Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Зовнішньоекономічна діяльність. Зовнішньоекономічний договір
Українські реферати - Зовнішньоекономічна діяльність
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Зовнішньоекономічна діяльність. Зовнішньоекономічний договір

ЗМІСТ

Вступ
1. Методи здійснення експортно-імпортних операцій
2. Ринкова стратегія зовнішньоторговельної фірми: структура, процес розробки
3. Поняття типового контракту в зовнішній торгівлі: зміст, види
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

Міжнародні економічні відносини – це система відносин між суб’єктами різних країн з приводу обміну чинниками виробництва (капіталом, засобами виробництва, землею, природними ресурсами), а також засобами споживання (товарами, послугами, науковими ідеями і технологіями, інформацією) з метою досягнення найефективніших результатів на основі міжнародного поділу праці і факторів виробництва.
Сталий економічний розвиток країни можливий за умови макроекономічної збалансованості, виваженості економічних заходів, передбачуваності результатів економічних дій усіх суб’єктів ринкового господарства. Забезпечення зростання економічного добробуту вимагає глибокого наукового пізнання теоретичних і практичних аспектів макроекономіки, постійного творчого осмислення реальної економічної ситуації на всіх рівнях господарювання. Сучасний світ дуже складний, мінливий, взаємозалежний. Тому аналізувати його необхідно всебічно, безперервно, творчо використовуючи новітні методи та найсучасніші технології.

1. Методи здійснення експортно-імпортних операцій

В процесі господарської діяльності підприємства досить часто виникає потреба в товарах імпортного виробництва, а також в отриманні робіт та послуг іноземних спеціалістів.
Передумовою здійснення імпортних операцій є проведення переговорів з іноземним контрагентом та укладання імпортного контракту.
У зв'язку з тим, що в Україні формується політика захисту вітчизняного товаровиробника з метою зменшення частки імпортних операцій та збільшення експорту, в країні діє посилена система адміністративних та економічних методів регулювання імпорту. Зокрема, на митну територію України забороняється ввезення зброї та боєприпасів будь-якого зразка; наркотичних і психотропних речовин; сильнодіючих отруйних, радіоактивних і вибухових речовин; друкованих матеріалів, книг, негативів, відзнятих плівок, фотокарток, кінострічок, відеозаписів, копій інформації для ЕОМ, рукописів, плівок зі звукозаписами, креслень та інших друкованих творчих матеріалів, що пропагують війну, расизм, расову дискримінацію і геноцид, а також направлені на руйнування територіальної цілісності України, політичної незалежності, державного суверенітету; порнографічної продукції; предметів, ввезення яких заборонено відповідно до законодавства України, історичних і культурних цінностей без дозволу уповноваженої комісії при Міністерстві культури і мистецтва України.
Особи, що порушують митні правила, несуть відповідальність відповідно до Митного кодексу України.
Залежно від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткострокове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгові мита.
Короткострокове обмеження імпорту - обмеження імпорту на строк не більше 180 днів.
Митний бар'єр - обмеження імпорту, метою якого є перешкодити ввезенню імпортних товарів шляхом завищення ввізного мита
Крім того, Кабінет Міністрів України щороку встановлює перелік товарів, імпорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню.
Правовою основою обліку імпортних операцій виступають норми бухгалтерського, митного, валютного та податкового права.
Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;
2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
Кабінет Міністрів України щороку встановлює перелік товарів, імпорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню.
Правовою основою обліку імпортних операцій виступають норми бухгалтерського, митного, валютного та податкового права.
Основним документом, що регламентує діяльність підприємств при переміщенні вантажів через митний кордон України, є Митний кодекс України.
Відповідно до Митного кодексу України, імпорт - це ввезення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на територію України товарів для вільного обігу.
Кабінет Міністрів України щороку встановлює перелік товарів, імпорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню.
Правовою основою обліку імпортних операцій виступають норми бухгалтерського, митного, валютного та податкового права.
До обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не входять майнові добровільні пожертви на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції, які не підлягають амортизації у особи, яка є платником податку на прибуток підприємства.
Будь-яка юридична особа може здійснювати експорт товарів (робіт, послуг) у випадку виконання певних вимог:
- здійснення експортних операцій повинно бути передбачене її статутними документами;
- контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій формі і відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Якщо в контракті досить чітко і грамотно визначено основні положення та умови експорту товарів (робіт, послуг), а також враховано вимоги законодавства України щодо цього виду діяльності, це позбавить двозначності у бухгалтерському обліку та оподаткуванні;
- при визначенні предмету експортного контракту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України.
Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
3) дотримання експортером вимог, передбачених чинним законодавством.
Основним документом, що регламентує діяльність підприємств при переміщенні вантажів через митний кордон України, є Митний кодекс України.
Відповідно до Митного кодексу України експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню.
Мета цієї процедури - забезпечення митного контролю, застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту через територію України товарів та інших предметів.
Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вантаж вважається пропущеним через митний кордон України лише за умови отримання дозволу митниці на використання цього вантажу на митній території України або за межами її території з метою, заявленою митному органу.
Час на проведення митного оформлення вантажу визначається відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів з врахуванням характеру товару, обсягу товарної партії, а також залежно від того, чи підлягає товар санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному та іншим видам державного контролю. Митне оформлення може бути завершено лише після проведення всіх видів контролю.

2. Ринкова стратегія зовнішньоторговельної фірми: структура, процес розробки

Діяльність сучасного підприємства неможливо уявити обмежену рамками окремої країни. Вихід на зарубіжні ринки відкриває перед українськими підприємствами великі можливості для збуту продукції, дозволяє впроваджувати новітні досягнення технічного прогресу.
Організація та здійснення зовнішньоекономічної діяльності потребують дотримання наступних вимог:
- відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій у валюті їх здійснення та одночасно у валюті звітності;
- своєчасне надання управлінському персоналу, податковим і статистичним органам інформації про результати діяльності підприємства, в тому числі зовнішньоекономічної;
- забезпечення своєчасних і правильних розрахунків за зовнішньоекономічним операціями.
В процесі господарської діяльності підприємства досить часто виникає потреба в товарах імпортного виробництва, а також в отриманні робіт та послуг іноземних спеціалістів.
Відповідно до Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність в Україні" імпорт (імпорт товарів) — це купівля (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Експорт - це один з видів міжнародної торгівлі. Уряди країн намагаються стимулювати власного товаровиробника до експорту продукції, заохочуючи шляхом надання:
- субсидій;
- податкових пільг;
- кредитів під незначні відсотки;
- юридичної, політичної та іншої підтримки.
Виходу підприємства на зовнішній ринок передує вивчення:
- попиту на зовнішньому ринку на товар, призначений для експорту;
- рівня конкуренції на ринку;
- рівня та тенденції зміни цін;
- вимог споживачів з метою удосконалення технології виробництва товарів.
На цій основі встановлюють сегменти ринку, в межах яких вивчають форми та методи торгівлі, види та засоби реклами, що застосовуються конкурентами.
Після вивчення внутрішнього ринку розроблюються та реалізуються заходи з виходу на зовнішній ринок:
- план розробки, освоєння та випуску продукції;
- вибір форм та методів виходу на зовнішній ринок;
- проведення рекламної кампанії;
- пошук та вибір контрагента;
- розробка комерційної пропозиції;
- проведення переговорів;
- укладання угоди (контракту) в письмовій формі ;
- реалізація контракту.

3. Поняття типового контракту в зовнішній торгівлі: зміст, види

Зовнішньоекономічна діяльність опосередковується зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Згідно зі ст. 382 ГК України суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України.
Форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України.
Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) визначаються правом місця його укладення, якщо сторони не погодили інше. Порядок визначення права, яке має застосовуватися до договору (контракту) у разі недосягнення згоди сторін стосовно вказаного порядку, встановлюється законом про зовнішньоекономічну діяльність.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності .
Основними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють питання форми, порядку укладення та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів), є:
• Господарський кодекс України;
• Цивільний кодекс України;
• Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р. (далі - Закон);
• Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.95 р. в редакції від 04.10.2001 р.;
• Закон України "Про регулювання товарообмінних (обмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р.;
• Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93р.;
• Указ Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 10.02.96р.;
• Указ Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України" від 04.11.94 р.;
• Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 04.10.94 р.;
• Указ Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" від 07.11.94 р,;
• Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.95 р. № 444.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України (ч. З ст. 6 Закону).
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключний формі заборонені законами України (ч. 4 ст. 6 Закону).
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами України (ч. 8 ст. 6 Закону).
Форма зовнішньоекономічного договору. Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
На відміну від раніше діючої редакції ст. 6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" (яка була предметом тлумачення Конституційним Судом України), нова редакція цієї статті передбачає, що підписувати договір від імені суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності — юридичної особи замість двох осіб тепер може одна особа, повноваження якої на укладення договору мають випливати з довіреності, установчих документів, договорів та інших підстав, що не суперечать Закону.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Отже, невиконання вимог щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з ч. 5 ст. 6 Закону може бути основою для визнання такого договору (контракту) недійсним.
Зміст зовнішньоекономічного договору визначається в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.
Це Положення застосовується при укладенні договорів купівлі-продажу (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
До умов, які мають бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодились про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без узгодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним в силу недодержання форми згідно з чинним законодавством України, належать:
1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
2. Преамбула.
У ній має бути повне найменування сторін — учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Поставник" тощо) та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (статут підприємства, установчий договір тощо).
3. Предмет договору (контракту).
У цьому розділі зазначається, який товар (роботи, послуги) один із контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.
У випадку бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини вказується також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).
Якщо товар (робота, послуга) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це вказується у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна позначка у тексті договору (контракту).
Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).
У додатку до договору (контракту) на переробку давальницької сировини вказується відповідна технологічна схема такої переробки.
Технологічна схема переробки давальницької сировини має відображати:
• усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини у готову продукцію;
• кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтуванням технологічних втрат сировини;
• витрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.
4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (в тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики, У тексті договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) зазначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.
5. Базисні умови поставки товарів (прийому-здачі виконаних робіт або послуг).
Вказується вид транспорту та базисні умови поставки (відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 року), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).
У випадку укладення договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг), в цьому розділі зазначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).
6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
Визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів, виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), та валюта платежів. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) вказується його загальна вартість. У цьому випадку цінові показники можуть бути вказані в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання у тексті договору (контракту).
Під час розрахунків ціни договору (контракту) за формулою вказується орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення.
У договорі (контракті) на переробку давальницької сировини зазначається також її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.
У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) загальна вартість товарів, що експортуються, та загальна вартість товарів, що імпортуються за цим договором (контрактом), обов'язково виражені в іноземній валюті, що віднесена Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.
Регулювання цін при експорті товарів з України і встановлення контролю за ними здійснюються на підставі Указу Президента України.
В Указі, зокрема, встановлено, що контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів). Тим самим за загальним принципом установлена свобода у визначенні контрактних цін.
Однак встановлено низку винятків із цього правила, коли контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до цін, що запроваджуються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі (МЗЕЗторгом) України.
Указом Президента України від 10.02.96 р. № 124/96 затверджене Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у якому індикативні ціни визначені як ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складається на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України.
7. Умови платежів.
У цьому розділі визначаються спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) вказуються:
• умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару, або умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.95 р. № 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";
• умови по гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії — на вимогу, умовна умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій).
8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг).
Визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здача проводиться за кількістю згідно із товаросупровідними документами, за якістю — згідно із документами, що засвідчують якість товару.
9. Упаковка та маркування.
Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на ній відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування тощо), а за необхідності — також умови її повернення.
10. Форс-мажорні обставини.
Містяться відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути невиконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади тощо). При цьому сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торгово-промисловою палатою відповідної країни.
11. Санкції та рекламації.
Встановлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів — від якої дати вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх максимальний розмір), строки, протягом яких можуть бути заявлені рекламації, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.
12. Урегулювання спорів у судовому порядку.
У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою із сторін залежно від предмета і характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового регулювання.
13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові і платіжні реквізити сторін.
Вказуються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунка, назва та місцезнаходження банку) контрагентів договору (контракту).
За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, мит, зборів, різні захисні застереження, установлення моменту, з якого договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних екземплярів договору (контракту), можливість і порядок внесення доповнень та змін до договору (контракту) тощо.
Застосовуване до зовнішньоекономічного договору право. Права й обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору (контракту) або в результаті подальшого погодження.
За відсутності погодження між сторонами стосовно права, яке має застосовуватися до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:
• продавцем — у договорі купівлі-продажу;
• наймодавцем — у договорі майнового найму;
• ліцензіатом — у ліцензійному договорі про використання виключних або аналогічних прав;
• охоронцем — у договорі зберігання;
• комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консигнації);
• довірителем — у договорі доручення;
• перевізником — у договорі перевезення;
• експедитором — у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;
• страхувачем — у договорі страхування;
• кредитором — у договорі кредитування;
• дарувальником — у договорі дарування;
• поручителем — у договорі поруки;
• заставником — у договорі застави.
До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельномонтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше.
До зовнішньоекономічного договору (контракту) про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно реєструється.
Відповідно до Указу Президента України "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні" від 07,11.94 р. № 659 був введений облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності, предметом яких є певні види товарів.
Реєстрація обов'язкова для тих контрактів, предметом яких є:
• товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України;
• товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами України передбачено добровільне обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;
• товари походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури;
• товари походженням з України, імпорт яких до інших країн квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів;
• товари походженням з України, експорт яких здійснюється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею.
Чинне законодавство значно спростило реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів. Скорочення термінів реєстрації, перенесення повноважень від МЗЕЗторг в регіональні управління спрямовані на інтенсифікацію зовнішньоекономічної діяльності підприємців і, насамперед, великих вітчизняних товаровиробників.

ВИСНОВКИ

Зовнішньоекономічна діяльність є одним з видів господарської діяльності, під якою Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 1) розуміє будь-яку діяльність, в тому числі підприємницьку, пов'язану з виробництвом і обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Відтак і законодавство про зовнішньоекономічну діяльність є одним з інститутів господарського законодавства, що в стислій формі вміщений в Розділ VIII Господарського кодексу України.
Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплює принципи, якими керуються українські та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключний формі заборонені законами України (ч. 4 ст. 6 Закону).
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами України (ч. 8 ст. 6 Закону).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. – М.: ЮНИТИ, 1996.
2. Зыкин И. С. Внешнеэкономические операции: право и практика. – М.: Международные отношения, 1994.
3. Макогон Ю. В. Внешнеэкономическая деятельность: практика, управление, организация, регулирование: Учеб. Пособие. – Донецк: ДонГУ, 1997. – 220 с.
4. Покровская В. В. Международные коммерческие операции и их регламентация: Внешнеторговый практикум. – М,: Инфра-М, 1996.
5. Предпринимательское (хозяйственное) право в вопросах и ответах /Под. Ред. Н.А. Саниахметовой. – Харьков: Одиссей, 2003. –608 с.
6. Предпринимательское право Украины: Учебно-практ. Пособие / Под ред. С. И. Долгова, И.И. Кретова. – М.: БЭК, 1997.
7. Саніахметова Н. О. Підприємницьке право: Навч. посібник – 3-тє вид., перероб. і. Доп. – К.: А.С.К., 2005. – 912 с.
8. Томсинов В. А. Внешнеторговые сделки: практические рекомендации по составлению контрактов. – М., 1994.
9. Шмитгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. – М.: ЮЛ, 1993.
10. Щербина В. С. Господарське право: Підручник. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 592 с.

Скачати реферат:
Скачать этот файл (zovnishnoekonomichna-diyalnist-dogovir.doc)zovnishnoekonomichna-diyalnist-dogovir.doc115 Kb
 
загрузка...