Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Рахунки у банку. Облік операцій на валютному та інших рахунках у банку
Українські реферати - Зовнішньоекономічна діяльність
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Рахунки у банку. Облік операцій на валютному та інших рахунках у банку

ЗМІСТ

Вступ
1. Суть задач та призначення валютного та інших рахунків у банку
2. Порядок відкриття рахунків у банку
3. Облік операцій на валютному та інших рахунках у банку
4. Порядок закриття валютного та інших рахунків у банку
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Відповідно до чинного законодавства всі зовнішньоекономічні розрахунки, пов'язані з експортом і імпортом товарів (робіт, послуг) здійснюються резидентами України (юридичними і фізичними особами, зареєстрованими як підприємці) через уповноважені комерційні банки України, які мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.
Під іноземною валютою розуміють:
* власне іноземну валюту;
* монетарні метали;
* платіжні документи (чеки, векселі, трати, депозитні сертифікати, акредитиви та ін);
* цінні папери (акції, облігації, векселі, бони та ін.) в іноземній валюті.
До монетарних металів належать золото і метали іридієво-платинової групи (за винятком ювелірних і побутових виробів та брухту з цих металів).
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регламентується Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.99 р. № 185 (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 16.03.2000 р. № 1559-ІІІ). Згідно з зазначеним Законом виручка резидентів в іноземній валюті по експортних операціях підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених Санках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення експортованої продукції (виписки вивізної вантажної митної декларації), а в разі експорту робіт (послуг), прав Інтелектуальної власності — з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

1. Суть задач та призначення валютного та інших рахунків у банку

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, не повинні перевищувати 90 календарних днів з моменту авансового платежу або виписки векселя на користь постачальника товарів (робіт, послуг), що імпортуються.
За перевищення граничних строків розрахунків з резидентів стягується пеня за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від суми нестриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій в грошову одиницю України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій ускладнюється тим, що розрахунки здійснюються в іноземній валюті, курс якої по відношенню до гривні постійно змінюється. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» встановлено, що всі підприємства і організації повинні вести облік в грошовій одиниці України. Тому з 01.01.2001 р. введено в дію Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яким визначено порядок відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, що виникають по експортно-імпортних операціях.
Бухгалтерський облік наявності і руху іноземної валюти ведуть на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» за субрахунками (третього порядку):
3121 «Валютний рахунок в країні»,
3122 «Валютний рахунок за кордоном»,
3123 «Транзитний валютний рахунок».
Записи на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та його субрахунках здійснюються на підставі виписок банку з валютного рахунка і доданих до них розрахунково-платіжних документів, за якими були зараховані або сплачені кошти в іноземних валютах. Аналітичний облік порахунку 312 .«Поточні рахунки в іноземній валюті» ведеться таким чином, щоб забезпечити достовірну інформацію про наявність і рух валютних коштів по кожному з відкритих в банку рахунках в Іноземній валюті: «Валютний рахунок в доларах США», «Валютний рахунок в англійських фунтах», «Валютний рахунок в німецьких марках» тощо. Проте для систематизації і узагальнення інформації про господарські операції у різній валюті в бухгалтерському обліку здійснюється перерахунок іноземних валют в національну валюту України (в гривні) за курсом, встановленим НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій в іноземній валюті. Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення матеріальних цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях.
При опрацюванні первинних документів, вартісні показники яких вказані в іноземній валюті, облікові працівники в знаменнику вказують еквівалент цих показників у гривнях по курсу НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій у іноземній валюті. У облікових регістрах (журналах-ордерах, відомостях, книгах) господарські операції також відображають в гривнях та іноземній валюті (з зазначенням назви валюти — російські рублі, долари США тощо).

2. Порядок відкриття рахунків у банку

Правовідносини, що виникають у клієнтів банків під час відкриття поточних, депозитних, кредитних рахунків у національній та іноземній валюті, регулює Інструкція “Про відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ від 18. 12.1998 р. № 527.
Підприємства, їхні відокремлені підрозділи, фізичні особи (в тому числі фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності) можуть відкривати поточні та інші рахунки в будь-яких банках України та інших держав за власним вибором і за згодою цих банків. Власник рахунка протягом трьох робочих днів від дня відкриття або закриття рахунка повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації і банкам, у яких уже мав відкриті рахунки в національній чи іноземній валюті. Поточні рахунки в національній валюті відкривають для підприємств, що здійснюють науково-дослідницьку, виробничу та іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, мають основні та оборотні засоби і самостійний баланс. З поточного рахунка здійснюють операції, що забезпечують комерційну та іншу діяльність підприємства (розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надання та одержання послуг; одержання заробітної плати й сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані з забезпеченням власних матеріально-побутових потреб, та інші згідно із статутною діяльністю підприємства).
Підприємствам, що мають філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які знаходяться на окремому балансі та є самостійними платниками податку, а також структурним підрозділам, які відокремлюються в процесі приватизації, за клопотанням власника основного рахунка і за згодою установи банку, в якому відкривається поточний рахунок, можуть бути відкриті поточні рахунки для здійснення розрахунків за місцезнаходженням цих підрозділів.

При відкритті всіх видів рахунків банк повинен у триденний строк повідомити про це податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунка.
Для відкриття поточного рахунка в банк подають такі документи:
1. Заяву про відкриття рахунка.
2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства у виконавчих органах влади.
3. Копію рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, що прийняв таке рішення.
4. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому відкриваються рахунки (субрахунки), робить відмітку про відкриття такого рахунка на примірнику статуту (положення), на якому зроблено відмітку податкової інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка.
5. Копію документа, який підтверджує, що підприємство взято на облік у податкових органах.
6. Картку зі зразками підписів директора та його заступника, головного бухгалтера та його заступника і відбитком печатки.
7. Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.
8. Копію документа про реєстрацію в органах Фонду соціального страхування України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

Орендні підприємства додатково подають нотаріально засвідчену копію договору про оренду. Суб'єкти підприємницької діяльності (повні командитні товариства, фермерські господарства, підприємці без створення юридичної особи тощо), наявність статуту для яких не передбачено законом, статут для відкриття рахунка не подають.
Картку зі зразками підписів та відбитком печатки подають усі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), яким відкривають рахунки в установах банків. Право першого підпису належить керівнику підприємства, якому відкривають рахунок, а також іншим посадовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам. Якщо посада головного бухгалтера не передбачена або в разі, коли ця посада тимчасово не заміщена тощо, власник рахунка робить про це відмітку в картці зі зразками підписів і відбитком печатки. По рахунках юридичних осіб, в штаті яких відсутні особи, що мають право другого підпису, а також підприємців (без утворення юридичної особи) в установи банків подається нотаріально засвідчена картка зі зразком підпису тільки власника рахунка.
У картці зі зразками підписів і відбитком печатки зазначають номер рахунка та ідентифікаційний код (номер) власника рахунка, підтверджений відповідними довідками статистичних або податкових органів.

3. Облік операцій на валютному та інших рахунках у банку

Бухгалтерський облік операцій у іноземній валюті ведеться в тій же системі рахунків, що й облік операцій в національній валюті. Записи по рахунках розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками та іншими дебіторами і кредиторами здійснюються відповідно на рахунках: 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» та ін. В облікових регістрах обов'язково вказують дату здійснення господарської операції, оформленої відповідним документом.
Наявність і рух готівкової іноземної валюти в касі підприємства відображається на рахунку 30 «Каса» по субрахунку 302 «Каса в іноземній валюті», записи на якому здійснюють в загальноприйнятому порядку на підставі перевірених звітів касира.
Грошові кошти в іноземній валюті, що надходять на адресу юридичної особи — резидента (фізичної особи-резидента, що здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з чинним законодавством України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий (транзитний) рахунок.

Постановою Правління НБУ від 04.09,98 р. № 349 «Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів-юридичних «осіб» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 12.02.2001 р. № 62) встановлено, що до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50% від надходжень у іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб підлягає обов'язковому продажу через уповноважені банки на Міжбанківському валютному ринку України (МЕРУ), за винятком:
* сум, які повністю направляються резидентами на погашення кредитів, позик і фінансової допомоги;
* сум, придбаних на Міжбанківському валютному ринку в межах строків для розрахунків з нерезидентами;
* сум, перерахованих раніше нерезидентам і повернених через невиконання зобов'язань (якщо вони не були куплені на МВРУ);
* сум, що належать банкам і уповноваженим кредитно-фінансовим установам;
* депозитів, розміщених резидентами з банках України (включаючи нараховані по них відсотки), а також інвестицій, здійснених резидентами за межами України, в разі їх повернення власнику;
* виручки від експорту послуг транспортних організацій, яка спрямовується ними на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів за межами України;
* сум, що отримані безоплатно у вигляді добровільних пожертвувань.
При здійсненні обов'язкового продажу валюти на УМВР винагорода уповноважених банків не може перевищувати 0,15% по кожній угоді, включаючи операційні витрати.
Кошти в іноземній валюті, що були зараховані на розподільчий валютний рахунок і підлягають обов'язковому продажу, уповноважений банк зобов'язаний перерахувати на поточний валютний рахунок резидента без його доручення не пізніше 5-ти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

В бухгалтерському обліку кошти, що надійшли від нерезидентів за реалізовані товари (роботи, послуги) на розподільчий рахунок в банку відображаються записом по дебету рахунка 3123 «Транзитний валютний рахунок» в кореспонденції з кредитом рахунка 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
Валютні кошти, перераховані банком з транзитного валютного рахунка на валютний рахунок підприємства (резидента) відображаються записом по дебету рахунка 3121 «Валютний рахунок в країні» в кореспонденції з кредитом рахунка 3123 «Транзитний валютний рахунок».
При обов'язковому продажу іноземної валюти (50%), а також якщо підприємство приймає рішення про продаж частки валюти, що залишилася в його розпорядженні, на Українському міжбанківському валютному ринку (УМВР), то подає про це банку доручення (заявку) встановленої форми. Валютні кошти, перераховані банком для продажу на УМВР, в сумі, визначеній за курсом НБУ на дату здійснення операції, відображають записом:
Д-т рах. 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»
К-т рах. 3123 «Транзитний валютний рахунок».
Одержана на рахунок підприємства національна валюта зараховується в дохід від реалізації іноземної валюти (за вирахуванням суми, утриманої банком як винагорода за надані послуги по продажу валюти на біржовому ринку) і в бухгалтерському обліку відображається записом:
Д-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті»
К-т рах. 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти».
Собівартість реалізованої на біржовому ринку іноземної валюти за курсом НБУ, що діяв на день здійснення операції (за вирахуванням суми винагороди, утриманої банком) списується, з кредиту рахунка 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» на дебет рахунка 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти».
В такій самій кореспонденції рахунків відображається і сума винагороди, утримана банком за надані послуги при продажу іноземної валюти на валютному ринку.

Для визначення фінансового результату від продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку в кінці звітного періоду роблять записи:
1) на списання доходу від реалізації іноземної валюти:
Д-т рах. 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти»
К-т рах. 791 «Результат операційної діяльності»;
2) на списання собівартості реалізованої валюти:
Д-т рах. 791 «Результат операційної діяльності»
К-т рах. 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти».
Шляхом зіставлення отриманого доходу від реалізації іноземної валюти (відображеного на кредиті рахунка 791) з собівартістю проданої валюти (списаної на дебет рахунка 791) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від продажу іноземної валюти на валютній біржі, який відповідними записами списують на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Приклад. За дорученням підприємства з його розподільчого (транзитного) валютного рахунка було списано 10 000 дол. США для продажу на міжбанківському валютному ринку (офіційний курс НБУ на цю дату становив 5 грн. за 1 дол. США) 50 000 грн. Валюта була продана на біржовому ринку за 53 000 грн. (курс продажу — 5,3 грн. за 1 дол. США). Винагорода банку за операцію по продажу валюти — 530 грн.
В бухгалтерському обліку операції по продажу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку будуть відображені в такому порядку (табл. 1).

(Таблиця 1.)
Облік операцій по продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку


Облік придбання валюти на Міжбанківському валютному ринку. Правилами здійснення операцій на Міжбанківському валютному ринку, затвердженими постановою Правління НБУ від 13.12.99 р. № 585, визначено, що купівля-продаж іноземної валюти на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші уповноважені установи виключно на Міжбанківському валютному ринку України. При цьому купівля-продаж валют першої групи «Класифікатора іноземних валют Національного банку України» за гривні уповноваженими банками здійснюється у банківські дні тільки у певний проміжок часу — Торгову сесію. Укладання угод по купівлі-продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора поза часом Торгової сесії забороняється. Банк може приймати участь в Торговій сесії тільки як продавець або як покупець іноземної валюти. Не задоволені доручення на продаж чи купівлю валюти на Торговій сесії переносяться на наступний операційний день.

Купівля іноземної валюти здійснюється з метою:
- оплати за фактично одержану продукцію або фактично надані послуги (виконані роботи) на підставі: зовнішньоекономічного імпортного контракту, вантажної митної декларації (акта виконаних робіт, надання послуг) і довідки податкового органу про відсутність податкової заборгованості (яка дійсна 90 днів, проте отримувати її треба при кожній покупці валюти);
- авансової (попередньої) оплати окремих видів робіт (послуг): капітального будівництва і пусконалагоджувальних робіт; міжнародних перевезень; переробки давальницької сировини; страхових, туристичних, агентських послуг; держмита і митних зборів за межами України; послуг по стандартизації; послуг зв'язку, телекомунікацій; участь у семінарах, симпозіумах, конференціях тощо;
- розрахунках по зобов'язаннях (повернення кредитів, відсотків по них, комісійних по кредитах, поворотної фінансової допомоги, якщо є реєстрація або ліцензія НБУ або гарантія Кабінету Міністрів України);
- здійснення касових операцій (покриття витрат на службові відрядження за кордон в межах норм; перерахування за кордон стипендій, пенсій, аліментів в порядку, передбаченому угодами по неторгових платежах з відповідними країнами; репатріація капіталу, що належить іноземному інвестору, інвестованого в економіку України або прибутку на цей капітал; інші цілі, передбачені чинним законодавством).
Банк приймає до виконання заявку клієнта на придбання на валютному ринку іноземної валюти тільки під зареєстрований у цьому банку контракт на імпорт товарів (робіт, послуг) і при наявності необхідних документів:
- договору (контракту) з нерезидентом, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства України;
- вантажної митної декларації про надходження товарів на митну територію України (або акта про виконання робіт, послуг);
- документів, передбачених при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);
- довідки податкового органу, в якому резидент зареєстрований як платник податку, із зазначенням інформації про основні поточні рахунки в національній і іноземній валюті.
На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іноземна валюта, ставиться відмітка уповноваженого банку про суму придбаної валюти. Копії цих документів засвідчуються підписом керівника і печаткою суб'єкта господарської діяльності або нотаріусом (крім копії вантажної митної декларації, завіреної митним органом і довідки державної податкової інспекції і зберігаються в уповноваженому банку.
Комісійна винагорода за проведення безготівкових операцій по купівлі-продажу іноземної валюти на МВРУ сплачується клієнтами банків у гривнях. Розмір комісійної винагороди встановлюється банками, як правило, залежно від обсягів разових операцій клієнта або операцій за місяць в межах від 0,1 до 1%.
Крім комісійних банку і валютній біржі, при здійсненні кожної операції по купівлі іноземної валюти покупці повинні сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості придбаної безготівкової іноземної валюти, перехованої в національну валюту України (гривні) за курсом НБУ, що діяв на день придбання валюти (без урахування комісійної винагороди по цих операціях).

Зазначений збір до Пенсійного фонду сплачує банк за рахунок покупця валюти і від імені покупця. Тому підприємства (юридичні особи) одночасно з заявкою на перерахування коштів для придбання іноземної валюти подають банку платіжне доручення на суму збору, що підлягає сплаті до Пенсійного фонду по операції купівлі-продажу іноземної валюти.
В бухгалтерському обліку при перерахуванні грошових коштів з поточного рахунка підприємства в національній валюті для придбання на валютному ринку іноземної валюти за курсом НБУ, що діяв на день здійснення операції (з урахуванням належної винагороди банку), роблять запис:
Д-т рах. 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»
К-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Такою ж бухгалтерською проводкою відображають і суму за платіжним дорученням підприємства на перерахування суми, призначеної для сплати збору на пенсійне страхування до Пенсійного фонду.
При одержанні виписки банку про зарахування придбаної на валютному ринку іноземної валюти і сплаченої до Пенсійного фонду належної суми збору на пенсійне забезпечення в бухгалтерському обліку підприємства роблять запис:
Д-т рах. 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (на суму придбаної іноземної валюти),
Д-т рах. 651 «За пенсійним забезпеченням» (на суму, перераховану банком до Пенсійного фонду),
Д-т рах. 949 «Інші витрати операційної діяльності» (на суму винагороди, утриману банком за надані послуги по придбанню іноземної валюти і сплати збору до Пенсійного фонду)
К-т рах 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».
Одночасно на суму збору на пенсійне страхування, сплачену до Пенсійного фонду, роблять запис:
Д-т рах. 92 «Адміністративні витрати»
К-т рах. 651 «3а пенсійним забезпеченням».

В податковому обліку придбання іноземної валюти не відображається, оскільки п. п. 7.3.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у випадку покупки іноземної валюти за національну валюту валові доходи або валові витрати платника податку не змінюються.
Іноземна валюта, придбана на валютному ринку через уповноважений банк для забезпечення зобов'язань перед нерезидентами, повинна бути перерахована за призначенням протягом 5-ти робочих днів з моменту її зарахування на валютний рахунок резидента. У разі порушення зазначеного строку придбана валюта продається уповноваженим банком на валютному ринку протягом 5-ти робочих днів. При цьому позитивна курсова різниця, яка виникла внаслідок здійснення такої операції, у розмірі 100% підлягає перерахуванню до бюджету, а негативна (від'ємна) — списується на інші витрати операційної діяльності.
Дозволяється не продавати невикористану після сплати зобов'язань безготівкову валюту в сумі до 1000 дол. США, а використовувати її для виконання інших зобов'язань або неторгових операцій.
Установами банків для ДПА України складається реєстр клієнтів, які придбають іноземну валюту, де, крім всіх реквізитів клієнта, вказують дані про керівника і головного бухгалтера, включаючи їх ідентифікаційні коди (постанова НБУ від 21.09.98 р. № 382).

При здійсненні неторгових операцій фізичними особами — нерезидентами за рахунок коштів з власного поточного рахунка в гривнях підставою для покупки іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, крім заявки на перерахування іноземної валюти за кордон, банку повинні бути надані документи про джерела походження гривень (оригінали договорів про продаж майна, документи про одержані успадковані кошти, довідки — підтвердження банку про надходження на рахунок фізичної особи — нерезидента гривень, одержаних від юридичної особи — резидента як оплата праці, авторські гонорари тощо).
Куплена іноземна валюта зараховується безпосередньо на поточний рахунок фізичної особи — нерезидента тільки після здійснення уповноваженим банком відмітки про їх придбання на Міжбанківському валютному ринку України на оригіналах зазначених документів.
Приклад. Підприємством подана уповноваженому банку заявка на придбання на МВРУ 10 000 дол. США для погашення заборгованості перед нерезидентом по імпорту товарів згідно з контрактом.
Вартість валюти за офіційним курсом НБУ на час здійснення операції (5 грн. за 1 дол. США) 50 000 грн. Комісійна винагорода банку 350 грн. Сума збору до Пенсійного фонду (1%) 500 грн. Разом списано банком з поточного рахунка підприємства 50 850 грн.
Валюта в сумі 10 000 дол. на МВРУ банком була придбана і зарахована на поточний валютний рахунок підприємства. Сума збору на пенсійне страхування (500 грн.) перерахована банком до Пенсійного фонду.
Протягом 5 робочих днів підприємством перераховано з валютного рахунка нерезиденту в оплату імпортних поставок 8 000 дол. США на суму 40 000 грн. Решта валюти (2000 дол. США на суму 10 000 грн.) у встановлений строк (5 днів) не була використана і продана банком на МВРУ. На дату продажу офіційний курс НБУ становив 5,3 грн. за 1 дол. США.
В бухгалтерському обліку підприємства розглянуті операції будуть відображені в такому порядку (табл. 2).
Облік курсових валютних різниць. Значне місце в обліку валютних операцій займають операції по виявленню і відображенню курсових різниць. Курсові різниці по операціях з іноземною валютою визначаються як різниця між оцінкою валютних активів і пасивів на дату реєстрації їх в бухгалтерському обліку і оцінкою на дату фактично проведеного розрахунку (надходження, сплати валютних коштів) або на дату складання фінансової звітності.

(Таблиця 2.)
Облік операцій, пов'язаних з придбанням іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку


До найбільш поширених випадків виникнення курсових різниць належать:
* різниця між оцінкою дебіторської заборгованості за курсом на день її виникнення (виписки розрахункових документів, митного оформлення) і на день одержання грошових коштів;
* різниця між оцінкою кредиторської заборгованості на день її виникнення і на день погашення при придбанні товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг);
* погашення банківських кредитів — різниця між сумою на день одержання кредиту і на день його погашення;
* оплата виданих векселів — різниця між оцінкою кредиторської заборгованості, забезпеченою векселями, за курсом на день виписки векселя і на день погашення та ін.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» введено поняття монетарних і немонетарних статей. Зміни стосуються особливостей відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності операцій, пов'язаних з одержанням (або перерахуванням) авансів, а також обміном в порядку бартеру товарів (робіт, послуг).
До монетарних статей відносяться грошові кошти в іноземній валюті та їх еквіваленти, а також дебіторська і кредиторська заборгованість, що буде погашена грошовими коштами (або їх еквівалентами). Курсові різниці по монетарних статтях відображаються в бухгалтерському обліку при погашенні заборгованості (здійсненні розрахунків) і на дату балансу.
Якщо ж заборгованість виникла в результаті авансових платежів (отриманих або наданих передоплат в іноземній валюті), тобто надходження (оплати) грошових коштів до настання факту оприбуткування або реалізації товарів (робіт, послуг), то така заборгованість належить до немонетарних статей. Немонетарною є також заборгованість по бартерних зовнішньоекономічних договорах.
При погашенні немонетарних статей (наприклад, кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок отримання авансу в іноземній валюті від нерезидента) шляхом поставки товарів (робіт, послуг) дохід визначається виходячи з курсу НБУ на день отримання авансу.

Отже, по немонетарній заборгованості курсові різниці в бухгалтерському обліку не виникають.
Курсові різниці, які виникли в результаті перерахунку активів і зобов'язань, пов'язаних з операційною діяльністю, відображаються у складі інших операційних доходів і витрат (відповідно на рахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці»).
Доходи і витрати по активах і зобов'язаннях фінансової і інвестиційної діяльності, що виникли в результаті зміни курсу національної валюти до іноземної, відображаються в складі інших доходів і витрат (на рахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» і 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»).
На суму позитивної курсової різниці, що виникла в процесі операційної діяльності, в бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 714 «Доходи від операційної курсової різниці» і дебету рахунків:
312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (при надходженні валютних коштів від іноземних покупців і замовників за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги);
632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» (при оплаті нерезидентам придбаних по імпорту товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг);
622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті», 512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті» (при оплаті коротко- і довгострокових векселів, що були видані в іноземній валюті);
602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті», 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті» (при погашенні коротко- і довгострокових кредитів, які були одержані в Іноземній валюті) та ін.
Негативні (від'ємні) курсові різниці обліковуються в складі витрат операційної діяльності підприємства і відображаються записом по дебету рахунка 945 «Втрати від операційної курсової різниці» в кореспонденції з кредитом рахунків:
312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (при оплаті раніше одержаних по імпорту товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг);
362 «Розрахунки з іноземними покупцями» (при надходженні валютних коштів від іноземних покупців за відвантажені на експорт товари, виконані роботи) тощо.

В аналогічному порядку відображають курсові різниці від переоцінки активів (майна) при складанні фінансової звітності, тобто різниці між оцінками окремих видів активів на дату реєстрації їх в бухгалтерському обліку і на дату складання звітності. При цьому переоцінці підлягає не все майно (активи) підприємства, а тільки монетарні статті — статті грошових коштів в іноземній валюті, а також інших активів і зобов'язань, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошових коштів або їх еквівалентів.
В загальному вигляді такі статті характеризують готівкові валютні кошти або кошти, що підлягають до отримання або оплаті. До монетарних статей відносять: залишки грошових коштів на валютних рахунках і в касі підприємства, а також грошові кошти в дорозі і платіжні документи в інвалюті (векселі, чеки, акредитиви); грошові документи в інвалюті (авіаквитки та ін.); фінансові вкладення в цінні папери в інвалюті (акції, облігації, сертифікати); дебіторська і кредиторська заборгованість в інвалюті (по розрахунках з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками та ін.); заборгованість по кредитах банків та інших позиках в інвалюті.
Тобто курсові різниці обчислюються за сумами і операціями, які відображаються на рахунках: 302, 312, 314, 332, 334, 342, 362, 502, 512, 602, 622, 48 та деяких інших.
Необхідність переоцінки зазначених статей викликана тим, що в балансі вони повинні відображатися в сумах, які визначаються шляхом перерахування іноземної валюти в національну валюту України (гривні) за офіційним курсом НБУ, що діяв на день складання звітності.
Контроль за валютними операціями, які здійснюються резидентами і нерезидентами через уповноважені банки, забезпечують ці банки, а державні податкові служби здійснюють фінансовий контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів на території України.

4. Порядок закриття валютного та інших рахунків у банку

Конкуренція на ринку позичкових капіталів змушує комерційні банки шукати нові форми і способи залучення депозитів. Значного поширення в банківській практиці набув депозит, що відкривається клієнтові при оформленні ним поточного рахунку. Депозит має обов'язковий характер, а його величина і термін вкладення коштів на рахунок визначаються банком. Якщо клієнт не виконує умов даного депозиту, банк може припинити його обслуговування. За своїм характером цей депозит можна віднести До умовного, оскільки вилучення коштів з нього можливе лише у разі закриття клієнтом поточного рахунку. Він вважається безстроковим, що дає змогу банку використовувати його як довгостроковий кредитний ресурс. За аналогією з вкладами до запитання за даним депозитом нараховуються мінімальні проценти або вони зовсім не нараховуються, якщо банк не бере з клієнта плати за ведення операцій на поточному рахунку.
Банки часто надають цьому депозиту характер заставного, тобто передбачають право вкладника на одержання кредиту в сумі депозиту без додаткового забезпечення, отже, вклад у цьому разі є гарантією повернення позички.
Розроблені банком операційні процедури документального оформлення і відкриття депозитних рахунків відповідно до їх економічної сутності, схеми документообороту, безпомилкового їх відображення в обліку забезпечують виконання функцій бухгалтерського контролю депозитних операцій банку та отримання достовірної фінансово-статистичної звітності.
При організації обліку депозитних операцій необхідно враховувати, що у разі відкриття (закриття) або зміни номерів депозитних рахунків клієнтів (суб'єктів господарської діяльності), крім рахунків офіційних представництв, установа банку зобов'язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття).

ВИСНОВКИ

Кошти в іноземній валюті, що були зараховані на розподільчий валютний рахунок і підлягають обов'язковому продажу, уповноважений банк зобов'язаний перерахувати на поточний валютний рахунок резидента без його доручення не пізніше 5-ти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.
В бухгалтерському обліку кошти, що надійшли від нерезидентів за реалізовані товари (роботи, послуги) на розподільчий рахунок в банку відображаються записом по дебету рахунка 3123 «Транзитний валютний рахунок» в кореспонденції з кредитом рахунка 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
Валютні кошти, перераховані банком з транзитного валютного рахунка на валютний рахунок підприємства (резидента) відображаються записом по дебету рахунка 3121 «Валютний рахунок в країні» в кореспонденції з кредитом рахунка 3123 «Транзитний валютний рахунок».
При обов'язковому продажу іноземної валюти (50%), а також якщо підприємство приймає рішення про продаж частки валюти, що залишилася в його розпорядженні, на Українському міжбанківському валютному ринку (УМВР), то подає про це банку доручення (заявку) встановленої форми. Валютні кошти, перераховані банком для продажу на УМВР, в сумі, визначеній за курсом НБУ на дату здійснення операції, відображають записом:
Д-т рах. 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»
К-т рах. 3123 «Транзитний валютний рахунок».
Одержана на рахунок підприємства національна валюта зараховується в дохід від реалізації іноземної валюти (за вирахуванням суми, утриманої банком як винагорода за надані послуги по продажу валюти на біржовому ринку) і в бухгалтерському обліку відображається записом:
Д-т рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті»
К-т рах. 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Белуха Н.Т. Аудит: Підручник, Київ: Знання, КОО, 2000; 769с.
2. Бірюкова И.К., Кондрянский А.В. Бухгалтерський облік в Україні, Київ: Знання, 1998; 408с.
3. Бухгалтерський облік: Практичний посібник / Під. ред. В.Н. Пархоменко.-Луганськ, 1996; 334с.
4. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів /И.А.Тишков, А.И.Балдинова й ін;під общ. ред. И.А.Тишкова, Мінськ: Вища школа, 1996; 687с.
5. Вахрушина М.А. Бухгалтерський управлінський облік : Навчальний посібник, Москва: ЗАТ Финстатинформ, 1999; 359с.
6. Жила В.Г. Ревізія та аудит : Навчальний посібник, Київ: МАУП, 1998; 96с. -Бібліогр.: з 93. Ріс.
7. Завгородний В.П. Автоматизація Бухгалтерського обліку, контролю й аналізу. - К.:А.З.ДО., .- 768 (Економіка. Фінанси. Право).- Ріс.

 

 
загрузка...