| Голодомор 1932-1933 рр. |
| Українські реферати - Історія України |
| Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи) |
Голодомор 1932-1933 рр.Курсова робота з історії держави і права України Дивіться також: Курсова робота - Український голодомор 1932-1933 рр. Національне вимірювання проблеми Анонс курсової роботи В грудні 1927 р. ХV з’їзду ВКП(б) затвердив директиви першого п’ятирічного плану розвитку народного господарства, в якому були взаємопов’язані задачі прискореного розвитку промисловості та колективізації сільського господарства. Сталін вимагав не просто нарощувати промислове виробництво, а здійснити «скачок» в індустріалізацію. В 1930-1932 рр. темпи росту промисловості повинні були скласти майже 38%. Світова історія ще не знала подібного скачка. Дуже швидко стало зрозуміло, що індустріалізація буде проведена за рахунок селянина. Інші джерела держава просто не мала. В кінці 20-х років з новою економічною політикою було покінчено, замість товарно-грошових відносин в практику поверталися ще не забуті методи «військового комунізму»: конфіскація хліба, заборона торгівлі, карткова система розподілу продовольства в містах. Україна була віднесена до районів, де колективізація повинна була закінчиться не пізніше весни 1932 р. До кінця його в колгоспах виявилося 70% селянських господарств та 80% посівних площ. Колективізація супроводжувалася руйнуванням сільськогосподарського селянського устрою, примусом селян. Поряд з утворенням колгоспів ставилась задача ліквідації куркулів як класу. Перша хвиля розкуркулювання в Україні на початку 1930 р. захватила 62 тис. селянських господарств. Всього за ці роки колективізації розкуркулюванню підлягло 200 тис. селянських господарств з 5 млн., існуючих в Україні. Селяни приблизно такої ж кількості господарств залишили землю та переїхали в міста, рятуючись від розкуркулювання та колгоспів. Протестуючи проти примусової конфіскації худоби, обкладені непомірними податками, селяни вимушені були вести масове знищення худоби, його поголів’я в Україні в 1933 р. скоротилося порівняно з 1928 р. на 18 млн. голів. В ході колективізації була ліквідована сільськогосподарська кооперація. Поставлені в умови продрозкладки, колгоспи відрізнялись низькою продуктивністю праці. Найбільш страшним наслідком колективізації став голод 1932–1933 рр. він мав штучний характер. 18 листопада 1932 р. ЦК КП(б) У прийняв постанову про роботу колгоспних активів, в якій ставилась задача боротьби «з куркулем та об'єднання всієї бідняцько-селянської маси селянства в справі проведення заходів партії та радянської влади на селі», а також «забезпечення підтримки та ухвалення репресивних засобів, що проводилися партією та радянською владою проти кулаків, проти злісних саботажників хлібозаготівлі». Прийняття цієї постанови було пов’язане з діяльністю на Україні надзвичайної комісії по хлібозаготівлі з головою В. Молотовим. Комісія мала ціллю виконати план хлібозаготівлі любою ціною. Україна повинна була стати 386 млн. пудів хлібу. Під пресингом молотовської комісії з республіки було вивезено практично все зерно, але й це склало тільки 260,7 млн. пудів. Продовольчих запасів на Україні практично не залишилось, а це неминуче привело до масового голоду, який зараз оцінюють як геноцид проти українського народу та про який в СРСР заборонялося говорити довгі десятиріччя. Зважаючи на актуальність даного питання темою курсової роботи обрано: «Голодомор 1932-1933 рр.». Мета курсової роботи - розкрити причини та наслідки голодомору 1932-1933 років.
|