Нові реферати

Реферати, контрольні, курсові регулярно поповнюються новими роботами. Хочете знати які роботи були додані в базу? Підпишіться на розсилку!



Списки нових рефератів, висилатимуться на вашу електронну адресу!

загрузка...

Авторизация



загрузка...
Як скачати реферат?
Послуга «Реферат за SMS»
Унікальна можливість отримати готову (оформлену) курсову, контрольну роботу зі всіма необхідними для даної роботи елементами: таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал!

Для отримання послуги:

Скористайтеся формою від компанії «СМС Биллинг Украина» та відправте 1 SMS зі свого мобільного телефону. У відповідь, Вам прийде SMS-повідомлення, в якому буде вказано код доступу. Введіть код доступу на сайті та натисніть кнопку «Ввести». Вам буде відкритий доступ для завантаження роботи.

Вартість SMS: 15 грн. з урахуванням ПДВ.

Увага! Всі роботи індивідуальні, виконані на замовлення за допомогою підручників, посібників, додаткових матеріалів та перевірені викладачами!

Також є багато рефератів, які доступні для безкоштовного скачування, в цьому випадку, щоб скачати роботу Вам потрібно тільки зареєструватися на сайті.

Техподдержка сайта: sher@referat-ukr.com

Зовнішньоекономічна діяльність - Експорт України
Українські реферати - Зовнішньоекономічна діяльність
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Таблиці, схеми, графіки, малюнки, формули, розрахунки, практичний матеріал, а також оформлення роботи будуть доступні після завантаження реферату (скачати реферат).

Зовнішньоекономічна діяльність - Експорт України

ЗМІСТ

Вступ
1. Суть, задачі обліку розрахунків з експорту продукції (робіт, послуг) СП
2. Законодавча база з розрахунків з експорту продукції (робіт, послуг)
3. Послідовність проведення експертних операцій
4. Облік розрахунків з експортну операцій (робіт, послуг)
Висновки
Список використаної літератури

Для получения услуги выполните следующее:

Отправь SMS с текстом на номер ...
Стоимость SMS - ... с НДС. Текст действителен для 1 SMS.

Отправьте SMS в течение минут секунд
Время отправки SMS вышло! Сгенерировать еще один текст SMS

Для получения услуги необходимо отправить 1 SMS.

Технический провайдер: «СМС Биллинг Украина»
Информ. служба провайдера: с 10:00 до 18:00 в будние дни, тел.: +38-048-771-12-36


ВСТУП

Експорт - це один з видів міжнародної торгівлі. Уряди країн намагаються стимулювати власного товаровиробника до експорту продукції, заохочуючи шляхом надання:
- субсидій;
- податкових пільг;
-  кредитів під незначні відсотки;
-  юридичної, політичної та іншої підтримки.
Виходу підприємства на зовнішній ринок передує вивчення:
-  попиту на зовнішньому ринку на товар, призначений для експорту;
-  рівня конкуренції на ринку;
-  рівня та тенденції зміни цін;
-  вимог споживачів з метою удосконалення технології виробництва товарів.
На цій основі встановлюють сегменти ринку, в межах яких вивчають форми та методи торгівлі, види та засоби реклами, що застосовуються конкурентами.
Після вивчення внутрішнього ринку розроблюються та реалізуються заходи з виходу на зовнішній ринок:
-  план розробки, освоєння та випуску продукції;
-  вибір форм та методів виходу на зовнішній ринок;
-  проведення рекламної кампанії;
-  пошук та вибір контрагента;
-  розробка комерційної пропозиції;
-  проведення переговорів;
-  укладання угоди (контракту) в письмовій формі ;
- реалізація контракту.

1. Суть, задачі обліку розрахунків з експорту продукції (робіт, послуг) СП

До обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не входять майнові добровільні пожертви на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції, які не підлягають амортизації у особи, яка є платником податку на прибуток підприємства.
Будь-яка юридична особа може здійснювати експорт товарів (робіт, послуг) у випадку виконання певних вимог:
-  здійснення   експортних   операцій   повинно   бути   передбачене   її статутними документами;
-  контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій формі і відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму  зовнішньоекономічних  договорів  (контрактів).   Якщо  в  контракті досить чітко і грамотно визначено основні положення та умови експорту товарів (робіт, послуг), а також враховано вимоги законодавства України щодо цього виду діяльності, це позбавить двозначності у бухгалтерському обліку та оподаткуванні;
- при визначенні предмету експортного контракту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України.
Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
3) дотримання експортером вимог, передбачених чинним законодавством.

2. Законодавча база з розрахунків з експорту продукції (робіт, послуг)   

Основним документом, що регламентує діяльність підприємств при переміщенні вантажів через митний кордон України, є Митний кодекс України.
Відповідно до Митного кодексу України експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню.
Мета цієї процедури  - забезпечення митного контролю, застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту через територію України товарів та інших предметів.
Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вантаж вважається пропущеним через митний кордон України лише за умови отримання дозволу митниці на використання цього вантажу на митній території України або за межами її території з метою, заявленою митному органу.
Час на проведення митного оформлення вантажу визначається відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів з врахуванням характеру товару, обсягу товарної партії, а також залежно від того, чи підлягає товар санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному та іншим видам державного контролю. Митне оформлення може бути завершено лише після проведення всіх видів контролю.

3. Послідовність проведення експортних операцій  

Митне оформлення товарів та інших предметів здійснюється поетапно.
Всі вантажі, що переміщуються через митний кордон України, повинні бути задекларовані шляхом заявлення у встановленій формі (письмово, усно тощо) точних відомостей про товари та транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Законодавством України передбачено три варіанти декларування товарів при ввезенні або вивезенні товарів з митної території України. Таким чином, декларування може проводитися:
1)  підприємствами   або   громадянами,   які   є   власниками   товарів   та транспортних засобів;
2) громадянами, які уповноважені власниками зазначених товарів та транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально завіреними дорученнями;
3)  іншою юридичною чи фізичною особою, що діє на підставі договору з власником цих товарів (митним брокером).
Під декларантом розуміється юридична та фізична особа, яка здійснює декларування товарів чи інших предметів.
Митний брокер - юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавчих актів України здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу та уповноваженим Державним митним комітетом України на таку діяльність
Декларант виконує всі обов'язки та несе в повному обсязі відповідальність незалежно від того, чи є він власником товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.
Для проведення декларування митному брокеру необхідно отримати на митниці, в зоні дії якої передбачається надавати послуги, свідоцтво про визнання цього суб'єкта декларантом.
Безпосередні дії з декларування на митниці здійснюються фізичною особою, що є представником декларанта, на підставі кваліфікаційного свідоцтва.
Якщо претендент на отримання кваліфікаційного свідоцтва успішно складе іспити, що приймаються екзаменаційною комісією митниці, яка визначає достатність рівня знань претендента і кваліфікації для здійснення декларування, йому видається кваліфікаційне свідоцтво, що є безстроковим, але діє тільки на даній митниці.
Оскільки проведення декларантом на митниці операцій з декларування транспортних засобів, товарів або інших предметів відбувається без передачі декларанту права власності на об'єкти декларування, то між декларантом і резидентом України (експортером або імпортером) укладається договір у письмовій формі, за яким останній доручає декларанту провести за обумовлену в договорі винагороду декларування .
Для декларування товарів митному органу слід надати документи, що засвідчують підстави та умови переміщення товарів через митний кордон.
Найчастіше в практиці зовнішньоекономічної діяльності використовуються товаросупровідні та комерційні документи.
Товаросупровідні документи - це документи, які прямують разом з товарами і містять дані про товари, що переміщуються транспортним засобом.
До них належать транспортні накладні (СМК, залізнична накладна, авіа накладна, коносамент, товарно-транспортна накладна (ТТН)), рахунки-фактури, пакувальні листи.
У більш широкому розумінні товаросупровідними вважаються документи, на підставі яких вантажоодержувач приймає поставку товарів. Відповідно до правил ІНКОТЕРМС – 2000 такими документами можуть бути звичайні транспортні документи (оборотний коносамент, необоротна морська накладна, річковий транспортний документ тощо), а також деліверіордер (розпорядження про видачу вантажу).
Рахунок-фактор оформляється продавцем на ім’я покупця, підтверджує фактичне відвантаження товару і містить вартісну, кількісну і якісну його характеристики. З одного боку, рахунок-фактор – спосіб індивідуальної товарної партії, оскільки у ньому зазначаються найменування, кількість і якість відвантаженого товару. З іншого – розрахунковий (комерційний) документ, який містить вимогу продавця дот покупця щодо сплати певної суми коштів. Проте не завжди покупець приймає до оплати всю суму, зазначену в рахунку, оскільки в деяких випадках можлива зміна контрактної ціни.
Пакувальний лист слугує доповненням до рахунку-фактури і виписується зазвичай у випадках, коли продавець відвантажує велику кількість  товарів різних найменувань. На відміну від рахунку-фактури, не містить вартісної характеристики таких товарів.
Комерційні документи – документи, що дають вартісну, якісну і кількісну характеристику товару. Ці документи оформлює на своєму бланку продавець, а й покупець на підставі них здійснює оплату.
Вартісна характеристика товару зазначається у рахунку і проформі рахунку. Рахунок-фактура - це вид комерційного рахунку. Крім свого основного призначення як документу, в якому зазначена сума належного за товар платежу, рахунок-фактура використовується як супровідний документ.
Документом, який підтверджує розміщення товарів під певний митний режим, є вантажна митна декларація (ВМД).
Вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів
Форма ВМД, порядок її подання, оформлення та використання встановлюється Положенням про вантажну митну декларацію, Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації та Порядком заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до режиму експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі.
ВМД складається з уніфікованого адміністративного документу форми МД-2 на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого адміністративного документу форми МД-2 на такій само кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.
Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених Державною митною службою, замість уніфікованого адміністративного документу форми МД-3 допускається застосування формуляра-специфікації форми МД-8.
Кількість бланків уніфікованих адміністративних документів форм МД-2 та МД-3, необхідних для митного оформлення однієї ВМД, і порядок використання формуляра-специфікації форми МД-8 визначаються Державною митною службою.
ВМД оформляється на стандартних самокопіювальних бланках уніфікованих адміністративних документів форм МД-2 та МД-3 формату 309 х 210 міліметрів. Відривна частина бланків відповідає формату А4. Бланки виготовляються друкарським способом за зразками, затвердженими Державною митною службою. Замовниками та реалізаторами бланків можуть бути як Державна митна служба, так і суб'єкти підприємницької діяльності.
ВМД заповнюється:
-  на   товари,   які   переміщуються   через   митний   кордон   України юридичними і фізичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує   суму,   еквівалентну   200 євро,   крім   підакцизних   товарів,   які декларуються незалежно від їх вартості;
-  на товари, які підлягають державному експортному контролю;
-  на товари, які переміщуються в режимі митного складу;
-  на   товари,   які   безпосередньо   ввозяться   фізичними   особами   в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;
-  на товари  незалежно  від їх  митної вартості  в  інших  випадках, передбачених законодавством;
- на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством.
ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним особам або фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. У випадку, коли партія складається з товарів, які мають різні коди згідно з УКТ ЗЕД, а також якщо товари з однаковим кодом згідно з УКТ ЗЕД мають різні дані (країну походження, ознаки та характеристики, що впливають на рівень оподаткування, тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3).
Одна ВМД з додатковими аркушами складається не більш як на 99 найменувань товарів. У випадках, що визначаються Державною митною службою, можуть складатися одна ВМД на кілька партій товарів або кілька ВМД на одну партію товарів.
ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснював митне оформлення товару. Оформлена ВМД підтверджує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів в певному митному режимі.
Оформлені митним органом аркуші ВМД розподіляються у такому порядку;
1) перший основний аркуш ("примірник для митниці") - зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення,   в   митному  підрозділі,   що  здійснював   митне  оформлення, протягом 12 місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;
2) другий     основний     аркуш     ("примірник     для     статистики") використовується у підрозділі митної статистики митного органу;
3) третій      основний      аркуш      ("примірник      для      митниці") використовується у підрозділі митних доходів та платежів митного органу;
4) четвертий     основний     аркуш     ("примірник     для     митниці") використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції:
а) під час оформлення товару, що вивозиться за межі митної території України, передається декларанту для доставлення разом з товаром в митний орган - пункт пропуску на митному кордоні України. Після проведення процедури  пропуску  він  передається  до  архіву  митниці,   що  здійснила пропуск товару через митний кордон;
б) під  час  оформлення  товару,   що   ввозиться  на  митну  територію України, передається декларанту;
5) п'ятий основний аркуш "примірник для декларанта" - передається декларанту.
У випадку, якщо декларування товару проводиться митним брокером, то:
-  під   час   митного   оформлення   товару,   що   ввозиться   на   митну територію України, четвертий аркуш ВМД передається власнику товару, а п'ятий аркуш - митному брокеру;
-  під час митного оформлення експорту товару на прохання декларанта передбачається оформлення шостого аркушу ВМД, при цьому він повинен бути копією п'ятого аркуша. При використанні шостого аркушу ВМД на зворотному боці першого і п'ятого аркушів декларантом робиться запис "оформлено шостий аркуш ВМД", який засвідчується печаткою декларанта. При цьому п'ятий аркуш ВМД передається власнику товару.
Додаткові аркуші ВМД (форми МД-3) розподіляються в аналогічному порядку.
Декларування товарів, на які ВМД не заповнюється (вартістю менше 200 євро), здійснюється шляхом поставлення інспектором митниці на всіх супровідних документах штампів "під митним контролем" та відбитків особистої номерної печатки.
У випадку переміщення підприємствами через митний кордон України товарів, які підлягають оподаткуванню податками та зборами (обов'язковими платежами), за угодою (договором, контрактом), вартість якої перевищує суму, еквівалентну 5000 євро, разом із ВМД подається декларація митної вартості.
Відповідно до митного режиму "Експорт" суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, залежно від предмету експорту, також повинен подати до митниці наступні документи:
-  довідку про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами або довідку про відсутність за межами України валютних цінностей (детальніше - див. тему 10);
-  ліцензію Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції на товари, що підлягають ліцензуванню;
-  дозвіл Урядової комісії з експортного контролю;
-  фітосанітарний сертифікат;
-  ветеринарний сертифікат;
-  дозвіл служби екологічного контролю на вивезення товарів за кордон;
-  гарантійне     зобов'язання,     прийняте     на     облік     податковою адміністрацією (при митному оформленні давальницької сировини);
-  свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнеру для перевезення вантажів під митними печатками та пломбами (для українських перевізників);
-  інформаційний лист Держмитслужби з переліком висновків;
-  оригінал       експертного       висновку       територіального       органу Держстандарту України;
-  дозвіл Міністерства культури (при вивезенні культурних цінностей);
-  облікову     картку     суб'єкта     зовнішньоекономічної     діяльності;
-  експертний    висновок    Державного    гомологічного    центру    при Міністерстві       фінансів       України       (на       вивезення       дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння);
-  сертифікат якості Державної хлібної інспекції Мінагропрому України (при відвантаженні зерна та продуктів його переробки);
-  довідку,     видану     управлінням     сільського     господарства     та продовольства обласної держадміністрації за встановленою формою (при вивезенні живої худоби, шкіряної сировини);
-  разову (індивідуальну) ліцензію на право здійснення певних видів зовнішньоекономічної діяльності;
- індивідуальну ліцензію на здійснення резидентами майнових Інвестицій за межами України (видається Міністерством економіки України У випадку майнових інвестицій за кордон);
- погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що їх містить, експорт яких підлягає ліцензуванню;
- платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ.
Експортна   ціна   товарів   складається   з   чотирьох основних елементів: витрати виробника товару; витрати в країні експортера; витрати на основне перевезення; витрати в країні імпортера.
Витрати виробника товару:
>   собівартість   продукції   (вартість   матеріалів,   амортизація   основного капіталу, оплата робочої сили, накладні витрати, витрата на управління інші витрати в розрахунку на одиницю товару);
>   витрати на пакування та маркірування товару;
>   прибуток.
Витрати в країні експортера:
>   навантаження товару на складі продавця;
>   перевезення   товару   зі   складу   продавця   до   основного   транспорту перевезення (залізничної станції, порту);
>  розвантаження товару (на залізничній станції, в порту);
>  складування товарів в пункті перевалки вантажів (на залізничній станції, в порту);
>  навантаження    товарів    на    основний    транспорт    (судно,    у    вагон, автомашину на пункті перетину кордону);
> перевезення товару до кордону експортера;
> страхування товару до  кордону  експортера  (приймається  сторонами самостійно, крім СІР, СІР);
>   інші витрати в країні експортера (комісійна винагорода посереднику, реклама, просування товару);
>   експортні формальності (митне оформлення, експортне мито, сертифікат походження товару, сертифікат якості, ліцензія);
>   перевезення товару до кордону імпортера.
Витрати на основне перевезення:
>  транспортування товару від пункту перевалки в країні експортера до пункту перевалки в країні імпортера (фрахт);
>   страхування товару від пункту перевалки в країні експортера до пункту перевалки в країні імпортера (приймається сторонами самостійно, крім СІF,СІР)
Витрати в країні імпортера:
>  розвантаження   товару   з   основного   транспортного   засобу   в   пункті перевалки вантажів (на залізничній станції, в порту);
>   складування товару в пункті перевалки (на залізничній станції, в порту);
>   навантаження товару в пункті перевалки;
>  перевезення товару від основного транспортного засобу до складу покупця;
>   страхування    товару    в    країні    імпортера    (приймається    сторонами самостійно, крім СІF,СІР);
>   розвантаження товару на складі покупця;
>   доставка товару до пункту перевалки (порт)
Окрім облікової, розрізняють також контрактну та фактурну вартість товару.                                                                               
Контрактна вартість  - це продажна  вартість  експортних товарів у валюті контракту відповідно до базисних умов поставки.
Фактурна  вартість  -  це   вартість  товарів   та   інших   предметів,  яка фактично сплачена,  підлягає  сплаті або  повинна бути компенсована зустрічними       поставками       товарів       та,       згідно       з       умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу або міни,  вказана в рахунках-фактурах(рахунках-проформах).
Фактурна вартість товару відображається в бухгалтерському обліку і служить для визначення суми кредиторської заборгованості нерезидента.
При митному оформленні товарів важливим питанням є визначення митної вартості, оскільки митна вартість є базою для нарахування податків та зборів, що стягуються на митниці.
Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетину товарами митного кордону України
Митна вартість товарів та метод її визначення заявляються митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Митна вартість товарів що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі продажу або міни визначається на основі ціни яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетину митного кордону України
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
а)  на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетину митного кордону України;
б) комісійні та брокерські винагороди;
в) ліцензійні    та    інші    платежі    за    використання    об'єктів    права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи опосередковано здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними банківськими, бухгалтерськими та іншими документами що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетину митного кордону України.
У випадку встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни; граничні рівні цін; ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у випадку вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.
Умови та форми декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, регулюються Порядком декларування митної вартості товарів при переміщенні їх через митний кордон України.
Митне оформлення товарів в повному обсязі може здійснюватись лише після сплати всіх митних платежів.
Порядок сплати митних платежів регулюється Інструкцією про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України з мита, ПДВ, акцизного збору та інших платежів, доходів та зборів.
Плата за митне оформлення (митний збір) - це плата за виконання органами державної митної служби покладених на них функцій, Обов'язковість сплати цього платежу передбачено чинним Митним кодексом
Плата за митне оформлення, яка нараховується за ВМД, сплачується при здійсненні будь-якого митного оформлення товарів та інших предметів.
За митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів та поза робочим часом, встановленим для митних органів, митними органами справляється плата в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Розмір плати визначається у доларах США, а плата справляється у національній валюті за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату
її внесення (табл. 1).

Таблиця 1
Розміри плати за митне оформлення товарів та транспортних засобів


Плата за митне оформлення стягується в національній валюті України. Якщо ставка зафіксована в доларах США, то вона перераховується в валюту України за офіційним курсом НБУ, встановленим на дату подання ВМД для митного оформлення. За заявою платника або за наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочку або розстрочку сплати плати за митне оформлення на строк, що не перевищує один місяць.
Мито, що стягується митницею, є податком на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Єдиний митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
В основу товарної класифікації схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Перелік ставок мита наведений в Законі України "Про митний тариф України".
Вивізне мито підлягає сплаті до або на момент здійснення митного оформлення. Сплата вивізного мита може бути здійснена:
>  шляхом перерахування суми коштів за безготівковим розрахунком на рахунок митного органу;
>  внесенням суми зазначених коштів готівкою до каси митного органу. Крім  того,   сплата  вивізного   мита   може  здійснюватися   внесенням авансових сум на рахунок митного органу.
В окремих випадках чинним законодавством передбачено зменшення суми мита або звільнення його від сплати.
У виробників підакцизних товарів, що їх реалізують, виникає зобов'язання щодо сплати акцизного збору. Однак у випадку реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту акцизний збір, відповідно до Декрету КМУ "Про акцизний збір", не стягується.

4. Облік розрахунків з експорту операцій (робіт, послуг)   

З  метою оподаткування  податком на прибуток, доходи,     отримані     (нараховані)     підприємством     в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Датою отримання (нарахування) таких доходів є дата:
>  нарахування доходу в бухгалтерському обліку, якщо першою подією є відвантаження товару;
>  отримання виручки, якщо першою подією є отримання валютних коштів.
Балансова вартість іноземної валюти, отриманої підприємством у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом події, що відбулась першою.
До складу валових витрат включаються:
>  суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з продажем продукції (робіт, послуг);
>  суми сплачених мита та плати за митне оформлення.
Віднесення до складу валових витрат підприємства витрат із страхування (крім витрат з медичного, пенсійного страхування та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 10 % валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.
Собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг до складу валових витрат не включаються, оскільки враховуються при обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових.
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) підприємством - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) підприємством - продавцем, до убутку запасів не включається.
У випадку, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів підприємства у такому звітному періоді.
У випадку, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат підприємства у такому звітному періоді.
З метою оподаткування підприємство за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:
>  ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;
>  середньозваженої вартості однорідних запасів;
>  вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
>  нормативних затрат;
>  ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).
Для всіх одиниць обліку запасів з метою оподаткування, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів, зміна якого протягом податкового року для цілей оподаткування не дозволяється.
Порядок здійснення розрахунків за ПДВ при здійсненні експортних операцій узагальнено на рис. 1.

Рис. 1. Порядок оподаткування експортних операцій

Таким чином, операції з вивезення товарів (супутніх послуг) в митному режимі експорту є об'єктом оподаткування ПДВ.
При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг застосовується нульова ставка (0 % до бази оподаткування) податку на додану вартість.
Супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм    митного    законодавства    до    митної    вартості    товарів,    що експортуються або імпортуються.
Такі послуги у складі митної вартості експортованого товару оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %, проте саме надання цих послуг експортерові оподатковується ПДВ за ставкою 20 %, оскільки таке надання відбувається на митній території України.
Товари вважаються експортованими підприємством за межі митної території України у випадку, якщо їх експортування засвідчене належно оформленою ВМД.
В той же час нульова ставка застосовується у випадках вивезення (пересилання) в митному режимі експорту таких пільгових товарів:
>  періодичних   видань   друкованих   засобів   масової   інформації   та книжок, крім видань еротичного характеру; учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови;
>  лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих та допущених до застосування в Україні відповідно до переліку КМУ.
Підставою для застосування нульової ставки ПДВ та нарахування податкових зобов'язань є три документи:
1) зовнішньоторговельний контракт (його копія);
2) виписка банку, що підтверджує фактичне надходження експортної виручки в український банк;
3) вантажна   митна   декларація   (її   копія)   з   відміткою   української митниці, що підтверджує вивезення.
Законом України "Про податок на додану вартість" визначено перелік операцій, що з метою оподаткування прирівнюються до вивезення товарів у митному режимі експорту. Зокрема, до таких операцій належать операції з вивезення товарів та супутніх їх послуг:
>  за договорами фінансового лізингу (оренди) у випадку повернення об'єкта   фінансового    лізингу   лізингодавцю-нерезиденту    або    за    його дорученням іншій особі;
>  за договорами застави;
>  за іншими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари (майно) або їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у т.ч. якщо таке вивезення пов'язане з припиненням дії зазначених договорів.
За нульовою ставкою також оподатковується передача товарів та супутніх ним послуг з митної території України на територію безмитних магазинів та митних складів.
Митний склад - це митний режим, при якому ввезені з-поза меж митної території товари зберігаються під митним контролем без стягнення мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, які вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем від моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України. Магазин безмитної торгівлі (безмитний магазин) - пункт роздрібної торгівлі товарами (супутніми послугами), які знаходяться під митним режимом, відповідно до якого товари (супутні послуги), не призначені для споживання на митній території України, ввозяться, знаходяться та поставляються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння ввізного мита, ПДВ, а також інших податків і зборів, базою оподаткування яких є вартість таких товарів (супутніх послуг), заходів нетарифного регулювання та ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі товарами (супутніми такому продажу послугами), у тому числі підакцизними.

ВИСНОВКИ

Відповідно до Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність в Україні" експорт - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) з вивезенням або без ввезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Основним документом, що регламентує діяльність підприємств при переміщенні вантажів через митний кордон України, є Митний кодекс України.
Відповідно до Митного кодексу України експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.
Товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному оформленню.
Мета цієї процедури  - забезпечення митного контролю, застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту через територію України товарів та інших предметів.
Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік зовнішньоекономічної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” /За ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця; 3-є вид., доповнене і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2006. – 388 с.
2. Бутинець Ф.Ф., Жиг лей І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” /За ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця; 2-е вид., доповнене і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2004. – 544 с.
3. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник/За ред.КозакаЮ.Г., Новацького В.М.- Одеса: Астропринт, 2001.
4. Міжнародна економіка /За ред. Ю. Г. Козака, Київ, 2004. -  669с

 
загрузка...