і майнова відповідальність за порушення законодавства про цінні папери – в випадку коли посадові особи, які порушують законодавство про цінні папери несуть кримінальну і майнову відповідальність, установлену відповідальними законодавчими актами України.

ЗАДАЧА

Облігація місцевої позики номіналом 100 г.о. продається за ціною 67,5 г.о. Погашення облігації через 3 роки. Необхідний рівень доходності 16%. Визначте поточну ринкові вартість облігації. Що слід зробити інвестору – купувати, чи продавати облігацію?
Вартість облігації = (Розрахунки)

(Розрахунки)

ЗАДАЧА

Розрахуйте крос – курс німецької марки до швейцарського франка = (Розрахунки)
тобто на одну німецьку марку можна придбати 0,84 швейцарського франка
Крос – курс англійського фунта до німецької марки = (Розрахунки)
Крос – курс англійського фунта до євро = (Розрахунки)

ВИСНОВКИ

У даній контрольній роботі була дана ретельна характеристика поняттю цінні папери, узагальненні знання щодо ринку цінних паперів, його виду та головному призначенні, а також наведена інформація стосовно відповідальності юридичних та фізичних осіб за порушення на ринку цінних паперів.
Також було розглянуті функції і види акцій та цінних паперів, тобто зрозуміло, що цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу і вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Акція, яка входить до цінних паперів це не лише свідоцтво на отримання доходу на вкладений капітал. Це документ який дає її власнику певні права по відношенню до акціонерного підприємства.
Дана контрольна робота висвітлює, що ринок цінних паперів, у тому числі завдяки приватизаційним процесам, набуває більшого розвитку де ринок цінних паперів є багатофункціональною системою, яка сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивній динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку громадян за рахунок володіння і вільного розпорядження цінними паперами, підготовленості населення до ринкових відносин.

СПИСОК ВИКОРИСНАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” (зі змінами та доповненнями);
2. Щербина В.С. Господарське право / Київ 2003;
3. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р.;
4. Костюченко О.А. “Банківське право” Київ 2001.;
5. Господарське право України - збірник нормативних актів станом на 01.01.2001р. Київ 2001
6. Котюк І.І. Основи публічного права Київ 1998.

 

 
загрузка...