Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

Авторизация



загрузка...
Loading
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Якість товару. Класифікація товарів
Українські реферати - Товарознавство
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Якість товару. Класифікація товарів

ЗМІСТ

Вступ
1. Оцінка якості, її градація
2. Біохімічні процеси в товарах
3. Класифікація товарів культурно-побутового призначення, асортимент, виробництво, сировина
Висновки
Список використаної літератури

Чтобы получить пароль доступа к ресурсу выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Услуги предоставляет компания «СМС Биллинг Украина»
Юр. адрес: 65123, Украина, г. Одесса, ул. Высоцкого, 36
Тех. поддержка абонентов с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36
Услуги предоставляются только для совершеннолетних


Дивіться також:
Курсова робота - Класифікація та асортимент будівельних матеріалів

ВСТУП

Регулююча роль ринку надзвичайно жорстока: підприємства, які в умовах ринку не приділяють належної уваги якості товару, ринок знищує. Руйнуються цілі галузі, не витримуючи конкуренції з західними і східними фірмами, незважаючи на протекціоністську митну політику держави.
Якість, як стратегія реформ, повинна стояти понад приватизацією, стабілізацією, дохідністю, інвестиціями і структурною перебудовою. Важливо зрозуміти, що якість не потребує великих інвестицій, більш того, інвестиції без гарантій якості - це загублені гроші. Закупівля сучасних технологій, модернізація виробництва виправдані лише тоді, коли в результаті буде випускатися якісна, конкурентоспроможна продукція.
Згідно з міжнародним стандартом ІСО 8402-86, якість продукції (послуги) - це сукупність властивостей і характеристик продукції, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачені потреби. За ДСТУ 2925-94, якість продукції - це сукупність характеристик продукції (процесу, послуги), що стосуються ЇЇ здатності задовольняти встановлені й передбачені потреби.
Властивості товару можуть виявлятися під час його експлуатації або споживання. Експлуатація товарів - це втрата ресурсів у процесі використання, наприклад, втрата ресурсів двигуном, магнітофоном, пральною машиною тощо. Під терміном споживання розуміють повне розходження певного товару, наприклад продуктів харчування, різних фарб, лаків тощо.

1. Оцінка якості, її градація

У поняття «якість» товарів слід включати також повноту і різноманітність асортименту, оскільки від цих чинників залежить найповніше задоволення потреб споживачів. На практиці під якістю продукції розуміють лише її відповідність вимогам нормативної документації.
Якість товару залежить від комплексу притаманних йому фізичних, хімічних і біохімічних властивостей, а також від відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним та іншим вимогам, які задовольняють певні потреби людини.
Якість товару передбачає задоволення соціальних потреб суспільства і характеризує доцільність виробництва. Воно є сукупністю властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби суспільства відповідно до призначення продукції. Товар з корисними властивостями може не мати високої якості, якщо він не відповідає вимогам для задоволення певних потреб. Тому вимоги до якості продукції постійно зростають, що в свою чергу пов'язано з ростом її конкурентоспроможності на ринку товарів.
Торгівля, яка пов'язує виробництво із споживачем, відіграє важливу роль у підвищенні якості товарів, особливо в ринкових умовах. Вона повинна оперативно реагувати на попит населення, вивчати ринок збуту товарів. Випуск продукції високої якості пов'язаний як з її виробництвом, так і з ринком збуту. Дослідження ринку збуту товарів свідчать, що підвищення якості товарів на 10% сприяє зростанню ціни на 40...50%, а при зниженні якості ціна товарів зменшується на 20...25%. Встановлено, що реалізувати товари, якість яких на 50% нижча за світовий рівень, практично неможливо. Отже, якість продукції має дуже важливе значення для економічного розвитку держави і цій проблемі необхідно приділяти постійну увагу.
Показники і параметри якості товару
Продовольчі і непродовольчі товари мають численні властивості, які можуть виявлятися під час їх створення та експлуатації або споживання, тобто під час розроблення, виробництва, зберігання, транспортування і використання. Згідно з ДСТУ 2925-94, властивість продукції - це об'єктивна особливість, яка може виявлятися під час її створення, експлуатації чи споживання. Властивості продукції умовно можна поділити на прості і складні. Прикладом складної властивості є надійність виробу, зумовлена такими відносно простими його властивостями, як безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збережуваність.
Властивості товарів характеризуються відповідними показниками і параметрами, за сукупністю яких визначають якість товарів. Показник якості продукції - це кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції, що характеризують її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення та експлуатації або споживання.
Параметр продукції кількісно характеризує будь-які її властивості, в тому числі й ті, які входять до складу якості продукції. Таким чином, показник якості може бути частковим випадком параметра продукції. Багато показників якості продукції е функціями її параметрів. Так, наприклад, показники якості полімерних матеріалів є функцією коефіцієнтів полімеризації високомолекулярних сполук - структурних параметрів. Показник довговічності свердла залежить від ширини напрямної стрічки - геометричного параметра і від механічних характеристик матеріалу свердла - структурних параметрів. Геометричні параметри продукції забезпечуються, як правило, конструктивно, а структурні - конструктивно і технологічно. Якість продовольчих товарів залежить від параметрів хімічного складу сировини і технологічних процесів, умов зберігання та ін. За кількістю властивостей, що характеризуються, показники якості бувають одиничними і комплексними. Одиничний показник якості продукції характеризує одну з її властивостей, наприклад вміст жиру в молоці, кислотне число жиру, стійкість запаху парфумів тощо. Вони встановлюються галузевими нормативно-технічними документами.
Комплексний показник якості характеризує декілька властивостей продукції. Він може відноситися як до сукупності властивостей, що складають якість, так і до певної групи властивостей. В останньому випадку йдеться про груповий комплексний показник (наприклад, зовнішній вигляд плодів і овочів об'єднує декілька властивостей продукту - ступінь стиглості, забарвлення, форму та ін.). Якщо хоча б один одиничний показник дорівнює нулю, комплексний показник також приймається рівним нулю. У цьому випадку продукція не може вважатися якісною.
Для кількісної оцінки якості продукції використовують визначальний і інтегральний показники якості. Під визначальним розуміють показник, за яким оцінюють якість продукції. Визначальний показник якості продукції використовують під час експертного методу оцінювання якості продукції. У такому випадку необхідно встановити номенклатуру показників, за якими оцінюється якість конкретної продукції, та шкалу можливих оцінок кожного показника. Визначальний показник якості знаходять так: експерти оцінюють у балах кожний показник якості. Після цього середнє арифметичне значення оцінки кожного показника помножують на коефіцієнт вагомості і підсумовують отримані числа.
Інтегральний показник якості продукції характеризує відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції (е) до сумарних витрат на її виготовлення (Зс) і експлуатацію або споживання (Зе). Його визначають за формулою:

(Формула) (1)

Визначити інтегральний показник якості і сумарний корисний ефект від експлуатації чи споживання товару можливо не для кожного виду продукції (наприклад, для харчових продуктів; оскільки значення окремих показників в загальній сукупності властивостей, які характеризують якість продукції, неоднакове, вводять коефіцієнти вагомості окремих показників якості, що кількісно характеризують значущість даного показника якості продукції серед інших). Тому при вирішенні завдання підвищення якості того чи іншого товару необхідно враховувати його оптимальну якість, що дозволить отримати відповідний економічний ефект під час створення, експлуатації або споживання. Оптимальний рівень якості виробу відповідає витратам суспільної праці, при яких досягається найбільший економічний ефект. Визначається він за різницею між вартістю, яку отримують від використання товару, і вартістю витрат на його виробництво.
Оптимальне значення показника якості продукції згідно з ДСТУ 2925-94 є таким, за яким досягається або найбільший ефект від експлуатації чи споживання продукції за заданих витрат на її створення, експлуатацію чи споживання, або заданий ефект за найменших витрат, або найбільше відношення ефекту до витрат.
У порівняльній одиниці якості товару використовують базові показники, які характеризують якість продукції, прийнятої за еталон. При цьому за базові показники можуть бути прийняті показники якості кращих зразків вітчизняного чи закордонного виробництва, а також показники перспективних зразків, які визначені дослідним шляхом.
Відношення показника якості до відповідного базового показника характеризує відносний показник якості товару. Проте співставлення якості товару з потребами на цей товар не завжди є можливим, оскільки потреби суспільства постійно зростають. Тому доцільно оцінювати не просто якість товару, а рівень його якості.
Рівень якості продукції (згідно з ДСТУ 2925-94) - це відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значенням відповідних показників. Рівень якості (Ук) можна визначити за формулою:

(Формула) (2)

де q, qh – відповідні кількісні значення показника якості оцінюваного зразка і базового показника.
Визначення рівня якості, що необхідно для планування якості і встановлення цін, проводиться приймальними комісіями при оцінюванні продукції.
За способом вираження розрізняють показники якості, що виражені у балах або в натуральних одиницях (кілометрах, годинах, кілограмах та ін.). Іноді вони можуть не мати розміру.
За методом визначення показники якості поділяють на показники, що визначені органолептичними, соціологічними, експертними, інструментальними та іншими методами.
За стадією визначення показників якості вони бувають проектними, виробничими і експлуатаційними.
За сферою застосування розрізняють показники, що застосовують до одиниці продукції чи до сукупності одиниць різнорідної продукції.
Існують також прямі і непрямі показники якості. Прямі – безпосередньо пов’язані із споживчими властивостями товарів (наприклад, вміст цукру в кондитерських виробах, вміст вуглецю в чугунці або сталі), а непрямі – з властивостями, які залежать від ряду чинників (наприклад, цільність скла або порцеляни, густина розсолу солоних огірків тощо.)

2. Біохімічні процеси в товарах

До біохімічних процесів відносять процеси, що відбуваються з участю ферментів, які містяться в самому товарі. Біохімічні процеси дуже різноманітні за своєю спрямованістю і обумовлюються специфікою ферментів, що беруть участь у біохімічних реакціях. Цей тип реакцій є найхарактернішим для харчових продуктів, що являють собою живі об'єкти (зерно, плоди, овочі, ягоди) або їх частини (борошно, крупи), а також для напівфабрикатів, що використовуються для виробництва непродовольчих товарів (шкура тварин тощо).
Активність проходження біохімічних процесів у товарах залежить від хімічного складу, від фізіологічних особливостей продукту і від дії чинників навколишнього середовища.
Найбільший вплив на зміну споживних властивостей продуктів і напівфабрикатів мають такі біохімічні процеси, як дихання, гідроліз і автоліз.
Дихання - це окиснювально-відновний процес, при якому відбувається звільнення енергії хімічних речовин, що використовується клітиною, тканиною і організмом в цілому для підтримання всіх життєвих процесів. Дихання відбувається в усіх живих клітинах. Енергетичними центрами клітин є мітохондрія. Саме в них відбувається окиснення органічних речовин, а енергія, що при цьому виділяється, запасається в доступній для використання формі або виділяється у вигляді тепла. У живих клітинах енергія нагромаджується в вигляді аденозинтрифосфатної кислоти (АТФ).
Процес дихання дуже складний. Це ланцюжок послідовних окиснювально-відновлювальних реакцій, внаслідок яких відбувається поступове окиснення органічних речовин. В процесі дихання беруть участь не лише вуглеводи, а й органічні кислоти, білки, жири та інші органічні речовини.
Дихання відіграє чи не найважливішу роль у процесі життєдіяльності живого організму, клітини: захищає рослини від шкідливих мікроорганізмів, забезпечує їх енергією, а проміжні продукти цього потужного процесу використовуються для синтезу речовин, необхідних для нормального функціонування організму.
Природа приготувала для живих організмів два типи дихання: основний - аеробний, при якому для звільнення хімічної енергії запасних речовин використовується кисень повітря і анаеробний. При останньому хімічна енергія запасних речовин звільнюється без застосування кисню повітря.
Анаеробний тип дихання рослинний організм застосовує тоді коли утворюються несприятливі умови, загрожує смертельна небезпека. Наприклад: кожен з нас коштував зовні гарні яблука, м'якоть яких мала брунатний колір з некротичними плямами, діаметром до 2 мм з запахом етилового спирту. Таке зниження якості яблук, як товару, спричинене тим, що був порушений режим зберігання. Тобто, яблука в приміщенні використовували кисень, а коли його не стало, для того щоб зберегти зернятка яблука перейшли на анаеробний тип дихання. Наведений приклад змушує нас серйозно ставитися до дихання живих товарів, якщо ми бажаємо мати високу якість і не нести збитків.
Для того, щоб зрозуміти і усвідомити важливість процесу дихання живих товарів для збереження їх якості і недопущення збитків від зниження якості і маси товару при товаропросуванні проаналізуємо процес дихання на прикладі окиснення вуглеводів. До речі, для більшості живих організмів вуглеводи є основним джерелом енергії
(загальне рівняння аеробного дихання);
(загальне рівняння анеробного дихання).
Насамперед порівняємо ці два типи дихання з точки зору кінцевих продуктів дихання. При аеробному диханні в результаті згоряння цукру утворюються вуглекислий газ і вода. Вуглекислий газ - інертний газ без запаху, тому він практично на якість товару, як елемент процесу дихання, не впливає, а лише поповнює навколишнє середовище. Вода, що утворюється в реакції окиснення цукру, може не впливати на якість товару, а може впливати і дуже суттєво. Це залежить від відносної вологості повітря навколишнього середовища. Якщо відносна вологість повітря буде низькою, то вода, що утворюється в процесі дихання, буде випаровуватися. Якщо ж відносна вологість повітря буде високою, то вода, що утворюється в процесі дихання, залишатиметься в товарі підвищуючи його вологість і сприятиме проходженню багатьом негативним процесам в товарі.
Таким чином, при аеробному типі дихання не відбувається утворення речовин, які б негативно впливали (при розумному товаропросуванні) на якість товару.
При анаеробному типі дихання утворюються етиловий спирт і вуглекислий газ. Про вплив вуглекислого газу на якість ми вже знаємо (його присутність не впливає негативно на якість). Відносно етилового спирту відомо, що у великих концентраціях він здатний вбити клітини мікроорганізмів. При відповідній концентрації він вбиває і клітини рослинного організму, як ми це бачили в наведеному прикладі з яблуками. Таким чином, приходимо до висновку, що анаеробний тип дихання внаслідок утворення речовин природно непритаманних товарові може сильно впливати на зниження їх споживної цінності.
Проаналізуємо ці типи дихання з точки зору їх економічності. У обох рівняннях в реакціях використовується одна і та сама кількість глюкози, але при аеробному типі дихання при згорянні (окисненні) з однієї граммолекули глюкози виділяється 2800 кДж, а при анаеробному диханні з такої ж самої кількості глюкози виділяється всього 118 кДж енергії. Звідси випливає, що аеробний тип дихання майже у 30 разів економніший за анаеробне дихання. Тобто для отримання однакової кількості енергії, необхідної для життєдіяльності товару, при аеробному диханні витрачається в 30 разів менше запасних речовин, ніж при анаеробному диханні. Це означає, що при товаропросуванні не можна допускати анаеробне дихання - товар завжди повинен мати для дихання кисень повітря.
Ще один дуже важливий висновок з аналізу процесу дихання - воно супроводжується зменшенням маси товару, що залежить від того наскільки розумно проводиться зберігання і транспортування товарів.
Вже зазначалося, що в акті дихання можуть брати участь не лише вуглеводи, а й інші органічні речовини.
Для характеристики процесу дихання використовуються: коефіцієнт і інтенсивність дихання.
Коефіцієнт дихання - це відношення об'ємів вуглекислого газу, який виділяється внаслідок дихання, і кисню, що поглинається при диханні. Якщо аеробне дихання відбувається відповідно до наведеного рівняння (коли окиснюється моносахарид), то коефіцієнт дихання дорівнює одиниці. Коли в товарі в процесі анаеробного дихання беруть участь жири, які бідні на кисень, то коефіцієнт дихання значно менший одиниці.

3. Класифікація товарів культурно-побутового призначення, асортимент, виробництво, сировина

Залежно від мети розробляються різні класифікатори товарів. Основним класифікатором є товарний словник «Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній і оптовій торгівлі» (НТНС).
НТНС побудована з урахуванням основних принципів класифікації, передбачених Гармонізованою системою опису і кодування товарів (ГС), прийнятою ООН, Вищими класифікаційними угрупованнями загальносоюзного класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКП/ВКУ), Міжнародною стандартною торговою класифікацією та іншими нормативними документами. Розділи, товарні групи і окремі позиції у НТНС розміщені з урахуванням їх значення для задоволення потреб населення з поділом на продовольчі і непродовольчі товари.
НТНС складається із систематичного товарного словника, який включає назви 103 груп, понад 15 тис. підгруп і позицій, та алфавітного словника, в якому найменування товарів, товарних груп, підгруп і позицій розміщені в алфавітному порядку і для кожного найменування вказано номер товарної групи.
Для обробки інформації на ЕОМ у словнику наведені коди товарів у номенклатурі ГС і ЗКП/ВКУ. Повний код товару за номенклатурою ГС складається з 9 знаків за такою формулою кодового позначення: перші дві цифри - товарна група, З І 4 - товарна позиція, 5 і 6 - товарна підпозиція, 7 - 9 - субпозиція. Код більшості товарів обмежується чотирма або шістьма знаками і лише для деяких товарів є повним. Це свідчить про те, що в класифікаторі представлено не повну глибину класифікації, а лише ті рівні, які необхідні для державного обліку.
Код ЗКП/ВКУ містить 6 знаків: перші дві цифри - клас, 3 - підклас, 4 - група, 5 - підгрупа, 6 - вид продукції. Проте в ряді випадків, залежно від особливостей продукції, така визначеність класифікаційних категорій порушується. Наприклад, у класі швейних виробів до підгрупи віднесені види товарів, а до виду - статево-вікове призначення. Аналогічно класифікується група гумового взуття у класі ґумовотехнічної продукції. Валяне взуття є підгрупою продукції текстильної промисловості і на види не поділяється. Шкіряне взуття представлене окремим класом.
Слід відмітити, що коди наводяться в обох системах класифікації не для багатьох товарів. Для більшості товарів вказується код лише за однією із систем, а деякі угруповання не мають жодного коду.
Товарні групи в НТНС і ГС сформовані переважно з урахуванням призначення, виду вихідних матеріалів і технології виготовлення, проте за змістом і обсягом групи цих систем класифікації істотно відрізняються між собою.
У систематичному товарному словнику НТНС товари поділені на 17 розділів, з них 10 - продовольчі і 7 - непродовольчі. Розділи і номери груп продовольчих товарів такі: м'ясопродукти і тваринні жири - 001-004, рибопродукти - 005-007, молокопродукти - 008-011, яйце продукти - 012, жири рослинні харчові - 013-014, цукриста продукція - 015-017, хлібопродукти - 018-021, картопля, овочі, фрукти - 022-027, алкогольні напої - 028-032, харчосмакові та інші продовольчі товари - 033-038.
Розділи непродовольчих товарів такі: тканини - 039-045, швейні вироби - 046-050, трикотажні вироби - 051-053, взуття - 054-056, галантерейні, парфумерно-косметичні та ювелірні товари - 057-063, товари культурно-побутового та канцелярського призначення - 064-076, товари господарсько-побутового призначення - 077-103.
Передбачена товарним словником НТНС класифікація застосовується в державній статистичній звітності за формою № 3 - торг «Звіт про продаж та залишки товарів у торговельній мережі і підприємствах громадського харчування». Ця форма включає 98 груп товарів. Галантерейні товари (групи 057-059) і будівельні матеріали (групи 084-090) враховуються без поділу на групи. Інші непродовольчі товари (група 103), які надходять у торговельну мережу, враховуються в окремому рядку без позначення номера групи. Окремо враховується продаж товарів, які прийняті на комісійній основі (в розрізі груп), і непродовольчих товарів, прийнятих від кооперативів і громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю (без поділу на групи).
Гармонізована система класифікації розроблена Комітетом з гармонізованої системи Ради з митного Співробітництва і введена у дію у 1988 р. Це багатороздільний (21 розділ) класифікатор товарів, які обертаються в міжнародній торгівлі, призначений для уніфікації митного обліку. Він включає продовольчі товари і напої, промислову сировину, машини, устаткування і інструменти, транспортні засоби і непродовольчі товари. За ступенем обробки це сировинні матеріали, напівфабрикати і готові вироби, а також окремі деталі.
Більшість розділів укладено переважно за ознакою спорідненості вихідної сировини і процесу виробництва. Продовольчі товари представлені першими чотирма розділами: живі тварини і продукти тваринництва; продукти рослинного походження; жири, продукти їх розщеплення і віск; готові харчові продукти, напої, оцет, тютюн. Більшість непродовольчих товарів вміщено в 13 розділах.
ГС включає 97 груп, але товари представлені практично в 72, тому що 11 груп включають лише 1-2 підпозиції, а 14 груп відсутні. Про особливості об'єднання товарів у групи свідчать наведені нижче приклади.
Продовольчі товари: м'ясопродукти (02); молочні, яйцепродукти, мед натуральний (04); ковбаси, м'ясні і рибні консерви (16); борошняні кондвироби, макаронні, сухарні, саго, тісто, продукти дитячого харчування (19); концентрати м'ясні, з овочів, плодів, ягід, грибів, горіхів, кави, майонез, креми, соуси, гірчиця, дріжджі, морозиво (21); алкогольні і безалкогольні напої (22).
Непродовольчі товари: мило, засоби миючі, полірувальні, догляду за виробами із шкіри і підлогою, мастильні матеріали (34); одяг із натуральної і штучної шкіри, шкіряна галантерея, лимарно-сідельні вироби (42); скляні вироби, напівкоштовне каміння, штучні перлини, дзеркала (70); бритви, ножиці, інші ріжучі вироби, манікюрні інструменти, ножові вироби, ложки, столові і кухонні прибори та ручні й механічні приладдя, інструментальні товари, садово-городний інвентар (82); холодильники, пральні машини, кондиціонери, конторське обладнання, обчислювальна техніка, друкарські машинки, побутові і сільськогосподарські машини (84); канцелярські товари, пензлі, щітки гігієнічні, гребінці, запальнички, люльки, пульверизатори, термоси (96).
У господарській практиці використовується також номенклатура підакцизних товарів. Це високорентабельні й монопольні товари вітчизняного виробництва та імпортні, на які встановлюється непрямий податок (акцизний збір), що включається в їх ціну. Перелік таких товарів і ставки акцизного збору затверджуються Кабінетом Міністрів України.
До продовольчих товарів, з яких стягується акцизний збір, входять такі групи і види: спирт питний і етиловий, горілка, лікеро-горілчані вироби, виноматеріали і вина, коньяк, пиво, кава, тютюнові вироби, цукор, шоколад, шоколадні вироби і вироби, які містять шоколад, ікра осетрових і лососевих риб та морських їжаків, делікатесна продукція з цінних видів риб і морепродуктів, сирокопчені ковбасні вироби, сирокопчені продукти із свинини, консерви із шинки, паштет із печінки та м'яса птиці.
Підакцизні непродовольчі товари: радіоприймальні пристрої, магнітофони, телевізори, відеотехніка, ювелірні вироби з коштовних металів та з коштовними і напівкоштовними каменями, високоякісні вироби з порцеляни, з кришталю, виготовлені ручним способом, вироби із натурального хутра (за винятком виробів із дешевих напівфабрикатів та дитячого асортименту), килими і килимові вироби машинного виробництва.
Навчальна класифікація товарів, тобто розділів товарознавства, сформувалася переважно з урахуванням ступеня однорідності вихідних матеріалів і технології виробництва, їх впливу на істотні властивості і асортимент товарів. У таких розділах об'єднуються товари, подібні за складом і технологією виготовлення.
Товари, які більш тісно пов'язані між собою за цільовим призначенням, взаємозамінні і доповнюють один одного при споживанні, незалежно від складу, будови і способу виготовлення, об'єднані у функціональні комплекси.
Розділи товарів у класифікаторі НТНС майже співпадають з існуючими розділами товарознавства. Практично всі розділи товарознавства продовольчих товарів сформовані переважно за ознакою спільності походження. У товарознавстві непродовольчих товарів одна частина розділів сформована за галузевим походженням, а друга - за функціональним призначенням. У розділах другої частини є підкласи, групи і підгрупи товарів, що за походженням тісно пов'язані з товарами першої частини. Використання товарів чи матеріалів, які вивчаються в одному розділі, для виготовлення товарів, включених в інші розділи, досить поширене, що й враховується при визначенні послідовності вивчення розділів.
Категорії «продовольчі» і «непродовольчі» товари, «алкогольні» і «безалкогольні» напої, «взуття», «одяг» одночасно відображають їх природу і функцію; «тканини», «трикотажні вироби», «швейні вироби» - природу; «прянощі і приправи», «галантерейні товари», «парфумерно-косметичні товари», «спортивні товари» -функцію.
У наведеній класифікації реалізовано диференціальний підхід до формування розділів. Поряд з цим у деяких навчальних закладах застосовується навчальна класифікація непродовольчих товарів за функціональними комплексами - угрупованнями товарів за призначенням у сфері споживання. Сформовано 8 таких комплексів (розділів): одяг і взуття, житло, домашнє господарство, сад і город, благоустрій житла, культурне й активне дозвілля, навчання, інформація і творчість. Вихідні матеріали, де це необхідно, вивчаються перед комплексами відповідних товарів або їх груп.
Зауважимо, що навчання і споживання як різні види діяльності вимагають різної структури ієрархічної класифікації об'єктів. Споживача цікавлять функціональні можливості товару, а фахівця - чинники формування товарів і ознаки, за якими ці можливості можна виявити й оцінити.
При формуванні окремих розділів за функціональними комплексами порушуються правила і природна структура класифікації: на вищих рівнях відображається не природа товару, пізнання і використання якої покладено в основу функції, а готова функція; при роздільному вивченні спочатку всіх матеріалів, а потім паралельному засвоєнні всіх товарів різної природи, порушується логіка руху товару в сфері виробництва, послідовність і безперервність процесів. Функціональні комплекси формуються із готових товарів у сфері споживання, а для зручності покупців - і у сфері торгівлі. Для порівняння слід уявити процеси вивчення і формування, наприклад, комплексу «товари для святкового столу».
Викладені міркування не означають, що товарознавство повинно цуратися вивчення функціональних й інших комплексів товарів. Ці питання необхідно обов'язково розглядати в самостійних розділах після вивчення груп товарів, які входять у відповідний комплекс з погляду потреб комерційної чи іншої діяльності фахівців. При формуванні навчальної класифікації товарів слід враховувати особливості кожного розділу і зв'язки між ними.

ВИСНОВКИ

Якість товару залежить від комплексу притаманних йому фізичних, хімічних і біохімічних властивостей, а також від відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним та іншим вимогам, які задовольняють певні потреби людини.
Якість товару передбачає задоволення соціальних потреб суспільства і характеризує доцільність виробництва. Воно є сукупністю властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби суспільства відповідно до призначення продукції. Товар з корисними властивостями може не мати високої якості, якщо він не відповідає вимогам для задоволення певних потреб. Тому вимоги до якості продукції постійно зростають, що в свою чергу пов'язано з ростом її конкурентоспроможності на ринку товарів.
Залежно від мети розробляються різні класифікатори товарів. Основним класифікатором є товарний словник «Номенклатура товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній і оптовій торгівлі» (НТНС).
НТНС побудована з урахуванням основних принципів класифікації, передбачених Гармонізованою системою опису і кодування товарів (ГС), прийнятою ООН, Вищими класифікаційними угрупованнями загальносоюзного класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКП/ВКУ), Міжнародною стандартною торговою класифікацією та іншими нормативними документами. Розділи, товарні групи і окремі позиції у НТНС розміщені з урахуванням їх значення для задоволення потреб населення з поділом на продовольчі і непродовольчі товари.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К., Кушнір Н.К., Орлова Н.Я., Салашинський М.А. Теоретичні основи товарознавства, Київ: Укоопосвіта, 2000; 331с.
2. Скібинський С. В. Маркетинг, Львів: Місіонер, 2000; 640с
3. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг, Київ: КНЕУ, 1998; 120с
4. Оснач О.Ф., Товарознавство: Навчальний посібник, Київ: Центр навчальної літератури, 2004; 219 с.
5. Справочник товароведа, Москва: Экономика, 1990